Річка чи канал? 💧Від відповіді на це питання залежить доля сотень малих річок України. Бо осушувальна меліорація здійснювалась часто по колишніх заплавах річок.🚧 І саму річку спрямляли, шлюзували, поглиблювали й каналізували, перетворюючи на «магістральний канал осушувальної системи». Але при цьому вона не втрачала статус річки.⚖️ Юридично це - «істотно змінений масив поверхневих вод».Наразі триває реформа меліорації, яка полягає у поступовій передачі зрошувальних і осушувальних систем аграріям - так званим «об’єднанням водокористувачів» (ОВК).І у випадку передачі їм річок, які є одночасно магістральними каналами, виникне ситуація, що річками фактично керуватиме аграрний бізнес, який, звісно, думатиме в першу чергу про свої економічні інтереси 💰 у вигляді зрошення та осушення, а не про довкілля. Ми вже бачимо, як це відбувається на прикладі річок Тня та Теснівка й ОВК «Лесині Джерела», де річки розглядаються насамперед як резервуари води для зрошення полів картоплі.🥔👆І як наслідок - на них уже з’явилися нові греблі. У такому випадку можна буде забути про визначені нашими євроінтеграційними зобов’язаннями та Планами управління басейнами річок заходи з покращення їх екологічного стану! 📢 Тому ми закликаємо Мінекономіки, Держводагентство, Держрибагентство терміново напрацювати механізм,який дозволить виокремити річки з решти майна меліоративних системі залишити управління ними в руках держави!
У вівторок, 4 листопада, Європейська комісія опублікувала щорічний звіт про прогрес України у сфері євроінтеграції.Про що ж каже ЄС❓• Про слабку інституційну спроможність держави у сфері охорони природи. 🔸 «Подякуємо» за це новому Уряду, який ліквідував Міндовкілля та ігнорує створення Агенції управління природоохоронними територіями.• Про високі корупційні ризики в лісовій галузі. 🔸 Тут треба «дякувати» як Мінекономіки, так і Держлісагентству, які ніяк не можуть помітити численні незаконні рубки, що здійснюють самі лісівники.• Про високі корупційні ризики у надрокористуванні. 🔸Тут не можемо не згадати Держгеонадра, які ігнорують звернення громадськості, продають направо й наліво ліси під видобуток піску та торфу і створили корупційну схему з «передпроєктного моніторингу».• Про високі корупційні ризики у землекористуванні. 🔸Тут «винуватець» — Держгеокадастр, який не проводить перевірки й завзято захищає тих землевпорядників, що фальшують земельну документацію.Двічі згадав ЄС і про ганебний «закон Мазепи» №12089, який узаконив крадіжку лісів, озер, заповідних територій 🫠- Не забули європейці й про мораторій на перевірки екологічної інспекції. А ще вже другий рік поспіль закликають не виключати рубки лісу з процедури оцінки впливу на довкілля.🔸 Але чомусь економічний комітет Верховної Ради не читає звіти ЄС — і знову пропонує скасувати цю процедуру та дозволити безконтрольно рубати Карпати суцільними рубками законопроєктом №13227-д «Про ринок деревини».Так, відмічено і позитив — наприклад, прийняття у 2024 році рамкового кліматичного закону. Але імплементувати його ніхто не поспішає...❓Чи врахує Уряд помилки, чи знову будемо ганьбитись через рік? Побачимо.📎 Більше деталей — у статті на порталі онлайн-медіа «ZAXID.NET» ⬇️
Пам’ятаєте, як майже півтора року тому ми виявили знищення річок Тня і Теснівка на Житомирщині?🏗 Будівництво гребель із будівельного сміття, зрошення без проходження процедури ОВД, розорення прибережних смуг.Тоді Державна екологічна інспекція Поліського округу виїхала на перевірку та підтвердила порушення.Але замість того, аби виконати припис інспекторів і зупинити порушення, ФГ «Аделаїда» вирішило оскаржувати його в суді 🫠💰А державний «Укрексімбанк», який заявляє про дотримання екологічних стандартів, вирішив продовжувати кредитувати ФГ «Аделаїда», у тому числі й на зрошення.• Більше того, влітку цього року ми виявили, що греблею перегороджена і Тня — аби тримати потрібний рівень води для водозабору під зрошення полів картоплі 🥔Екоінспекція знову підтвердила порушення, а прокуратура почала вивчати матеріали.Тому зовсім не дивно, що замість звільнити річку Тня підприємці вирішили проводити наради про те, як легалізувати перетворення річки Тня на каскад ставків.🧑⚖️ І лише восени 2025 року суд нарешті прийняв остаточне рішення: порушення є, і їх треба зупиняти.Сподіваємось тепер на реальне виконання в найкоротші терміни рішення суду та приписів інспекції.❗️Не лише Тня і Теснівка, а й усі українські річки мають право на життя! А не мають перетворюватися на канави й каскади ставків!📌 Детальніше можна почитати в статті на сайті 👇🏽
