НІНА ЮЖАНІНА

Подальший РОЗВИТОК іпотечного кредитування та його МАСШТАБУВАННЯ забезпечить розробка та імплементація в українське законодавство секʼюритизації та випуску покритих облігацій. 🤨 Втілення більшості заходів Стратегії розпочнеться паралельно. Для деталізації заходів буде розроблено Дорожню карту. Надалі Стратегія має стати елементом ширшої Житлової стратегії. За словами Голови НБУ: «Банки операційно та фінансово спроможні надати доступні кредити на купівлю житла для мільйонів українських громадян. Але для цього потрібні певні передумови, над створенням яких ми і будемо працювати». В Україні іпотека була масовим продуктом до фінансової кризи 2007–2008 років. Програмою доступного іпотечного кредитування єОселя, яка діє з жовтня 2022 року, скористалисьℹ️ лише 18 тис. українців, з них 672 ВПО і 411 ветеранів, і загальна сума виданих кредитів - 30 млрд грн. До того ж маємо розслідування щодо зловживань при отриманні кредитів за цією програмою.Очевидно, що єОселя не «злетіла» як соціальний і доступний проєкт. А що далі? НБУ вважає, що задоволення існуючого попиту на житло неможливе без відновлення ринкових іпотечних продуктів. 3/3

Чи знайдуть практичну реалізацію заяви представників влади?Після запровадження у минулому році сплати кожною АЗС (незалежно від територіального розташування) авансового внеску з податку на прибуток до 60 тис. гривень на місяць з однієї заправки Голова податкового комітету зазначав:"Цей мінімальний платіж – є гарантією для добросовісного платника на рівність конкуренції, а для тих, які все життя ухилялися можливістю на нове чесне життя".  І вже на днях Голова податкового комітету пише:Чому прифронтові території потребують більшої державної підтримки?Тут важче налагодити та підтримувати виробничі процеси, бо майже весь робочий десь – це одна велика неоголошена повітряна тривога.Держава протягом тривалого часу робила вигляд, що не помічає різниці між регіонами, де до ворога – один гарматний постріл, та регіонами у глибокому тилу".  ЦІ ЦИНІЧНІ СЛОВА викликають бурю емоцій: ви що там, зовсім зациклені і не чуєте роками підприємців, які працюють незалежно від суцільних тривог і руйнувань. Втрата цехів і обладнання після прильоту КАБів - це не помічаєте???Справді до податкового комітету надходять звернення від підприємств Сумської та Харківської областей щодо встановлення зменшеного розміру щомісячного авансового внеску для АЗС на прифронтових територіях.АЛЕ Ж НЕ ВИРІШЕНИХ ПРОБЛЕМ НАБАГАТО БІЛЬШЕ!Не перелічити скільки проблемних питань підіймала на засіданнях комітету, скільки поправок до Податкового кодексу подавала - весь час чула від Мінфіну і Комітету відмову, на їх погляд все нормально було у тих, хто просто виживав і хапався за соломинку.Що буде нараз?! Невдовзі побачимо.

Про результати «Нового щомісячного опитування підприємств» від Інституту економічних досліджень. У червні 2025 року ТОП-3 перешкод веденню бізнесу не змінилась до травня, хоча і відбулись деякі зміни у відсотковому розподілі:1. «Брак робочої сили»🔻 із 63% у травні до 58% у червні;2. «Небезпечно працювати» 🔺 із 47% у травні до 53% у червні;3. «Зростання цін на сировину та товари» із значенням 47% у травні і у червні.   Зросли за місяць такі перешкоди :📢 «Зменшення попиту на продукцію/ послуги»- з 27% у травні до 33% у червні;📢 «Складнощі з перевезенням сировини чи готових товарів територією України» - з 13% до 17%;📣«Брак обігових коштів» - з 12% до 15%;📣«Блокування податкових накладних» - з 4% до 10%. На тлі дійсно глобальних та об’єктивних проблем для бізнесу під час війни  збільшення блокування ПН/РК має «рукотворне» походження проблеми від податківців - бо саме від реального працюючого бізнесу чуємо, що податківці примушують підприємства підвищувати  «податкове навантаження до певних значень», шантажуючи і  блокуючи ПН/РК.

