Статистика telegram channel - @pastorsdiary

ЯК ПОЛЮБИТИ ЧИТАТИ БІБЛІЮ?Потрібно зрозуміти, що Бог задумав цю книгу не як релігійну вимогу, тягар чи обов’язок, а привілей і дар любові. Він написав цю книгу, бо прагнув дати тобі можливість знати Його і відповісти любов’ю на Його любов. Тому головне не просто «читати Біблію» заради самої практики, не лише для того, щоб знати більше імен, міст чи традицій, або навіть уміти цитувати вірші напам’ять. Важливо пам’ятати: за кожною сторінкою стоїть любляча Особистість, Яка промовляє саме до тебе. Іншими словами, справа не в тому чи любиш ти читати Біблію, а чи любиш ти Бога, Який вирішив відкрити тобі Себе через Біблію? Уяви: щоранку ти пишеш близькій людині повідомлення - бажаєш доброго дня, нагадуєш, що любиш її, а вона заліпає в телефоні, гортає стрічку і навіть не відкриває твої слова. Одного разу це можна зрозуміти. Другого - пробачити. Проте якщо це стається щоранку, то хіба не буде боляче? Ти ж надіслав не просто слова, а частинку себе.Уяви батька, який щоранку заходить у кімнату своєї дитини, ніжно будить її, бажає доброго дня і говорить: «Я люблю тебе». Він робить це щодня, бо серце переповнене любов’ю, а дитина в цей час відвертається, вдягає навушники, вмикає телефон і робить вигляд, ніби не чує. Хіба це не боляче для батька?Саме так часто ми робимо з Богом. Кажемо, що любимо Його, але Його Слово лишається непрочитаним. Він щоранку ніби пише повідомлення, а ти відволікаєшся, гортаєш щось інше, і воно залишається без відповіді.Біблія - це не просто «релігійні тексти», а любовні листи від Бога. Це голос люблячого Батька, Який знову і знову приходить щоранку, щоб сказати: «Ти Моя дитина, Я люблю тебе». Це Його заклик до тебе «Давай поговоримо». Відкриваючи Боже Слово ти відкриваєш Боже серце, яке ніколи не перестає тебе любити, І ти впускаєш Його любов у своє серце. На сторінках Біблії ти знайдеш нагадування про Божу вірність, благодать і доброту, а найважливіше - про те, що Він зробив для тебе в Ісусі Христі, Який є живим Словом Божої любові.Це Слово прийшло на землю, щоб бути прочитаним, почутим і прийнятим. Це Слово ходило вулицями міст, сиділо за столами з грішниками, торкалося прокажених, піднімало знеможених і кликало стомлених. Воно не лише говорило про любов, воно і є любов. Однак люди не захотіли Його «читати». Вони відкинули Слово і заглушили Його голос цвяхами на хресті. Проте Слово ожило, бо воно сильніше за ненависть та смерть. Його не ув’язнити в могилі, його не втримати смерті і пеклу. Слово вийшло назовні щоб дарувати життя тим, хто відкриє Йому своє серце. Воно стоятиме вічно, бо небеса й земля минуть, а Слово Боже не промине.Сьогодні це Слово звучить до тебе. Воно кличе тебе, воно чекає на тебе, воно хоче жити в тобі. Тому навіть якщо твоє серце холодне і тобі важко відкривати Біблію, навіть якщо ти не любиш Слово - пам’ятай: Слово любить тебе.

