mertvovodeň

партія в шахи, або: к я перестав хвилюватись і полюбив укртґ білим по чорномуальбо не важливободай в чотири крокими все ж пішаки на волюпартії (про політпогляди не варто)та коли б варто було описати гру, то кожен зробить все занадто по-свому, от до прикладу -Шофер: дошка залита неоновим бальзамом ночі, чорні - перші, білі відповідають смутком в слухавку, когось югославського телефонного операторапотягу нема, є потяггру розриває на кавалкиШакіров: промовець шемко протягом хвилини називає ходи : e2-e4, c4-f7, h5-f7, Qxf7й кидає короля в зал. десь пролітають серпокрильціПорімник: запис у нотатнику діалогу про стару дружню шахову партію десь в минулому житті, та до кої вже не повернутисьПташиний: роздягає кожну фігуру, збирає всіх довкола і оголошує кесь свято поезії, виходить за межі кола, опиняється все ж в ньому й так по колу, бо шчо таке поезіяАнкоу: партія розпочинається з невимушеної історії про дитинство, сни і великих древніх кожен крок це довге розмірковування і погляд у себе хоча, насправді уся гра зображена на мольбертіпоміж деревГромовий: стисло, та все ж розлого, ходи оголошені багатьма мовами, більшість розіграних фігур скидаються на біблійні алюзіїчасом, поки ніхто не бачить, до гри додаються картиЗеро.поінт.файв: колись буде дописана оповідь про безсмертну партію, хоча лишати гру незавершеною теж гарноСпіви Вальдшнепа: партія на природі, серед дерев, десь недалеко є навіть болото грають каменями, вирізаними з плоті пращуріва, і на останок, Каміношіро(його ж так тепер звати?): під ранок, сам наодинці, вчотирьох пограти у покер, кому тре ті шахиперед грою забирається король сама партія - прикриття іншої гри, про ку, мо й не зна ніхто, ле у сьому уся суть