Резерв Ставки

🔵 США & Ізраїль vs Іран👥 Вранці 28 лютого Ізраїль завдав серії повітряних ударів по цілях в Ірані, зокрема в Тегерані, Кумі та Ісфахані. 🟡Міністр оборони Ізраїлю Ісраель Кац заявив, що це «превентивний напад», спрямований на усунення загрози для Ізраїлю, і в країні оголошено надзвичайний стан.🟡Ударів завдано по військових об’єктах режиму, місцях зберігання ракет, виробничих потужностях, пускових установках, а також по об’єктах союзного Ірану угруповання «Хезболла» в Лівані.🟡Президент США Дональд Трамп оголосив про «масштабну» і «тривалу» бойову операцію в Ірані, заявивши, що мета – знищити загрозу з боку «жорстокого іранського режиму» і його ядерної програми.🟡Американська авіація завдала ударів з баз на Близькому Сході та з авіаносців, зосереджуючись, зокрема, на ядерному проtкті Ірану та елементах його системи безпеки.🟡Американські й ізраїльські посадовці говорять, що операція готувалася місяцями й координувалася між двома країнами. 🇮🇷 Відповідь Ірану 🛑Іран завдав ракетних ударів по території Ізраїлю; частина ракет була перехоплена системами ППО, але є дані про прильоти.🛑Також іранські сили атакували військові об’єкти США і союзників у регіоні – повідомляється про удари по базах у Бахрейні, Кувейті, Катарі, ОАЕ та Саудівській Аравії.🛑Іран оголосив про закриття свого повітряного простору для цивільної авіації. 🇺🇦 Позиція України Президент України Володимир Зеленський:"Українці ніколи не загрожували Ірану, але іранський режим сам обрав бути спільником для путіна. Загалом за цей час повномасштабної війни московити використали проти України більш ніж 57 тисяч ударних дронів типу "Шахед" - проти наших людей, проти наших міст, проти нашої енергетикиТож це справедливо – дати шанс іранському народу, щоб позбутись терористичного режиму, позбутись і гарантувати безпеку всім народам, які страждали від терору походженням з Ірану. Наша позиція – вона добре відома, і Україна говорила про це неодноразово, у тому числі напередодні. Важливо зберегти якнайбільше життів. Важливо не допускати розширення війни. Важливо, що Сполучені Штати налаштовані рішуче. І завжди, коли є рішучість Америки, глобальні злочинці слабшають." 🔃 Поточна ситуація в регіоні 🛑Над Тегераном та іншими містами фіксують численні вибухи, пожежі й дими.🛑Країни Перської затоки фактично опинилися в зоні бойових дій: частина повітряного простору закривається, вводяться обмеження для цивільних перельотів.🛑Ізраїль оголосив надзвичайний стан по всій країні, закрив школи та підприємства. Десятки тисяч резервістів призивають до служби, а пацієнтів лікарень переводять до підземних приміщень.🛑Наразі сторони зараз ведуть медійні суперечки про те, чи живі ключові фігури Ірану. Мапа🛑Блог🛑Написати нам🛑 ЗСУHelp🛑Магазин🛑Донат

Головком Олександр Сирський поспілкувався з медіа.Переказує РБК.▪️ Активна лінія фронту - 1200 км, кіл-зона - 15–20 км вглиб.▪️ Чисельність ворога 712 тисяч осіб, але рівень втрат перевищує можливості з поповнення.▪️ Куп'янськ. У місті залишаються диверсійні групи РФ до 40-50 осіб▪️ РФ активно застосовує дрони на оптоволокні на дистанціях 30 км і більше▪️ В Покровську та Мирнограді проводяться заходи з покращення тактичного положення українських військ▪️ Триває робота з підвищення ефективності дронів у ППО. У планах - перерозподіл функцій між зенітними ракетними військами та новим родом військ, який відповідатиме за прикриття важливих об’єктів▪️ Дрони складають приблизно 60% від загальної частки всього вогневого ураження на фронті. Артилерія - 40%❗️ Коли в стрілецькому бою зустрічається група військовослужбовців, то наші воїни у 90% випадків здобувають перемогу над противником▪️ Мобілізація - ТЦК забезпечують близько 90% мобілізації особового складу, ще орієнтовно 10% рекрутуються▪️ У 2025 році Україна провела три наступальні операції, дві з яких – на території РФ: у Бєлгородській області та в Курській області. Третя операція - на Добропільському напрямку. Ці дії зірвали плани противника щодо захоплення Донецької області і створення так званих буферних зон.