КОРИСТУЙСЯ МИЛОМЯкщо взяти популярні відмовки людей про те, чому вони не хочуть йти на зібрання церкви і порівняти з тим, чому люди не хочуть використовувати мило і вмиватися, то виходить ось що:1. Мене в дитинстві змушували вмиватися. 2. Мене в дитинстві ніхто не вчив умиватися. 3. Ті, хто вмиваються, лицеміри - думають, що чистіші за інших. 4. Не можу визначитися, яке мило краще. 5. Колись умивався, але потім стало скучно і набридло. 6. Умиваюся лише на великі свята - Різдво і Пасху. 7. Жоден із моїх друзів не умивається. 8. Почну вмиватися, коли постарію й стану зовсім брудним. 9. У мене немає часу на вмивання. 10. Не хочу, щоб на мені заробляли виробники мила. 11. Я миюся в душі (гра слів). 12. Мило вигадали аферисти в білих халатах, а я їм не довіряю. 13. Усі війни через мило. 14. У кожного мила свої недоліки, тому я використовую три різні одразу. 15. Наука довела, що навіть ідеальним милом не можна змити весь бруд. Тому вмивання - це обман і «опіум для наївних». 16. Мило шкідливе, сушить мою шкіру. 17. Дитину не можна змалку привчати до мила - хай виросте й сама вирішить. 18. Я почну вмиватися, коли стану трохи чистішим. 19. Я ще не знайшов ідеального мила для себе. 20. Я й так не дуже брудний 21. Я краще подивлюся онлайн, як інші миються. 22. Я люблю митися «по-своєму», наприклад, на природі або просто водою без мила.Жодна з цих причин не зніме з нас бруду. Відмовки можуть звучати розумно, але чистішими вони нас не зроблять. Так само й у духовному житті - тільки Христос змиває справжній бруд душі.Тому залиш відмовки й не пропусти шанс «помитися» цієї неділі. Прийди до церкви, де звучить Живе Слово, через яке Бог очищає.Користуйся «милом» 😉

Як влучно зауважив євангельський пастор і письменник XX століття Е.В. Тозер у книзі «Пізнання Святого»: «Найважливіше в людині - це те, що приходить їй на думку, коли вона думає про Бога», а також «Які думки людини про Бога - такою і є сама людина». І справді, наші уявлення про Бога визначають те, як ми дивимося на світ, вчимося, працюємо й будуємо стосунки. Якщо Бог для нас лише десь на периферії, тоді й наука стає сухим знанням без сенсу. Але якщо Він у центрі нашого мислення, тоді кожна наука стає шляхом наближення до Нього.Тому коли ти навчаєш дітей математики в школі, чи відкриваєш підручник з фізики в університеті, готуєш урок історії, чи йдеш на пару з психології, то пам’ятай, що це не просто сухий предмет. Кожна формула, кожен дослід, кожна сторінка історії чи думка філософа - це ще одна можливість побачити Божий порядок, мудрість і красу, а через це наблизитися до Творця. Однак щоб знання не стало оманою, воно має бути освітлене світлом Божого Слова, яке є мірилом істини. Тільки тоді наука служить не гордості людини, а славі Бога.Якщо зібрати воєдино всі ці думки, то перед нами постає картина замкненого кола науки, що завершується не лише знанням про світ, а пізнанням Бога.Бог → Логіка → Математика → Фізика → Хімія → Біологія → Психологія → Соціальні і гуманітарні науки → Філософія → Теологія → Бог.Іншими словами: Бог є початок і кінець науки!«Початком мудрості є страх Господній, і пізнання Святого - розум» (Приповісті Соломона 9:10)

