НІНА ЮЖАНІНА

ДОДАТКОВІ ресурси спрямують, зокрема, на: • резервний фонд: +18,9 млрд грн (загалом 54,5 млрд грн); • оплату праці викладачів: +6,6 млрд грн (загалом 190,5 млрд грн) — поетапне підвищення (протягом року) на 50 % рівня оплати праці НЕ ЛИШЕ вчителям шкіл, але й педагогічним і науково-педагогічним працівникам закладів вищої освіти та закладів фахової передвищої освіти державної форми власності; • публічні інвестиційні проекти: +4,3 млрд грн (загалом 107,2 млрд грн) — включає продовження програми оновлення пасажирських вагонів; • державну житлово політику: +1,3 млрд грн (загалом 46,5 млрд грн) — через ПАТ «Українська фінансова житлова компанія».Окрім цих, передбачили, наприклад, збільшення Антимонопольному комітету 100 млн.грн; АРМА 80,1 млн. грн. і т д. Найболючіше — питання грошового забезпечення військовослужбовців залишилось без рішення. Уряд не представив системного рішення для відновлення справедливого рівня виплат нашим захисникам. Правильніше - жодного рішення - НІ ІНДЕКСАЦІЇ ГРОШОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ, ні щонайменшого його збільшення. Тож доопрацьований урядом проект Держбюджету-2026 — лише технічні зміни доходів і видатків. 2/2

💼 «Енергоатом» застрахував наглядову раду на випадок арештів, штрафів і навіть витрат на психологічну допомогу.Державна компанія уклала договір страхування на 19,3 млн грн із ПрАТ «СК Колоннейд Україна» — без конкурсу, бо інші учасники не подалися.Страхова сума — майже 391 млн грн, а тариф становить 4,9%.Передбачено відшкодування не лише юридичних витрат, а й витрат на заставу, екстрадиційні процеси, репутаційні ризики, психологічну допомогу та навіть заміну авто.🔹 За арешт чи запобіжні заходи — до 500 тис грн на випадок;🔹 За відновлення репутації — до 100 тис грн;🔹 За психологічну допомогу — 50 тис грн;🔹 За заміну авто — 10 тис грн.Дія страхового покриття — весь світ, крім США і Канади.📌 Формально — це страхування відповідальності керівництва. Але на практиці виглядає як спроба застрахуватися від наслідків власних рішень, у тому числі кримінальних чи фінансових.‼️І головне питання: чи нормально, що державна компанія витрачає десятки мільйонів на “захист” свого керівництва — замість інвестування у безпеку енергетичної системи?🤷‍♀️🥲

💬 В продовження:Рішення Уряду про розподіл додаткової дотації місцевим бюджетам — це не одноразова ініціатива, а виконання вимог законодавства, ухваленого Верховною Радою.🔹 Додаткова дотація передбачена Законом про Державний бюджет України на 2025 рік за бюджетною програмою 3511280(«на здійснення повноважень органів місцевого самоврядування на деокупованих, тимчасово окупованих та постраждалих територіях»).🔹 Обсяг фінансування:у 2024 році — 31,4 млрд грн (використано 28,2 млрд грн);у 2025 році передбачено 36,5 млрд грн, станом на 1 жовтня вже використано 14,3 млрд грн;у проєкті бюджету на 2026 рік заплановано 36,0 млрд грн.😵‍💫Пам'ятаю скільки довелось боротися за зміни до Податкового кодексу, що звільняють від сплати податків і зборів у громадах, де тривали бойові дії чи окупація. Бо це ж, типу, рішення місцевих органів мало бути, а місцеві -НЕ ХОТІЛИ залишатися без грошей. Тобто, Уряд лише виконує закон, яким передбачено компенсацію втрат місцевих бюджетів, що виникають через надані ПОДАТКОВІ пільги, за які довелось ще як поборотися. Нагадаю, на всяк випадок.Тобто, це— НЕ політична ініціатива, і НЕ банальна роздача грошей!

