Статистика telegram каналу - @ngo_uncg
2024-07-14
UNCG🐜 новини
Кількість підписників:
569
Фото:
119
Відео:
Посилання:
1060
Категорія:
Природа
Опис:
Громадська організація "Українська природоохоронна група" Лідери за площею створених в Україні об’єктів ПЗФ: 75% заповідних площ, створених у державі за останні 10 років, відбулися завдяки нашій Групі. Більше про нас: https://uncg.org.ua/
Кількість підписників
Середній перегляд на повідомлення
Історія змін лого
Поки що змін не зафіксовано
Історія змін назви
Поки що змін не зафіксовано
Історія зміни типу аккаунта
Поки що змін не зафіксовано
Історія зміни статуса
Офіційно не підтверджена
2024-07-14
Стіна канала UNCG🐜 новини - @ngo_uncg
Теракт на Каховській ГЕС став причиною небачених раніше втрат живих організмів в зоні затоплення і у морській акваторії. Ці трагедії відбулись під час сезону розмноження, тож загинули покоління тварин. Але території, де було Каховське водосховище, сезон розмноження дозволив не стати пустелею, навіть навпаки – майже дивовижним чином перетворитись на молодий ліс.
Відновлення природного лісу на місці водосховища стало точкою відліку в екологічній історії України. Дерева, що стрімко вкривають територію у 2000 кв.км претендують стати найбільшим європейським проектом відновлення природи. І, зважаючи на катастрофічні наслідки російської агресії для довкілля, цей молодий ліс вже став найбільшим лісом на півдні України. Успіхи дикої природи у відновленні цього лісу в 18 разів перевищують досягнення всіх лісгоспів Степової зони України щодо створення нових лісів.
Багато хто казав: «Каховка перетвориться на пустелю». Утім, вона перетворилась на величезний заболочений ліс. У перші дні після теракту було зрозуміло, що специфічні умови долини річки придатні для відновлення тут місцевих екосистем. Тож проростання місцевих видів дерев було очікуване.
Коли росіяни зруйнували дамбу Каховської ГЕС, тривав період, під час якого вода мала б відходити після великого водопілля. У цей час тополі й верби почали розсівати своє насіння, наповнюючи повітря пухом. І вперше за 70 років насінинам знайшлось де прорости. На території колишнього водосховища відновлюється саме ліс, а не луки, які тут переважали на момент затоплення у 1950-х. До речі, у минулому ця територія мала назву «Великий Луг», що означало «ліс, що періодично зволожується завдяки розливам річки».
«Великий Луг» у фольклорі фігурує як середовище, що оточувало Запорізьку Січ. Чималі площі становили плавні в нижній частині майбутнього водосховища. На решті територій переважали ліси – від заболочених вільшняків і верболозів і до старих дібров на островах, які не затоплювались навіть під час найбільших повеней. Під час радянського періоду Великий Луг використовували колгоспи, так господарська роль цієї території остаточно була змінена з місця лісозаготівлі і полювання на місце випасу та сінокосіння. Площа лісів значно скоротилась.
Зараз ця екосистема, схожа на природний стан долини Дніпра, є найбільш кліматично стійким лісом в Україні. Ліси тут не горять, не бояться посух, швидко ростуть, накопичують у стовбурах тополь і верб велику кількість вуглецю. Будь-які міжнародні й національні цілі України з протидії змінам клімату неможливо втілити більш ефективно, ніж це відбувається зараз на території Великого Лугу. Без сумніву, Великий Луг зараз є кліматичним проектом №1 у Європі.
Мінімум 80 000 га колишнього водосховища заростає молодим лісом. Ми підрахували, що на 1 кв.м молодого лісу на дні водосховища зростає до 60 молодих дерев. Для простоти візьмемо 50 дерев на метр, тобто 500 000 на гектарі. На всій площі, що вже заросла лісом ─ 40 мільярдів молодих верб або тополь. Якщо решта площі колишнього водосховища, крім озер, русла Дніпра і сильно заболочених ділянок, теж заросте деревами, їхня кількість наблизиться до 80 мільярдів.
