Статистика telegram каналу - @mykola_lukashuk

Логотип телеграм спільноти - 🇺🇦Микола Лукашук – голова ДОР 2021-11-06

🇺🇦Микола Лукашук – голова ДОР

Кількість підписників:
15180
Фото:
12200 
Відео:
1600 
Посилання:
896 
Категорія:
Новини та ЗМІ
Опис:
Офіційний канал очільника Дніпропетровської обласної ради. Стаття у Wikipedia: https://uk.wikipedia.org/wiki/Лукашук_Микола_Васильович Офіційна сторінка у Facebook: https://www.facebook.com/MVLukashuk

Кількість підписників

Середній перегляд на повідомлення

Історія змін лого

Одине з зображень історіі логотипів цієї спільноти
2024-06-15
Одине з зображень історіі логотипів цієї спільноти
2022-08-21

Історія змін назви

🇺🇦Микола Лукашук – голова ДОР
2024-06-15
🇺🇦Микола Лукашук – голова ДОР
2024-05-12
🇺🇦Микола Лукашук – голова ДОР
2024-05-10
🇺🇦Микола Лукашук – голова ДОР
2024-04-20
🇺🇦Микола Лукашук – голова ДОР
2024-04-17
🇺🇦Микола Лукашук – голова ДОР
2023-09-26
🇺🇦Микола Лукашук – голова ДОР
2023-04-01
🇺🇦Микола Лукашук – голова ДОР
2023-03-04
🇺🇦Микола Лукашук – голова ДОР
2023-02-26
🇺🇦Микола Лукашук – голова ДОР
2022-12-07
Микола Лукашук – голова ДОР
2022-08-21
Микола Лукашук – голова ДОР
2022-08-16
Микола Лукашук – голова ДОР
2022-05-24

Історія зміни типу аккаунта

Поки що змін не зафіксовано

Історія зміни статуса

Офіційно підтверджена
2024-06-15
Офіційно не підтверджена
2024-06-14
Офіційно підтверджена
2024-05-12
Офіційно не підтверджена
2024-05-11
Офіційно підтверджена
2024-05-10
Офіційно не підтверджена
2024-05-09
Офіційно підтверджена
2024-04-20
Офіційно не підтверджена
2024-04-19
Офіційно підтверджена
2024-04-17
Офіційно не підтверджена
2024-04-16
Офіційно підтверджена
2023-09-26
Офіційно не підтверджена
2023-09-25
Офіційно підтверджена
2023-04-01
Офіційно не підтверджена
2023-03-31
Офіційно підтверджена
2023-03-04
Офіційно не підтверджена
2023-03-03
Офіційно підтверджена
2023-02-26
Офіційно не підтверджена
2023-02-25
Офіційно підтверджена
2023-01-05
Офіційно не підтверджена
2022-05-25