⚡️Удар Фламінго 🦩: 4/4 влучання по підряднику виробництва Су-34/35/57 у Бєлгороді 23 вересня 2025 року.Щодо ворожої пропаганди. Противник заявляє, що з 4 ракет "до заводу долетіла лише одна", але супутникові знімки свідчать про інше: ймовірно 4/4 ракети досягли району цілі, а радіус відхилення - <80 м. Найбільша зона руйнувань (25 м) не відповідає версії про "одне влучання" - це схоже на спробу применшити наслідки.📄 Важливе уточнення: удар був не по “Белгородскому заводу фрез”, а по ТОВ «СКИФ-М» - високотехнологічному виробнику спецінструменту для обробки титану/алюмінію/композитів (CFRP-титан), критичного для авіавиробництва рф. До 70% їхньої продукції заточено під аерокосмічні матеріали; ланцюжок - МіГ і Су (Су-34/35/57).Попри війну компанія продовжувала імпорт понад $7,6 млн/рік, зокрема з Німеччини, та завозила високоточні станки/центри (Stahli FH2-505, Hermle C40U). Ураження припало по основній виробничій зоні, і з огляду на характер пошкоджень відновлення, якщо й можливе, буде довгим і складним.Співавтор посту - КіберБорошно

Спланований оперативний відхід траплявся в нашому ополченії приблизно ноль раз за всю війну. Попри утримання очевидно невигідних умов неодноразово, операції з відходу не планувались та не затверджувались. Причин цьому багато, першою з них є відбір офіцерського складу на посади за принципом, який я називаю: "Так і робим, пане командир". Другою є відсутність військової науки як такої. Попри показову ваєнщіну (медалі, знання скільки пунктів в бойовому наказі і 300 грам водкі залпом) вивчення тактичних прийомів, принципів, історичних прикладів та досвіду в нас фактично не відбувається і не вважаться необхідним чи обов'язковим. Третьою є ставлення до штабної роботи як до роботи в офісі, де головне: "Аби не єбали, спокійно собі дослужить до начальника отдела, а потім може і на вищу посаду піду, або на курси якісь поїду." Результатоорієнтованість відсутня як елемент корпоративної культури. Ну і повальний тотальний мікроменджмент. Наприклад під час боїв за місто Лисичанськ командир угруповання генерал (від прізвища якого сіпається око у всіх учасників запорізького контрнаступу) перебував в межах населеного пункту та готував утопічні плани кругової оборони міста, попри відсутній сенс таких дій. СОУ вискакували в останній момент полями, кидаючи техніку. І це Лисичанськ ще вважається еталонним прикладом в нашій війні. Стійка і непохитна оборона як-то кажуть. Хоча якраз маневр (зокрема і відхід) може дозволити нам створити короткострокову локальну перевагу для перехоплення ініціативи на ділянці, а не вічно бідкатись, що нема людей, поки ті що є, стоять на спшках в чотири ешелони оборони 471 день на невигідних рубежах. НАТО є чому в нас повчитись. Безумовно і хорошому, і поганому. Це все ще спойлер до посту, а не сам пост.

11.11.1918 о 11 годині закінчилася Перша світова війна — вона протривала 4 роки, 3 місяці та 2 тижніДля порівняння повномасштабне вторгнення триває вже 3 роки, 8 місяців і майже 3 тижні. Перша світова цікава тим, що ніхто з основних учасників війни не був повністю розбитий, а капітуляцію оголосив той, хто просто був більше виснажений. Німці після свого "Кайзершлахту" були остаточно виморені і банально не бачили шляхів подальшого розвитку бойових дій, окрім як поступового відходу в глибину територій, який тривав би роками.Німецьке суспільство не було балуваним і змушене терпіти великі незгоди війни, постійно тиснувши на своє керівництво. Тому з часом Вільгельм ІІ здався.Це мало свій вплив і на Україну, адже війська Кайзера виходили з нашої території, віддаючи її на розтерзання більшовикам, полякам та румунам.Цікаво, що ми і ворог зараз десь теж у такому положенні. Пряма капітуляція України неможлива, але і ми не здатні вийти на державний кордон і змусити ворога до переговорів. Тому єдиний фактор завершення війни — зовнішній.

