Біологія лідера, частина перша1. Здатність знову і знову вставати і йти далі. Спостереження за соціальними тваринами показують, що це ледь не основна ознака, яка вирізняє усіх альфа-особин і визначає тривалість перебування в домінуючій ролі.Альфи не обов'язково найсильніші або найагресивніші. Але вони точно дуже наполегливі.Біологічно це пов'язано в першу чергу зі специфікою роботи катехоламінових систем: дофамінової, норадреналінової та адреналінової. Також мають значення тестостерон, DHEA, кортизол і напевно низка інших гормонів.Тут є очевидна генетична компонента і очевидна компонента загального здоров'я. Може впливати досвід, особливо з раннього дитинства.Тренувати це також, імовірно, можна. Це намагаються зробити пікапери. Вони часто плутають наполегливість і нав'язливість, але декому з часом вдається розвинути це вміння. Але загалом я би сказав, що у складних обставинах або при високій конкуренції без вродженого таланту не обійтися.2. Комфортність у конфлікті.Лідер має нижчий рівень стресу під час конфліктів. Тут точно грають ті самі нейромедіатори та гормони, що в першому пункті. Імовірно, ще більше значення мають тестостерон і кортизол – їхні високі рівні при стресі дають нам силу для боротьби. Тобто знову гени і загальне здоров'я. Майже напевно грає дофамінова система: здатність сприймати конфлікт як пригоду, а не небезпеку, радикально змінює всю поведінку. І тут відкривається поле для тренувань:- переконання: які тактичні та стратегічні цілі я можу ставити і які наслідки прогнозую- експозиція: звикання до того, що конфлікт не обов'язково означає пиздець - конкретні вміння: дії, необхідні для розв'язання конфлікту.3. Вміння абстрагуватися від емоцій інших людей.Це показано і на тваринах, і на людях: зростання в ієрархії знижує емпатію. Імовірно, це має глибокий сенс: стратегічні рішення часто вимагають жертв, надміру емпатичний лідер буде і надто нерішучим.Емпатія має вроджені передумови, тому чутливій людині варто сто разів подумати, перш ніж претендувати на домінування. З іншого боку, тут лежить одна з причин, чому відсоток психопатів зростає на кожній наступній сходинці в ієрархії.Я не знаю, наскільки можна натренувати не-емпатичність. На рівні симптомів тут напевно працюватиме експозиція та рефреймінг, але якою мірою вони дадуть реальну десенситизацію, а якою це буде лише витіснення з хронічним стресом під капотом – для мене велике питання. Хоча у нас, схоже, є вроджений механізм зниження емпатії. Він допомагає матері зберігати продуктивність, коли дитина в істериці. Імовірно, він же і стоїть в основі зниження емпатії при зростанні в ієрархії. Вас бісить надмірна тваринність цього тексту?Людяна частина буде через одну.Щоправда, те, що зазвичай називають людяним, теж має тваринне коріння)