Стіна канала 🇺🇦Микола Лукашук – голова ДОР - @mykola_lukashuk

Енергетична експансія Росії: АЕС, газопроводи та нафтопроводи як механізми «русского мира» та впливу на Глобальний Південь.
Росія використовує енергетику для просування ідеології «русского мира». Крім військових та дипломатичних методів, енергетичні проєкти стали одним із головних інструментів довготривалого контролю та впливу на інші країни.
Згідно з останніми даними від Financial Times, «Росатом» будує більше третини нових атомних реакторів у світі. На червень 2024 року компанія реалізує проєкти в таких країнах, як Китай, Індія, Іран, Єгипет, Туреччина, Бангладеш та Угорщина. До вторгнення Росії в Україну «Росатом» був залучений до майже половини всіх міжнародних угод, пов’язаних з будівництвом атомних станцій, постачанням реакторів та управлінням відходами.
Одним із головних елементів впливу Росії за кордоном є її енергетичні проєкти, зокрема будівництво атомних електростанцій через «Росатом». Ця стратегія стала інструментом просування ідеології «русского мира», яка спрямована на посилення контролю над країнами з радянським минулим або такими, що мають стратегічне значення для РФ.
Ідея полягає в тому, що присутність Росії через критичну інфраструктуру, як-от АЕС, дозволяє їй підтримувати довгостроковий економічний та політичний вплив.
Будівництво атомних електростанцій за участю «Росатома» є довготривалим механізмом присутності Росії в певній країні. Термін експлуатації реакторів зазвичай становить близько 60 років, але з можливими продовженнями може сягати й 80 років.
Протягом цього часу держава, в якій побудована станція, залишається залежною від Росії у багатьох аспектах, включаючи обслуговування, постачання ядерного палива (ТВЕЛів) та програмного забезпечення для управління реакторами. Ці залежності роблять країни вразливими до російського тиску, посилюючи її вплив на внутрішню політику.
Однак атомна енергетика – це лише один з інструментів впливу. Росія також активно використовує інші енергетичні проєкти для посилення свого контролю над країнами.
Серед таких проєктів – будівництво та експлуатація газопроводів і нафтопроводів. Наприклад, газопроводи «Північний потік» та «Турецький потік» стали стратегічними інструментами впливу Росії на Європу. Через ці проєкти РФ створює довгострокову залежність європейських країн від російського природного газу, що забезпечує їй важелі тиску на європейську політику.
Таким чином, енергетична експансія Росії виходить за межі лише атомної енергетики і охоплює увесь спектр енергетичних ресурсів.
Крім того, Росія часто використовує моделі фінансування, такі як «build-own-operate» (будівництво-власність-експлуатація), що дозволяє їй контролювати не лише процес будівництва, але й відповідно експлуатацію станції та повернення інвестицій через тривалі угоди про постачання енергії. «Росатом» пропонує до 90% фінансування проектів у кредит.
Це додатково зміцнює її геополітичний вплив.
Такий підхід стає важливим інструментом у реалізації ідеї «русского мира», яка спочатку ґрунтувалася на економічній експансії, а тепер переросла в систематичний контроль через стратегічні об’єкти.
АЕС, газо- і нафтопроводи не лише генерують енергію та транспортують ресурси, але й створюють мережу економічних і політичних зобов’язань, які важко розірвати.
Ми повинні чітко розуміти, якими шляхами та інструментами Росія просуває свій «русский мир», адже це не лише питання економіки, а й питання національної безпеки.
Розуміння цих механізмів дозволяє нам ефективніше протидіяти агресору та захищати наші інтереси на міжнародній арені.

Зображення до поточного посту у каналі "🇺🇦Микола Лукашук – голова ДОР" - @mykola_lukashuk
740
24-10-08 16:50

