За вчора хлопнула ще одну книгу для премії книгоблогерів, і який же це прикол — прочитувати за день історію в 400 сторінок!😏Головна героїня Ада знайшла якийсь амулет на горищі у батьків і вирішила перейти в університет, де вони навчались, щоб, як нам неодноразово нагадують, розгадати таємницю їхнього минулого, на якому у неї жосткій гіперфікс. Там вона вступає в братство, де ми 100 сторінок намагаємось зрозуміти, хто ж із них найкрасивіший, бо в усіх локони змагаються в курчавості, спідниці коротшають з кожною сторінкою, а пірсинги вискакують в найнеочікуваніших місцях.Першу третину героїня ходить на вечірки, другу — намагається оживити чудовисько франкенштейна, сподіваюсь, в екранізації його знову зіграє Елорді, а весь екшн відбувається в останній третині й настільки швидко, що я ледь зрозуміла, хто помер, а хто зрадник. Це доволі проста і невигадлива підліткова дарк-академія, де абсолютно нема академії, тільки гуртожиток пару разів описується, а на перший план вийшов конфлікт не відьмаків і світу в цілому, а з ким з братів-близнюків буде наша головна героїня. З милим і закоханим Давідом чи брутальним і хамовитим Демʼяном (завжди ставте на злюку, отвєчаю). У кожного з компанії сила якоїсь стихії, це майже все, що нам відомо — можна було замість них взяти Аватара легенду про Аанга, у якого всі чотири, зекономити на статистах і спокійно розвивати тему близнюків. З одним вона не поцілувалась, бо задзвонив телефон, з іншим не переспала, бо задзвонив телефон — інтрига міцно тримає читача за горло, але потім винагороджує постільною сценою! Героїня занадто приторно-доброчесна, усіх рятує, вступається за якихось ноунеймів, мені про таких читати дуже нудно. Ну вбий когось, я хз, щоб стати морально неоднозначною і читачу було цікаво в тобі копатись, але наша Попелюшка дуже переймається, що в чотири роки кинула в дівчинку каменем, тому всі нею опікуються і заспокоюють.Якщо докрутити цю книжку: розписати університетські приколи, зануритись в українську демонологію, придумати цьому світу більше ніштяків, а не модних нарядів — вийшла би дуже атмосферна і непоганська дарк-академія. Бо університет в Карпатах і прогулянки по нічному лісу, де напівпрозорі мавки з переляканими очима і холодними пальцями намагаються звабити героїв, самі розумієте, ще той ґрунт для подібного. Але книга, на жаль, майже порожня і зшита зі штампів. Вболіваю, щоб наступні частини були змістовніші і пропрацьованіші.Бай зе вей, якщо я буду видавати книгу, то тільки з художнім оформленням Інни Басараб. Ну таку вже цукерку смачнючу зробила😍🤌