Статистика telegram channel - @painpleasure

🧐 Привіт, Змійко! Як боротися із сенсорним перевантаженням під час сексу? Коли забагато звуків, дотиків, запахів, їхнього поєднання, які поодинці приємні, але вкупі створюють безлад і провокують бажання відкрутити собі голову? 🐍 Привіт!В мене таке буває прямо в процесі. І ну... я тоді тікаю з-під Дорма, і стараюсь полежати в тиші та темряві, щоб нічого мені не заважало і нічого мене не торкалося.Але в мене це не постійна проблема. Якби ж так ставалося регулярно, то я мабуть підлаштувала свій секс так, щоб це навантаження зменшити. Тут треба подивитися що саме і в який момент починає перевантажуватися, і вже від цього вибудовувати стратегію.🧐 Чоловік ходив півтора роки до повії . З перервою , коли я була вагітна. Місяць було після пологів знову пішов. Аргументує що тільки через малу кількість сексу. Ми вже все вияснили бо я проти.Як думаєш чи дійсно може бути через к-сть чи щось інше? Він же міг зі мною домовитись , дотиснути і т.д. 🐍 Уффф... Я зараз буду трохи різкою (але це причина, чому я не беру в роботу кейси зі зрадами).Зради відбуваються лише через те, що людина хоче зрадити. Не через кількість сексу, не через незадоволення в сексі, не через зміни у зовнішньому вигляді партнера, не через сходження зірок на небі. Ні. Зрада - це виключно воля іншої людини, яка не хоче нічого вирішувати.Всі ці виправдання про недостатню кількість сексу - це лише перекладання відповідальності. Не "я козел", а "ти мені недодала". (Справедливо і для жінок, якщо що. Просто тут про чоловіка мова).В людей є рот не тільки для того, щоб їсти, але й для того, щоб розмовляти. І домовлятися. Підкреслюю - домовлятися.("Дотискання" це окремий вид пиздецю, за який дотискач повинен горіти в пеклі).Так. Бувають різні обставини, бувають різні випадки. Але я все одно вважаю, що зрада - це свідомий вибір, якого можна не робити. А робити інший.І ще одна штука, яка зараз змушує мене кричати криком це той факт, що людина через місяць після пологів звинувачує в нестачі сексу.МІСЯЦЬ. БЛЯДЬ. При тому що там мінімум півтора нічого не можна. Це що за їбануте уявлення про жінку?! Чи там чоловік думає, що народити - як чхнути?Я вже не кажу про гормональні зміни від ГВ.Вибачте. Хочу дуже сильно і дуже голосно кричати. Тут жінка дев'ять місяців носила, ригала, не спала, боліло їй. А потім ще хрін зна скільки народжувала і мучилась, а він піпіську в штанях пару місяців потримати не може.Відчуваю не просто злість - лють. І мені зовсім за неї не соромно.І на цій жопопідгоральній ноті, ми й закінчимо.Дякую, що питали, дякую що читали.Спитати ще можна тут.

Давно хотіла написати саме про цей секс, але щось так соромно, що ледь складаю букви в слова. Та й взагалі, навіть подумки трохи... ніяково.Я знаю, знаю, ви скажете що це прям максимально ванільно все було і чого соромитись. Але щось в мене в мозку коротить, і мені дуже, просто неймовірно солодко і ніяково.Взагалі все почалося з того, що я задрижала від холоду, коли Дорм перекотив мене на спину і навис зверху. Здригнулась в потягнула на себе ковдру. Дорм хмикнув. Подивився і накинув її мені на голову, залишивши відкритою лише нижню частину тіла.І сказав, що я можу фантазувати. І говорити. І пищати. І стогнати. А от він буде мовчати.І...От знову дуже соромно. Бо таке положення одразу нагадує мені "чеську фантазію" і ще пару подібних відео, де дівчатка з різних причин опиняються у відкритому для використання положенні і з прихованим обличчям.І так.Я стогнала. Пищала. Охала. Підвивала. Хіхікала від ніяковості і збудження. Здригалась коли Дорм різко виходив і підмахувала, коли він знову терся членом по губах і клітору.А Дорм робив це все мовчки. Іноді лише навмисно гучно дихав і стогнав. Торкався стегон. Торкався того що між ними. Проводив членом, грався пальцями. Але все це без зайвої ніжності.Він... використовував.І так, основна дія відбувалась в мене в голові - дикий мікс з переглянутого порно, солодких відчуттів в реальності і ніяковості від рольової гри.Але я була такою розслабленною, такою ніжненькою. Такою чутливою. Відчувала те як він мене брав: щільно, трохи грубо, швидко. Не зважаючи на мене. А я кінчала ледь не від кожного руху і здригалась коли він виходив повністю - від цього несправедливого відчуття пустоти. Я була жадібною, хотіла ще і ще. І побільше. І знову. І їби мене їби! Використовуй! Солодко.Брудно.Гаряче.Соромно.Як згадую, аж знову дрижати починаю.І коли Дорм кінчив я вже лежала така затрахана-затрахана. Ще й в спермі вся. Прям як в тих відео, які в мене в голові весь секс крутились.Думаю тепер, що треба якось повторити.Мабуть.Якщо не помру від ніяковості, коли буду просити.

