Стосовно відео що шириться навколо скелі і полону... Після близько 40хв аналізу, перевірки, не вдалось точно підтвердити першоджерело цього відео, а також, не вдалось підтвердити, що відео реальне. З огляду на перегляд відео та вивчення деталей, думаю багато хто вже сказав про надзвичайно контраверсійні калаши (яких у полонених навіть у розрядженому вигляді немає бути)... Портрети не були надруковані безпосередньо на прапорах, тому могли бути не на своєму місці. Також привертає увагу і форма одного з в/с на відео, і це додає питань...Не зважаючи на вище сказане, ми вже не раз бачили спроби скали флаговтика чи подібні операції з демонстрацією присутності, результати яких в принципі відомі, а також відомо і винуватців... Не зважаючи на результат подальшої перевірки відеоролику, такі акції не перші, і це щонайменше причина позбавити Сирського посади а також відкрити кримінальну справу... Сирський має бути звільненим... Ніякі заслуги не мають бути виправданням воєнним злочинам.Легіон | підтримка | зв'язок
Знаєте, чому я на своїй сторінці не сильно пишу, в якому я підрозділі? Щоб мою особисту думку не плутали з офіційною позицією бригади. Бо з одного боку - армія поза політики. З усіма наслідками.З іншого боку - я громадянин країни і маю власну думку.Мені ніхто не забороняє брати участі в акціях протесту. Ну, окрім того, що я в зоні виконання. І фізично не можу долучитись, якщо підтримую.Мені ніхто не забороняє висловлювати в соцмережах власну думку. Ну, окрім відсутності інтернету, коли окупанти щось десь розбомблять.Але я маю пам'ятати, що будь-яке моє слово загарбники можуть спотворити і перебрехати. І найбільша проблема - це знайти баланс. І під час війни, ви здивуєтесь, але внутрішня цензура часто перемагає. Але не тоді, коли ламається охуїватор...До речі, іще один важливий нюанс: я часто не згоден або з політикою президента, або з діями різних органів влади, або з думкою ветеранів та інших військових. Так само, як і вони можуть не погоджуватись зі мною.Але в цьому і полягає відмінність України від росії. Я не зобов'язаний тремтіти перед владою найвеличнішого лідера сучасності. Не зобов'язаний любити його, Федорова або Пороха. Але я в армії для того, щоб у кожного громадянина був вибір. Я пам'ятаю про права. Але не забув і про обов'язок.Трошки схоже на тезу "за все хороше, проти всього поганого". Але вже як є. Проте і нахуй послати не гребую. ПС: і я розумію, що ВСП має законне право перевіряти документи військового, навіть якщо він на акції протесту. Але, якщо він не у розшуку за СЗЧ, а тим більше у відпустці, то пред'являти йому претензії права не має. Так само я ніколи не бикую на блокпостах, коли просять надати документи або перевірити автівку. Або коли зупиняє патруль ТЦК. Попри те, що це може шалено бісити. Бо баланс і права та обов'язки...Ваш кеп у званні сержанта.
Суд заборонив Слідство.Інфо, Центр Протидії Корупції та журналістці Alina Stryzhak публікувати розслідування про 143 обʼєкти нерухомості, які, за даними журналістів, належали брату директора ДБР Олексія Сухачова.Відповідне рішення суд ухвалив 6 липня 2026 року, повідомили на своїх ресурсах “Слідство.Інфо” та ЦПК.У обох організаціях заявили, що розцінюють це як тиск на журналістів і наступ на свободу слова. Журналісти оскаржуватимуть ухвалу суду та домагатимуться публікації розслідування.Журналіст “Слідства.Інфо” Максим Савчук, який є співавтором розслідування, розповів, що команда разом із ЦПК працювала над матеріалом кілька місяців. За його словами, журналісти знайшли 143 квартири та офісні приміщення, які належали або належать Олександру Сухачову, а також зв’язки, що, за даними журналістів, ведуть до ДБР, яке очолює його брат Олексій Сухачов.Близько двох тижнів тому журналістка ЦПК Аліна Стрижак надіслала директору ДБР запит із проханням прокоментувати встановлені факти. Подібний запит отримало й ТОВ “Парковий-2”, яке, за даними журналістів, пов’язане з Олександром Сухачовим.Однак замість відповіді на запит компанія 3 липня звернулася до Печерського районного суду. Уже 6 липня суддя Сергій Вовк задовольнив заяву.
