Статистика telegram channel - @ngo_uncg

​​Вчора на своєму засіданні екологічний комітет Верховної Ради розглядав урядовий законопроєкт №13554 про дерегуляцію.Він пропонує скасувати декілька десятків екологічних дозволів і погоджень. Серед них — на будівництво гребель та інших споруд для утримання води на річках, надання водних об’єктів в оренду, будівництво меліораційних систем, господарську діяльність у Чорнобильському заповіднику тощо.📑 На додачу до цього, ДП «Ліси України» та Держлісагентство запропонували ще й скасувати погодження на матеріали лісовпорядкування та розрахункові лісосіки — аби лише самі лісівники вирішували, що, де і як рубати 🪓Такі ініціативи не є чимось новим. Але презентували і повністю підтримували законопроєкт учора представники Мінекономіки. Які, здається, забули, що тепер вони, взагалі-то, ❗️Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства. І мають дбати не лише про дерегуляцію, але й про збереження довкілля.Більше того, присутні представники Мінекономіки обурювалися тим, що інші органи влади — як, наприклад, Держводагентство — висловили свою незгоду з пропонованими змінами.На щастя, екологічний комітет відправив цей законопроєкт на доопрацювання. Але це черговий дзвіночок, що збереження природи і близько не входить до пріоритетів Мінекономіки.І що без відновлення окремого міністерства наше довкілля можуть чекати катастрофічні наслідки.📎 Посилання на відео про те, чому бездумна дерегуляція шкодить не лише природі, але й бізнесу. І часто є просто узаконенням корупційних схем ⤵️

​​10 вересня на базі Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького спільно з ГО «Природоохоронні ГІС України» та ГО «Екосоціум» у форматі офлайн/онлайн проведено семінар «Стратегічні документи планування громад та охорона природи. Теорія і практика» на тему врахування збереження біорізноманіття у стратегічних документах планування громад.У заході взяли участь фахівці обласних державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, закладів вищої освіти, установ природно-заповідного фонду, громадських організацій, а також організацій, що займаються розробкою земельної та містобудівної документації.Обговорення показало, що питання врахування збереження біорізноманіття в комплексних планах просторового розвитку через ландшафтні плани є надзвичайно актуальним. Водночас ця тема не отримує належної уваги з боку суспільства та органів влади.📂 Матеріали семінару і відеозапис доступні за посиланням: https://drive.google.com/drive/u/3/folders/1mwmYY5bY9PsGw-g_Mc7o7BA63nrzgPAo✍️ За результатами заходу планується направлення конкретних рекомендацій органам влади щодо вирішення наявних проблем. 📩 Якщо у вас є пропозиції, зауваження або доповнення — надсилайте їх до 22.09.2025 включно на електронну адресу: [email protected]

​​Ми вважаємо, що всередині всіх професійних спільнот є як порядні та чесні фахівці, так і ті, які готові використовувати свої знання та вміння для сумнівних справ.🤔 Але сьогодні ми ставимо питання — невже землевпорядники є ворогами природи?Бо саме нечесні землевпорядники:🔸 допомагають красти державні ліси, формуючи в них ділянки з цільовим призначенням «для будівництва»;🔸 підписують вирок самосійним лісам, прописуючи вид угідь «рілля»;🔸 сприяють ерозії, «не помічаючи» круті схили чи деградацію ґрунтів;🔸 нищать заповідні території, ігноруючи їх межі;🔸 сприяють знищенню малих річок, «забуваючи» про їх заплави та прибережки.У теорії боротись із такими недбалими фахівцями мали б вони самі — шляхом позбавлення сертифікату.Це має робити кваліфікаційна комісія інженерів-землевпорядників, половину якої складають чиновники Держгеокадастру, а іншу половину — фахівці двох землевпорядних громадських організацій: «Всеукраїнської спілки сертифікованих інженерів-землевпорядників» та «Асоціації фахівців землеустрою України».Проте на всі наші скарги належної реакції так і не було. Комісія підтримала тих, хто «не помітив» кургани та пам’ятку природи «Козацькі майдани» на Черкащині, заповідні території на Сумщині та Волині. Тих, хто написав «рілля на землях с/г призначення» на сосновий, висаджений людиною ліс на Житомирщині, та тих, хто «не помітив» річку Ковраєць.Навіть по нашій останній скарзі, яка стосувалася ділянки площею майже ❗️ 4000 га, і яку землевпорядники повністю прописали «ріллею», ігноруючи лісосмуги, степи та прибережні смуги, комісія не спромоглася притягнути винних до відповідальності. Бо, визнавши проблему, вона запропонувала нам самим пошукати винних😳. Уявляєте?Ми б дуже хотіли нарешті бачити реакцію професійної спільноти землевпорядників. ❓Невже вони вважають такі регулярні й системні порушення, які ведуть до знищення природи, нормою?