Україні після війни потрібен свій Вестфальський мир.
Україні важливо вже сьогодні ставити питання: що таке перемога? Багато хто уявляє її як повний успіх у війні, втім для нас цей сценарій, на жаль, не передбачає зникнення агресора.
Навіть повернення всіх територій не гарантує безумовної перемоги, тому що Росія залишається і може продовжувати свої ракетні атаки та терор.
Перемога для України – це не тільки відвоювання територій, але й зміцнення нашого становища у світі, захист від майбутніх загроз і зруйновані плани ворога.
Можливо, нам після завершення війни знадобиться аналог Вестфальського миру.
Цей мирний договір, що завершив тридцятирічну війну в Європі у XVII столітті, заклав принцип, який можна сформулювати так: «кожна держава має право самостійно визначати свій внутрішній порядок, не втручаючись у справи інших».
У сучасному світі цей принцип може здаватися абстрактним, проте він дозволяє уникати радикальних проявів агресії одних держав до інших. Наприклад, саме неприйняття Росією зовнішньої та внутрішньої політики України стало підставою для російського вторгнення.
Ідеологія «руського миру» завжди була тісно пов’язана з експансією. Пізніше вона переросла у фанатизм. Спочатку це була бізнесова експансія, згодом — національна, спрямована на інші країни. Вперше системно про «руський мир» заговорили наприкінці 1990-х – на початку 2000-х у бізнес-розробках «Росатому».
Ця концепція є методом просування інтересів РФ. Група «методологів руського миру» працювала з атомною промисловістю ще за часів СРСР. Найбільш відомий представник – Сергій Кірієнко, який у 2000-2005 роках був політичним представником Путіна у Приволзькому окрузі, де розташовані основні активи «Росатому». З 2006 до 2016 року він був генеральним директором «Росатому», а з 2016 року став першим заступником адміністрації президента РФ і відповідає за політику.
Початкова бізнес-ідея «руського миру», яку висунув «Росатом», полягала в тому, що культурна й історична близькість РФ, України, Білорусі та інших країн із радянським минулим створює конкурентні переваги для Росії.
Цю близькість необхідно було поглиблювати і розширювати всіма доступними методами, але спочатку без застосування воєнної сили. Методологи вважали, що економічна та культурна експансія має стати альтернативою війні як інструменту для захоплення країни, яка могла б зашкодити бізнесу.
Як приклад одного з методів впливу – будівництво Росією атомних електростанцій в інших країнах. Коли «Росатом» будує АЕС, це означає довгострокову присутність РФ у країні на 60-80 років. Але про це напишу окремо.
Згодом же ця ідея «руського миру» набула універсального значення в Росії як інструмент просування своїх політичних, культурних і економічних інтересів.
Проте стало зрозуміло, що «руський мир» не можна просувати лише засобами дипломатії чи «м’якої сили», навіть за допомогою спецслужб і економічного тиску. Вже у 2014 році Росія перейшла до військових методів впливу в Україні, а з 2022 року війна стала єдиним способом поширення «руського миру» як основи для захоплення нашої держави.
Тобто російські бажання впливати на внутрішню й зовнішню політику України стали реальною підставою для війни.
Саме тому Україна вимагає дотримання норм міжнародного права та Статуту ООН.
Зараз цивілізовані країни проходять свого роду іспит. Якщо вони хочуть, аби світ жив за встановленими раніше правилами, то мають зупинити агресора.
Інакше агресор нав’яже всім свої правила. І, на жаль, цим іспитом для демократій стала війна в Україні.
Для України свій Вестфальський мир означає закріплення права самостійно вирішувати власні внутрішні й зовнішні справи без втручання інших країн.
У ситуації, коли Росія намагається нав’язати свої правила, такий мир допоможе захистити нас від майбутньої війни.
Тому для нас важливо не тільки повернути території, а й отримати міжнародну підтримку нашої незалежності та гарантії військової допомоги для розбудови Збройних сил, щоб жити у безпеці й стабільності.

2000
24-10-07 16:45
🟥06.10.2024.
Безпекова ситуація на Дніпропетровщині станом на 18:30.

‼️Ворог атакував Синельниківський район з
РСЗВ. Постраждали три
людини.
🔺Осколкові поранення отримали чоловік та жінка. Вони були госпіталізовані до лікарні.
Також через влучання БпЛА під час збору врожаю в полі був поранений 45-річний чоловік.
Пошкоджені 4 будинки, легкова автівка, гараж, тракторний причіп, газогін. Виникло декілька пожеж.
▪️Понад два десятки атак по Нікопольщині. Сьогодні окупанти били по району артилерією, дронами-камікадзе, скинули боєприпас з безпілотника.
Цілили по райцентру, Покровській, Марганецькій, Червоногригорівській та Мирівській громадах.
Пошкоджена багатоповерхівка, фермерське господарство, три дачні будинки, зупинка транспорту та лінії електропередачі.
На щастя, обійшлося без постраждалих.
▪️Гатили й по Криворізькому району з артилерії. Понівечена приватна оселя і два десятки сонячних панелей.
▪️В інших громадах області день минув без обстрілів.
Тихої ночі 🇺🇦
🚀Підписатися / Facebook / Акаунт Х
Зображення до поточного посту у каналі "🇺🇦Микола Лукашук – голова ДОР" - @mykola_lukashuk
Зображення до поточного посту у каналі "🇺🇦Микола Лукашук – голова ДОР" - @mykola_lukashuk
Зображення до поточного посту у каналі "🇺🇦Микола Лукашук – голова ДОР" - @mykola_lukashuk
Зображення до поточного посту у каналі "🇺🇦Микола Лукашук – голова ДОР" - @mykola_lukashuk
Зображення до поточного посту у каналі "🇺🇦Микола Лукашук – голова ДОР" - @mykola_lukashuk
1700
24-10-06 15:36

