UNCG🐜 новини

Уряд затвердив шестирічні плани управління річковими басейнами України. Чи це крок до збереження річок?Минулої п’ятниці Кабмін затвердив довгоочікувані плани для восьми річкових басейнів, що є вимогою євроінтеграції. Але чи можна говорити про позитивні зміни?Так, є необхідні заходи, як-от будівництво та реконструкція очисних споруд. Однак у планах також закладені сумнівні витрати, зокрема десятки мільйонів гривень на розчистки річок та ставків. Це так звана «ревіталізація», яка насправді дозволяє більше заробити, ніж зберегти природу.Ще одна проблема – «захист від підтоплення» на територіях, які навіть не мають ризику підтоплення. Схоже, такі заходи спрямовані не на вирішення реальних проблем, а на задоволення інтересів окремих осіб.І тільки окремі плани включають природоорієнтовані заходи для збереження річок, як демонтаж гребель, створення заповідних територій та боротьба з інвазійними видами.Ми сподіваємося, що нове керівництво Міндовкілля та Держводагентства буде дружнішим до природи і не дозволить безглуздих розчисток, особливо під час воєнного стану.Крім того, потрібно використати й інші можливості для збереження річок: розробити постанову про режим використання торфовищ, завершити включення всіх річок та ставків до Державного водного кадастру та змусити Держекоінспекцію контролювати дотримання законодавства щодо захисту прибережних смуг і заплав малих річок.

Оновлення правил рубок: що змінилося?Днями Уряд прийняв нові зміни у правила рубок. У більшості своїй вони технічні, які врегулювали на законодавчому рівні ті рубки, які робились і раніше.Але є і новинки.В першу чергу – це рубки формування пожежостійких узлісь. Тепер лісівники будуть мати можливість на межі хвойного лісу і населених пунктів, полів та інших місць виникнення пожеж розрідити ліс і додатково зробити в ньому профілактичні відпали для зменшення кількості горючих матеріалів. Такі рубки не будуть проводитись в ПЗФ і є альтернативою до рубок протипожежних розривів, які знищують повністю ліс. Лісові дороги тепер заборонено прокладати в заказниках, чим раніше неодноразово зловживали лісівники, наприклад, на Волині в заказнику «Зубр». А перелік ділянок, де планується їх будівництво має визначатись лісовпорядкуванням, яке погоджує Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України.Небезпечні дерева, що будуть зрубані в національних парках, мають не вивозитись, а залишатись в лісі у якості мертвої деревини. За виключенням ділянок в межах населених пунктів і найбільш пожежонебезпечних лісів. Чи буде краще природі від нових правил – зараз сказати важко. Враховуючи антиекологічну позицію ДП «Ліси України» є ризик, що вони почнуть зловживати і маніпулювати з призначенням нових видів рубок, як це було з рубками переформування. Тому багато що буде залежати від позиції  Міністерства на етапі погодження матеріалів лісовпорядкування.Ми зі свого боку слідкуватимемо за цим!Лінк на постанову – тут.