У такій кількості молоді дерева не зможуть існувати довго: слабші поступатимуться сильнішим. Якщо припустити, що залишитись мають дерева на відстані 2 м одне від одного, то виживе одне дерево з 200, які проросли. Якщо кожне 200-те дерево на дні водосховища виживе, це означатиме, що молодий Великий Луг складатиметься з 400 мільйонів дерев!
У 2021 році в степових регіонах лісівники висадили 21,3 млн. дерев. Більшість з них уже знищені війною або просто всохли через негоду. Відродження ж Великого Лугу у 18 разів перевищує річний показник лісівників у висадці дерев у всій Степовій зоні! І в це досягнення не вкладено жодної копійки бюджетних коштів. Залишається назвати речі своїми іменами, тобто на рівні держави визнати Великий Луг лісом.
Відновлення природного лісу на місці водосховища стало точкою відліку в екологічній історії України. Дерева, що стрімко вкривають територію у 2000 кв.км претендують стати найбільшим європейським проектом відновлення природи. І, зважаючи на катастрофічні наслідки російської агресії для довкілля, цей молодий ліс вже став найбільшим лісом на півдні України. Успіхи дикої природи у відновленні цього лісу в 18 разів перевищують досягнення всіх лісгоспів Степової зони України щодо створення нових лісів.
Багато хто казав: «Каховка перетвориться на пустелю». Утім, вона перетворилась на величезний заболочений ліс. У перші дні після теракту було зрозуміло, що специфічні умови долини річки придатні для відновлення тут місцевих екосистем. Тож проростання місцевих видів дерев було очікуване.
Коли росіяни зруйнували дамбу Каховської ГЕС, тривав період, під час якого вода мала б відходити після великого водопілля. У цей час тополі й верби почали розсівати своє насіння, наповнюючи повітря пухом. І вперше за 70 років насінинам знайшлось де прорости. На території колишнього водосховища відновлюється саме ліс, а не луки, які тут переважали на момент затоплення у 1950-х. До речі, у минулому ця територія мала назву «Великий Луг», що означало «ліс, що періодично зволожується завдяки розливам річки».
«Великий Луг» у фольклорі фігурує як середовище, що оточувало Запорізьку Січ. Чималі площі становили плавні в нижній частині майбутнього водосховища. На решті територій переважали ліси – від заболочених вільшняків і верболозів і до старих дібров на островах, які не затоплювались навіть під час найбільших повеней. Під час радянського періоду Великий Луг використовували колгоспи, так господарська роль цієї території остаточно була змінена з місця лісозаготівлі і полювання на місце випасу та сінокосіння. Площа лісів значно скоротилась.
Зараз ця екосистема, схожа на природний стан долини Дніпра, є найбільш кліматично стійким лісом в Україні. Ліси тут не горять, не бояться посух, швидко ростуть, накопичують у стовбурах тополь і верб велику кількість вуглецю. Будь-які міжнародні й національні цілі України з протидії змінам клімату неможливо втілити більш ефективно, ніж це відбувається зараз на території Великого Лугу. Без сумніву, Великий Луг зараз є кліматичним проектом №1 у Європі.
Мінімум 80 000 га колишнього водосховища заростає молодим лісом. Ми підрахували, що на 1 кв.м молодого лісу на дні водосховища зростає до 60 молодих дерев. Для простоти візьмемо 50 дерев на метр, тобто 500 000 на гектарі. На всій площі, що вже заросла лісом ─ 40 мільярдів молодих верб або тополь. Якщо решта площі колишнього водосховища, крім озер, русла Дніпра і сильно заболочених ділянок, теж заросте деревами, їхня кількість наблизиться до 80 мільярдів.
У такій кількості молоді дерева не зможуть існувати довго: слабші поступатимуться сильнішим. Якщо припустити, що залишитись мають дерева на відстані 2 м одне від одного, то виживе одне дерево з 200, які проросли. Якщо кожне 200-те дерево на дні водосховища виживе, це означатиме, що молодий Великий Луг складатиметься з 400 мільйонів дерев!
У 2021 році в степових регіонах лісівники висадили 21,3 млн. дерев. Більшість з них уже знищені війною або просто всохли через негоду. Відродження ж Великого Лугу у 18 разів перевищує річний показник лісівників у висадці дерев у всій Степовій зоні! І в це досягнення не вкладено жодної копійки бюджетних коштів. Залишається назвати речі своїми іменами, тобто на рівні держави визнати Великий Луг лісом.