Вже пару днів думаю думку про інтеграцію БДСМ в психологічну терапію. Це все ще не оформленні до кінця думки, але мені хочеться з вами поділитися та обговорити.Важливо: я зараз не маю на увазі тренд "верхніх-психологів", які обіцяють пропрацювати всі ваші травми шибарі-сесією, або поркою, а потім виїбати в горло. Це рілі дуже кріпова штука, і якщо вам таке обіцяють - біжіть, гублячи капці. Я серйозно.Тим не менше, інтеграція БДСМ дійсно може бути корисна. Про це говорять спеціалісти, які працюють з клієнтами-тематиками. Наприклад, Стефані Гоерліх:«Кінкі не є, саме по собі, терапією… Але … для багатьох людей … можливість опинитися в ситуації, де вони можуть сказати: “Це мої межі. Це я хочу. Це я не хочу,” … це може бути дуже-дуже зцілюючим».І в цілому, я дуже сильно з цим згодна.Крім того, багато терапевтичних технік направлені на "перезаписування" негативного досвіду. І БДСМ-сцена може дати безпечний простір для роботи (як один з варіантів травма-фокусованої експозиції в контрольованому середовищі - якщо ви знаєте, про що мова).Тут звісно є купа моментиків, які потребують обмірковування і допрацювання. Наприклад, як це взагалі робити та інтегрувати (звісно, що не змішувати роль психолога і тематичного партнера, але працювати з парою чи самим клієнтом?). Наскільки це дійсно реалістично та терапевтично. Чи можна це віддавати на "самоопрацювання"?Коротше, є про що подумати.І, якщо пощастить, повивчати. Я б такою роботою зайнялась, якщо чесно. Але подивимось, як воно буде. Тут би до кінця року дожити. На довше планів не будую.

Там в коментарях питання поставили, що саме я б сказала собі шістнадцятирічній. І я подумала-подумала, і вирішила, що написати це буде дуже терапевтичним.Привіт, люба!Зараз особливо важко і складно, але я хочу щоб ти пам'ятала, що я тебе люблю.Ти - маєш значення. Твої бажання мають значення. Твої страхи мають значення. Твої вподобання мають значення. Твої емоції мають значення. Ти не просто "сумненька", в тебе депресивний епізод. Наплюй на свою мамку і звернись по допомогу. Взагалі, якщо пошлеш мамку і релігію нахуй, життя стане спочатку складніше, а потім - набагато, набагато краще.А ще, якщо тобі здається, що щось не так - тобі не здається. Навіть, якщо тебе настирно намагаються переконати в зворотньому.Твої родичі в основній своїй масі - гівно. Тобі не здається.І ти не зобов'язана з ними спілкуватись. А тим паче - любити.В принципі, близькі люди - це не ті в кого з тобою одна кров. А ті, з ким ви обираєте і приймаєте один одного.Твій кінк на чоловіків постарше, не вбереже тебе від мудаків та термінальних ідіотів. Чоловіки практично завжди вважатимуть що ти дурненька. Це не ті чоловіки, які тобі потрібні.До речі, люди часто будуть недооцінювати твій інтелект. Гарненьке обличчя буде їх збивати. Не борись з цим, краще - використовуй. Ніколи не тримай чоловіка до якого добре ставишся у френдзоні. Це не чесно і боляче. І не тільки йому. Так, хлопець твоєї одногрупниці - довбойоб і мудило. Але їй як раз таке й підходить. Всі роблять помилки, особливо в підлітковому віці. Це окей. Не окей, коли тобі потім цим все життя дорікають.Роби побільше хуйні, а то потім розвинена префронтальна кора не дасть насолоджуватися моментом.Будь до себе доброю, бо ніхто інший не буде. І співчуття до себе не є слабкістю.Люди часто плутають доброту з беззахисністю, або коханням, або безвідмовністю. А злість із силою.Ти нічого нікому не винна. Тобі ніхто нічого не винний теж.Безумовно нас повинні приймати лише батьки. Але навіть вони не завжди це роблять.Люди, насправді, дуже самотні.Ти не зобов'язана спілкуватись з тими, хто тобі неприємний. І якщо з кимось з "друзів" тобі не комфортно, це не твій друг.Ти не стілець.Немає нічого ціннішого за здоров'я. Регулярний восьмигодинний сон - це теж частина здоров'я.Твої мрії не дурні. Твої амбіції не дурні. Ти маєш на них право. А знаючи тебе, ти їх ще й реалізуєш на раз два.Пиши. Це не тупо і не недолуге гобі. В тебе добре виходить. Ти класна. Ти гарна. Ти цікава. Ти молодець.Я тебе люблю.

