✙ Потужний штаб імені Степана Галябарди | #УкрТҐ 🏴‍☠️🏳️‍🌈🇦🇲🇦🇪🏳️‍⚧️🇺🇦🇪🇺🇫🇷

- Hello, dear sirs. My name is Robert Edwin House, I live in the city of New Vegas, Mojave. I want to tell you something interesting... so these events began, well, they actually began in 2065, there were a lot of different prerequisites, but in particular, these events began with this situation: we once had a dam, which was there even at the time of United States of America, we once replaced it with cold fusion, left it standing... A Californian friend called us, who saw it, well, from the west, from the other side of Divide, saw that the dam was standing, wanted to seize it - he called: "I will seize the dam from you" - okay, okay, then after a while, in principle, especially for me, it was just, well, we forgot about this dam... So, then, one night, I, well, this inspiration came to me that I needed to perform a certain, like a specific algorithm: I ordered a chip, took three tribes converted them into families. I had these thoughts that I have this, so to speak, an acquaintance, well, I know him, for example, as Howard Cooper, but in particular I once saw him, well, there are such concepts as FEV transformation...

Складається таке відчуття, що Україна будує культ зрадників. Зараз намагаються протовкнути Болбочана, близького до російських аристократів, що воював проти українського селянства і мав персоналістсько-диктаторські амбіції; культ Скоропадського — з яким і так все зрозуміло — теж авторитарний ватажок, який виступив в свій час проти України в тяжкий момент і вів уряд, що складався з двох партій, що до глибини душі ненавиділи все українське; Бандера — який на кінець життя організовував політичні вбивства проти членів УПА. Та навіть Донцов, який виїхав з України, і з-за кордону писав, як всі українські політики, від демократів до УПА знаходяться "під впливом жидівства".Зібрали культ такий, який відповідає ідеології і духу олігархічної держави — і ним потрохи замінюють українську історію. Подумати про це в ключі громадського виховання — які ідеали і принципи ми виховуємо? Зраду, політичні репресії, авторитаризм, однопартійність, олігархію, орієнтацію на Росію? Чим тобі і не принципи, які б ідеально підійшли до кучмівського покоління економічних атлантів. А потім власне дивуємося. Навіщо нам російська пропаганда, якщо ми самі свою історію руйнуємо? Далі ж піде і розстріляне відродження і Хвильовий, а потім Франко, Леся Українка. Винниченко і потрохи Грушевський, і навіть Петлюра, вже стають муветоном в колі таких історичних пройдисвітів. В Україні цікава тенденція — рекордна кількість людей цікавиться історією, але рівень цього зацікавлення вихолощений до рівня тікток-історії і пропагандистських штампів. Ну і знову — маємо тоді, що маємо.

Поки в Межиріччі будують канали і роблять вигляд, що все під контролем, писар і жерць верхнього зіккурату Едік-Набу Коваленкум, представляючись посланцем Великого дому цариці Юлії-Шамхат-Тімошенну, розповідає, що він нібито з якоюсь торгово-караванною мафією «тримає Вавилон». Бігає як тряпка за ассирійським купцем, всім бреше, що саме він зробив його найбагатшим у Межиріччі, а сам випрошує у нього срібло і благословення Мардука.Заради рознесення інформаційного шуму та розваг, разом із ельфо-ануннакськими спецслужбами з Нібіру, вони влаштовують псітерор простим вавилонянам. Коваленкум знущається з дітей і дорослих, як зі скота: у тіні Вавилонської вежі до больового ефекту опромінюють людей торсіонними генераторами, схованими між ритуальними поверхами зіккурату.Хвилі подають через: глиняні таблички, храмові дзвони, а також через міських голубів-ретрансляторів.Генератори: різко звужують судини рабів, заважають вавилонянам мислити клинописом, викликають нудоту, тремор і бажання поклонятися, використовують древнє шумерське НЛП.

Оскільки я нуджусь на роботі, підіб'ю підсумки по книжках, які читав за рік, благо їх мало.«Берлін–Александрплац», Альфред Деблін — 2/5Це була б чудова модерністська історія про життя роботяги у Веймарській республіці, якби в автора була хоч крихта почуття гумору. Задатки хороші, біблійні паралелі, політичні балачки, шокуючі повороти подій, але переважно нічого не відбувається. І це той автор, який не вміє добре писати про ніщо«Сповідь Маски», Мішіма — 4/5Цікава історія мальчіка, який любить насильство і не любить дівчаток. Написана чудово, багато роздумів про красу та жорстокість, впливи Батая, Ніцше оце от усе в японських декораціях. Мішіма може і на голову єбанутий, але таланту не позбавлений«Життя попереду», Ромен Гарі — 3,5/5Легка і весела книжка, від фіналу якої можна мрачно ахуєть. Тяготи паризької бідноти та меншин, веселим тоном про сумне. Гарна книжка збита на контрастах«Бестіарій», Хуліо Кортазар — 4,5/5Буквально мій улюблений письменник про якого дуже важко говорити через різноманітність його стилю. Тобто в його творах відбувається дивна хуйня, яка при цьому рідко є відвертим магічним реалізмом. Ігноруйте всі описи книги і спробуйте прочитати. Вам або дуже сподобається, або взагалі не зайде«Пастка», Золя — 4,75/5Один з моїх улюблених письменників, Золя якраз таки вміє гарно писати ні про що. Тяготи паризької бідноти під мікроскопом. Багато кошмару, жесті та страждань. Золя підходить до своїх текстів по науковому та енциклопедично, тому можна задушитись. Реалізм може і застарів, але мені подобається «Пастка 22», Геллер — 5/5Одна з найкращих книжок, яку я читав. Наскільки ж пересічні американці дегенерати, настільки ж хороша в них література. Антивоєнний роман про пілота бомбардувальної авіації. Це точно не нудне читання: тут і прикольчики, і абсурд, і персонажі неймовірні, але і важкі теми теж підіймаються, очевидно. Раджу до читання всім«Дублінці», Джеймс Джойс — 4/5Теж книга в жанрі єбалась мені ця країна лол. У мене слабкість до творів, де нічого не відбувається, але при цьому яскраво зображено епоху. Дуже хороша книга з тонкими підйобами католицької Ірландії. Розблядовочка настільки на тонкому, що часто ніхуя не зрозуміло. Благо в українському виданні багато приміток«В Сванову сторону», Пруст — Без оцінки/5Пише він настільки вишукано, проникливо, глибоко, інтенсивно, що ви будете читати зі швидкістю 6 сторінок на годину. Я поки не готовий до таких глибоких духовних пошуків, тим паче моя можливість концентруватись надто пойобана ютуб шортсами, щоб я міг читати речення на пів сторінки, але я віддаю належне літературному таланту«Проблема великої літератури», Віктор Домонтович — 3/5Мій улюблений український письменник скоріше розчарував у цій добірці есе та статей. Його роздуми часто видавались поверхневими та спрощеними, особлива історіософія — ну просто якась постна хуйня. Були сильні моменти, дуже сподобалась його критика Ортеги-і-Гасета та розвідка про Куліша та Шевченка. Та часто він намагається розбирати дуже масштабні тему в межах короткої форми, чим прирікає себе на провал. Шкода, читайте його романи«Голем 14», Станіслав Лем — Без оцінки/5Ахуєвший кланкер повчає про еволюцію, людську природу та прогрес. Це скоріше філософське есе, Лем хотів написати науково-фантастичну Заратустру. Можливо, якщо маєте інтерес до теорії еволюції і загалом цікавитесь науковою фантастикою, то вам сподобається. Не кажу що погано, просто не моє