520
24-08-05 07:23
Літо – пора ягід 🍒 Вони не лише смачні, але й корисні! Кожен вид має свої унікальні властивості.
Для українців ягоди – це частина культури, у тому числі нематеріальної.
У кожній сім’ї є власні традиції збору, вживання, переробки та заготівлі. І народжуються традиції нові: властивості ягід дозволяють експериментувати зі смаками. Як збирати та зберігати ягоди, розповідає геоботанік Української природоохоронної групи Сергій Панченко.
P.S. Раптом якийсь плід ми незаслужено з точки зору ботаніки віднесли до ягід ─ дуже не критикуйте, бо ягоди ─ це не стільки про ботаніку, а більше про культуру. В Україні багаті традиції їх заготівлі та споживання. Орнітологи в чомусь нас теж підтримають, бо є ціла група птахів, що споживають дрібні соковиті плоди. ⤵
Збір ягід – справжній ритуал. Коли збираєте ягоди, не забувайте про відповідну тару: кошик, дерев’яний короб, контейнери з отворами. Це допоможе повітрю циркулювати, а ягодам – зберегти форму. Пам’ятайте й про правила зберігання: свіжі ягоди краще вживати й перероблювати протягом кількох днів, щоб вони не втратили свої корисні властивості. Мийте ягоди безпосередньо перед вживанням. Якщо зробити це перед зберіганням, термін зберігання скоротиться.
На Поліссі вже зібрали чорницю і розпочинається сезон брусниці, на черзі журавлина. Для поліщуків ягоди важливий ресурс - джерело вітамінів та народний лікарський засіб. Брусниця та журавлина добре зберігаються до весни. Якщо брусницю заливають водою й таким чином квасять, то журавлина просто зберігається в моху у коморі чи навіть під ліжком традиційної хати. Залиті водою товчені ягоди - оригінальний напій. Зростає журавлина на сфагнових безлісих болотах, а навколо них трапляються брусничники.
В лісостепових заплавних лісах саме сезон на сизу ожину. Якщо натрапити на її сланкі пагони, то жменьку ягід точно назбираєте. Навідуйтеся регулярно і будете мати не багато, але стабільно до початку вересня. А якщо знати гарні місця, то можна назбирати й на баночку варення чи навіть на наливку. На півдні саме час полуниць ─ степової суниці. Приквіткові листочки щільно облягають плід, та на них не зважайте. Жменя ягід ─ незабутній делікатес з багатим смаком та незрівнянним ароматом. Цьогоріч ягоди полуниці рідкість через спеку ─ надибати на них можна десь на низинці чи в затінку.
Природні оселища нам дарують багато смачних і корисних плодів. Та найбільш вони корисні диким мешканцям, особливо взимку. Жостер, крушина, омела, свидина споживаються птахами і людям не годяться в їжу, навіть злегка отруйні. Ту ж бузину чорну краше споживати після термічної обробки, додаючи до компоту з яблук, чи у варення. А можна й у начинку до вареників ─ бузиняників. Почервоніє скоро й горобина, але набуде приємного смаку з першими морозцями.
Калину у вересні-жовтні традиційно зривали з китицями, так і підвішували пучечком. Раптом хто захворіє - перші ліки. А ще з калиною смачні пироги, кисіль.
Для українців ягоди – це частина культури, у тому числі нематеріальної.
У кожній сім’ї є власні традиції збору, вживання, переробки та заготівлі. І народжуються традиції нові: властивості ягід дозволяють експериментувати зі смаками. Як збирати та зберігати ягоди, розповідає геоботанік Української природоохоронної групи Сергій Панченко.
P.S. Раптом якийсь плід ми незаслужено з точки зору ботаніки віднесли до ягід ─ дуже не критикуйте, бо ягоди ─ це не стільки про ботаніку, а більше про культуру. В Україні багаті традиції їх заготівлі та споживання. Орнітологи в чомусь нас теж підтримають, бо є ціла група птахів, що споживають дрібні соковиті плоди. ⤵
Збір ягід – справжній ритуал. Коли збираєте ягоди, не забувайте про відповідну тару: кошик, дерев’яний короб, контейнери з отворами. Це допоможе повітрю циркулювати, а ягодам – зберегти форму. Пам’ятайте й про правила зберігання: свіжі ягоди краще вживати й перероблювати протягом кількох днів, щоб вони не втратили свої корисні властивості. Мийте ягоди безпосередньо перед вживанням. Якщо зробити це перед зберіганням, термін зберігання скоротиться.