Ми вперше стали учасниками Регіонального форуму Союзу Охорони Природи (IUCN)!Цього жовтня наші колеги успішно провели панель «Охорона природи під час війни: український досвід». Вперше на рівні IUCN обговорювались наслідки російського вторгнення до України.Воєнні дії є дуже вагомим і руйнівним фактором впливу на біорізноманіття. Пожежі, спричинені обстрілами, знищують ліси і луки, хімічні продукти вибухів і залишки військової техніки забруднюють ґрунти і водні об’єкти. Шумове забруднення змінює поведінку тварин, впливаючи на шляхи міграції і розмноження. В окупації та зоні активних бойових дій залишились цінні природоохоронні території.Для нас важливо розповісти про це колегам з інших країн. Для кількісної оцінки реальних масштабів збитків і тяжкості шкоди ключовим екосистемам, наприклад, узбережжю Азовського моря, необхідні як польові дослідження, так і аналіз супутникових знімків. Поки природоохоронні території знаходяться у зоні бойових дій або в окупації, реальну екологічну шкоду визначити важко.Потенційне «спонтанне» відновлення 20-30 тис. кв. км стане пріоритетом і головним викликом для охорони природи після війни. Це може відкрити нові можливості для інтеграції цих територій у стратегію досягнення глобальних цілей біорізноманіття.Одна з таких зон – колишнє Каховське водосховище. За підрахунками наших колег, верби тут ростуть на 1 см на день! Територія уже стала стихійним полігоном для інноваційних екологічних досліджень. І в майбутньому ці 2 тис. кв. км претендують стати найбільшим європейським проєктом відновлення природи.Для Групи участь у Форумі IUCN – унікальний і надихаючий досвід. Наші стенд і презентація «Nature Conservation in Wartime: Ukraine's Experience» привернули велику увагу. Учасники форму були зацікавлені дізнатися про наслідки російської військової агресії для природоохоронних територій та біорізноманіття України загалом. Такий рівень залученості та допитливості підкреслює важливість поширення інформації про ситуацію в Україні на міжнародному рівні. Стенд також став платформою для глибших розмов. Відвідувачі зверталися, щоб дізнатися, як вони можуть долучитися або співпрацювати.Проте запрошення та присутність членів IUCN з російської федерації викликає обурення. Уже третій рік триває повномасштабне вторгнення, а міжнародна спільнота досі не наважується на ізоляцію росіян. Це лише підсилює усвідомлення важливості нашої роботи на міжнародному рівні.

Будівлі колишніх лісгоспів потрібні нацпаркам і заповідникам!У рамках лісової реформи частина приміщень (контори) реорганізованих лісгоспів та лісництв звільнені та не використовуються укрупненими та створеними філіями ДП «Ліси України». Цього тижня почався черговий етап реформи, який передбачає ліквідацію філій і переведення господарської діяльності на лісові офіси.Ми зверталися до Міндовкілля про необхідність передачі приміщень і отримали відповідь про те, що такий процес відбувається. Наприклад процеси передачі були запущені для нацпарків «Черемоський», «Кармелюкове Поділля», «Цуманська Пуща», «Холодний Яр».Водночас інші НПП і заповідники не мають власних приміщень і вимушені їх орендувати, несучи на це витрати бюджетних коштів.Тому ми вкотре звертаємо увагу, що перед початком продажу державного майна необхідно першочергово забезпечити установи природно-заповідного фонду, які утримуються також коштом держави.Приміщення лісгоспів та лісництв – ідеальні місця для розташування офісів і відділень національних парків або заповідників. Вони мають всю потрібну інфраструктуру, зокрема бокси для збереження та обслуговування автомобілів, пожежної техніки тощо.Враховуючи, що «Ліси України» управляються Держлісагентством, яке в свою чергу координується Міндовкіллям, потрібна лише політична воля Міністерства, щоб національні парки і заповідники, які перебувають у його підпорядкуванні, отримали ці приміщення.Ми звернулися до Міндовкілля, щоб вони продовжили практику передачі приміщень реорганізованих лісгоспів та лісництв, які або не використовуються, або не будуть використовуватись ДП «Ліси України в рамках реформи, до моменту їх продажу в рамках малої приватизації.

🔥 Козацькі майдани спалили!На Черкащині триває знищення ботанічної пам'ятки природи «Козацькі майдани». Ця територія складалась з двох курганів і степової ділянки між ними. З 2017 року всю території, окрім курганів розорали. Тепер постраждали і вони – один із них спалили.Чи був це навмисний підпал, чи ні – нам невідомо. Однак насторожує те, що стерня на полі навколо заказника залишилася неушкодженою, хоча вогонь мав би поширитися і далі. Кургани посеред поля – це унікальні оази життя серед розораних земель. Тут зберігалася рідкісна рослинність, включно з червонокнижними видами, як-от ковила волосиста та півники рогаті. Повне знищення вогнем таких ізольованих фрагментів природних територій особливо шкідливе, оскільки тваринам і рослинам буде набагато важче відновитись – бо не буде звідки! На можливість саме підпалу вказує той факт, що жоден з органів влади не вжив належних дій, аби зупинити незаконне розорювання пам’ятки природи. Комісія з сертифікації інженерів-землевпорядників та Держгеокадастр не побачили ані відсутності курганів та заповідної території в земельній документації, ані внесення змін «заднім числом» в документацію. Кам’янська ОТГ та Державна екологічна інспекцій теж зробили вигляд, що їх не стосується. А безкарність - це те, що провокує нові злочини 😡Закликаємо органи влади нарешті згадати про свої обов’язки і забезпечити притягнення до відповідальності винних у знищенні «Козацьких майданів»!