«ЧЕРВОНЕ І ЧОРНЕ: ІСТОРІЯ ВИШИТА БОГОМ»Це 7 проповідей із книги Буття про історію Йосипа. Це історія про зраду і несправедливість, про спокуси і самотність, про гріхи минулого і силу прощення, але найбільше - це історія про Бога, Який задумує навіть зло людей на добро для людей.Чи можна пробачити тих, хто зруйнував твоє життя? Чому Бог допускає біль і несправедливість? Як довіряти Йому, коли здається, що молитви не почуті?1. Про зраду і Боже провидіння (Буття 37)Що робити, коли найближчі люди зрадили тебе? Чи справді Бог керує навіть через несправедливість і біль? Навіть у темряві зради Він уже пише Свою велику історію.2. Про спокуси і вірність Бога (Буття 38–39)Що робить людину вірною тоді, коли гріх обіцяє швидке задоволення? Чи є вихід у світі, переповненому спокусами? Бог залишається поруч навіть тоді, коли вибір коштує дорого.3. Про самотність і близького Бога (Буття 40–41)Що відчуває серце, коли всі забули про тебе? Як жити, коли твої молитви ніби зависли у повітрі? Саме тоді Бог стає найближчим.4. Про гріхи минулого і Божий шлях покаяння (Буття 42–44)Чи можна втекти від своїх гріхів? Що робить Бог, коли ми намагаємось заховати провину? Він відкриває старі рани, щоб привести до покаяння й зцілення.5. Про благодать, що сильніша за помсту (Буття 45–47:28)Чи можна пробачити тих, хто зруйнував твоє життя? Чи можлива благодать там, де природно хотілося б помсти? Благодать перемагає серце і змінює долю.6. Про віру, яка проводить крізь смерть (Буття 47:29–50:13)Що означає довіряти Богу на порозі смерті? Як залишити спадок віри дітям, коли обставини не змінилися? Це віра, яка бачить далі життя.7. Про зло, яке Бог задумав на добро (Буття 50:14–26)Чому Бог допускає зло? Як прийняти біль, який ніколи не забудеться? Останнє слово належить не злу, а Богові, Який використовує трагедії на добро.Ці проповіді - не просто історія Йосипа, це дзеркало нашого життя. Можливо, саме тут ти побачиш, як Бог вишиває твою історію навіть через біль, зраду чи темряву у щось більше, ніж ти міг уявити.Посилання на плей-лист всієї серії проповідей за посиланням:https://youtu.be/W6Deh_e_AwE?feature=shared

ЯК МОЛИТИСЯ?Коли ви станете на молитву перед Богом, не перетворюйте це на театральну постановку. Багато людей роблять зі своїх молитов звичайне шоу, сподіваючись на п’ятнадцять хвилин слави! Ви думаєте, що Бог сидить у ложі? Ось що я хочу, щоб ви зробили: знайдіть тихе, відокремлене місце, щоб у вас не було спокуси грати рольові ігри перед Богом. Просто будьте там якомога простіше та щиріше. Нехай фокус вашого серця переміститься з вас на Бога, і ви почнете відчувати Його благодать.Світ сповнений так званих молитовних воїнів, які не знають молитви. Вони сповнені формул, програм та порад, пропонуючи методи, як отримати те, що ви хочете від Бога. Не ведіться на цю нісенітницю. Це ваш Отець, з яким ви маєте справу, і Він краще за вас знає, що вам потрібно. З таким Богом, Який любить вас, ви можете молитися дуже просто. Ось так:Наш небесний Батьку, відкрий нам Себе і дай пізнати, Який ти є.Виправ цей світ щоб тут внизу було все найкраще як там угорі.Дай нам бути ситими і задоволеними нашими прийомами їжі.Даруй нам бути прощеними Тобою щоб прощати інших.Збережи нас від нас самих та Диявола.Ти головний!Ти можеш робити все, що забажаєш!Ти сяєш красою!Так. Так. Так.Матвія 6:5-13 (сучасний англійський переклад)Якщо людина молиться лише тоді, коли її бачать або тільки разом з іншими людьми, але ніколи не шукає Бога наодинці, то головним мотивом для неї є не спілкування з Отцем, а враження на інших. Це і є сутність біблійного лицемірства - гра на публіку, зовнішня побожність без внутрішньої реальності. В такий спосіб ти молишся людям, а не Богу.

