Оскільки я нуджусь на роботі, підіб'ю підсумки по книжках, які читав за рік, благо їх мало.«Берлін–Александрплац», Альфред Деблін — 2/5Це була б чудова модерністська історія про життя роботяги у Веймарській республіці, якби в автора була хоч крихта почуття гумору. Задатки хороші, біблійні паралелі, політичні балачки, шокуючі повороти подій, але переважно нічого не відбувається. І це той автор, який не вміє добре писати про ніщо«Сповідь Маски», Мішіма — 4/5Цікава історія мальчіка, який любить насильство і не любить дівчаток. Написана чудово, багато роздумів про красу та жорстокість, впливи Батая, Ніцше оце от усе в японських декораціях. Мішіма може і на голову єбанутий, але таланту не позбавлений«Життя попереду», Ромен Гарі — 3,5/5Легка і весела книжка, від фіналу якої можна мрачно ахуєть. Тяготи паризької бідноти та меншин, веселим тоном про сумне. Гарна книжка збита на контрастах«Бестіарій», Хуліо Кортазар — 4,5/5Буквально мій улюблений письменник про якого дуже важко говорити через різноманітність його стилю. Тобто в його творах відбувається дивна хуйня, яка при цьому рідко є відвертим магічним реалізмом. Ігноруйте всі описи книги і спробуйте прочитати. Вам або дуже сподобається, або взагалі не зайде«Пастка», Золя — 4,75/5Один з моїх улюблених письменників, Золя якраз таки вміє гарно писати ні про що. Тяготи паризької бідноти під мікроскопом. Багато кошмару, жесті та страждань. Золя підходить до своїх текстів по науковому та енциклопедично, тому можна задушитись. Реалізм може і застарів, але мені подобається «Пастка 22», Геллер — 5/5Одна з найкращих книжок, яку я читав. Наскільки ж пересічні американці дегенерати, настільки ж хороша в них література. Антивоєнний роман про пілота бомбардувальної авіації. Це точно не нудне читання: тут і прикольчики, і абсурд, і персонажі неймовірні, але і важкі теми теж підіймаються, очевидно. Раджу до читання всім«Дублінці», Джеймс Джойс — 4/5Теж книга в жанрі єбалась мені ця країна лол. У мене слабкість до творів, де нічого не відбувається, але при цьому яскраво зображено епоху. Дуже хороша книга з тонкими підйобами католицької Ірландії. Розблядовочка настільки на тонкому, що часто ніхуя не зрозуміло. Благо в українському виданні багато приміток«В Сванову сторону», Пруст — Без оцінки/5Пише він настільки вишукано, проникливо, глибоко, інтенсивно, що ви будете читати зі швидкістю 6 сторінок на годину. Я поки не готовий до таких глибоких духовних пошуків, тим паче моя можливість концентруватись надто пойобана ютуб шортсами, щоб я міг читати речення на пів сторінки, але я віддаю належне літературному таланту«Проблема великої літератури», Віктор Домонтович — 3/5Мій улюблений український письменник скоріше розчарував у цій добірці есе та статей. Його роздуми часто видавались поверхневими та спрощеними, особлива історіософія — ну просто якась постна хуйня. Були сильні моменти, дуже сподобалась його критика Ортеги-і-Гасета та розвідка про Куліша та Шевченка. Та часто він намагається розбирати дуже масштабні тему в межах короткої форми, чим прирікає себе на провал. Шкода, читайте його романи«Голем 14», Станіслав Лем — Без оцінки/5Ахуєвший кланкер повчає про еволюцію, людську природу та прогрес. Це скоріше філософське есе, Лем хотів написати науково-фантастичну Заратустру. Можливо, якщо маєте інтерес до теорії еволюції і загалом цікавитесь науковою фантастикою, то вам сподобається. Не кажу що погано, просто не моє