На Поліссі вже зібрали чорницю і розпочинається сезон брусниці, на черзі журавлина. Для поліщуків ягоди важливий ресурс - джерело вітамінів та народний лікарський засіб. Брусниця та журавлина добре зберігаються до весни. Якщо брусницю заливають водою й таким чином квасять, то журавлина просто зберігається в моху у коморі чи навіть під ліжком традиційної хати. Залиті водою товчені ягоди - оригінальний напій. Зростає журавлина на сфагнових безлісих болотах, а навколо них трапляються брусничники.
В лісостепових заплавних лісах саме сезон на сизу ожину. Якщо натрапити на її сланкі пагони, то жменьку ягід точно назбираєте. Навідуйтеся регулярно і будете мати не багато, але стабільно до початку вересня. А якщо знати гарні місця, то можна назбирати й на баночку варення чи навіть на наливку. На півдні саме час полуниць ─ степової суниці. Приквіткові листочки щільно облягають плід, та на них не зважайте. Жменя ягід ─ незабутній делікатес з багатим смаком та незрівнянним ароматом. Цьогоріч ягоди полуниці рідкість через спеку ─ надибати на них можна десь на низинці чи в затінку.
Природні оселища нам дарують багато смачних і корисних плодів. Та найбільш вони корисні диким мешканцям, особливо взимку. Жостер, крушина, омела, свидина споживаються птахами і людям не годяться в їжу, навіть злегка отруйні. Ту ж бузину чорну краше споживати після термічної обробки, додаючи до компоту з яблук, чи у варення. А можна й у начинку до вареників ─ бузиняників. Почервоніє скоро й горобина, але набуде приємного смаку з першими морозцями.
Калину у вересні-жовтні традиційно зривали з китицями, так і підвішували пучечком. Раптом хто захворіє - перші ліки. А ще з калиною смачні пироги, кисіль.
272
24-08-02 07:02
Карпатський національний природний парк чи Карпатський національний лісгосп?
Це черговий пост про те, як адміністрація заповідної території хоче вирубати побільше лісу, який мала б охороняти?
Майже. Те, що ми побачили в планах рубок Карпатського парку нас шокувало. І мова не про те, що планують провести в цьому році рубки на 270 га. Питання в аргументації.
На думку директора нацпарку Степана Гошовського та його заступника з науки Олександра Киселюка, мертва деревина ꟷ ледь не основна загроза лісу.
Бо якщо почитати написане ними обґрунтування, то наявність наявність мертвої деревини:
— сприяє поширенню інвазійних видів;
— заважає лісовідновленню;
— принципово знижує рекреаційну привабливість лісу;
— заважає природному поновленню;
— обмежує виконання завдань нацпарку.
Хоча важливість збереження мертвої деревини в лісах вже давно є світовим трендом. Наприклад, нещодавно ухвалений у ЄС закон про відновлення природи (Nature Restoration Law) взагалі зобов'язує країни-члени рахувати й збільшувати кількість мертвої деревини в лісах.
Але виглядає, що Карпатський нацпарк з ЄС пов'язує лише експорт деревини. Бо саме туди продаються дошки, зроблені зі зрубаних в парку дерев.
І це ще не все! Наразі триває процес розробки матеріалів лісовпорядкування національного парку. Вони закладають можливість майбутніх рубок в ще більшому обсязі. Ми відправили зауваження і закликаємо Міндовкілля їх врахувати.
Це черговий пост про те, як адміністрація заповідної території хоче вирубати побільше лісу, який мала б охороняти?
Майже. Те, що ми побачили в планах рубок Карпатського парку нас шокувало. І мова не про те, що планують провести в цьому році рубки на 270 га. Питання в аргументації.
На думку директора нацпарку Степана Гошовського та його заступника з науки Олександра Киселюка, мертва деревина ꟷ ледь не основна загроза лісу.
