Статистика telegram каналу - @ngo_uncg
UNCG🐜 новини
Кількість підписників
Середній перегляд на повідомлення
Історія змін лого
Історія змін назви
Історія зміни типу аккаунта
Історія зміни статуса
Стіна канала UNCG🐜 новини - @ngo_uncg
Запрошуємо на семінар «Євроінтеграція, охорона природи та ліс» (онлайн)!
11-12 жовтня ННІ природничих наук Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького проведе відкритий навчально-практичний семінар «Євроінтеграція, охорона природи та ліс».
Серед організаторів – Українська природоохоронна група, а також ЧНУ ім. Б. Хмельницького, Національний природний парк «Холодний Яр», ГО «Екосоціум».
Ліс – це унікальна природна екосистема. Вона забезпечує величезну кількість екосистемних послуг і виконує комплекс надзвичайно важливих функцій: від економічних і соціальних до рекреаційних, від забезпечення потреб в деревині до збереження рідкісних видів флори та фауни.
Євроінтеграція України ставить нові виклики перед лісовим господарством України. Стратегія біорізноманіття ЄС, Лісова стратегія ЄС, регламент із протидії знелісненню, закон про відновлення природи, Оселищна директива ЄС вимагають екологізації чинних лісівничих практик та формування нових підходів лісогосподарювання на основі ідей сталого розвитку.
На семінарі розкажуть:
🌿 Як має виглядати справжній ліс і чому посадити молоді дерева рядочком на зрубі не значить відновити ліс?
🌿 Як організоване лісове господарство України та що там не так?
🌿 Хто і як вирішує – де проводити рубки? Вони законні чи ні?
🌿 Навіщо ЄС вимагає від країн-членів рахувати пташок в лісах та зберігати мертву деревину в лісі?
🌿 Що таке лісове оселище та хто там має селитися?
🌿 Як пов’язані ліс і політика та ін.
Перший день семінару відбуватиметься в університеті, другий – в національному природному парку «Холодний Яр».
Пряма трансляція першого дня – на нашій сторінці у фейсбуці. Початок об 11:00.
Основний доповідач – наш колега Петро Тєстов, керівник експертного відділу Групи🐜, 13:20.
2 жовтня Сумська обласна рада створила ентомологічний заказник місцевого значення «Урочище сонцевиків». Територія знаходиться на околицях м. Суми в межах системи річки Стрілка. Загальна площа – 5,7 га.
Учасники Групи🐜 стали ініціаторами створення багатьох нових заповідних територій. Зараз в багатьох областях цей процес іде вкрай повільно. Зокрема, клопотання на створення цього заказника розглядалось понад 4 роки після того, як ми його подали.
На Сумщині розораність лук та степів становить більше 85%. Тому ці території дійсно цінні: тут збереглися саме лучно-степові види рослин і тварин.
Серед рідкісних видів тут відмічено дуже рідкісного метелика – головчака мозаїчного. Також можна зустріти ропуху зелену, вужа звичайного, ящірку прудку, бджолоїдку, одуда, припутня. З видів, які підлягають охороні на територіях Смарагдової мережі – дукачик непарний, жовна сива, синьошийка, сорокопуд-жулан, дятел сирійський.
Дякуємо Сумській обласній раді за запізніле правильне рішення, хоча чекати його довелось довго. І вітаємо наших колег!
Сподіваємося, на цьому темпи створення природно-заповідного фонду на Сумщині не зупиняться. У «режимі очікування» ще декілька об’єктів.
Ви собі й уявити не можете, що пропонують депутати аграрного комітету Верховної Ради цього разу!
Мова йде про законопроєкт №12058, першим автором якого є голова комітету Олександр Гайду. Мета – дозволити і стимулювати вирощування енергетичних та олійних рослин на деградованих, малопродуктивних та техногенно забруднених землях. Тобто тих, що підлягають консервації. Для того, аби отримати біопаливо.
Це не тільки абсурдно з точки зору логіки, але й шкідливо для природи і здоров’я людей!