ЄВАНГЕЛІЄ У МОЇХ РУКАХПричастя - це не просто ритуал, а розмова. Коли ми беремо хліб і чашу, то тримаємо в руках два символи, які говорять нам про дві сторони однієї великої історії, про дві складові Євангелії.Образно кажучи, хліб ніби каже: я грішник. Чаша відповідає: ти прощений.Хліб свідчить: я недостойний. Чаша промовляє: Я зробив тебе гідним.Хліб нагадує: моє серце часто тверде, як цей шматок. Чаша каже: Моє серце пролилося, щоб твоє стало мʼягкии.Хліб говорить: я пам’ятаю свої падіння. Чаша відповідає: Я пам’ятаю лише Мою кров за тебе.Хліб і чаша стають двома голосами Євангелії: правдою про мою гріховність і ще більшою правдою про Його благодать. Тут моє «я впав» зустрічається з Його «Я підняв», моє «я винен» з Його «Я виправдав», моє «я не можу» з Його «Я вже зробив».Тім Келлер часто любив говорити, що Євангеліє складається з двох частин: 1. Ти гірше, ніж ти можеш це уявити2. Бог любить тебе більше, ніж ти можеш це уявитиМи маємо жити на зломі цих двох істин не впадаючи в жодну з обох крайностей.Отож, причастя нагадує нам Євангеліє, тобто про Христа і що Він зробив для нас та ким Він зробив нас. Тому, коли я беру хліб і чашу, я визнаю дві реальності одночасно: без Нього я ніхто, але в Ньому я улюблений, прийнятий і відкуплений. Це момент, коли погана правда про мене зустрічається з доброю правдою про Нього і ця зустріч змінює все.

When Rockets Fall and Fireworks Rise This morning the sky is crying over Ukraine. We are crying too, because last night my country was once again on edge. Last night there were rockets and drones again, alarms and explosions that make walls and hearts tremble. Again the frightened, tear-filled eyes of children in shelters. Again the black roses of smoke slowly unfurled their petals above the rooftops of the capital.On this same day, across the ocean in the USA, the evening sky will bloom in a different way: cascades of fireworks will shower rubies and gold, as if someone were painting joy on the canvas of the night. People will also hear explosions, only from fireworks. They will also see projectiles flying, only decorative ones. People will applaud, shoot stories, embrace each other - and we rejoice that they will have such an opportunity.We sincerely congratulate America on Independence Day and thank you once again for your help and support, in a case that someone thinks we thank too little.Of course, you are not obliged to do more. But God has blessed you with a leadership role in this world - with resources, influence and possibilities that can protect the vulnerable and uphold peace and justice. We are not making demands, we appeal again: let your generosity become as loud as your fireworks, so that we receive help not simply to survive, but to win.You also ought to be more grateful. Thank God that you have what we pray for every night - a peaceful sky. Rejoice in your silence, for it is the blessing of freedom. When you embrace each other this evening, remember in prayer those who at this moment are embracing the cold concrete of a shelter instead of a warm blanket. When your children admire holiday fireworks, remember that children in Ukraine are learning not to distinguish the colors of fireworks, but the sounds of “missiles” and “drones”.And do not forget that somewhere near you live Ukrainian children who fled Bucha, Kharkiv, Kherson. For them these fireworks are not a celebration, but a flashback. Hold them, ask why the sparkle of the sky makes them flinch on a holiday. And perhaps something inside you will shift when tonight you see how your fireworks frighten a Ukrainian child.This morning the sky is crying over Ukraine. We are also crying and praying: Lord, have mercy on our land. Grant one thing - a peaceful sky - to those who celebrate and to those who survive.Peace to you and to us. For as long as we merely survive, your celebration cannot be complete.P.S. Americans spent roughly $2.8 billion on fireworks for the 4th of July based on WalletHub’s and other recent reports