Давайте поговоримо про можливий мир після російсько-української війни.
Слід розуміти, що Росія хотіла захопити Україну (насправді плануючи це ще з 2005 року), використавши Мінські і Стамбульські угоди.
В чому їхня суть, в чому була і є загроза для України.
Мінські та Стамбульські угоди, розроблені РФ, мали на меті змусити нашу державу погодитися на російський контроль над її внутрішньою та зовнішньою політикою в обмін на мирне вирішення питання окупованих територій.
Така ж схема застосовувалась Росією в інших конфліктах – наприклад, у Молдові (Придністров’я) та Грузії (Абхазія, Південна Осетія). Це дозволило росіянам на тривалий час блокувати євроінтеграцію Молдови і навіть змінити політичний курс Грузії після «Революції троянд». Те, що зараз відбувається в Грузії, наявний для нас приклад.
У Мінських угодах 2014 року РФ прагнула внести в українську Конституцію зміни на користь федералізації, що дало б можливість російським представникам на окупованих територіях мати право вето на важливі внутрішні та зовнішні рішення України.
Росія також виступала проти українських реформ і зближення з ЄС та НАТО, заявляючи, що це порушує Мінські угоди. Зокрема, останньою вимогою було скасування децентралізації та надання «особливого статусу» Донбасу.
Відмова України виконувати ці умови, змінювати внутрішню і зовнішню політику відповідно до російських бажань стала для РФ достатньою підставою для початку нової хвилі агресії.
У Стамбульських угодах 2022 року Росія вимагала від України одностороннього роззброєння, до стану нездатності захиститись від нової російської агресії, відмови від членства в НАТО та змін у зовнішній політиці. Будь-яка інтеграція в Європу вважалася «нацистською» та підлягала зміні її на проросійську.
У відповідь Росія обіцяла часткове повернення територій, проте це залишалось досить умовною обіцянкою.
Головну загрозу, яку РФ бачила для себе в Україні – це «загроза» українського спротиву російській окупації/аншлюсу. В попередніх Мінських угодах Росія закладала своє розуміння того, як ця «загроза» має бути ліквідована.
Форма російських вимог, по-перше, маскувала намір подальшої окупації/аншлюсу, коли випаде нагода. По-друге, втілювала часто помилкові російські уяви про українську і західну політику.
На третьому році повномасштабної війни Росія досі не розуміє, що молдовсько-грузинсько-мінсько-стамбульська логіка захоплення територій з подальшими переговорами про політичне та економічне підпорядкування більше не працює щодо сучасної України. Завдяки підтримці міжнародних партнерів наша держава тримає оборону.
Зараз Москва продовжує спроби захоплення українських територій. Намагається шляхом окупації, терору мирного населення змусити Україну підписати угоди, які знову нав’язували б нам залежність у прийнятті ключових рішень у внутрішній та зовнішній політиці під виглядом мирного врегулювання питання окупованих територій.
Росія як держава не зникне, і наші кордони з нею залишаться. Майбутнє мирне співіснування з країною-агресоркою можливе лише за умови наявності таких військових сил і озброєння, які зроблять повторну війну неможливою.
Отже, який мир? Та ніякого, якщо у нас не буде сильних Збройних сил України і належних видів озброєння.