По-перше, це суперечить головній ідеї консервації, а саме припинення розорювання земель і відновлення їх до вигляду природних екосистем.
По-друге, а чи це не узаконення незаконного використання земель, які підлягають консервації? Щоб мати можливість легального вирощувати соняшник чи ріпак там, де це зараз є нелегальним?
По-третє, енергетичні та олійні культури якраз найбільше виснажують ґрунт і призводять до ерозії. А тепер уявіть, скільки буде вноситися в ґрунт добрив і якої концентрації, аби на вже деградованих землях виростити соняшник.
Четверте, автори пропонують використовувати для цього забруднені внаслідок військових дій землі. Ті, де вирощувати щось просто небезпечно для здоров’я людей. А спалювати, виходить, безпечно? Самі ж автори законопроєкту пишуть, що вирощування енергетичних рослин на техногенно забруднених землях дозволить очистити ґрунт. А куди далі подінеться те, що увібрали ці енергетичні рослини, якщо з них зроблять, наприклад, пелети?
П'яте, автори пропонують ще й особливі умови для вирощування цих культур. Мінімальний строк оренди земель має бути 10 років, ціна оренди - найнижчою з можливих, і на додачу ще й субсидії від держави.
І останнє. Про потребу консервації земель пишуть не тільки екологи, але й вчені-агрономи, з Академії аграрних наук України. Купа державних стратегій, законів, міжнародних зобов'язань вимагають збільшувати площу пасовищ і сіножатей. Саме консервація земель таким чином є найбільш науково обґрунтованою.
Ви запитаєте, яке відношення аграрії мають до біопалива? Все просто. Багато відомих агрохолдингів, що обробляють мільйони гектарів земель, мають дочірні компанії, які вирощують рослини для біоенергетики. За дивним збігом, багато депутатів аграрного комітету якраз мають відношення до аграрного бізнесу. Як і високопосадовці Мінагрополітики.
Жодної надії на те, що «аграрна» законодавча і виконавча влада думатиме про збереження земель чи здоров'я українців, у нас немає.
Ми закликаємо депутатів екологічного комітету та Міндовкілля зробити все, аби не допустити прийняття цього законопроєкту!
Днями ДП «Ліси України» похвалились, що вони ініціюють розширення заповідника «Єланецький степ» на цілих 700 га. Перемога? Ні, чергова маніпуляція!
«Єланецький степ» – єдиний степовий заповідник півдня України, що не потрапив під окупацію. Тому його збереження і розширення надзвичайно важливе для збереження унікальних степових екосистем.
У 2023 році заповідник спільно з нами підготував клопотання на розширення, яке було погоджено Міндовкіллям. І воно передбачає включення 43,7 га земель ДП «Ліси України». Це степові ділянки, які безпосередньо примикають до заповідника. Лісівники відмовили.
Водночас на Миколаївщині працює робоча група, що визначає степові ділянки серед тих, які заплановані під заліснення, і відповідно виключає їх з планів лісорозведення. Назбиралось їх якраз під 700 га.
І тоді у ДП «Ліси України» народилась ідея, яка здалось їм дуже гарною: давайте замість розширення заповідника на ділянки, визначені науковці, просто передамо заповіднику всі розкидані по різним районам Миколаївщини степові ділянки, які «Ліси України» тепер не можуть заліснювати? А ще поставимо умовою розширення заповідника – скасування статусу заповідного урочища «Андріївське». І пафосний пост напишемо! Хитро ж?
Звісно, це недопустимо. Бо нормально керувати розкиданими по всій області шматочками степів заповідник не зможе. І це неодноразово наголошувалось лісникам.
Збереження степових екосистем, розширення заповідних територій – це вимоги законодавства і державної політики.
Тому ми закликаємо Міндовкілля не вестись на манупуляції лісівників – а добитися розширення заповідника «Єланецький степ» саме на ті ділянки, які визначені його адміністрацією. А ці 700 га – решта степових ділянок області – мають отримати статус заказників.