Наша флангова вразливість і, як наслідок, систематичне оточення підрозділів ЗСУ — це не випадковість і не окрема помилка. Це системний збій, що сягає корінням у структуру управління, доктрину та стан армії після трьох років війни.Причини:1. Доктринальна інерціяЗСУ довгий час будувалися за радянською схемою: утримання ліній за будь-яку ціну, навіть при загрозі обходу. Це породжує «лінію заради лінії» — коли командування тримається за місто, а не за маневр. Російська армія за цей час адаптувалася: вона не «штурмує», а обходить, перерізає логістику, потім дотискає. Благо «тренуватися» ми даємо їм можливість. Ми ж часто реагуємо запізно — як під Бахмутом, де контури оточення були видні за місяці, але евакуація почалася, коли виходу вже не було.2. Фланги під «тимчасовими» частинами«Прикомандировані» частини — хронічна проблема. Раніше системна, зараз потроху зникає. Сьогодні вона змінила форму. Тепер не стільки «чужі», скільки небоєздатні або неукомплектовані частини тримають фланги.Приклад — оборона Авдіївки: фланги закривали роти, зібрані «по мішках» з мобілізованих, територіальних, іноді без загального зв'язку і координації.Центр тримає більш досвідчена бригада, фланги — імпровізація.У підсумку, удар в стик — і котел.3. Нестача мобільного резервуРаніше фланги рятувалися контратаками мобільних груп (батальйонних резервів, механізованих батальйонів).Зараз — нічим.Бригади виснажені, резерви або «паперові», або вже в боях.Звідси — класична помилка: «затикання флангів піхотою», без техніки та артилерії.Поки організовують оборону — ворог вже виходить в тил.4. Зруйнована система зв'язку і командуванняБагато оточень почалися з втрати зв'язку.Наприклад, під Соледаром і пізніше під Клещеївкою командири на землі вже не мали адекватної картини фронту.Штаб отримував спотворені дані — рішення приймалися на 24–48 годин пізніше, ніж потрібно.Поки нагорі думають, «внизу» вже котел.5. Політичний фактор і «заборона на відхід»Це, мабуть, головний фактор останніх місяців.Відхід сприймається як поразка — і місцеве командування боїться прийняти самостійне рішення, щоб не отримати дисциплінарне покарання або медійний удар.В результаті — коли командири на місцях розуміють, що потрібно відійти, вони вже не можуть.Так було в Бахмуті, під Авдіївкою, Вугледаром і, судячи з усього, в Покровську та Мирнограді сценарій той самий: затягування до моменту, коли відхід перетворюється на втечу.6. Зруйнована логістика та артилерійська залежністьБез стійкої логістики фланги не тримаються.ЗСУ зараз сильно залежать від далекобійної артилерії і дронів, але не мають можливості швидко маневрувати боєприпасами і постачанням, коли лінія «ламається».РФ же будує наступи «на обвали», цілеспрямовано вирізаючи траси постачання, а не самі опорні пункти.7. Відсутність ротаціїКоли частини по 8–10 місяців не виходять з бою, у них падає реактивність.На флангах не залишається людей, здатних швидко перебудуватися або оцінити загрозу.Фронт як організм — паралізований. Чому це повторюється зараз — у Покровську та Мирнограді?🔺Командування все ще мислить лініями, а не вузлами.🔺Жодної гнучкості в управлінні: фронт — це «точка на карті», а не мережа маршрутів.🔺Відхід сприймається як поразка, а не маневр.🔺Резервів немає, фланги «з повітря».Підсумок: повторюється той самий механізм оточення, що був під Бахмутом, Вугледарем, Авдіївкою, тільки з меншими силами.

