Держгеокадастр визнав незаконну оранку?Вперше в нашій практиці ми отримали адекватну відповідь від Держгеокадастру на нашу скаргу: чиновники підтвердили, що ділянки самовільно зайняті та пошкоджені. Це відповідь на наше звернення про те, що потрібно провести перевірку земель, які з 2010 року за документами законсервовані, але насправді досі розорюються.Йдеться про 68 гектарів пасовищ та сіножатей Гвардійської громади Хмельницької області. За даними обласного управління Держгеокадастру, ділянки не надані у користування. 🔹Утім, одну ділянку аграрії розорали в 2022 році (6825082700:05:003:0001), а іншу й не припиняли використовувати з часу консервації та навіть масштабували оранку (6825081800:02:003:0001).🗺 Що важливо — держслужбовці використали карту посівів геопорталу, завдяки якій підтвердили, що на ділянках вирощується кукурудза та соняшник. Нарешті диджиталізація дійшла до Держгеокадастру в контексті державного контролю.Тепер всі ці дані містяться в окружній прокуратурі. Тож сподіваємося, що найближчим часом ділянки будуть законсервовані та відновлені до природного вигляду, а порушників притягнуть до відповідальності.
Новий звіт ОВД: Бузький Гард знову під загрозою затопленняНаразі на сайті реєстру з оцінки впливу на довкілля з’явився Звіт щодо нового етапу будівництва Ташлицької ГАЕС із підвищенням рівня Олександрівського водосховища на р. Південний Буг. Це саме та загроза затоплення Бузького Гарду, яку громадські організації вже неодноразово змогли не допустити.Як відомо, ці роботи передбачають підняття рівня води на 90 см вище нинішнього рівня, що призведе до затоплення цінних територій Національного природного парку “Бузький Гард”. Ці території є оселищами великої кількості видів, занесених до Червоної книги України та переліку Резолюції 6 Бернської конвенції. Також ця місцевість відома своїми мальовничими скелястими пейзажами, які зникнуть під водою, та історико-культурною цінністю, адже саме тут розташовувався центр Бугогардівської паланки Війська Запорозького.Тут знаходиться найбільша у світі популяція унікальної рослини – гвоздики бузької, яку Україна зобов’язана охороняти в рамках Бернської конвенції.Зважаючи на специфіку роботи ГАЕС, унаслідок циклічного перекачування передбачається постійна зміна рівня води в межах одного метра. Це створить “мертву зону” узбережжя, недоступну ні суходільним, ні водним видам.Запрошуємо вас надсилати свої зауваження до цього Звіту, адже кожне слово, кожен аргумент може мати вирішальне значення.📌 Посилання на звіт у реєстрі ОВД:https://my.eco.gov.ua/ovd-citizen-app?docNumber=11937📅 Зауваження до Міндовкілля можна надсилати відповідно до процедури ОВД до 18 квітня.
Підсніжник складчастий у Холодному Яру – єдина в Європі рівнинна популяція, яку охороняють уже понад 20 років.🔹 Це рідкісний вид, що поза межами Криму зустрічається лише у Холодному Яру. Тут він зростає на площі понад 60 га у широколистяному лісовому масиві.У 2022 році для збереження та відновлення особливо цінних природних комплексів Придніпров'я було створено Національний природний парк "Холодний Яр", що охопив у тому числі унікальну популяцію підсніжника. Тепер її охороною займаються працівники парку разом із студентами Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького. Завдяки їхнім зусиллям популяція не лише зберігається, а й поступово розростається.Національний парк разом із партнерами щороку проводить акцію "Первоцвіт", яка допомагає боротися із незаконним збиранням та витоптуванням квітів. До охорони долучаються правоохоронні органи, громадські організації та волонтери.Ми також підтримуємо парк і допомагає в реалізації природоохоронних заходів у Холодному Яру 💚🌿