Ви вже чули про наш найбільший книжковий проект – антологію публікацій про біосферний заповідник «Асканія-Нова», що зібрав багато сотень вже практично забутих публікацій про заповідник, починаючи з 1845 року. Два нових томи антології охоплюють період 1932-1945 років – від сталінських репресій і до завершення Другої світової війни.
В історії заповідника «Асканія-Нова» ці роки стали найбільш нищівними. Частину науковців заарештовано і знищено, а сам заповідник перетворився на господарські угіддя однойменного інституту тваринництва.
Серед розміщених у томах публікацій – дослідження і рукописи тодішнього очільника заповідника В. Станчинського, які раніше ніколи не були опубліковані, частина архівної справи ГДА СБУ зі сфабрикованими справами проти асканійських науковців, праці українських науковців-емігрантів, які рятувалися від утисків комуністів, і навіть статті тих, хто в страшні роки допомагав режиму знищувати асканійців. Також ми зібрали і опублікували праці німецьких авторів: вони за два роки окупації у 1942-1943 видали у кілька разів більше, ніж радянський союз з моменту деокупації до завершення війни.
Більшість публікацій, які ми зібрали, існують у єдиному екземплярі, частина з них зараз – в аварійному стані і недоступні читачам. Через повномасштабне вторгнення росіян низка матеріалів з антології, можливо, вже втрачена.
Тому ми продовжуємо рух до своєї запланованої мети – зберегти надбання природоохоронців минулого і відкрити доступ до рідкісних джерел кожному.
Завантажити видання тут:
Асканія-Нова. Том 6
Асканія-Нова. Том 7
Якщо ви хочете отримати друкований примірник, пишіть сюди: uz@uncg.org.ua.
З попередніми виданнями можна ознайомитися за посиланням.
Ми регулярно вам розповідали як лісівники робили незаконні рубки з порушенням природоохоронного законодавства: вигадували різні «рубки рідколісся», вирубували санітарними рубками живі дерева, «переформовували» природні старовікові ліси.
Але останнім часом в ДП «Ліси України» набуває масштабів інша тенденція. Не маючи можливості отримати документи на рубку старих лісів, лісівники рубають їх без жодних документів 😡
Рік тому посадовці філії Ківерцівське лісове господарство» незаконно зрубали десятки вікових дубів в Цуманські Пущі. А зараз – сотні 100-річних ялин у філії «Ясінянське лісове господарство». У нас немає сумнівів, що такі масштаби рубок не могли відбутись без відома самих лісівників.
Але якщо керівник Ківерцівської філії лишився на своїй посаді, то значить, ДП «Ліси України» такі дії цілком толерує? Може, саме тому лісівники і блокують створення нових національних парків? Аби мати можливість от так незаконно вирубувати старі ліси?
Ми закликаємо правоохоронні органи притягнути винних у цій незаконній рубці до відповідальності.
А міністерку захисту довкілля Світлану Гринчук проявити політичну волю і нарешті створити нові та розширити існуючі національні парки в межах ДП «Ліси України». «Чорний Ліс», «Дермансько-Острозький», «Соколині Гори», «Верховинський» і ще з десяток інших. Бо взагалі-то лісівники підпорядковані Міндовкілля, а не навпаки.
Бо як інакше зберегти унікальні українські ліси від того, що ви бачите на відео? ⤵️
https://youtu.be/2vwWqDdPBtE
Нещодавно ми провели лекцію «Як вивести з тіні земельні схеми: спеціальні інструменти для розслідувань». Нас просили викласти запис, тож тепер він доступний для перегляду на YouTube! 😉
Наші аналітики Петро Тєстов та Катерина Гарбарчук поділилися інформацією, яка стане в пригоді журналістам та журналісткам, що висвітлюють «земельні питання».
Яку інформацію можна отримати з прозорих земельних торгів? Як дізнатися, хто користується землею і яке її призначення? Ці та інші питання – у відео.