Прокуратура вчергове зупинила незаконний видобуток корисних копалин на природоохоронних територіях!Цього разу — на Косівщині, де в руслі Черемоша здійснювали незаконний видобуток гравію.❗️Хоча законодавство чітко забороняє таку діяльність у гірських річках, чернівецька частина Черемоша взагалі є заказником!Тут ділки знову намагалися використати «схему» обходу вимог щодо наявності висновку з оцінки впливу на довкілля для видобутку корисних копалин, мотивуючи це тим, що вони здійснюють лише геологічну розвідку та дослідно-промисловий видобуток.⚖️ Після втручання спеціалізованої екологічної прокуратури вручено підозру, арештовано техніку, подано позов щодо скасування виданого дозволу. 😡 Це вже далеко не перша така ситуація за останні роки, коли Держгеонадра виставляє на аукціон ділянки надр, на яких видобуток неможливий без порушення законодавства.Перед цим були випадки «Макового болота» та «Старовижівського заказника» — там так само лише втручання прокуратури врятувало ці території від знищення 🌿Системно вирішити проблему можна:1️⃣ шляхом проведення процедур екологічних оцінок до моменту виставлення дозволів на користування надрами на аукціон;2️⃣ запровадження прозорості у процедурах підбору ділянок із можливістю участі громадськості;3️⃣ проведення аналізу всіх затверджених ще з радянських часів меж родовищ на предмет відповідності природоохоронному законодавству.Ми про це регулярно пишемо, але вже декілька років Держгеонадра, Міндовкілля і тепер уже Мінекономіки просто ігнорують наші пропозиції🫠👆 Наслідком цього ігнорування є збитки довкіллю, знищена природа, скандали в ЗМІ, витрачені державою і бізнесом кошти та час на судові процеси.❓Можливо, варто ставити питання персональної відповідальності чиновників за завдані суспільству й державі збитки?📢 А щоб остаточно зберегти Черемош і зняти навіть можливість виникнення схожих ситуацій у майбутньому, ми закликаємо Кутську селищну раду нарешті погодити створення заказника на Черемоші!
Юрій Болоховець, очільник ДП «Ліси України», який, до речі, є уродженцем Чернігівщини, від початку програми «Зелена країна» неодноразово наголошував, що під час лісорозведення степові ділянки заліснюватися не будуть. 📜 Це, власне, заборонено законодавством (Лісовим кодексом України, Правилами відтворення лісів та Червоною книгою України).З офіційного допису ДП «Ліси України» у соцмережах нам стало відомо, що лісівники ❗️заліснили 5 га степової ділянки в межах Срібнянської громади — на землях, які громада передала лісівникам. 🌾 Крім того, до цього дійства із знищення степової ділянки долучилися Срібнянська селищна рада та Прилуцька районна рада.Лісівники охарактеризували цю ділянку як «місце, де раніше росла лише трава», хоча на фото добре видно, що заліснили степові схили, які є оселищем Резолюції №3 Бернської конвенції і де зростає ковила волосиста, занесена до Червоної книги України.Парадоксу цій ситуації додає те, що вони отримали цю ділянку від громади в рамках міжнародного проєкту FOREST RECOVERY, який проводиться спільно з європейськими лісовими асоціаціями. 🇪🇺 При цьому такі дії зі знищення степів і рідкісних видів суперечать європейським підходам до збереження біорізноманіття.💬 Ми вже звернулися до екологічної інспекції у Чернігівській області, щоб вони провели перевірку та підрахували збитки за знищення степової ділянки і рідкісних видів.Крім того, ми звернулися до Чернігівської ОДА щодо необхідності створення в області робочої групи з питань проведення лісорозведення, аби степові ділянки та місця зростання рідкісних видів не знищувалися лісівниками.