Якби я давала назви своїм дописам, то цей я б назвала "Відповіді на стрес в БДСМ", або "Чому радфем праві".А поговорити я сьогодні хотіла про 3F. І ні, це не нова БДСМ практика. Це "fight, flight, freeze" реакції на стрес. Ті самі "бий, біжи, завмри". До них ще останнім часом додають четверту реакцію - "fawn", "підкорись". Але на мій погляд це не дуже коректно, бо така реакція потребує когнітивної обробки, на відміну від інших трьох.Енівей. З 3F найбільш проблематична для нашої психіки, це реакція "завмри". Саме вона найчастіше призводить до подальшого розвитку ПТСР і супутніх психологічних проблем (Це не означає, що всі, хто реагують завмиранням мають ПТСР, як і не означає, що ті, хто не реагують - не мають. Просто є кореляція).Тому що реакція "завмри", це реакція для анестезії. Коли ні вбити загрозу, ні втекти від неї не виходить, то залишається лише дисоціюватись від тіла, щоб було не так боляче поки тебе загризає шаблезубий тигр.А якщо тигр не загризає (загроза оминула стороною), то цикл стресової реакції не завершився, емоції недопрожилися, або взагалі були подавлені. І, як результат, можуть спровокувати травматичну реакцію в майбутньому (Якщо ду-у-уже спрощено).То до чого ж тут БДСМ та феміністки?! - спитаєте мене ви.А до того, що екшн - це стрес. Не загроза життю, звісно, але на підсвідомому рівні такого чіткого розділення немає. Тому не виключено, що деякі нижні, замість веселої подорожі в спейс, можуть отримати невеселу подорож в дисоціацію. Особливо, якщо їхня звичайна відповідь на загрозу, це відповідь "завмри". Існують дані, що 3F-реакції не є закладеними в нас інстинктивно. Вони виховуються в дітях навмисно чи не дуже. Також існує певна кореляція між статями - жінки частіше реагують завмиранням на стрес, ніж чоловіки. Особливості виховання в нас такі, бо "ти ж дівчинка, не бийся" і "будь ввічливою, хороші дівчатка не ховаються мамі за ногу, привітайся з дядею".І тут ми нарешті доходимо до радфем, які люблять кричати, що нижні під час сцен дисоціюються від власного тіла.Враховуючи все вищесказане, в цьому висловлюванні є доля правди - при певному збігу зірок, замість очікуваної реакції, Верх може отримати партнера, який "вийшов погуляти з тіла" не в самому хорошому сенсі. В ідеалі б, звісно, нижньому про таке знати і попереджати за яких умов може статися дисоціація. Однак жарт в тому, що це несвідома штука, яку людина і з психотерапевтом відслідкувати не завжди може. А враховуючи збільшення кількості загроз зараз......кортше, верхнім дуже важливо бути уважними до стану своїх нижніх. Бо гівно стається, і не завжди з чиєїсь провини.P.S. В мене немає прямих доказів, що саме так все відбувається під час екшену - в мене немає томографа, щоб це дослідити. Мої думки засновані на теоретичних знаннях, побудові зв'язків та екстраполяції відомих досліджень на бдсмщиків.P.P.S. Я та людина, яка може дисоціюватись під час екшену. І якщо вам цікавий особистий досвід і причини - маякніть під дописом, розкажу.