ТАТУ, ЦЕ ДЛЯ ТЕБЕ…Дитячі малюнки часто криві, прості, і часом на них навіть можуть бути помилки. Однак коли дитина простягає тобі свій малюнок з написом: «Я тебе люблю, тату!», то у серці щось перевертається. Я знаю, що це не шедевр, але я тримаю його, мов скарб, бо мені важливе не ідеальне виконання, а любов, яка стоїть за ним.Подумайте, а чи не так буває у наших стосунках з Богом? Ми теж щось приносимо нашому Небесному Батьку і малюємо малюнки життя, які містять не ідеальні молитви, егоїстичні спроби послужити, незграбні вчинки любові, неправильні рішення. Навіть моє власне батьківство - це не шедевр, а далекий від досконалості наївний малюнок з плямами помилок. Я не заслуговую на честь бути татом, але Бог довірив мені трьох чудових дітей і це благодать. Я вдячний за кожну посмішку, кожен малюнок, кожне «я тебе люблю», яке чую від них. Я вчуся бути батьком і часто не виходить. Тому я вдивляюся в батьківство Бога і прошу: «Зроби з мого поламаного батьківства щось добре для них». Моя надія на Бога, Який є досконалим Батьком і Його любов незмінна до мене і моїх дітей. Тому сьогодні, в День батька, я з вдячністю молюся за своїх дітей та водночас приношу своє «дитяче серце» до Небесного Батька, Який приймає мій недосконалий малюнок життя через Ісуса Христа.Якщо я, як батько, радію кривому малюнку моєї дитини, то наскільки більше Небесний Батько радіє кожному щирому прояву любові до Нього від Його дітей?З Днем батька - земного і Небесного.P.S. Тату, це для Тебе…

МОРОЗИВО І ШЛЮБ НА НЕБІУяви дитину, яка щиро думає, що немає нічого кращого за морозиво. Для неї це вершина радості: воно холодне, солодке, смачне. Тож коли доросла людина каже дитині: «Одного дня ти перестанеш радіти морозиву так, як зараз» вона щиро не розуміє. Їй здається: «А що може бути краще за це?»Кожен дорослий знає, що морозиво це добре, але є щось прекрасніше. Наприклад: тихий вечір поруч з коханою людиною; обійми після прощення; емоційна і тілесна близькість; відчуття прийняття й безпеки; вірність, яка триває десятиліттями; краса взаємного пізнання; спокій і довіра в присутності того, хто тебе глибоко знає і любить. Ці речі мають іншу природу: вони глибші, повніші, приємніші, але дитина ще не має життєвого досвіду, щоб оцінити це.Подібне відбувається і з шлюбом, який є одним з найпрекрасніших Божих дарів у цьому світі. Коли ми чуємо, що «в раю не буде шлюбу», то можемо відчувати сум, бо здається втрачаємо щось цінне (якщо у вас хороший шлюб). Насправді ж ми як та дитина, яка не уявляє радості без морозива.У вічності ми не будемо нудьгувати за земним шлюбом так, як доросла людина не ридає за відчуттям першої цукерки чи смаком морозива. Не тому, що шлюб це щось незначне, а тому, що він лише дитячий передсмак чогось значно кращого. Шлюб є тінню того, чим є справжня любов, близькість і задоволення у вічності.Там не буде більше недомовок, натяків, ран від слів і мовчання. Там буде любов, яка не згасає ввечері від втоми і не піддається коливанням настрою. Там буде любов глибша за будь-яку інтимність. Не любов, яка потребує зусиль, доказів і повторень, а така, що просто є - постійна, спокійна, як серцебиття в обіймах.Там не буде ночей, коли хтось плаче на кухні, а інший мовчить у ліжку. Там буде пізнання без страху і захисту. Тебе бачитимуть, знатимуть цілком і повністю, але не відвернуться. Ти більше не будеш ховатися, грати роль, намагатися сподобатися щоб бути прийнятим, бо там не буде страху і все буде досконалим.Там не буде поглядів, які втратили тепло. Не буде «ти мене більше не чуєш» чи «я почуваюсь самотньо, навіть коли ти поруч». Там буде присутність, яка не зникає, не розчиняється у турботах, не тьмяніє. Вона не потребуватиме підтвердження, а буде як повітря і як світло. Присутність Того, Хто завжди поруч і ніколи не залишає.Там не буде боротьби за розуміння, не буде недовіри, не буде «а раптом ти підеш?» Там буде єдність, яку ми досі лише пробували торкнутись у найкращі моменти шлюбу: у обіймах коханого, у поцілунках коханої, у прощенні після зради, у задоволенні від інтимності. Там буде повна єдність з Христом і Його народом, що задовольнятиме всі глибинні потреби людського серця.Там серце, яке так довго вчилося любити, так часто помилялося й боялося, так хотіло бути прийнятим і улюбленим нарешті зітхне з полегшенням і прошепоче: «Ось воно. Нарешті я в досконалому тілі і досконалому місці, де мене досконало знають і досконало люблять»Отож, земний шлюб - це лише початок, а кінцева мета - шлюб з Христом у вічності. Коли ми ввійдемо в Божу присутність, то не будемо думати: «я щось втратив», «я сумую за шлюбом (чоловіком чи дружиною)», «шкода, що там не буде сексу», а ми скажемо: «я навіть не уявляв, що задоволення і любов можуть бути такими».