796
24-10-05 16:31
🟥04.10.2024.
Безпекова ситуація на Дніпропетровщині станом на 18:30.

❗️За день ворог більше двох десятків разів атакував Нікопольщину дронами-камікадзе й артилерією.
🔺У райцентрі постраждав 46-річний чоловік, йому надали усю необхідну медичну допомогу.
▪️Окупанти цілили по Нікополю, Мирівській, Покровській та Марганецькій громадах.
Сталася пожежа у приватному будинку, пошкоджений санаторій, ще 3 приватні оселі, авто, зачепило також інфраструктуру.
▪️В інших громадах області день минув без обстрілів.
Тихої усім ночі 🇺🇦
🚀Підписатися / Facebook / Акаунт Х
Зображення до поточного посту у каналі "🇺🇦Микола Лукашук – голова ДОР" - @mykola_lukashuk
Зображення до поточного посту у каналі "🇺🇦Микола Лукашук – голова ДОР" - @mykola_lukashuk
Зображення до поточного посту у каналі "🇺🇦Микола Лукашук – голова ДОР" - @mykola_lukashuk
Зображення до поточного посту у каналі "🇺🇦Микола Лукашук – голова ДОР" - @mykola_lukashuk
Зображення до поточного посту у каналі "🇺🇦Микола Лукашук – голова ДОР" - @mykola_lukashuk
Зображення до поточного посту у каналі "🇺🇦Микола Лукашук – голова ДОР" - @mykola_lukashuk
Зображення до поточного посту у каналі "🇺🇦Микола Лукашук – голова ДОР" - @mykola_lukashuk
Зображення до поточного посту у каналі "🇺🇦Микола Лукашук – голова ДОР" - @mykola_lukashuk
3400
24-10-04 15:30
Війна очима захисника.
Сьогодні у стінах Дніпровського академічного театру драми та комедії пройшла документальна вистава «Ненароджені для війни». Це вистава, яка відлунює правду війни, сказану не просто зі сцени, а з самого серця передової.
На сцені виступає Євген Авдєєнко – воїн Третьої окремої штурмової бригади, який у перший день повномасштабного вторгнення взяв до рук зброю, захищаючи Україну. Його історія – це про біль, мужність і людяність на війні. Це про кохання, яке підтримує навіть у найтемніші часи, про тишу та самотність, коли залишаєшся лише ти і твої думки.
Це більше, ніж вистава – це голос наших воїнів, їхній досвід, який змінює погляд на війну. Усі кошти, зібрані під час показу, будуть спрямовані на підтримку Третьої окремої штурмової бригади, яка невпинно тримає оборону на найгарячіших напрямках.
Дніпропетровська обласна рада підтримує наших військових на всіх рівнях. Цей культурний захід – ще один крок у напрямку допомоги нашим Героям. Ми робимо усе можливе, щоб сприяти їхній підтримці та втіленню таких важливих ініціатив.
Щиро дякую Євгену Авдєєнко за його сміливість як на сцені, так і на полі бою, режисеру та художньому керівнику театру «Чорний квадрат» Анатолію Нєйолову, а також колективу Дніпровського академічного театру драми та комедії за цей важливий культурний проєкт.
Слава нашим військовим!
Слава Україні! 🇺🇦
Зображення до поточного посту у каналі "🇺🇦Микола Лукашук – голова ДОР" - @mykola_lukashuk
Зображення до поточного посту у каналі "🇺🇦Микола Лукашук – голова ДОР" - @mykola_lukashuk
Зображення до поточного посту у каналі "🇺🇦Микола Лукашук – голова ДОР" - @mykola_lukashuk
Зображення до поточного посту у каналі "🇺🇦Микола Лукашук – голова ДОР" - @mykola_lukashuk
Зображення до поточного посту у каналі "🇺🇦Микола Лукашук – голова ДОР" - @mykola_lukashuk
Зображення до поточного посту у каналі "🇺🇦Микола Лукашук – голова ДОР" - @mykola_lukashuk
Зображення до поточного посту у каналі "🇺🇦Микола Лукашук – голова ДОР" - @mykola_lukashuk
Зображення до поточного посту у каналі "🇺🇦Микола Лукашук – голова ДОР" - @mykola_lukashuk
Зображення до поточного посту у каналі "🇺🇦Микола Лукашук – голова ДОР" - @mykola_lukashuk
Зображення до поточного посту у каналі "🇺🇦Микола Лукашук – голова ДОР" - @mykola_lukashuk
152
24-10-03 18:05