На Миколаївщині громада погодила створення заказника “Зайчівська балка”Нещодавно Мішково-Погорілівська громада підтримала створення ландшафтного заказника місцевого значення “Зайчівська балка” 💚📅 Клопотання ми подали наприкінці 2024 року.📏 Загальна площа майбутнього заказника — понад 243 га, з них:• 42,7 га — землі ДП “Ліси України” 🌲• 106,6 га — землі Мішково-Погорілівської сільської ради• 94,86 га — землі Воскресенської громади✅ У 2025 році створення заказника також погоджено з ДП “Ліси України”.Зараз очікуємо позитивного рішення від Воскресенської селищної ради.Після завершення всіх погоджень ОДА розробить проєкт створення заказника, який буде винесено на сесію обласної ради.⚠️ Створення заказника — вкрай необхідне, адже Зайчівська балка значно постраждала від:– заліснення – розорювання – забудови сонячною електростанцією – засмічення 🌾 Ця територія — цінний степовий біотоп, де збереглися численні види рослин і тварин, занесені до Червоної книги України, регіонального червоного списку та Бернської конвенції.🤝 Дякуємо Мішково-Погорілівській громаді за підтримку та розуміння важливості збереження природи!
Рік після заборони: джипінг залишається неконтрольованим у Карпатах через саботаж виконання Закону!Активний розвиток джипінгу продовжує завдавати руйнівної шкоди екосистемам природно-заповідного фонду (ПЗФ). Незважаючи на прийняту у 2025 році заборону на проїзд моторизованого транспорту поза межами визначених доріг у межах ПЗФ, цей небезпечний вид відпочинку продовжує процвітати через критичне ігнорування Закону на місцях 😡Останнім фактом, яким джипери похизувалися в інтернеті, є витік оливи з авто на березі річки ⛽️💧, опублікований ARCHILOV464 в Instagram, що є прямим доказом зневаги до природи та законодавчих обмежень.📷| посилання на відео з Instagram поширене у мережі X ⬇️Ми звернулися до Міндовкілля ще у лютому, закликаючи розпочати процес визначення територій, закритих для проїзду позашляховиків відповідно до нової законодавчої норми, та внести відповідні зміни до проєктів організації територій.Проте майже за рік після нашого звернення та набуття чинності Закону ❗️жодна установа ПЗФ не виконала його вимог і не визначила такі заборонені для проїзду території.Ситуація виглядає як відкритий саботаж:Лише декілька територій, де проєкти організації розробляються або з різних причин відсутні, формально відреагували на звернення центрального органу про виконання Закону.🙅 У той же час установи ПЗФ, де джипінг є дійсно величезною проблемою (зокрема у Карпатському регіоні), взагалі проігнорували як виконання самого Закону, так і прямі звернення свого центрального органу, якому вони безпосередньо підпорядковуються.📄 У зв’язку з цим ми були змушені повторно звернутися до Мінекономіки щодо необхідності забезпечення виконання Закону та, врешті-решт, врегулювання неконтрольованого джипінгу в межах природно-заповідного фонду.📢 Ми закликаємо владу та керівництво природоохоронних установ до рішучих і негайних дій, спрямованих на збереження унікальних територій, які наразі піддаються незворотним руйнуванням через ігнорування законодавчих норм.
Балачки про природоорієнтованість. Чи допомагає Сеймський РЛП досягти кліматичної нейтральності?🗓️ Дата: 9 жовтня 🕔 Час: 17:30📜Наприкінці минулого року Верховна Рада прийняла Закон «Про основні засади державної кліматичної політики». Ним визначено, що природоорієнтованість (пріоритет збереження природних екосистем під час прийняття рішень) та природоорієнтовані рішення мають лежати в основі державної політики.🌿 Регіональний ландшафтний парк «Сеймський» — чи не найкраще місце, щоб реалізовувати ці рішення на практиці. Потенційно він може зробити свій позитивний внесок у досягнення кліматичної нейтральності.Але поки що ситуація, так би мовити, протилежна. Нові кримінальні справи за розорювання пасовищ чи незаконні рубки в РЛП позитивно впливають лише на статистику та показники правоохоронців — але аж ніяк не на клімат.❓ Чому, попри постійні розмови про клімат, ситуація стає лише гіршою? ❓Як держава успішно ігнорує власні стратегії? ❓Чому природоорієнтованість лишається лише на папері? ❓І що з цим робити?🗣️ Поговоримо у форматі вечірньої балачки з Сергієм Панченком, доктором біологічних наук, геоботаніком, експертом UNCG, фахівцем із залучення громадськості до спостережень за станом довкілля, співзасновником спільноти «Друзі Сеймського ландшафтного парку», а також із нашими експертами Катериною Гарбарчук і Петром Тєстовим.📌 Дискусія проводиться у межах Українського кліматичного тижня — громадська ініціатива, запроваджена з метою підвищення обізнаності українців та українок про кліматичну кризу, її наслідки та необхідність консолідації зусиль для її подолання.