🧐 Привіт, Змійко! Чи є в тебе якісь приклади помилок у людей, які лише починають свій шлях у темі?  🐍 Привіт!Оу... Я так розгубилась від цього питання. Помилки, помилки, помилки...Кожен факапить по своєму. Найчастіше це звісно ігнорування правил ТБ. Всі ми там були, і всі ми там будемо. Бо здається "а що може статися?!"Мабуть ще те, що новачки в укрспільноті погано розуміють наскільки ця спільнота маленька. Якщо людина з'явилася в одному чаті - в десятку інших про неї вже відомо. Якщо й не відомо, люди завжди один в одного питають, особливо якщо є якісь сумніви.Але це не тільки новачки не розуміють. Це насправді і ті, хто в спільноті давно - забувають. А потім стаються... казуси.Ну і головне правило об ігнорування якого всі б'ються - і новенькі, і старенькі - це правило "якщо здається, значить не здається". Воно пряме дуже показове.А так конкретних прикладів в мене, насправді, немає. Про свої факапи я розповідаю чесно. Про факапи інших мені відомо з майданчиків де ці люди про них теж розповідають самі. От якось так.🧐 Ти ображаєшся, коли тебе називають негром? 🐍 Мене так не називали, але якщо назвуть - здивуюсь, а не ображусь.That's all, folks!Спитати анонімно - тут.

Ще хотіла написати про абсолютно відбитий секс (а потім ще трохи милоти про Анат), але дещо розгублена. Бо... Я зовсім не пам'ятаю що ми робили, і в якій послідовності. Дорм трахав Анат, трахав мене, я трахала Анат сама і з Дормом разом. Але чи це все було в один раз чи розтягнулось на декілька? Ну, в мене є цілком законна причина не пам'ятати, не рахуючи навіть хронічної депривації сну.Але пам'ятаю що було весело. І дивитися весело, і приймати участь - теж. Я була в тому стані, коли забагато сексу не буває, навіть якщо бажаючих двоє. Це дуже веселий і нетерплячий період, який не прибивається навіть втомою. І слава богу.Ми пестились в різних комбінаціях, робили усіляке цікаве, облизували член, Анат сідала на Дорма зверху, я шлікала, потім мінялися, потім знову - аж поки я в черговий раз не заявила, що зараз моя черга і Дорм не вклав мене на спину, головою Анат на коліна. Він зігнув мене ледь не вдвоє... і почалось.Я стогнала. Пищала. Скулила. Нила. Скрикувала. Видихала. Зітхала. Благала. Молила. Просила. І кінчала-кінчала-кінчала-кінчала-кінчала. Я не знаю скільки разів мене накривало оргазмом. Тільки закінчувався один, Дорм не давав передишки, підштовхуючи до наступного. І наступного. І наступного. Так що під кінець я ледь не плакала, коли кінчала. Настільки, що почала вириватися. Просила відпустити. Анат не допомагала, облизуючи пальчики на ногах.Мені було забагато. І замало. І всього стільки, що я не могла витримати.Вони затрахали і запестили мене настільки, що я просто втекла з-під Дорма, щоб полежати поруч перезавантажитись, поки вони з Анат розважаються.А потім... чи знову? Був мінет. І взаємні пестощі. І поцілунок зі спермою. Здається.В мене є вагома причина не пам'ятати точно і плутатись в подіях.