Бо якщо почитати написане ними обґрунтування, то наявність наявність мертвої деревини:
— сприяє поширенню інвазійних видів;
— заважає лісовідновленню;
— принципово знижує рекреаційну привабливість лісу;
— заважає природному поновленню;
— обмежує виконання завдань нацпарку.
Хоча важливість збереження мертвої деревини в лісах вже давно є світовим трендом. Наприклад, нещодавно ухвалений у ЄС закон про відновлення природи (Nature Restoration Law) взагалі зобов'язує країни-члени рахувати й збільшувати кількість мертвої деревини в лісах.
Але виглядає, що Карпатський нацпарк з ЄС пов'язує лише експорт деревини. Бо саме туди продаються дошки, зроблені зі зрубаних в парку дерев.
І це ще не все! Наразі триває процес розробки матеріалів лісовпорядкування національного парку. Вони закладають можливість майбутніх рубок в ще більшому обсязі. Ми відправили зауваження і закликаємо Міндовкілля їх врахувати.
273
24-08-01 09:31
На Житомирщині наша команда зафіксувала порушення законодавства — розорювання прибережної захисної смуги річки Тенька. Замість 25 м між річкою та оранкою ми виявили... лише 5 м!
Чим небезпечне розорювання прибережних захисних смуг і що робити, якщо ви помітили незаконну оранку?
Розповідаємо у відео ⤵️
https://youtu.be/EzAHL3SpWSU
241
24-07-31 07:02
У Веселинівській громаді з'явиться екостежка «Долина троянд»
Екостежку ми задумали для підтримки ідеї створення заказника «Чичиклійський степ» у межах Веселинівської громади на Миколаївщині.
Назва «Долина троянд» для екостежки з’явилася не дарма: 3 століття тому в цих місцях існувало татарське селище-фортеця Чикчахли (Чичиклія), що означає буквально «долина троянд». У другій половині XVIII ст. на місці фортеці виникло сучасне село Покровка, на схід від якої колись текла повновода річка Чичиклія.
За задумом, протяжність екостежки становитиме трохи більше кілометра, тож на прогулянку стежкою піде приблизно година. На маршруті передбачено 5 зупинок. На кожній з них буде споруджено інформаційні стенди. На екостежці відпочивальники зможуть дізнатися про історію регіону, про природну цінність долини, про місцевих тварин і рослини, про особливості ландшафту, а також про екосистемні послуги, що їх надають степи людині.
Очікуємо, що екостежка допоможе привернути більше уваги до збереження біорізноманіття і продемонструє місцевим та туристам унікальність території й важливість її охорони.
Територія пониззя Чичиклії має великий туристичний потенціал. І створення екостежки тут – це маленький крок до розвитку туризму.
Також сподіваємося зовсім скоро побачити перших туристів, які милуватимуться краєвидами на проектований заказник «Чичиклійський».
Екостежку ми задумали для підтримки ідеї створення заказника «Чичиклійський степ» у межах Веселинівської громади на Миколаївщині.
Назва «Долина троянд» для екостежки з’явилася не дарма: 3 століття тому в цих місцях існувало татарське селище-фортеця Чикчахли (Чичиклія), що означає буквально «долина троянд». У другій половині XVIII ст. на місці фортеці виникло сучасне село Покровка, на схід від якої колись текла повновода річка Чичиклія.
За задумом, протяжність екостежки становитиме трохи більше кілометра, тож на прогулянку стежкою піде приблизно година. На маршруті передбачено 5 зупинок. На кожній з них буде споруджено інформаційні стенди. На екостежці відпочивальники зможуть дізнатися про історію регіону, про природну цінність долини, про місцевих тварин і рослини, про особливості ландшафту, а також про екосистемні послуги, що їх надають степи людині.
Очікуємо, що екостежка допоможе привернути більше уваги до збереження біорізноманіття і продемонструє місцевим та туристам унікальність території й важливість її охорони.
Територія пониззя Чичиклії має великий туристичний потенціал. І створення екостежки тут – це маленький крок до розвитку туризму.
Також сподіваємося зовсім скоро побачити перших туристів, які милуватимуться краєвидами на проектований заказник «Чичиклійський».
279
24-07-29 07:03
Розвиток сімейного бізнесу задля продовольчої безпеки держави – як під час війни дерибанять українську природу?
У березні 2022 року задля продовольчої безпеки Уряд ухвалив Закон 2145-IX, який призвів до незаконного землекористування.