🚨Щодо СМКОР: 👉податкова служба здійснює організацію роботи з питань зупинення реєстрації накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розгляду скарг щодо рішень комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних територіальних органів ДПС.  👉ДПС приймає рішення з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та рішення за результатами розгляду скарг щодо рішень комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних територіальних органів ДПС.🔵Зазначу, що базові положення описаних вище процедур містяться в Постанові КМУ від 11 грудня 2019 р. № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – ПКМУ 1165), проте досі в Положенні про ДПС цього не було.  ⛔То що, з  грудня 2019 року ДПС приймала рішеннях питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН не маючи на це визначених Положенням про ДПС повноважень?  Навіщо тоді уряд вніс такі доповнення щодо СМКОР у Положення про ДПС зараз (майже  через 6 років від затвердження ПКМУ 1165), бо всі інші зміни стосуються приведення у відповідність до останніх змін у законодавство? До речі , ДПС про доповнення щодо СМКОР на своєму сайті 15.07.2025 не повідомила🤷‍♀️3/3

Ще декілька днів тому розглядаючи зміни до держбюджету бюджетний комітет голосував за урядовий законопроект 13439⤴️, а вже сьогодні терміново переглянув своє рішення і рекомендував прийняти за основу депутатський 13439-3 😞Крім явно очевидних причин є ще одна – це ще додаткове (порівняно із законопроектом № 13439) збільшення коштів Резервного фонду. Таким чином Резервний фонд збільшують майже вдвічі -  на 26,088 млрд грн (нагадаю, на 2025 рік було передбачено 29,6 млрд грн). Для цього навіть ЗАБИРАЮТЬ 8 млрд грн надходжень податку на прибуток З БЮДЖЕТУ МІСТА КИЄВА.За пів року Уряд розтринькав кошти Резервного фонду на все, що завгодно, тільки не на нагальні непередбачувані видатки (неодноразово писала про це тут, і тут і тут). При цьому на сектор національної безпеки і оборони було виділено всього 4,9 млн грн ( всього 16,6% коштів Резервного фонду).👁️Вочевидь знову знадобились кошти на популізм. І не треба прикриватися видатками на оборону. Цьому вже ніхто не вірить 🤷‍♀️П.С. Декілька хвилин назад даний проєкт закону не був включений до порядку денного засідання, 211 голосів ЗА замість необхідних 226🤨 Ще одне твердження, не все так. 2/2

‼️Не може бути включено до Переліку підприємств ОПК юридична особа👇🔻яка не є платником податку на прибуток підприємств; є неприбутковою; застосовує спеціальні режими оподаткування.🔻яка зареєстрована на території та/або відповідно до законодавства іноземної держави;🔻не розкрила інформацію про кінцевих бенефіціарних власників та/або структуру власності;🔻учасники якої пов’язані з РФ;🔻у статутному капіталі якої 25% і більше належать ЮО, зареєстрованим у державах, що не співпрацюють у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом;🔻стосовно якої застосовано санкції або яка є пов’язаною з особами, до яких застосовано санкції;🔻яка визнана банкрутом; яка перебуває у процесі припинення, крім перетворення;🔻яка має заборгованість зі сплати податків та/або ЄСВ;🔻стосовно якої протягом останніх 12 місяців було встановлено факт прострочення з її вини виконання зобов’язань за договором постачання для потреб сил оборони строком понад 60 календарних днів.В мене є зауваження щодо декількох критеріїв☝️, деякі з них повторюють помилки включення/не включення до «клубу білого бізнесу»😟2/3

Проте, проблема компенсації/ відшкодування збитків за знищені  ворогом устаткування і обладнання підприємств особливо гостро стоїть на прифронтових територіях .  І хоча Мінекономіки декларує, що перевагу мають проєкти з прифронтових регіонів, проте дивлячись на кроки у процедурі розгляду заявок на отримання грантів виникає великий сумнів щодо позитивного рішення для прифронтових підприємств, адже банк здійснює оцінювання заяв отримувачів грантів відповідно до Наказу Мінекономіки від 15.07.2022  № 2109 і про перевагу для прифронтових підприємств  там не йдеться. «Процедура розгляду заявок: Крок 1: Подача заявки разом із бізнес-планом через портал Дія. Заявка автоматично надсилається до вибраного заявником банку. Крок 2: Перевірка банком (податкові борги, кредитна історія, оцінка бізнес-плану та візит на підприємство). Крок 3: Рішення про грант ухвалюють Мінекономіки та Державна служба зайнятості. Перевагу мають проєкти з прифронтових регіонів. Крок 4: Виділення коштів після внесення підприємцем власної частки співфінансування» 3/3