Хотіла написати структуровано і по порядку, але буде не по порядку, бо що ви мені зробите.Це був перший екшн десь з березня, я думаю. Бо той з резиночками, я не дуже рахую - було, звісно весело, але не про те.А тут......згадую, і на обличчя сама собою наповзає трошки навіжена посмішка.Якщо сухо і технічно, то була я, була Анат, був Дорм, який поров нас по черзі і в різних комбінаціях. Але ох! Я настільки захопилась, що ми здається трошки перестаралися.Це був екшен про біль в первозданному його виді. Бо після розігріву Дорм взявся за важкий падл і я ледь витримувала вагу самої дощечки, навіть без додаткового замаху. Я аж почала тікати від Дорма по кімнаті поки він мене не загнав назад в потрібне положення тазапером (ненавиджу тазапер!). А потім був ще падл і кийок.І коли я взмолилась перевести дихання, Дорм милостиво дозволив... кхм. Мені стало боляче, але інакше.А потім він мене здається дійсно відпустив, бо була черга Анат? Ось тут я вам вже події по порядку не поставлю, бо паяти мене почало добре.В будь якому випадку, я попросила ще. Чи це Дорм наказав? І знову був і кийок, і ляпаси, і важкий падл. Так що в результаті я плакала, сміялась і дрижала одночасно. І тридцять останніх ударів думала, що не витримаю. Особливо враховуючи, що Дорм почав спочатку десь на половині, бо я нила, що занадто боляче? Чесно, не знаю чому. Можливо, йому просто захотілося послухати мій абсолютно відсторонений голос, коли по сідницям прилітало дерев'яною дощечкою.Я під кінець дрижала, текла і видавала абсолютно дивні звуки. І хапала Дорма за ногу, бо не могла нічого. Тільки триматися, поки він мене гладив і хвалив.Сідниці, звісно... виглядають як космос.Але я ні про що не шкодую.

Я навіть не можу точно сказати як все почалось. Ну, крім того, що я крутила дупою в провокативних панцу з написом "Fuck me", і докрутилась до того, що Дорм поставив мене навколішки і добряче відшльопав. За те яка я хтива дівчинка. Все як я люблю. Дорм кинув мене на лідко, переврнув і тягав мене по ньому так, як йому більше подобається. Задирав мої ноги, вигинав, крутив, підттягував, ставив у зручні для використання положення.І я тільки стогнала і попискувала. І пару разів намагалася уповзти. Але Дорм мене хапав і підтягував ближче, і кожен раз після цього я буквально пливла. Від неможливості втекти. Невідворотності того, що відбувалося.А потім я опинилась на спині, а його член глибоко в горлі, до сліз і кашлю. І це було так солодко-солодко, що в мене остаточно вимкнулися мізки. І я могла лише приймати та бажати щоб це не закінчувалося.Ляпаси.Рухи. Тихий голос.Я соромилася і насолоджувалась. Стогнала від болю. Розмазувала по щокам сльози та слину.Дорм драв мене зовсім не жаліючи. Швидко, жадібно, так... привласнюючи. Щось ще казав. Чи я казала? Взагалі не пам'ятаю, але пам'ятаю що було соромно та гаряче.А потім він кінчив, забризкуючи мені спину. Ніби помічав. А коли закінчувала я - тримав мене за горло і шепотів яка ж я брудна шльондра. І боже ж мій. Давно в мене не було аж настільки яскравих оргазмів. Так щоб до зірочок і конвульсій.Солодко було.Як же солодко.Шкода тільки мало.

Хотіла почати стандартним "якщо вам здалось, що я зникла...", але блін. Так, зникла. Життя вирує - діти, клієнти, волонтерка, гобі, осінь... Іноді я тільки й встигаю ввечері трохи полистати меми перед тим як впасти спати. Дуже, шкода, спробую виправитися (от відпочину і як виправлюсь!).Але, насправді, одна з основних причин чому я трохи менше стала писати в канал, це тому що я нарешті повернулась до написання художніх текстів. Не пройшло й трьох років, лол. Ну, і так. Якщо сумуєте за моїми текстами, можете почитати мене ще й тут.Пишу зазвичай те, що хотілося б почитати самій: темне фентезі, скло, всім погано. Потім стає краще. Але це не точно.Не любовний роман, хоча герої в якийсь момент завжди починають між собою їбатися в різних комплектаціях.Ну, і оновлюється не супер швидко, бо життя, але регулярно.Ось так.Уф. Здається показала вам щось особистіше за порнодописи. Тепер буду сидіти й хвилюватися.P.S. а знаєте як виявляється складно написати текст, не використовуючи слова "машинально", "механічно" та "автоматично"?)