За законом, комунальні сільськогосподарські землі можна було передавати без земельних торгів усім охочим на 1 рік (або до збору врожаю). Важливі умови:
1. Законними визначалися договори, що укладались до відновлення роботи Державного земельного кадастру: з 07.04.2022 до 9.06.2022. Уся подальша передача незаконна.
2. Законом заборонялося змінювати цільове призначення та вид угідь. Тобто «пасовище» не можна змінювати на «ріллю», а «землі запасу» – на землі «для ведення товарного с\г виробництва».
Реалізація закону не виключала обмеження норм природоохоронного законодавства.
Ми запитали у Колодяжненської громади на Волині інформацію про землі, передані в оренду на підставі Закону. Загалом громада передала в оренду 19 ділянок площею 236 га. Але ми розглянемо лише одну – 0722183600:04:003:0582.
Ділянка є землями запасу, тобто вона не підпадає під «забезпечення продовольством». Але Колодяжненська сільрада передала її в оренду Фермерському господарству «Волошки» на рік за договором від 12.09.2022 року. Тобто незаконно, оскільки Державний земельний кадастр вже працював.
«Волошки» – це сімейний бізнес голови Колодяжненської громади Віталія Кашика, яким володіє його дружина Людмила.
Згадана ділянка до Кашиків була самосійним лісом на землях запасу сільгосппризначення. Утім, після передачі ділянки в користування «Волошкам» 13,7 га лісу зникли. Сталось це в травні-червні 2023 року, коли вже діяв Закон 2321-IX про збереження самосійних лісів. За законом, саме громада має віднести ділянку до самозалісеної. Але Кашик вирішив передати ділянку дружині в оренду для сільгосппотреб.
Виходить, природоохоронні закони посадовці ігнорують, а сприятливі до дерибану – швидко реалізовують.
Наразі справа перебуває в прокуратурі.
У березні 2022 року задля продовольчої безпеки Уряд ухвалив Закон 2145-IX, який призвів до незаконного землекористування.
За законом, комунальні сільськогосподарські землі можна було передавати без земельних торгів усім охочим на 1 рік (або до збору врожаю). Важливі умови:
1. Законними визначалися договори, що укладались до відновлення роботи Державного земельного кадастру: з 07.04.2022 до 9.06.2022. Уся подальша передача незаконна.
2. Законом заборонялося змінювати цільове призначення та вид угідь. Тобто «пасовище» не можна змінювати на «ріллю», а «землі запасу» – на землі «для ведення товарного с\г виробництва».
Реалізація закону не виключала обмеження норм природоохоронного законодавства.
Ми запитали у Колодяжненської громади на Волині інформацію про землі, передані в оренду на підставі Закону. Загалом громада передала в оренду 19 ділянок площею 236 га. Але ми розглянемо лише одну – 0722183600:04:003:0582.
Ділянка є землями запасу, тобто вона не підпадає під «забезпечення продовольством». Але Колодяжненська сільрада передала її в оренду Фермерському господарству «Волошки» на рік за договором від 12.09.2022 року. Тобто незаконно, оскільки Державний земельний кадастр вже працював.
«Волошки» – це сімейний бізнес голови Колодяжненської громади Віталія Кашика, яким володіє його дружина Людмила.
Згадана ділянка до Кашиків була самосійним лісом на землях запасу сільгосппризначення. Утім, після передачі ділянки в користування «Волошкам» 13,7 га лісу зникли. Сталось це в травні-червні 2023 року, коли вже діяв Закон 2321-IX про збереження самосійних лісів. За законом, саме громада має віднести ділянку до самозалісеної. Але Кашик вирішив передати ділянку дружині в оренду для сільгосппотреб.
Виходить, природоохоронні закони посадовці ігнорують, а сприятливі до дерибану – швидко реалізовують.
Наразі справа перебуває в прокуратурі.
311
24-07-26 07:17
Раніше ми вже розповідали про знахідку унікальних полозів на Тернопільщині. І зрозуміли, що вони отримують незаслужено багато негативу 😔
Тому цього разу наш герпетолог Олексій Марущак розвінчує найпоширеніші міфи про змій.
🐍 Чи є в Україні смертельно отруйні види?