Переглянути лекцію – тут ⤵️
https://youtu.be/mxcE7-R-BV4
Ми щиро запрошуємо вас підписатися на наші сторінки в соціальних мережах!
Наша організація займається захистом дикої природи, працює над покращенням природоохоронного законодавства та виявляє порушення в галузі природоохорони. Підтримуйте нас, стежте за нашими новинами та долучайтеся до важливих екологічних ініціатив!
Наш Facebook: https://cutt.ly/7z9WzVQ
Наш Instagram: https://www.instagram.com/_uncg_/
Наш Twitter: https://twitter.com/_UNCG_
Наш YouTube: https://www.youtube.com/c/UkrainianNatureConservationGroup
Наш LinkedIn: https://www.linkedin.com/company/ukrainian-nature-conservation-group-uncg?trk=blended-typeahead
Долучайтесь до нас! Разом ми зможемо зробити більше для збереження нашої природи 🐜
Запрошуємо дослідників долучитись до збірки наукових публікацій, присвячених поширенню видів рослин, тварин та грибів, які знаходяться під охороною Червоної книги України, Резолюції 6 Бернської конвенції та офіційно затверджених регіональних охоронних списків!
Вона продовжує серію видань, спеціалізованих на публікації інформації про поширення рідкісних видів. Переглянути можна тут.
🌿 Умови участі
До збірки приймаються повідомлення, що містять в табличному вигляді інформацію про зустрічі видів рослин, грибів та тварин, включених до Червоної книги, регіональних охоронних списків, а також Резолюції 6 Бернської конвенції. За бажанням авторів, таблиці можуть доповнюватися текстовою частиною з інформацією про умови перебування виявлених авторами видів.
Мінімальний необхідний набір даних для знахідки: назва виду, географічні координати, дата, автор. Для тварин можливо також зазначати чисельність, стать та іншу важливо для кожної групи додаткову інформацію (по можливості). Додаткові дані – наприклад, популяційні, ценотичні, екологічні тощо – вітаються.
Подані матеріали не повинні бути опубліковані раніше у подібних збірках.
Участь – безкоштовна.
Обсяг матеріалів не обмежується.
Збірка буде видана в електронному і друкованому вигляді (лише для авторів, що висловлять бажання).
🌿 Яким чином здійснюватиметься публікація матеріалів?
Етап I. Підготовка електронної та друкованої версії видання.
Етап II. Публікація усіх знахідок раритетних видів у вигляді датасету у базі GBIF (із зазначенням бібліографії матеріалів у збірці та авторства у вказаній афіліації).
Етап III. Пропозиція усім авторам збірки стати співавторами великої статті, що описує датасет у міжнародному виданні Biodiversity Data Journal.
Дедлайн: 30 жовтня 2024 року.
Куди надсилати: на адресу uncg.ua@gmail.com із темою повідомлення «Збірка знахідок видів».
Контакти організаційного комітету: uncg.ua@gmail.com, +380971000473.
Деталі участі і правила оформлення – за посиланням.
Одними з перших в Україні ми працювали за методикою, популярною в Чехії, де її використовують для моніторингу, зокрема, полоза лісового. У Ржищівській громаді полоза, звісно, немає, утім, є інший представник родини вужевих ꟷ мідянка звичайна з Червоної книги України.
Суть методу полягає у встановленні певної кількості штучних укриттів, зроблених зі спеціальної плівки. На ділянці ми встановили 10 таких укриттів ꟷ на сонці, під кущиками, на траві, під деревами. Під укриттям ꟷ підстилка ꟷ шматки дернини, шифер, каміння ꟷ те, що може бути привабливим місцем для амфібій та рептилій.
Студенти їх перевірятимуть щомісяця протягом кількох років. Так ми зможемо зрозуміти, скільки тут і чи є популяції тварин, яких ми намагаємося промоніторити.
Будемо сподіватися, що нам пощастить і вже скоро зможемо порадувати вас відео, де молоді спеціалісти покажуть, що в нас під цими покриттями живе.