5 ЦАРІВ І ОДИН ТРОНСьогодні зранку читав Римлян 5:17-21, де апостол Павло описує величну духовну драму, де діють п’ятеро царів. Два з них - жорстокі тирани, два - славні й спасаючі, а пʼятий - це кожен віруючий.1. Цар Гріх«Бо гріх панував» Він диктує свої закони через пожадливість і бунт людського серця. Найгірше те, що його піддані добровільно йому віддаються в рабство. Люди не борються проти нього, а служать йому із задоволенням. Його царювання веде лише до одного - до смерті.2. Цар Смерть«Смерть панувала»Вона приходить як плата за гріх. Вона непереможна для людини: не бере хабарів і не програє жодної битви. Усі люди падають перед нею.3. Цар Благодать«аби так само благодать запанувала через праведність»Але з’являється інший Цар. Благодать входить туди, де панували гріх і смерть, і звільняє полонених. Благодать царює через Ісуса Христа, Його життя, хрест і воскресіння.4. Цар Ісус Христос«через Ісуса Христа»Через Цього правдивого Царя ми отримуємо нове життя. Він не лише переміг гріх і смерть, але зробив нас учасниками Своєї перемоги і царями.5. Цар я«ті, хто приймає рясноту благодаті й дар праведності пануватимуть у житті»Віруючий не просто спасенний, а царює! Це не про зовнішній трон, багатство чи славу, а про владу, яку дає благодать перемагати гріх, жити в свободі та впливати на світ навколо через Христа. Ми сидимо з Христом на троні. Світ не бачить наших корон, але вони справжні. Ми більше не підвладні гріху і смерть втратила над нами владу. Ми через Христа пануємо над своїми стражданнями, бажаннями, страхами, гріхами, думками.1. Царювання над болем і стражданнямиЯ син Царя, Який прийшов не щоб уникнути болю, а щоб пройти крізь нього з любов’ю. Тому замість втекти, образитися, звинуватити чи закритися я залишаюся присутнім навіть коли боляче і тебе не розуміють. Я царюю не тоді, коли біль зникає, а коли я не дозволяє болю зруйнувати мою віру і любов. Це означає не робити з себе жертву, а залишитися вірним і добрим у найтемніші дні.2. Царювання над гріховними бажаннямиЦарювання в Дусі це не ідеальна відсутність гріха, а здатність не дати йому сісти на троні.Це коли всередині піднімається хвиля: гнів, страх, ревнощі, потреба контролю, спокуса себе жаліти, але замість того, щоб дати волю емоціям, я відкриваю Богові серце і повертаюся до інших людей з миром. Це коли замість вибуху - молитва. Замість замкнутості - діалог. Замість гордості - любов. Це коли мною керують не емоції враженого «я», а Дух Божий, Якому я довіряюсь.3. Царювання в думкахТи проголошуєш собі Євангеліє: «Христос живе в мені і Він зцілює неідеальних. Я не раб минулого, а нове творіння, яке покликане любити і жити свято». Царювання в думках - це свобода не вірити кожній думці, а слухати голос Божий, що говорить істину в любові. Це коли розум не стає смітником для самозвинувачення, страхів, підозр чи фантазій, а вчишся думати як Христос: не як невдаха, жертва чи суддя, а як улюблений і прощений син Царя. Ти бачиш інших людей не як ворогів, а тих, кому ти маєш послужити, а життя як місце, де діє благодать, що змінює в першу чергу тебе.Усе це не я сам і не моя сила, а Христос у мені. Це не автоматична перемога, а щоденне рішення в покорі дозволяти Христу царювати в мені і тоді Його влада проникає в мої щоденні думки, бажання, реакції і рішення.Я не житиму як раб і жебрак, бо мені подаровано трон і корону, тому я царюватиму у житті і цьому дні через Христа.