🐍 Чи нападають змії на людину першими?
🐍 Чи потрібні природі змії взагалі?
Про це і більше – у відео.
Сподіваємося, нам все ж вдалося переконати, що змії – теж важливі.
Пам'ятайте! Головне – уникати з ними контактів і не шкодити їм!
Дивитися тут ⤵️
https://youtu.be/c3Iqbox7AxA
359
24-07-25 07:11
У 2022 році на земельні торги громади виставили майже 3500 га пасовищ, п’ята частина з яких уже… розорана.
Чому так? Пасовища та сіножаті уп’ятеро дешевші за ріллю. Фермер орендує недорогі пасовища, розорює їх і в подальшому використовує як ріллю, засіваючи сільгоспкультурами. Закон розорювати пасовища, до речі, не забороняє.
Під час війни Держекоінспекція та Держгеокадастр відмовляються проводити перевірки та не помічають у діях фермерів великої шкоди довкіллю. А громади, хоча й мають повноваження прописувати заборону розорювати пасовища, цього не роблять.
Що робити? Найперше ─ на законодавчому рівні слід заборонити розорювання степів, лук, пасовищ та сіножатей.
Детальніше ─ розказали на відео ⤵️
https://youtu.be/Th8sTw6m0Wg
276
24-07-23 07:03
Пам’ятаєте законопроект 9516? Той самий, який має спросити суцільні рубки в Карпатах та інших лісах, скасувавши оцінку впливу на довкілля для санітарних рубок.
Нещодавно ми отримали лист-відповідь від Генерального директорату з питань довкілля Єврокомісії. ЄС поділяє стурбованість громадськості щодо 9516. Ухвалення законопроєкту порушить вимоги законодавства ЄС, послабить природоохоронну складову в управлінні лісами, збільшить ризик вирубки здорових дерев та спроможність компетентних органів не допускати зловживання та порушення.
На ризики в частині боротьби з незаконними рубками вказували й українські компетентні органи – Спеціалізована екологічна прокуратура.
Проти законопроекту виступили понад 30 природоохоронних організацій з усього світу, які працюють над збереженням лісів і розслідуванням незаконних рубок.
А антикорупційний комітет Верхової Ради визнав, що 9516 не відповідає вимогам антикорупційного законодавства і може призвести до зловживань та безконтрольної вирубки лісів.
Чи зупинить це ДП «Ліси України» в їхніх постійних намаганнях проштовхнути закон? Навряд чи. Бо їхня мета – знищити незалежний контроль за призначенням суцільних санітарних рубок. Євроінтеграція їм не потрібна, головне – побільше рубати.
Ми ж сподіваємось, що Уряд та Верховна Рада дослухаються до Єврокомісії, антикорупційників, правоохоронців та громадськості. Вимагаємо не допустити ухвалення цього законопроекту!
Нещодавно ми отримали лист-відповідь від Генерального директорату з питань довкілля Єврокомісії. ЄС поділяє стурбованість громадськості щодо 9516. Ухвалення законопроєкту порушить вимоги законодавства ЄС, послабить природоохоронну складову в управлінні лісами, збільшить ризик вирубки здорових дерев та спроможність компетентних органів не допускати зловживання та порушення.
На ризики в частині боротьби з незаконними рубками вказували й українські компетентні органи – Спеціалізована екологічна прокуратура.
Проти законопроекту виступили понад 30 природоохоронних організацій з усього світу, які працюють над збереженням лісів і розслідуванням незаконних рубок.
А антикорупційний комітет Верхової Ради визнав, що 9516 не відповідає вимогам антикорупційного законодавства і може призвести до зловживань та безконтрольної вирубки лісів.
Чи зупинить це ДП «Ліси України» в їхніх постійних намаганнях проштовхнути закон? Навряд чи. Бо їхня мета – знищити незалежний контроль за призначенням суцільних санітарних рубок. Євроінтеграція їм не потрібна, головне – побільше рубати.
Ми ж сподіваємось, що Уряд та Верховна Рада дослухаються до Єврокомісії, антикорупційників, правоохоронців та громадськості. Вимагаємо не допустити ухвалення цього законопроекту!
546
24-07-22 09:55
Тимчасово закриваємо коментарі через спам-атаки російських ботів😐
325
24-07-19 11:10