​​Шукаємо медіаменеджера! Ми потребуємо підсилення до комунікаційного відділу, бо переконані, що результати в природоохороні не можливі без сильної комунікації. Що потрібно робити:☘️Комунікувати з ЗМІ та журналістами в Україні та закордоном.☘️Організовувати заходи для ЗМІ та журналістів.☘️Брати участь у плануванні та проведенні інформаційних кампаній.☘️Допомагати у підготовці публікацій на каналах організації. Що ми пропонуємо:✔️ Віддалену роботу з частковою зайнятістю ✔️ Ринкову зарплату✔️ Гнучкий графік роботи✔️ Корисний досвід, нові знання та навички✔️ Можливість долучитись до збереження природи України  Наш ідеальний кандидат/ка:☘️ Має досвід роботи в медіа та/або комунікаціях не менше 3 років☘️ Може спілкуватись англійською мовою☘️ Орієнтується в українському медіапросторі ☘️ Важливі якості: грамотність, відповідальність, організованість, бажання розвиватися в комунікаціях, любов до природи. Наявність власної медіабази буде перевагою. Якщо вас зацікавила вакансія, надішліть резюме та короткий мотиваційний лист на адресу ➡️ [email protected] до 21 вересня включно.

Семінар «Стратегічні документи планування громад та охорона природи. Теорія і практика» 🗓 10 вересня🕙 Час проведення: 10:00–14:30📍 Локація: Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького + онлайн10 вересня у змішаному форматі на базі Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького спільно з ГО «Природоохоронні ГІС України» та ГО «Екосоціум» проводимо семінар на тему врахування збереження біорізноманіття в стратегічних документах планування громад.Наразі в межах децентралізації громади розробляють велику кількість стратегічних документів — стратегії розвитку громади, програми комплексного відновлення, комплексні плани просторового розвитку тощо.Не завжди ці документи належним чином враховують питання збереження біорізноманіття та відновлення природи. Хоча це є вимогою не лише національного законодавства України, а й євроінтеграційних зобов’язань України.🌿💰Внаслідок цього страждає не лише дика природа й погіршується екологічний стан територій, але й знижується інвестиційна привабливість громад — через розслідування, позови та конфлікти, пов’язані з незаконним або несталим використанням природних ресурсів.Проте за допомогою використання ГІС-технологій та ландшафтного планування можна підготувати якісні та збалансовані документи, які стануть надійним фундаментом сталого та стабільного розвитку громади.🎙Спікери на основі власного досвіду з різних регіонів України розкажуть, зокрема, про:- про види та взаємозв’язки стратегічних документів громад;- позитивні та негативні приклади їх розробки;- як інтегрувати природоохоронні цілі в документи розвитку;- практики використання ГІС у просторовому плануванні.📢 Наприкінці заходу буде запропоновано для обговорення рекомендації щодо забезпечення належного врахування природоохоронної складової при плануванні на рівні громад.📑 Чернетка порядку денного станом на 05.09 - https://surl.li/oquragПосилання для приєднання онлайн-учасників: https://us06web.zoom.us/j/82950241520?pwd=3fMkHFZ4iF5spYPQtuWhpEhbXF8p1W.1📩 У разі наявності запитань чи пропозицій до організаторів - пишіть на [email protected] Щоб не забути та отримати нагадування в день початку - приєднуйтесь до події у фейсбуці ⤵️

​​Наші друзі з «Голки» в партнерстві з іншими громадськими організаціями та ЗМІ запустили інструмент «Перезарядити країну» (REchargeUA).Це — єдине вікно громадського сектору в адвокації на рівні Верховної Ради.⚖️ Законодавчі ініціативи в цьому інструменті поділені на «шкідливі» та «корисні». У описі кожного законопроєкту є посилання на експертні й аналітичні матеріали низки громадських організацій та публікації в національних медіа.На жаль, ми регулярно бачимо, що, незважаючи на всю риторику про євроінтеграцію, Європейський зелений курс і турботу про довкілля — приймаються рішення, що прямо суперечать цим цілям.Як, наприклад, сумнозвісний закон №12089 про «добросовісного набувача», який узаконив дерибан лісів.З іншого боку, ми вдячні народним депутатам, коли вони ухвалюють рішення на користь природи. Наприклад, торік Рада відмовилась підтримувати збільшення суцільних рубок у Карпатах і скасування процедури оцінки впливу на довкілля.🪓 На жаль, прямо зараз лісівники проштовхують ще гірший законопроєкт — №13227-1, який скасовує ОВД не лише на санітарні, але й на інші види рубок.✔️ Тепер кожен зможе відстежувати, хто і як голосував за той чи інший «знаковий» законопроєкт!