Російський Центр безпілотних систем «Рубікон» рапортує про 10 000 уражених цілейЩодо кількості — дамо на відкуп самих росіян. Але списком вони зробили класифікацію уражених цілей. І це цікаво, бо дає розуміння, які цілі «Рубікон» ставить за пріоритет.Отже, структура уражених цілей:▪️ 37,5% — безпілотні системи, зокрема:• 22,3% — дрони мультикоптерного типу• 12,3% — дрони літакового типу• 2,9% — НРК (наземні платформи) ▪️ 16,3% — системи зв’язку (зокрема, РЛС, станції РЕБ, РЕР, системи спостереження)▪️ 14,5% — неброньований автомобільний транспорт▪️ 13,2% — танки та бойові броньовані машини▪️ 12,1% — пункти тимчасової дислокації, польові укріплення та вогневі точки▪️ 3,5% — особовий склад противника▪️ 2% — артилерійські системи (САУ, буксировані гармати та міномети)▪️ 0,9% — інші ціліТобто, як бачимо, що ціль №1 — це важкі коптери (бомбери, доставка, ретранслятори) на які припадає 22% від усіх уражених цілей. Потім системи зв'язку, легкий та броньований транспорт і далі списком. Найцікавіше, що піхота взагалі не пріоритетна для них ціль. На неї припадає лише 3,5% уражень. Артилерія так само.

«Безпека Європи — це ілюзія, за яку платить Україна" Генерал Валерій Залужний — про фатальні помилки, вир тотальної війни та три стовпи безпеки, яких позбавлена Європа, в аналітичній статті для польського видання Eastern Flank Institute. «Безпека Європи — це ілюзія, за яку платить Україна. Генерал Валерій Залужний — про фатальні помилки, вир тотальної війни та три стовпи безпеки, яких позбавлена Європа, в аналітичній статті для польського видання Eastern Flank Institute. Нижче — короткий зміст.Основні причини війни в Україні: Провал багатовекторної політики: Спроби балансувати між Заходом і Росією дозволили Кремлю системно посилювати свій вплив всередині країни. Наївність у питаннях безпеки: Ключовою помилкою стала недооцінка Росії та надмірна віра в паперові гарантії безпеки (Будапештський меморандум), не підкріплені реальними механізмами.Поточна ситуація та загрози для Європи: Війна стала глобальною: Конфлікт вийшов за рамки України, про що свідчать випадки проникнення російських дронів у повітряний простір Польщі та Естонії. Росія не зупиниться: Росія повністю мілітаризована, її економіка працює в режимі війни, а суспільство оброблене пропагандою. У неї немає причин для припинення агресії. Революція у військовій справі: Війна породила новий тип конфліктів, який характеризується високою інтенсивністю, яку жодна країна не може витримати поодинці.Як забезпечити безпеку? Три опори Політична воля: Готовність лідерів приймати непопулярні, але необхідні рішення для забезпечення оборони, навіть в шкоду економічному добробуту. Сучасні Збройні Сили: Добре навчені, оснащені за останнім словом техніки та діють в рамках єдиної доктрини. Потужний оборонно-промисловий комплекс: Ключовий компонент, який залежить від: Доступу до сировини та компонентів (від пороху до чіпів). Технологій та інфраструктури. Кваліфікованої робочої сили. (Знову) Політичної волі для мобілізації суспільства та економіки.Критика європейського підходу «Біла книга з оборони ЄС до 2030 року» — це крок у правильному напрямку, але він недостатній. Головна проблема ЄС: Відсутність механізмів примушення та реальної політичної волі серед 27 членів, кожен з яких має право вето щодо питань оборони. Це блокує створення єдиних військових структур та централізоване управління. Залежність від США: До 2030 року безпека Європи, як і раніше, залежатиме від НАТО та США. Розмови про «стратегічну автономію» Європи передчасні. Україна — не рівноправний партнер: У поточних планах ЄС немає місця для повноцінної інтеграції України в архітектуру європейської безпеки. Її розглядають лише як джерело досвіду та об'єкт для підтримки.Висновки та рекомендації для України Єдиний шлях для України — активна двостороння робота з окремими країнами НАТО (особливо з тими, хто межує з Росією або пам'ятає її загрози), щоб обійти блокування всередині ЄС. Україна має просувати свій оборонно-промисловий комплекс як частину майбутнього європейського ринку, домагаючись доступу до фінансів, технологій та спільного виробництва. Стійкість України та її ЗСУ — це головний фактор, від якого на даний момент залежить безпека Європи. Україна виграє час для Європи, щоб та позбулася ілюзій. Росія вчиться та реформує свою армію, готуючись до війни майбутнього з використанням роботів, ШІ та автономних систем. НАТО до цього не готове.Головний меседж: Без радикального посилення політичної волі та подолання роздробленості Європа не зможе забезпечити свою безпеку самостійно і залишатиметься залежною від США, а Україна залишиться без надійних гарантій.