Сьогодні Міндовкілля України розпочне розгляд одного з найзухваліших звітів ОВД (кейс №10433).Минулого літа ФОП Лапко Сергій Васильович вирішив видобувати пісок у Миколаївській області. Ці землі – цілинний степовий схил. Вони входять до Смарагдової та Екологічної мережі.Звіт 2024 року містив численні помилки, недостовірну інформацію та порушення стандартів. Управління екології Миколаївської ОДА справедливо відмовило у схваленні, вказавши 18 порушень, зокрема щодо біорізноманіття. Відмову видано 4 листопада 2024 року – одну з найґрунтовніших в історії процедури ОВД в Україні. Ми висловлюємо Управлінню повагу за цю позицію.Проте вже 3 лютого 2025 року з’явився новий звіт, підготовлений взимку (листопад-січень), коли дослідження біорізноманіття неможливі. З 18 зауважень враховано лише 3, основний текст залишився майже без змін. Найбільш кричущим є факт, що між 5 і 23 жовтня 2024 року територію нелегально розрито ще до завершення першої спроби пройти ОВД.Розробники звіту прямо визнали, що почали видобуток без дозволу ще до завершення процедури ОВД. Тоді ж було знищено степ і частину лісу. Це грубе порушення законодавство, що тягне за собою відповідальність і можливу повну заборону діяльності.🌿 Крім того, на ділянці зафіксовано види Червоної книги, які, ймовірно, були знищеню . Пошкодження Смарагдової мережі є порушенням зобов’язань України за Бернською конвенцією.🧪 Серед авторів цього фейкового звіту – хіміки та фармакологи ЧНУ ім. Петра Могили, які не мають компетенції у дослідженні дикої природи.Отже, підприємець отримав негативний висновок ОВД, незаконно розпочав видобуток, а тепер розраховує на схвалення Міндовкілля.Масштаб порушень і цинізм вражають. Знищено рідкісну степову ділянку, проігноровано закони та вимоги контролюючих органів.Ми надіслали свої зауваження та закликаємо Міндовкілля надати негативний висновок. Також звертаємося до Офісу Генерального Прокурора України та Національної поліції у Миколаївській області з вимогою порушити кримінальне провадження за фактами самовільного знищення ґрунтового покриву та незаконного видобутку корисних копалин.
Вчора на публічному звіті Держлісагентства його голова Віктор Смаль заявив, що наступного тижня відбудеться нарада між міністерствами щодо погодження змін до правил рубок.Запропоновані зміни стосуються двох основних аспектів:1️⃣ По-перше, запровадити «рубки для науково-дослідних цілей». Тепер їм буде достатньо отримати погодження наукової установи – і все: на 1% лісів вони зможуть рубати що завгодно і як завгодно, без жодних правил і без обмеження обсягу.2️⃣ По-друге, дозволити проводити потрібні їм рубки в обхід процедури лісовпорядкування, а відповідно – без громадського обговорення та без погодження з боку Міндовкілля.🪓 Лісівники не приховують, що ця постанова потрібна їм для збільшення заготівлі деревини та «доступу до ресурсу». Тобто, фактично, для того, щоб рубати там, де раніше рубки були обмежені.Тому не дивно, що пропозиції громадськості обмежити місця проведення цих «наукових» рубок лише лісами, де і так дозволені планові рубки, а також проводити чутливі рубки, наприклад, для будівництва лісових доріг, лише після громадського обговорення та за погодженням Міністерства – лісники повністю відхилили.Крім нас, про ризики цієї постанови вказували колеги з WWF-Україна та Екодії.Європейський Союз неодноразово у своїх звітах наголошував, що Україна повинна посилити незалежний контроль за проведенням рубок.❗️ Тому ми закликаємо Міндовкілля терміново втрутитися в ситуацію і не допустити ухвалення нових правил рубок.