​​Літні експедиції UNCG в околицях ОбуховичівВлітку 2025 року Українська природоохоронна група провела серію експедицій в околицях села Обуховичі на Київщині. Метою виїздів було вивчення біорізноманіття для підготовки створення нових заказників. Дослідження охопили території Обуховицького лісництва, колишні колгоспні лісові масиви, а також заплави річок Любша, Болотна, Збинка і Бичок.У липні в складі експедиції працювали провідні ботаніки країни, які досліджували соснові ліси Чорнобильського заповідника та наслідки воєнних пожеж 2022 року. Повертаючись, науковці обстежили кілька ділянок біля Обуховичів, де виявили нові місцезнаходження рідкісних рослин — коручки чемерникоподібної та наперстянки великвіткової.У серпні відбулися два виїзди, які ще більше підсилили цінність регіону. Один з них дозволив знайти нові популяції дикої орхідеї — любки дволистої — та плавуна булавовидного, а також описати ділянки старовікового лісу біля річки Любша. Тут ростуть дуби й сосни з обхватами стовбурів понад два метри, а один із дубів досяг 410 см в обхваті. Це свідчить, що ліс має надзвичайне природоохоронне значення й заслуговує на особливий статус.Під час іншого виїзду до досліджень долучилися гідробіологи та зоологи. Вони зафіксували цілий спектр рідкісних видів тварин, серед яких журавель сірий, підорлик малий, лелека чорний, а також червонокнижні ракоподібні — бранхіпус Шаффера та щитень літній, якого називають «живою викопною твариною». Додатково виявлено регіонально рідкісні рослини, зокрема чемерицю Лобелієву.Ці дослідження є продовженням робіт, розпочатих у попередні роки. Наразі нами підготовлена стаття за результатами досліджень 2023–2024 років, у якій ми пропонуємо створення десяти нових заповідних об’єктів. Серед них три ландшафтні заказники місцевого значення: • «Зінчина Лоза» (13 га) — включає однойменне трав’яне болото та прилеглі ліси; • урочище «Ніновичі» (37 га) — охоплює три прилеглі трав’яні болота; • «Долина пам’яті Максима Козачини» (114 га) — включає заплаву та борову терасу річки Мурава.Також запропоновано створити сім ботанічних пам’яток природи місцевого значення:🌿 «Діброва на Розі» (5 га) — вікові дубово-соснові насадження;🌿 «Станішівський Курган» (0,2 га) — курган з охоронною зоною 10 м завширшки, із трьома віковими дубами; • п’ять вікових дубів:🌱 «Станішівський дуб» — обхват стовбура 5,0 м;🌱 «Грабський дуб» — 4,39 м в урочищі Грабське;🌱 «Дуб-Вулик» — 3,7 м, де мешкають рідкісні поліські темні бджоли;🌱 «Дуб Кузьми» — 3,1 м в урочищі Ніновичі;🌱 «Зінчин Дуб» — 3,69 м в урочищі Городище.Статтю можна переглянути за посиланням:Мойсієнко, І., Баранський, О., Град, Ю., Діденко, В., Дідух, Я., Диренко, Н., Костіков, І., Лисенко, Р., & Шаповал, В. (2024). Перспективні заповідні об’єкти в околицях села Обуховичі Вишгородського району Київської області (Україна). Вісті Біосферного заповідника «Асканія-Нова», (26), 47–56.https://doi.org/10.53904/1682-2374/2024-26/3http://visti.askania-nova.kherson.ua/index.php/journal/article/view/171Результати цих виїздів доводять, що навіть добре відомі лісові масиви на Київщині зберігають унікальні комплекси біорізноманіття, які потребують посиленої охорони. UNCG працює над тим, щоб старовікові ліси й заплавні території довкола Обуховичів отримали статус заказників чи пам’яток природи й були збережені для майбутніх поколінь.📸 💚| Дякуємо за ініціативу та фото, доктору біологічних наук, завідувачу кафедрою ботаніки Херсонського державного університету Івану Івановичу МойсієнкуP. S. Сьогодні у Івана Івановича День народження!🎂 Давайте разом привітаємо його донатами на збори, що позначені на його сторінці - https://www.facebook.com/share/p/1CSrcAyv4Q/?mibextid=wwXIfr

