Вхід Реєстрація
Реклама
Ваше рекламне місце
Забронюйте цей слот без конкуренції на обраний період.
Купити рекламу →
Логотип телеграм спільноти - Peake-week Papers
Додано 06 січ 2025

Peake-week Papers

@peakeweekpapers
Кількість підписників: 6 725
Фото: 1,610
Відео: 84
Посилання: 227
Опис:
Читаємо книжки разом, коли не впадло Нюдси надсилати сюди @aaliskaaa
Джерело

Peake-week Papers | Хоч я і не Міндіч, але теж зникла і опинилась за кордоном. Тільки шкод...

Логотип телеграм спільноти - Peake-week Papers Peake-week Papers @peakeweekpapers
5 270 Охват/переглядів 2025-12-30 18:53 Повідомлення №1505
Хоч я і не Міндіч, але теж зникла і опинилась за кордоном. Тільки шкода, що без грошей😁Якщо ви знаєте способи відмовитись від пропозиції друзів відсвяткувати Новий рік в Афінах — розкажіть мені, бо я не змогла. Тому я швидко купила квитки, бадьоро спакувала речі і сіла на потяг, потім на трансфер, потім на літак, потім на дельтаплан, потім на собачу упряжку, потім на велорикшу, потім велорикша сів на мене… шлях самурая за кордон настільки втомлює, що постійно задавалась питанням — так мені вже потрібно було це старе каміння в Греції? За добу в дорозі у зеленого амбре смороду навколо мене зʼявилось своє зелене амбре.Найбільше в Афінах я хотіла подивитись на руїни, і хто б міг подумати, що я зустріну їх прям одразу в готелі. Власник апартаментів попередив, що зливати папір в унітаз не можна, бо старовинна грецька каналізація цього не витримає, і навіть розставив загрозливі вантузи по периметру. Підсластив пілюлю він чарівною новиною — тут є гаряча вода, на відміну від інших жахливих готелів! Тільки не попередив, що вода не тече, а скоріше крапає. Як то кажуть: під лежачий камінь вода не тече в Porto Pireo suites. І на камінь теж. І на кахлі у ванній. Я сподівалась від цієї подорожі отримати відчутний вплив Сократа, а тепер підозрюю, що перетворюсь на Діогена Сінопського — не буду митись і спатиму в бочці. «Якщо тіло не залежить від зручностей, то і дух вільний» — заспокоїла себе я, змила зелене амбре зі свого зеленого амбре і погнала в книгарню. Останніх три дні перед відʼїздом я пересувалась човниковим бігом між поличками і валізою — то докладала, то витягала книги. Якби я була настільки ж швидка і вправна у грі в наперстки — спільного із Міндічем у мене все ж таки було би більше. Майже взяла 6 книг (включно з товстим Прустом), потім знайшла свій здоровий глузд (перша шафа четверта поличка ліворуч) і зупинилась на 4 («Кільця Сатурна», «Обмірювання світу», «До маяка», «I love Dick»), швидко закрила валізу, сіла в таксі й впала в істерику, що мені не буде шо читати. Щоб ви не сумнівались — в перший же день я купила 5 книг і тепер не знаю, як це все везти назад. І це ще без подарунків!