Як повідомлялося, 30 червня Рада директорів МВФ завершила восьмий перегляд програми розширеного фінансування EFF для України, ухваливши рішення про виділення близько $0,5 млрд (SDR0,37) дев’ятого траншу, які будуть спрямовані на бюджетну підтримку. В оновленому документі додались чотири нові структурні маяки та змінились терміни для деяких інших. 48-місячна програма EFF для України обсягом SDR11,6 млрд, що еквівалентно приблизно $15,5 млрд, була затверджена 31 березня 2023 року і є частиною міжнародного пакету підтримки на загальну суму $152,9 млрд в базовому сценарії програми. Виділення 9-го траншу збільшить загальний обсяг виплат в рамках програми до $10,6 млрд.З цікавого👇В МВФ 🗣️, що поточний негативний сценарій припускає завершення війни у ІІ кв.2026 року🔴Під час 8-го перегляду - шок був зміщений на ІІІ кв.2025 року‼️ Згідно з цим сценарієм, реальний ВВП цьогоріч скоротиться на 1% 🫢наступного року дорівнюватиме нулю 🫢, а у 2027-му + 3,8%!Порівнюю з Бюджетною декларацією і 👀Щось розбігаються прогнози, тобто сценарії.

Закладений в Бюджетну декларацію фіскальний простір, який обчислений з урахуванням пакета додаткових заходів, що має збільшити дохідну частину державного бюджету, становить:✅2026 - 153 070,6 млн. грн (в т. ч пакет заходів - 48 500млн. грн)✅2027 - 269 926,8 млн. грн (в т. ч пакет заходів - 26 000млн. грн)✅2028 - 462 123,9 млн. грн (в т. ч пакет заходів - 26 000млн. грн)‼️Пакет додаткових заходів задля збільшення доходів включає:🔴покращення контролю за доходами, отриманими з використанням цифрових платформ;🔴роботу із стягнення податкового боргу;🔴оподаткування акцизним податком напоїв з доданням цукру чи інших підсолоджувальних або ароматичних речовин. Використання фіскального простору, поряд із переглядом НЕпріоритетних видатків, податкових пільг та пропорцій розподілу податків між державним та місцевими бюджетами, а також додатковим фінансуванням, є одним із заходів покриття додаткових видатків на сектор безпеки і оборони (за альтернативним сценарієм  видатки на сектор безпеки і оборони повинні бути збільшені на 750—800 млрд. гривень). То за рахунок чого сформований фіскальний простір саме у запропонованому у Бюджетній декларації розмірі? Але більш детальної інформації щодо фіскального простору уряд не надає, хоча і так до вказаних заходів питань багато🤷‍♀️❓Які інші складові (крім означеного пакету зі збільшення доходів) – не відомо.

Перші скасування мораторію почались ще навесні 2022 року на:✅камеральні перевірки;✅документальні позапланові перевірки за заявою платника податків/ відшкодування;✅фактичні перевірки.👉З 01.12.2023 – відновлені для всіх платників документальні перевірки, у тому числі планові (крім платників єдиного податку першої та другої груп).👉З 01.12.2024 - відновлені документальні перевірки платників єдиного податку першої та другої груп. Після відновлення документальних перевірок податківці завзято почали перевіряти бізнес. Завдяки мораторію, а потім його скасуванню період, що перевіряться, замість трьох років  розтягнувся на  сім років (до прикладу, у 2024 році податкова перевіряла період 2017 -2024), ЩО ТІЛЬКИ ДОДАЛО ПРОБЛЕМ БІЗНЕСУ❗️.Нагадую, що❗️ у 2024 році Рада бізнес-обмудсмена(РБО) у розслідуванні за власною ініціативою з’ясувала, 📢що 99+% податкових надходжень бюджету забезпечуються саме за рахунок добровільної сплати податків, частка ж надходжень від донарахувань, визначених в результаті перевірок, за останні 7 років не досягала і 1%.Тож користь від таких перевірок для державного бюджету майже відсутня. Проте всім відомо, що кожна перевірка – це «узгодження» не стільки донарахувань по акту , а іншого. Нажаль…Тож замість чергових мораторіїв потрібно змінювати підходи до планування та проведення документальних податкових перевірок, бо перевірки використовуються як елементи тиску на бізнес.І як зазначалось у дослідженні РБО,  ❗️зараз податкові перевірки – це фіскально - каральний інструмент.2/2