24 жовтня відбудуться слухання у Комітеті Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування на тему: «Правові засади функціонування ефективної системи природоохоронних територій та обʼєктів як основи для збереження і відновлення біорізноманіття: актуальні питання».У ході слухань представники парламенту, урядових установ, міжнародних організацій, наукових спільнот та громадських організацій обговорять такі актуальні питання, як проблеми у створенні об’єктів природно-заповідного фонду, негативний вплив війни на природоохоронні об’єкти та території, а також шляхи і інструменти для відновлення природи.Дата і час: 24 жовтня 2024 р., початок о 10.00Формат: онлайн (Zoom) / офлайн (м. Київ)З безпекових міркувань місце проведення слухань в офлайн-форматі у Києві буде повідомлене зареєстрованим учасникам електронною поштою напередодні заходу. Кількість учасників слухань в офлайн-форматі обмежена.Для участі у слуханнях обов’язкова реєстрація.Програма розвитку ООН (ПРООН) в Україні надає підтримку Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування у проведенні цих слухань в межах проєкту «Підтримка ранніх заходів щодо Глобальної рамкової програми збереження біорізноманіття», що фінансується Глобальним екологічним фондом.Співорганізаторами заходу є Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України , «Українська природоохоронна група» та WWF-Україна.

За нашою ініціативою на Київщині створили новий заказник зі столітніми соснамиЦього тижня Київська обласна рада створила ботанічний заказник місцевого значення «Віковий сосновий ліс». Розташований він на околицях м. Тараща Білоцерківського району. Загальна площа – 30,8 га.Заказник дозволить найбільш ефективно зберегти сосновий ліс. Вік окремих дерев – від 60 до 120 років. Вік одного з екземплярів, поваленого вітром на цій ділянці ще у 2013 році, становив 180 років 😳 Саме ці дерева знаходилися під потенційною загрозою рубок. Також тут росте дуб звичайний – віком 20-80 років.Відповідно до Бернської конвенції місцевий деревостан відноситься до біотопу G3.4232 «Сарматські соснові ліси у континентальній зоні» і потребує збереження.Дякуємо Київській обласній раді за правильне рішення. Вітаємо наших колег Олександра Шиндера та Юлію Неграш з Національного ботанічного саду ім. М.М.Гришка, що виявили це непересічне місце та обґрунтували потребу створення заказника!Продовжуємо працювати над збільшенням природно-заповідного фонду України!

Пошук матеріалів для збірки про рідкісні види України триває!Ми продовжуємо збирати наукові публікації для збірки «Сучасні дослідження раритетного біорізноманіття України». Вона присвячена поширенню видів рослин, тварин та грибів, які знаходяться під охороною Червоної книги України, Резолюції 6 Бернської конвенції та офіційно затверджених регіональних охоронних списків.Збірка продовжує розпочату раніше серію видань, у якій вже опубліковано понад 80 343 записів про зустрічі рідкісних видів від 420 авторів – як фахівців так і аматорів.Наша мета – допомогти здійснювати безперервний збір інформації про поширення рідкісних видів в Україні і сприяти оновленню даних про Смарагдову мережу.🌿 Умови участіДо збірки приймаються повідомлення, що містять в табличному вигляді інформацію про зустрічі видів рослин, грибів та тварин, включених до Червоної книги, регіональних охоронних списків, а також Резолюції 6 Бернської конвенції. За бажанням авторів, таблиці можуть доповнюватися текстовою частиною з інформацією про умови перебування виявлених авторами видів.Мінімальний необхідний набір даних для знахідки: назва виду, географічні координати, дата, автор. Для тварин можливо також зазначати чисельність, стать та іншу важливо для кожної групи додаткову інформацію (по можливості). Додаткові дані – наприклад, популяційні, ценотичні, екологічні тощо – вітаються.Обсяг не обмежується.Подані матеріали не повинні бути опубліковані раніше у подібних збірках.Участь – безкоштовна.🌿 Дедлайн: 30 жовтня 2024 року.🌿 Куди надсилати: на адресу [email protected] із темою повідомлення «Збірка знахідок видів».🌿 Контакти організаційного комітету: [email protected], +380971000473.Ознайомитися з деталями участі і правилами оформлення можна тут.