Багато хто просить мене розповісти, які саме об’єкти космічного зв’язку ми атакували останнім часом.У нашого ворога є досить велика кількість супутників у космосі, які виконують різні завдання для армії РФ. Є супутники зв’язку, є супутники розвідки, є й інші. Усі ці супутники знаходяться на геостаціонарній орбіті або на низьких еліптичних орбітах.Але абсолютно всім супутникам потрібен канал зв’язку із Землею. Одні супутники потребують керування, а інші стабільного каналу передачі даних для наземних користувачів. Для виконання цих завдань на території РФ розгорнути вузли (центра) космічного зв’язку. Основних центрів п’ять.Вузли обладнані великими супутниковими антенами. Частина антен спрямована фіксовано на геостаціонарні супутники, а частина антен може обертатися, щоб взаємодіяти з супутниками, що пролітають на низькій орбіті. Наприклад, будь-який шпигунський супутник повинен передати отриману інформацію на Землю. І це відбувається через ось такі станції наземного зв’язку.Цього місяця ми атакували два таких центри:ЦКС «Дубна» (Московська область)ЦКС «Володимир» (м. Гусь-Хрустальний)Як ми розуміємо, чи досягли ми результату чи ні?1. Візуальні пошкодження2. Фіксація засобами радіорозвідки змін у роботі супутників противника.І я можу сказати, що наші атаки частково досягли поставлених цілей. Але це лише початок...
Відповідь, яку я так і не почув і яку наше улюблене Міністерство оборони старається уникати: що буде спочатку через 10 місяців, а потім за 14 місяців(а згодом і за 24 місяці), коли у піхотинців(а згодом і у всіх інших військових), які попідписували нові піхотно-штурмові контракти, закінчаться ці контракти і люди масово вирішать демобілізуватись?Наша влада сподівається, що за 10-14 місяців війна закінчиться і піхотинців в принципі зможуть відпустити додому? Навіщо тоді інші контракти на 24 місяці?Чи на посаду піхотинців почнуть заганяти тих, хто підписав т.зв. "бойові" або "тилові" контракти? Навіщо тоді ускладнювати цей шлях і вигадувати різні типи контрактів?Чи ці контракти яким-небудь наказом президента, який, як ми чули, має пріоритет над контрактами, просто пролонгують?Якщо влада за цей час сподівається набрати і навчити заміну, то що заважало це зробити раніше і влаштувати черги мобілізації/демобілізації? Брак мізків?Чи влада сподівається з одного боку якось пропітляти, а з іншого - спеціально прописали умови контрактів так, щоб військові не поспішали їх перепідписувати? Повторюсь, що Міноборони цілком і повністю провалило комунікацію з цих питань. Проте, як і у випадку контрактів 18-24, переклало відповідальність і вимагає результатів із самих підрозділів.
Розкажу казку без моралі. Можете цю мораль потім самі вигадати.Отже, багато-багато років тому(рахуйте рік за три) в одній невигаданій військовій частині служили казкові довбо...строковики. Їм дуже не пощастило у житті: їхня демобілізація припала на початок повномасштабки. І вони б вже мали повернутись домів, але зла мачуха ака командир частини їх не вдпускав. Бо, правильно, в країні війна. І офіс короля нікого не відпускав. Але і в ЗБД воювати зі злом їх не мали права відправляти. Тому випробовували на бідних строковиках місцеві затяги згідно-відповідно статутів.Аж раптом комусь в голову прийшла хитра думка під виглядом кар'єрного зростання запропонувати строковикам підписати контракт. Мовляв, отримаєте звання старшого строковика і шалену зарплатню військового. Та командири будуть менше зайобувати. А хто не підпише - залишатиметься строковиком до кінця життя.Коротше, більшість строковиків погодились на пропозицію і підписали безстроковий в наших реаліях контракт.А через два місяці оголосили демобілізацію строковиків...