Втрачені косарики: аграрії розорали оселище рідкісної рослиниНа Черкащині ми зафіксували осередок напрочуд рідкісної для області рослини – косарики черепитчасті (родич гладіолусів). Але через кілька місяців після цього виявили, що оселище аграрії вже розорали.На момент розорювання ділянка з червонокнижним видом перебувала в оренді двох фірм: ТОВ "Агро-УБД-Черкаси" та ТОВ "НВФ "Урожай". Остання належить до групи агрохолдингу МХП.На своєму сайті МХП запевняє, що вони піклуються про довкілля, неухильно дотримуються принципу “сталого розвитку” та перевіряють вплив своєї діяльності на природу. Як бачимо – на ділі все інакше.Насправді, аграрії, перш ніж орендувати землю, могли б запросити науковців для проведення обстеження, що дозволило б виявити охоронювані види. Це не щось дике – така процедура передбачена законом саме для того, щоб визначити: “Чи не потребує територія охорони?”❗️Хоча законом заборонено знищувати червонокнижні види, а за це передбачено суворе покарання, довести порушення тепер майже неможливо. Знахідка виду зафіксована в базах даних із біорізноманіття, але чи стане це доказом у суді?Проте є способи, як запобігти подібним випадкам знищення природи:🌿підприємствам: не розорювати природні території; 🌿громадськості: подавати пропозиції щодо створення охоронних зон для збереження рідкісних рослин – це вкрай важливо.
🌿 Як Ірдинське болото ледь не стало заповідником ще в 1920-хЩе в 1920-х роках науковці планували створити Ірдинський заповідник, який мав охопити Ірдинське болото, частину Черкаського бору та Мошногірський кряж.🔹Жовтень 1923 року – в Ірдинському та Мошенському лісництвах виділено 750 десятин землі для створення заповідника.🔹1924–1925 – Всеукраїнський з’їзд із вивчення продуктивних сил підкреслює важливість створення природних заповідників, і Ірдинський заповідник отримує схвалення.🔹1929 – оголошені три пам’ятки природи, які мали стати частиною комплексного заповідника:- Ірдинський бір- Ірдинське болото - Сосновий ліс Черкаського лісництва🏡 Садиба заповідника мала розташуватися на території колишнього Мошнівського монастиря.❌ Але заповідник так і не був створений. Чому?🔸 1927 – виявлення великих покладів торфу на Ірдинському болоті зробило його важливим промисловим ресурсом, що суперечило природоохоронним цілям.🔸 Весна 1929 – у Мошнівському монастирі засновують комуну імені III Інтернаціоналу, що унеможливлює використання монастирських будівель для потреб заповідника.🔸 1930-ті – політичні репресії, які торкнулися багатьох науковців і природоохоронців. Дослідники, які працювали над проєктом, були репресовані або усунуті.🔸 Складне законодавство УРСР 1926–1932 років: створення заповідника вимагало декрету Ради Народних Комісарів, що ускладнювало процес.Незважаючи на те, що Ірдинський заповідник не був створений, ідея його створення сприяла розвитку природоохоронної справи в Україні. Дослідження, проведені в рамках проєкту створення заповідника, стали важливим внеском у вивчення природних комплексів регіону.
Опубліковано книгу «Великий Луг чи Каховське водосховище: сучасне бачення»📖 Що змінило Каховське водосховище та яким має бути майбутнє цієї території?Будівництво Каховської ГЕС у ХХ столітті кардинально змінило природний ландшафт півдня України. Великий Луг – унікальна мозаїка плавнів, лісів і луків, що був історичним осередком козацтва, зник під водою. Тисячі людей були переселені, а екосистеми зазнали руйнування, поступившись місцем водосховищу.Після підриву греблі у 2023 році водосховище перестало існувати, а територія почала природно відновлюватися. Заплавні ліси Великого Лугу поступово повертаються, що відкриває перспективи для екологічного відродження регіону. 🤔Нині постає вибір: чи варто будувати нове водосховище, чи зосередитися на відновленні унікальних природних комплексів і створенні нової, стійкої моделі розвитку півдня України.📌 Що висвітлює книга?🔹 Як утворення водосховища у ХХ столітті змінило природу та соціальну структуру регіону.🔹 Наслідки руйнування греблі у 2023 році та перші результати природного відновлення.🔹 Варіанти розвитку території: від відновлення природних екосистем до створення нового водосховища.🔹 Ризики повторного затоплення, забруднення ґрунтів і стратегічні рішення для майбутнього.Це видання стане цінним для науковців, екологів, економістів, істориків та всіх, хто цікавиться майбутнім півдня України.📩 Завантажуйте повну версію книги!⬇️