​​У межах Ірдинського болота вже існує близько 17 об’єктів природно-заповідного фонду — від заказників до пам’яток природи. Вони покликані зберігати вікові ліси та водно-болотні угіддя. 🌿 Саме тут зосереджені численні популяції рідкісних видів рослин і тварин, занесених до Червоної книги України.Але є проблема: ці об’єкти існують у розрізненому вигляді, без єдиної системи управління. Їхня фрагментованість не дозволяє ефективно зберігати цілісні природні комплекси — вони втрачають зв’язки між собою, а це може призводити до деградації.⚠️ Території між ними перебувають під загрозою знищення: суцільні рубки лісів, плани повторного осушення болота та відновлення торфовидобутку. Це матиме критичні наслідки для цілісних екосистем.Саме тому створення національного природного парку — не просто правильне, а необхідне рішення. Воно дозволить об’єднати розрізнені території, забезпечити ефективне управління та зберегти унікальні природні комплекси для майбутніх поколінь.Міністерство захисту довкілля до своєї ліквідації встигло погодити клопотання щодо створення парку на площі майже ❗️25 000 гектарів.Але ДП «Ліси України» вважає, що заповідний статус Ірдинському болоту непотрібен.Набір «аргументів» у лісівників стандартний і повторюється кожного разу: «ліс всохне, пропаде і згорить». І взагалі, лісівники «краще знають і вміють» 🙄Ага, «вміють». Якраз тиждень тому ДБР затримало керівника Черкаського надлісництва філії «Центральний лісовий офіс» ДП «Ліси України». Йому інкримінують, що під загрозами звільнення він змушував підлеглих щомісяця сплачувати відсоток 💰 від заготовленої лісництвом деревини.🤔 Може, це і є справжня причина, чому лісівники проти створення національного парку «Ірдинське болото»?

​​📢 Ми звернулися до Миколаївської ОВА щодо створення 8 охоронних зон навколо природного заповідника «Єланецький степ» — загальною площею майже 500 га.Це критично важливий крок для:• збереження видів з Червоної книги України 🐾• охорони степових оселищ і видів Бернської конвенції 🌾• запобігання розорюванню унікальних ділянок природи 🚜🛡 Ми майже два роки працюємо разом із заповідником над розширенням його меж. Але попри всі зусилля — існує реальний ризик втрати цих земель. Це останні природні «форпости» навколо заповідника.⚠️ Особливо тривожать дії Сухоєланецької громади, яка розглядає варіанти приватизації та розорювання частин степу — попри водоохоронні обмеження.❗Продаж в оренду 7 гектарів у балці Лінкіна — приклад ігнорування природоохоронного законодавства.В Єланецій ОТГ наміри подібні. Хоч більшість депутатів підтримує розширення заповідника, проте старости вважають, що можна порушити законодавство та роздати частину ціллиного степу, розорати днища балок, які навіть згідно земельного кадастру визнані водоохороними зонами.📍Створення охоронних зон — ключ до захисту біорізноманіття й запобігання незаконному втручанню.

​​Уряд планує найближчим часом ліквідувати Державне агентство водних ресурсів!⚠️ Це — безпосередня загроза нашій природі.Бо це не просто якесь чергове скорочення чиновників. Нам виглядає, що це свідомий крок на зміну підходів до управління водними ресурсами.• Замість збереження річок як природних екосистем — перетворення їх у каскад ставків для зрошення полів.• Замість збереження боліт і заплав — їх осушення і подальше розорювання.❗️Саме тому серед озвучених пріоритетів Мінекономіки — меліорація.❗️Саме тому у Верховній Раді зареєстрований урядовий законопроєкт №13554, яким хочуть кардинально спростити процедуру будівництва нових гребель та створення ставків.❗️Саме тому в плані дій Уряду немає збереження торфовищ, а є — спрощення зміни цільового призначення земель.Так, ми регулярно критикували чиновників Держводагентства:— за дерибан коштів на розчистки,— за неналежне ведення водного кадастру, яким вони зайнялись лише після десятка звернень,— за халтурні й формальні плани управління басейнами річок.І в тому, що зараз розглядають питання їх ліквідації — безперечно є й провина їхніх чинних та попередніх очільників.Але хворобу треба лікувати, а не вбивати хворого.В Україні має бути незалежний орган, який буде захищати річки❕У якого не буде внутрішнього конфлікту інтересів між господарською діяльністю і збереженням довкілля.Який зможе висловлювати і відстоювати свою позицію під час розгляду законодавчих змін.📷 На фото — перегороджена річка Тня на Житомирщині. Це зробили, аби акумулювати воду на зрошення картоплі.Таке майбутнє нашим річкам бажає Уряд?