ДПС ℹ️, що станом на початок жовтня 2025 року подано 2 797 звітів про контрольовані операції за 2024 рік — на 11% більше, ніж торік.Загальна сума задекларованих операцій — 3,3 трлн грн, що на 32% більше, ніж у попередньому звітному році.📊 Найчастіше операції здійснювалися з нерезидентами із:Австрії (18%), Швейцарії (17%), Франції (11%), Нідерландів (10%), США (6%), Німеччини та Кіпру (по 5%).🧾 За видами операцій:• товари — 49% (з них сировинні — 19%),• банківські послуги — 28%,• фінансові — 11%,• послуги — 7%,• цінні папери — 4%.Метод порівняльної неконтрольованої ціни залишається найбільш уживаним (62%), далі — метод чистого прибутку (35%).Міжнародний аспект:1 754 платники повідомили про участь у міжнародних групах компаній.Найбільше материнських компаній зареєстровано на Кіпрі🇨🇾 (20%), у США🇺🇸 (12%), Німеччині🇩🇪 (10%), Франції🇫🇷(5%) та Швейцарії 🇨🇭(4%).📈 Водночас платники дедалі активніше користуються правом на самостійне коригування — у 2025 році вони подали коригування на 2,7 млрд грн, що становить 60% усіх здійснених коригувань цього року.Отже, відбувається поступове зміцнення практики трансфертного ціноутворення в Україні — адаптації бізнесу до міжнародних стандартів податкової прозорості.

Гральна залежність: пів року на тендер і жодного системного рішенняМинуло шість місяців, поки Агентство з регулювання грального бізнесу (ПлейСіті) оголосило тендер на створення оновленого Реєстру осіб, яким обмежено доступ до гральних закладів або участь в азартних іграх.Про наміри його створення Голова Агентства заявив ще у квітні.І лише тепер – тендер.📍 Серед обіцяних змін:• особистий кабінет громадянина для подання заяви про самообмеження;• інтеграція з “Дією” та онлайн-системами організаторів азартних ігор;• посилений захист персональних даних.За планом, оновлений Реєстр має запрацювати до 15 грудня 2025 року.(Якщо, звісно, історія не повториться — як із державною системою онлайн-моніторингу, впровадження якої “триває” вже кілька років- бо крім чергової "черги впровадження" НІЧОГО).🎰 І це — чи не єдиний реальний крок влади у напрямі боротьби з гральною залежністю.Крапля в морі.Нагадаю: майже всі особи, включені до Реєстру, подали заяви самостійно.Тобто це ті, хто сам усвідомив проблему і добровільно обмежив доступ до гри.Про моніторинг дій гравців — тиша.Про встановлення граничних лімітів витрат і часу участі (які ще у 2023 році мала впровадити Мінцифра) — чергове відтермінування.❗️ Складається враження, що боротьба з лудоманією — не пріоритет, але ж... КОМУ ТОДІ ГРА ПРИНОСИТЬ СТАБІЛЬНІ НАДХОДЖЕННЯ❓

Колекторський бізнес в Україні: скарг — тисячі, прибутки — мільярдніЗа даними Опендатаботу, з моменту дії нового закону про колекторську діяльність (з 2021 року) НБУ отримав 3 101 скаргу на дії колекторських компаній.Більше 60% цих звернень — лише за останні два роки.📍 958 скарг на колекторів уже цього року — більше, ніж за весь 2024-й.У середньому Нацбанк отримує 104 звернення на місяць.Водночас галузь демонструє стабільно високі прибутки.В Україні працюють 74 колекторські компанії, які минулого року задекларували понад 1 млрд грн доходу та 384,7 млн грн чистого прибутку.💰 Абсолютний лідер — “ЄАПБ” (група ТАС):дохід — 409,2 млн грн, прибуток — 156,4 млн грн.Разом із пов’язаною компанією група забезпечила 41% доходу всієї індустрії та 80% чистого прибутку.У трійці також:🔶 «Смартфінанс» — 90,3 млн грн доходу;🔶«Кредитекспрес Юкрейн» та «Дебтфорт Україна» — майже 93 млн грн доходу.У реєстрі багато компаній, що належать одним і тим самим власникам.Рекорд — В’ячеслав Голуб, якому належать 8 компаній (майже кожна дев’ята у реєстрі).📌 Але чи достатньо дієвим є контроль НБУ за методами роботи колекторів, якщо кількість звернень зростає, а рентабельність бізнесу — лише підвищується❓

ℹ️Україна на Щорічних зборах МВФ і Світового банку: фокус на 2026–2027 роках і пошук стабільного фінансуванняМінфін підбив підсумки участі у Щорічних зборах МВФ та Світового банку (13–17 жовтня, Вашингтон).У центрі переговорів — бюджетна підтримка України на 2026–2027 роки, запуск механізму Reparations Loan за рахунок заморожених активів рф, а також нова програма співпраці з МВФ.Серед ключових тем — підтримка української енергосистеми, посилення санкційного контролю та фінансування відновлення інфраструктури.📉 За оцінками Мінфіну, непокрита потреба у зовнішньому фінансуванні у 2026–2027 роках становить близько $60 млрд.Ще у вересні уряд оцінював потребу в $37,5 млрд на рік, тоді як МВФ — на $10–20 млрд більше.Мінфін та ЄБРР вже розглядають механізми оперативного залучення коштів для енергетики напередодні опалювального сезону 2025–2026.📍 Щорічні збори МВФ і Світового банку — це не лише символічна участь, а ключовий майданчик для узгодження довгострокової фінансової стратегії України, зокрема на період після 2025 року, коли роль грантових ресурсів поступово зменшуватиметься.І ось на тлі такихповідомлень щойно уВР були підтримані бюджетні висновки та пропозиції до ДБ 2026 за основу. 🤷‍♀️🥲🤨 239 голосів ЗА. Я, звісно, утрималася.