Опубліковано книгу «Знищення Каховського водосховища: наслідки для довкілля»6 червня 2023 року стало датою масштабної екологічної катастрофи в історії України. Підрив греблі Каховської ГЕС російськими військами призвів до повного зникнення водосховища за 14 днів. Це спричинило незворотні зміни для довкілля, сільського господарства та життя людей у регіоні.📝 Що висвітлює дослідження?📌 Господарські наслідкиПідрив греблі зруйнував господарську модель півдня України. Втрачено водопостачання для населених пунктів, промислових підприємств, зрошувальних систем. Поля, що десятиліттями забезпечували країну врожаєм, тепер забруднені токсичними речовинами, що робить їхнє використання неможливим навіть після деокупації.📌 Екологічні зміниВидання детально аналізує, як руйнування Каховської ГЕС вплинуло на три ключові зони:🔹 Колишнє дно водосховища – втрата донних організмів, формування ізольованих водойм, вторинне забруднення через перенесення забруднених мулів вниз по течії.🔹 Затоплені території – загибель багатьох живих організмів, у тому числі на території національних парків і біосферних заповідників.🔹 Північно-західна частина Чорного моря – опріснення, забруднення, поширення водоростей.📌 Природне відновлення: шанс для екосистемПопри руйнування, природа демонструє здатність до самовідновлення. Коли вода відійшла, на колишньому дні почали проростати аборигенні рослини – верби, тополі та трав’янисті рослини, що були характерними для Великого Лугу до його затоплення. У Дніпро повертаються прохідні види риб, а на осушених територіях починають формуватися нові екосистеми.📖 Ця книга – про втрати та можливості, виклики та перспективи. Вона буде корисною екологам, науковцям, експертам із відновлення довкілля, журналістам та всім, хто цікавиться екологічною безпекою та майбутнім України.📩 Завантажуйте повну версію видання за посиланням ⤵️
На Кіровоградщині мають створити перший національний природний парк «Чорнолісько-Боковенківський». 🔹Він включатиме найцінніші природні території області, дослідження яких триває ще з ХІХ століття.Перші згадки про необхідність охорони Чорного лісу датуються початком XX століття. У 1926 році він отримав статус пам’ятки природи республіканського значення, а у 1932 році планувалося його розширення до державного заповідника, але цьому завадили сталінські репресії. У 1974 році частину лісу оголосили заказником «Чорноліський».У 2002 році повернулися до ідеї створення великої заповідної території. Було проведено наукові дослідження, визначено її проєктовані межі та функціональне зонування.🌿Цінність та унікальність територіїТериторія, що пропонується для створення національного парку, має багатий рослинний і тваринний світ. 🌱Тут зростає понад 750 видів вищих судинних рослин. Під час сучасного етапу досліджень цієї території виявлено 21 новий для Кіровоградської області вид лишайників.🪳Тваринний світ також вражає своєю різноманітністю. Тут мешкають рідкісні види комах, зокрема жук-олень, великий дубовий вусач, мнемозина та інші. Особливу цінність мають також популяції наземних молюсків, серед яких є види, що охороняються на національному та міжнародному рівнях.Унікальність Чорноліського та Дмитрівсько-Чутівського лісових масивів полягає в тому, що вони є крайнім південним форпостом широколистяних лісів, що робить їх особливо цінними для збереження біорізноманіття.🗺 Історія Чорного лісуЗ 1918 по 1922 роки тут існувала повстанська республіка, що боролася проти більшовиків.Через цю територію проходив знаменитий Чорний шлях, який у XVIII столітті став базою гайдамаків.У Чорному лісі діяв повстанський отаман Пилип Хмара, а в урочищі Пальчикове знаходиться могила легендарного Чорного Ворона (Миколи Скляра).✅Наступні кроки та перспективи створення паркуМинулого тижня відбулася перша у цьому році робоча зустріч щодо створення парку, організована Кіровоградською ОВА. Керівництво області зайняло чітку природоохоронну позицію.❗️Створення національного природного парку – це шанс для Чорного лісу. Це можливість зберегти його унікальну природу для майбутніх поколінь, а також дати людям змогу насолоджуватися його красою та багатством.
TGLIST.COM.UA