🏹 Оновлено ситуацію у Куп'янську — ворогу вдається розширити контроль в центральній частині🔄 У місті ситуація залишається складною, оскільки групи, які проникали у місто останні 4 тижні, змогли накопичити достатнє число піхоти і пробують рухатися в південну частину Куп'янська. 🇷🇺 Для розуміння ситуації, Сили Оборони декілька разів знищували ворога в районі повороту з автошляху Р-79 на Садки. Кінцева ціль кацапа — інфільтруватися до переправи у Куп'янську-Вузловому.✈️ На щастя, над містом працює велика кількість українських пілотів, що зменшує наступальний потенціал противника. Тим не менш, кількість кацапів у місті є суттєвою. В центрі проводяться стабілізаційні дії, тому можливо спецпризначенці щось та й опублікують, але ці дії носять рейдовий характер — не дати накопичитися і рухатися.⚔️ Найближчі тижні стануть вирішальними для долі Куп'янська. Або Сили Оборони України знайдуть резерви для стабілізаційних дій, або, на жаль, ворог накопичить критичну масу своєї піхоти. 🔨 Незважаючи на бої в місті, ситуація на східному березі Осколу залишається відносно стабільною. Ворог наступає по залізниці біля Степової Новосілки, але навряд зможе у найближчій перспективі досягти серйозних успіхів. Звісно, за умови що Куп'янськ вдасться утримати.Мапа🛑Блог🛑Написати нам🛑 ЗСУHelp🛑Магазин🛑Донат

У контексті інтерв'ю Залужного для «Дзеркала тижня» багато коментаторів пропустили, що це його перша аналітична стаття не для західного видання, а для українського. Таким чином посол у Великій Британії заліз на поле, яке давно вже зорано Офісом Президента перед гіпотетичними виборами.І в цьому контексті, з урахуванням рейтингів колишнього головнокомандувача ЗСУ, статтю треба розглядати не як військову аналітику, а як своєрідний політичний маніфест. І вибір видання теж виглядає не випадковим. «Дзеркало тижня» — не мас-медіа, а «газета для еліт». Це не випадковий вибір: аудиторія — експерти, чиновники, військові, депутати. Зеленський традиційно робить ставку на масові канали комунікації (звернення, відео, великі медіа). Залужний же виходить через аналітичний майданчик, показуючи, що його стиль інший: він «командир для еліт» і «раціональний стратег», а не шоумен-мобілізатор. Тут вже не тільки військові та стратегічні мотиви, а й політичні. Залужний показує, що у нього є не тільки «минуле» (успіхи 2022–2023), а й «майбутнє» (стратегічний план, бачення війни технологій). Це маніфест «альтернативного президента-стратега». При цьому він ніде не називає Зеленського, але сама структура статті — це критика того, що влада «не має плану» і «потрібні нестандартні дії». Це натяк: «У мене є план, а у нинішнього керівництва — ні». Текст, в першу чергу, адресований не простим людям, а еліті — офіцерам, депутатам, технологам, волонтерам. Це «заявка на ядро майбутньої команди». Залужний ніби нагадує союзникам: «Є альтернатива Зеленському — прагматичний і технологічний лідер». Для Заходу, втомленого від українських внутрішньополітичних скандалів, це важливий сигнал.Про те, що стаття Залужного підірвала п'яті точки на Банковій, можна побачити по тому, як розплескалися по інтернету телеграм-канали, що п'ють лате з блюдця Єрмака.