Це ключові зміни, які ми закріпили у висновку Комітету👇📍 Дохід до 2 000 євро на рік не оподатковується📍 Платформи утримуватимуть податки ЛИШЕ ПІСЛЯ ПЕРЕВИЩЕННЯ цього ліміту📍 Якщо продажі здійснювалися на кількох платформах — податкова враховує загальний дохід, а оподатковується лише різниця понад 2 000 євроПлатформи визначаються податковими агентами — вони фіксуватимуть продавців і подаватимуть звіти до податкової (про всі продажі)При цьому податок НЕ утримується з першої гривні, а лише з перевищення 2 000 євро на рік.Наше завдання❗️ — зберегти досягнуті норми у фінальній редакції і не допустити повернення до фіскальних підходів, що ставлять під ризик звичайних користувачів платформ.🫤👉Ставки (залишили як є в урядовому проєкті):5% — у “пільговому” режимі (за умови відкриття окремого спецрахунку та доступу ДПС до банківської інформації);18% — якщо продажі здійснюються без спецрахунку і без розкриття банківських даних.Я наполягала і надалі наполягаю, що ставка ПДФО має становити 5% — це справедливо, збалансовано і стимулює легалізацію дрібних онлайн-продажів. Обіцяли -допрацювати.Чи будуть вказані зміни враховані до другого читання -❓❓❓Сподіваюсь, що дотримають слова😉

У 2025 році Україна отримала від Світового банку 7,9 млрд доларів США, з яких 7,2 млрд доларів США були спрямовані на бюджетну підтримку. Також у 2025 році вже укладено 9 угод на загальну суму майже 970 млн доларів США (з яких грантів - понад 54 млн доларів США). Крім того, у поточному році залучено додаткове грантове фінансування на 182 млн доларів США в рамках трьох діючих проектів. До кінця року планується отримати від Світового банку наступне фінансування по проектах: • SURGE – 396 млн доларів США, • RISE – майже 300 млн доларів США, • LEARN - майже 105 млн доларів США, • THRIVE – 17,5 млн доларів США, • INSPIRE – понад 1 млн доларів США. Крім того, з лютого 2022 року Міжнароднафінансова корпорація (IFC) мобілізувала 2,6 млрд доларів США (з яких 1,6 млрд доларів США – власні кошти) для реалізації проектів інвестування в український бізнес та банки.  Наразі інвестиційний портфель Міжнародної фінансової корпорації у приватному секторі України складає 22 проекти на загальну суму близько 900 млн доларів США. 2/2

За повідомленням Державної митної служби за 9 місяців 2025 року товарообіг України склав $89,6 млрд:➡️імпортували товарів на суму $60,1 млрд, ⬅️експортували – на $29,5 млрд.  Країни, з яких найбільше ІМПОРТУВАЛИ товарів до України:🇨🇳Китай — $13,3 млрд, 🇵🇱Польща — $5,7 млрд,🇩🇪Німеччина — $4,8 млрд. ЕКСПОРТУВАЛИ з України найбільше до:🇵🇱Польщі — на $3,7 млрд, 🇹🇷Туреччини — на $2,1 млрд,🇩🇪Німеччини — на $1,8 млрд. У загальних обсягах ВВЕЗЕНИХ товарів 69% склали такі категорії товарів: 🔵машини, устаткування та транспорт — $23,8 млрд  (при митному оформленні до бюджету сплачено 148,3 млрд грн, що складає 29% надходжень митних платежів);🔵продукція хімічної промисловості — $9,4 млрд(сплачено 72,9 млрд грн, що складає 14% надходжень);🔵паливно-енергетичні  — $7,6 млрд (сплачено 146,6 млрд грн, що складає 29% надходжень). До трійки найбільш ЕКСПОРТОВАНИХ з України товарів увійшли: 🟢продовольчі товари — $16,2 млрд, 🟢метали та вироби з них — $3,4 млрд,🟢машини, устаткування та транспорт — $2,8 млрд. За 9 місяців 2025 року при митному оформленні експорту товарів, на які встановлене вивізне мито, до бюджету сплачено 641,9 млн грн.