Запрошуємо на семінар «Євроінтеграція, охорона природи та ліс» (онлайн)!11-12 жовтня ННІ природничих наук Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького проведе відкритий навчально-практичний семінар «Євроінтеграція, охорона природи та ліс».Серед організаторів – Українська природоохоронна група, а також ЧНУ ім. Б. Хмельницького, Національний природний парк «Холодний Яр», ГО «Екосоціум».Ліс – це унікальна природна екосистема. Вона забезпечує величезну кількість екосистемних послуг і виконує комплекс надзвичайно важливих функцій: від економічних і соціальних до рекреаційних, від забезпечення потреб в деревині до збереження рідкісних видів флори та фауни.Євроінтеграція України ставить нові виклики перед лісовим господарством України. Стратегія біорізноманіття ЄС, Лісова стратегія ЄС, регламент із протидії знелісненню, закон про відновлення природи, Оселищна директива ЄС вимагають екологізації чинних лісівничих практик та формування нових підходів лісогосподарювання на основі ідей сталого розвитку.На семінарі розкажуть:🌿 Як має виглядати справжній ліс і чому посадити молоді дерева рядочком на зрубі не значить відновити ліс?🌿 Як організоване лісове господарство України та що там не так?🌿 Хто і як вирішує – де проводити рубки? Вони законні чи ні?🌿 Навіщо ЄС вимагає від країн-членів рахувати пташок в лісах та зберігати мертву деревину в лісі?🌿 Що таке лісове оселище та хто там має селитися?🌿 Як пов’язані ліс і політика та ін.Перший день семінару відбуватиметься в університеті, другий – в національному природному парку «Холодний Яр».Пряма трансляція першого дня – на нашій сторінці у фейсбуці. Початок об 11:00.Основний доповідач – наш колега Петро Тєстов, керівник експертного відділу Групи🐜, 13:20.

За нашим клопотанням на Сумщині з’явився новий заказник!2 жовтня Сумська обласна рада створила ентомологічний заказник місцевого значення «Урочище сонцевиків». Територія знаходиться на околицях м. Суми в межах системи річки Стрілка. Загальна площа – 5,7 га.Учасники Групи🐜 стали ініціаторами створення багатьох нових заповідних територій. Зараз в багатьох областях цей процес іде вкрай повільно. Зокрема, клопотання на створення цього заказника розглядалось понад 4 роки після того, як ми його подали.На Сумщині розораність лук та степів становить більше 85%. Тому ці території дійсно цінні: тут збереглися саме лучно-степові види рослин і тварин.Серед рідкісних видів тут відмічено дуже рідкісного метелика – головчака мозаїчного. Також можна зустріти ропуху зелену, вужа звичайного, ящірку прудку, бджолоїдку, одуда, припутня. З видів, які підлягають охороні на територіях Смарагдової мережі – дукачик непарний, жовна сива, синьошийка, сорокопуд-жулан, дятел сирійський.Дякуємо Сумській обласній раді за запізніле правильне рішення, хоча чекати його довелось довго. І вітаємо наших колег!Сподіваємося, на цьому темпи створення природно-заповідного фонду на Сумщині не зупиняться. У «режимі очікування» ще декілька об’єктів.