Неділя Торжества Православ’я.Прикрашени ікони. Хоругви. Правильні слова. Анафеми єресям минулого.Але де торжество?Немає сенсу перемагати іконоборців, якщо ми самі не втілюємо живий образ Христа.Коли цілуємо ікону, а ні Бога ні ближнього не можетмо пробачити.Коли урочисто співаємо "Символ віри", а не можемо витримати правду про себе.Коли галасуємо: “Православ’я!” "Українська церква!", а живемо так, ніби Воскресіння не сталося.Про яке ПЦУ може іти мова, якщо в мені Христос не воскрес?Торжество Православ’я — це не музейна перемога 843 року.Це коли Христос живе в тобі реально.Коли Дух Святий — не термін, а досвід.Коли покаяння — не слово з богослужіння, а розламане кам’яне серце.Бо можна бути правильним — і мертвим.Можна знати канони — і не знати Бога.Можна воювати за чистоту віри — і втратити чистоту душі.Торжество православ'я - це коли ми бачимо у собі дію благодаті.Торжество Православ’я — це не коли я довожу, що хтось не правий, що хтось помиляється. Не коли я співаю анафему єретикам.Торжество православ'я - це коли ми приймаємо Світло від Бога і сяємо невечірнім світлом.А в кому світла немає, тому просто нема чим торжествувати.