Не відрізай від повноти. Особливо якщо ума нема. Ориген вважав, що після воскресіння люди не матимуть статевих органів, бо розмноження більше не буде потрібне. Логіка проста: якщо функція зникає — значить, і орган зайвий.Православні отці відповіли геніально:"З’їзди до Гробу Господнього і подивися, чи щось залишилося там після Воскресіння Христа"Якщо Христос воскрес у повноті —  то й ми воскреснемо у повноті.Не урізані.Не “очищені” від матеріальності та статевих органів.Не спрощені до абстрактного духу. Повнота — це Божий стиль.А ми дуже часто, як той Ориген, коли чогось не розуміємо, починаємо відрізати зайве. Нам здається, що щось у Церкві — перебір. Піст? Можна ж м’якше. Причастя? Ну, це ж лише символ.Богослужіння? Досить і “в душі” вірувати.Важкі місця Євангелія? Ну це, мабуть, метафори. І крок за кроком ми зменшуємо, спрощуємо, оптимізуємо.Поки не лишається щось зручне — але неживе.Коли починаємо відкидати частини духовного життя, отримуємо не “оновлену версію”, а щось неповноцінне, неспроможне до життя, скалічене. Бо життя — це завжди цілісність. Перш ніж щось викреслити, варто зупинитися і запитати: чому це було збережене Церквою?Чому це пережило століття?Чому святі цим жили?Церква не з нас почалася.Ми не винаходимо її наново.Ми не редагуємо її під свій смак.Ми приєднуємося до її живої повноти.Вміння жити у повноті — це мудрість.Відчувати змістовність сенсів — це насиченість буття.Не відрізай від повноти, бо коли різати починаєш без розуміння — можна випадково відсікти саме життя.