На Волині схвалено створення двох нових заказників!Волинська область активно розширює свою мережу природоохоронних територій. 📑 Нещодавно було схвалено два клопотання на створення нових заказників місцевого значення, підготовлені нашою організацією. Нові природоохоронні об’єкти з’являться у Ковельському та Луцькому районах.📍 У Ковельському районі буде створено ландшафтний заказник «Зачернецький». 🌿Основна мета його створення – збереження унікального природного комплексу, що поєднує типові для Західного Полісся лісові біоценози з рідкісними та охоронюваними видами рослин і тварин. Ця територія є важливим осередком біорізноманіття, стабільності та природної рівноваги, яка є вразливою до антропогенного впливу. Цінність ділянки підтверджується наявністю рідкісних видів, занесених до національних та міжнародних охоронних списків. Флора «Зачернецького» відповідає критеріям угруповання Зеленої книги України, а також тут виявлено місця зростання плауна річного (Lycopodium annotinum) із Червоної книги України. Фауністичний склад вражає:🖤 зафіксовано гніздування лелеки чорного (Ciconia nigra), який охороняється Червоною книгою України,🐜 наявна мурашка руда лісова (Formica rufa), що перебуває під захистом Червоного списку МСОП і є індикатором здорової екосистеми.📍Тим часом у Луцькому районі планують створити ботанічний заказник «Орхідейний ліс». Заказник створюється з метою збереження цінної ділянки лісу, яка є ключовим місцем зростання та стабільного відтворення популяцій двох видів орхідних, занесених до Червоної книги України: 🌱любки зеленоквіткової (Platanthera chlorantha)🌱 гніздівки звичайної (Neottia nidus-avis).⏫Схвалення клопотань стало лише початком процесу створення цих природоохоронних територій. Наступним і критично важливим етапом є отримання погоджень від лісокористувача та землевласника. 💪🏼Зокрема, створення ландшафтного заказника «Зачернецький» уже отримало підтримку від Смідинської територіальної громади. Однак для повноцінного створення залишається отримати ключове погодження від ДП «Ліси України».☑️ Лише після завершення всіх погоджувальних процедур обласна рада зможе прийняти остаточне рішення про надання територіям офіційного природоохоронного статусу.
Семінар «Кліматичні фінанси і екологічні стандарти ЄС у сільському господарстві»
🗓 Дата: 7 жовтня
🕙 Час проведення: 10:00–13:00
📍Локація: Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького + онлайн7 жовтня у змішаному форматі на базі Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького спільно з ГО «Центр екологічних ініціатив Екодія» проводимо семінар на тему екологізації сільського господарства в контексті євроінтеграції.Євроінтеграція України не тільки відкриває нові можливості, а й створює виклики для сільського господарства.Необхідно буде змінюватися і запроваджувати більш дружні до довкілля практики. Частина змін стане необхідною вимогою для доступу на європейські ринки, інша — шляхом для отримання додаткових «екологічних» дотацій.Проте вже зараз, змінюючи підходи до землекористування, можна заробляти на «зелених» фінансах, зокрема карбонових кредитах.Спікери розкажуть про:• які екологічні вимоги до сільського господарства ми маємо виконувати в рамках євроінтеграції;• Кодекс кращих сільськогосподарських практик, Спільну аграрну політику та Нітратну директиву;• до яких наслідків може призвести ігнорування проблеми дисбалансу ландшафтів і деградації земель;• які природоохоронні вимоги українського законодавства регулярно порушуються в сільському господарстві і чому це проблема не лише для довкілля, а й для євроінтеграції;• як європейські фермери отримують доплати за додаткові природоохоронні заходи;• як заробляти на карбонових кредитах завдяки зміні підходів до землекористування.
💻 Посилання для приєднання онлайн-учасників: https://us06web.zoom.us/j/82970170405?pwd=iOHbB46l919WYcTbB7GMG2h657uy2c.1
📎 Учасників просимо зареєструватись у формі: https://forms.gle/UcfLcMJReqqGuvbD6
📩 У разі наявності запитань чи пропозицій до організаторів - пишіть на
[email protected]⏰ Щоб не забути та отримати нагадування в день початку - приєднуйтесь до події за посиланням
👇🏼Захід відбувається у межах Українського кліматичного тижня — громадська ініціатива, запроваджена з метою підвищення обізнаності українців та українок про кліматичну кризу, її наслідки та необхідність консолідації зусиль для її подолання.
TGLIST.COM.UA