У проєкті реформи є пункт про високі зарплати командирам. Це логічно і правильно — якщо людина, яка перебуває на посаді командира, справді виконує функції командира.Сподіваюся, у МО знають, що в багатьох підрозділах склалася цікава ситуація: посади існують окремо, а їхні функції — окремо.Наприклад, людина на посаді командира взводу чи роти, бо вона офіцер за званням і їй потрібна офіцерська посада, фактично займається видачею обладнання або документами. А бойовою роботою керує сержант чи навіть рядовий, тому що має для цього більше компетенцій.Або людина займає вищу командирську посаду, але фактично всю командирську роботу виконує її заступник чи інший офіцер або сержант підрозділу.Це дуже поширена ситуація.Але за вашим проєктом додаткові гроші отримуватиме саме той, хто формально перебуває на посаді.Відповідно, таке підвищення може лише погіршити ситуацію, бо фактичний командир без відповідної посади рано чи пізно перестане виконувати чужу роботу через порушене відчуття справедливості.Чи спробує армійська реформа розв’язати проблему такого типу або хоча б передбачити її?Вона прогресує неймовірними темпами в армії війни на виснаження, і розрив між посадами та реальними функціями подекуди став карколомним порівняно з мирним часом.6. Чи питали військових?Мені цікаво, чи взагалі залучали військових до обговорення цієї реформи.Бо з того, що я бачу, низку важливих речей для тих, хто давно служить, не враховано взагалі.Нових людей ці умови навряд чи заохотять іти в піхоту або штурмові підрозділи. Бо всі розумітимуть: якщо платять більше, то й ризик загибелі буде вищим, а завдання — амбітнішими та небезпечнішими.Додаткові 10 тисяч гривень суттєво не покращать фінансове становище військових.Філософії винагороди та вдячності за роки служби в цьому проєкті радше немає.Визначеність щодо термінів служби фактично названа лише для новобранців. А тих військових, які дозволяють інституціям існувати попри повномасштабне вторгнення вже п’ятий чи дванадцятий рік поспіль, знову залишили в підвішеному стані.ПідсумокВкладатися потрібно не в підвищення доплат, а в підвищення базової зарплати.Потрібно запровадити грошову та відстрочкову градацію залежно від вислуги років.Той, хто прослужив 12 років, має отримувати щонайменше на 12 тисяч гривень більшу базову зарплату, ніж новобранець. І мати відстрочку щонайменше на половину терміну своєї вислуги, а не ті самі шість місяців, що й новобранець, який щойно підписав контракт.Потрібно вжити заходів для подолання розриву між посадою та реально виконуваними функціями.Потрібно чітко назвати механізм термінів служби та демобілізації для тих, хто служить із 2014 року та з 2022 року, і не прирівнювати їх у цих питаннях до новобранців.Авторка
‼️ 75-й обмін полоненими: додому повертаються 186 українців Сьогодні відбувся черговий, 75-й обмін полоненими. У результаті перемовного процесу, Координаційним штабом за дорученням Президента України, з російської неволі звільнено 185 українських військовослужбовців. Окремо також вдалося повернути на Батьківщину одного цивільного українця, якого росіяни утримували в неволі з 2022 року. Додому повернулися військовослужбовці ЗСУ, зокрема представники Військово-Морських Сил, Сухопутних військ, ДШВ, ТрО, ССО, ВСП а також бійці Національної гвардії України та Державної прикордонної служби. ▶ Більша половина визволених сьогодні Захисників потрапила в полон у 2022-му році, частина з них - під час оборони Маріуполя. Серед звільнених є учасник унікальної вертолітної операції - повітряного мосту до Азовсталі . Загалом на Батьківщину повертаються українці, що воювали на Донецькому, Луганському, Харківському, Херсонському, Запорізькому, Сумському, Київському, а також на Курському напрямку. Вік наймолодшого звільненого - 26 років, найстаршому виповнилося - 62 роки. Серед звільнених сьогодні Захисників є два офіцери. 🤝Висловлюємо вдячність Сполученим Штатам Америки та Об’єднаним Арабським Еміратам за сприяння в організації обміну та поверненні додому українців. Усі звільнені пройдуть медичний огляд, отримають лікування, будуть забезпечені необхідними речами на перший час, отримають належні виплати, пройдуть реабілітацію та реінтеграцію до суспільства після тривалої ізоляції у російській неволі. Дякуємо також усім дотичним державним структурам та організаціям за скоординовані зусилля, спрямовані на визволення наших громадян.Координаційний штаб продовжує роботу з пошуку, документування та повернення кожного, хто перебуває в російській неволі.🇺🇦Слава Україні!
