Чому не варто відволікати дитину?Схоже, це буде серія постів.Для початку: а чого ми взагалі полізли до дитини зі своїм відволіканням?1. Хочемо заспокоїти. З малими це взагалі системна проблема, але ж ми і себе та інших дорослих в основному відволікаємо від проблем замість шукати рішення. 2. Хочемо перемкнути увагу дитини від небажаної активності. Щоби не забороняти і не нариватися на скандал, типу як м'який спосіб. 3. Нас бісить її діяльність або бездіяльність. "Займись чимось корисним".4. Це нам потрібна увага дитини, тому що ми не можемо отримати достатньо уваги у своєму житті. 5. У нас є правильна діяльність: якесь навчання. Або розвага, яку ми довго планували. "Я тиждень готував тобі цей сюрприз на день народження, як це ти не хочеш?!!"6. Ми відчуваємо свій обов'язок розважати дитину. Проблема нянь, вчителів і вихователів. Але і батьки також часто паряться на тему "шо ж я за мати/батько, недостатньо залучаюся в життя дитини".Почнемо з кінця. Останні два пункта. Загалом це один із трьох універсальних алгоритмів отримати підлітка, який нічого не хоче і сидить у гаджеті.Чому?1. За нього відхотіли. Він не вчився чути себе і свої потреби. Щоразу, коли шось там десь відчувалося – його процеси перебивали чимось "важливішим".2. Натомість все життя тренувався уникати запропонованої діяльності. 3. Не вчився задовольняти свої потреби і тепер, навіть коли їх розуміє – не знає, шо із цим робити.4. Отримував дозування емоцій, яке не здатний повторити в реальності. Єдиний спосіб отримати той самий рівень збудження, доступний дитині – це гаджет.5. Не вчився толерувати нудьгу і знаходити собі справи.Я вважаю, що нам дуже пощастило, бо наші батьки не мали часу та сил нами займатися. Сучасне покоління вигрібає наслідки надмірних педагогічних старань.За замовчуванням дитина живе своє життя і сама вчиться себе розважати. Ми їй потрібні зовсім у іншому:- любити і бути поруч- захистити від небезпеки - дати те, що дитині дійсно необхідно, але сама ще не може зробити (їжа, тепло і все таке)- навчити самостійно отримувати все, що вже здатна (брати їжу з тарілки самостійно від початку прикорму; брати їжу з холодильника з 4-5 років; готувати з 5-7 років тощо)- для спільної діяльності, яку ми придумали для себе, а дитина залучається лише якщо сама хоче."А що робити, щоби дитина вчилася?"Для початку – не зупиняти в дослідженні світу. Бо малюкам ми все забороняємо, а потім дивуємося. Весь дім – це дослідницький полігон."Але ж це не допоможе у школі"По-перше, допоможе.Якщо дитина, яка зберегла інтерес до дослідження світу, не вчиться у школі – це проблема школи.Вчитель не може хоча би для себе пояснити, навіщо насправді потрібно робити те, що він робить. Вчитель не цікавиться дітьми, а лише виконанням вимог держави. Система правил і культура у школі не сприяють навчанню.Це вже інша довга розмова про демократичну освіту.Для цього є школа викладачів: https://www.maibutni.com.ua/teachers/А також школа для викладачів громадянської освіти: https://maibutni.com.ua/civicschool/Ну і щоби двічі не вставати, для підлітків сіті кемп: https://maibutni.com.ua/citycamp/