Ця історія нагадує комедію абсурду, але з тою відмінністю, що це призвело до трагедії у житті людини, яка піддалася російській пропаганді.Це історія двох естонців, які утікли до Росії по льоду Чудського озера. Одного з них тримають під вартою, а другого відправили до психлікарні та визнали «якимось божевільним» саме через бажання втікти з ЄС до Росії. Тут, до речі, важко сперечатися. На початку цього року 25-річний громадянин Естонії Даніл і 42-річний громадянин Естонії Рандо перетнули кордон по льоду Чудського озера та попросили притулку в Росії. Тепер обидва перебувають під арештом. Лист Данила публікує «Медіазона». І це лист з дурки, в якій цього Данилу примусово лікують, як хворого на голову.Після перетину кордону чоловіків відправили на стаціонарну психіатричну експертизу до Петербурга. Після повернення звідти Даніла помістили на карантин до одиночної камери.«Мене визнали якимось божевільним або психічно хворим, з чим я взагалі не згоден», — написав він. За його словами, там «навіть не питали, а зразу робили укол».У псковському СІЗО, куди він потрапив, було дуже холодно й бігали миші, а мило, зубну пасту та щітку йому видали лише один раз. От тут мені незрозуміло чому дивується Данила? Це ж Росія. Дивно, що взагалі хоч щось видали, а не відібрали все.«Сиджу у двох штанях, двох теплих кофтах, у шерстяних шкарпетках, шапці — і все одно холодно. Чекаю, коли ж мене переведуть до іншої загальної камери, я впевнений, там буде тепліше». Він пише, що може захворіти від мишей та холоду. Так це нормально для Росії, куди він втік з цивілізованої Європи. Естонець утік до Росії через «заборону російської мови в школах» і через те, що там складно знайти роботу. Він сподівався, що влада РФ надасть йому «політичний притулок», а згодом — громадянство. Але реальність відрізняється від уяв інфантильного молодика.Зараз йому загрожує до двох років колонії за незаконний перетин кордону та триває примусове лікування. Висновок лише один. Якщо людина переїжджає до РФ з Заходу не в рамках якоїсь російсьаої ІПСО або не під контролем російських спецслужб, то навіть в Росії цю людину будуть вважати хворою. І це буде обґрунтовано. Людина, що зазомбована російською пропагандою дійсно хвора. Біла у тому, що таких хворих вистачає не лише в Естонії, а і в Україні. І як їх лікувати - незрозуміло.
all stop⛔️ Кіришський НПЗ на ленінградщині поки підпочиває від переробки кривавої нафти.Сьогодні, 5 травня, після нічного візиту Птахів СБС, здійсненого сумісно з силами глибинного ураження СБУ та ССО, друга за розмірами наливайка на болотах (20 млн тонн переробки на рік) зупинила роботу. Обʼєктивну дорозвідку, а не дроZдовську, здійснив усюдисущий Reuters, про що і повідомив ввечері:https://www.reuters.com/business/energy/russias-vast-kirishi-oil-refinery-halts-processing-after-drone-attack-sources-2026-05-05/‼️Перевожу на зрозумілу мову нічний результат: •230 млн т/рік- сукупний обсяг переробки нафти у рф;•116 млн т/рік - переробляються у зоні 1500 км, ну Ви зрозуміли- зоні вільного польоту Волелюбного Українського Птаху;•20 млн т/рік Кіріші- це зменшення на 17% переробки одним махом. Звісно, будемо опікуватися, щоб раптом позатерміново не відновили.Далі буде…Слідкувати результати СБС наживо:Онлайн-табло СБС «ПІДРАХУЙКА»https://sbs-group.army/МАДЯР🇺🇦05.05.26🔵МАДЯР🎞МАДЯР👥МАДЯР👥RB📷МАДЯР🇺🇦СБСонлайн«ПІДРАХУЙКА»СБС