Кабінет Міністрів України затвердив стратегію демографічного розвитку до 2040 року.
Ситуація з демографією в Україні, м’яко кажучи, викликає серйозне занепокоєння. Тенденції були не надто втішні ще до повномасштабної війни, а з її початком загальна ситуація та подальші перспективи погіршилися.
Після війни почнеться умовна конкуренція між містами і регіонами за людей, за трудові ресурси. Люди будуть обирати, де їм краще жити: у Дніпрі, Кривому Розі, Вінниці чи Ужгороді, або, можливо, в Польщі, Німеччині, Італії.
Станом на середину 2024 року, населення нашої країни продовжує скорочуватися. Згідно з наведеними даними, на підконтрольних Україні територіях проживає близько 31,1 мільйона людей. Це значне скорочення порівняно з 42 мільйонами на початку 2022 року.
Прогнози щодо майбутнього теж не оптимістичні. За оцінками експертів, якщо поточні тенденції збережуться, до 2051 року населення України може скоротитися до 25 мільйонів. Після безпекової ситуації проблема міграції є одним з наших найсерйозніших викликів. Як демографічних, так і економічних.
Не варто забувати ще одне: коли війна закінчиться і кордони відкриються, частина людей поїде в інші країни до своїх родин. Це ще один виклик, до якого слід бути готовими.
Варто зазначити, що кілька країн вже успішно подолали подібні виклики. Наприклад, Латвія після серйозної хвилі еміграції у 90-х роках запровадила програми підтримки молодих сімей, субсидії на житло та реформи у сфері зайнятості, що дозволило стабілізувати народжуваність та зменшити міграцію. Ізраїль, попри постійні безпекові ризики, зосередився на залученні мігрантів і створенні умов для їхньої адаптації, що допомогло збільшити чисельність населення.
Одним із ключових завдань затвердженої Кабміном стратегії є розвиток економіки, повернення її показників до довоєнного рівня, а з часом – до кращих, ніж були до війни, що дозволить створити умови для конкурентних заробітних плат. Це важливо для того, щоб українці мали можливість працювати вдома, а не шукати кращих можливостей за кордоном.
Майбутнє України – це наші люди. І саме там, де будуть люди, буде економічне зростання, а значить – подальший розвиток і майбутнє.
Зрозуміло, що громадяни не повернуться, допоки в Україні триває війна. Проте попри всі складнощі, ми маємо працювати для того, щоб після завершення активних бойових дій українці приїхали додому і відчували підтримку та перспективу в своїй рідній країні.

649
24-10-02 17:25
🟥01.10.2024.
Безпекова ситуація на Дніпропетровщині станом на 18:30.

❗️Протягом дня ворог атакував Нікопольщину близько півтора десятка разів.
▪️Били по райцентру, Покровській, Червоногригорівській, Марганецькій та Мирівській громадах.
Окупанти гатили з артилерії та дронами-камікадзе. Пошкоджена інфраструктура. На щастя, обійшлося без постраждалих.
▪️В інших громадах області день минув без обстрілів.
Тихої ночі 🇺🇦
🚀Підписатися / Facebook / Акаунт Х
1600
24-10-01 15:30

Як потенційні «угоди» між рф і Грузією стосовно Абхазії та Південної Осетії можуть стосуватися майбутнього України?
росія вторглася до Грузії у 2008-му, окупувавши близько 20% території країни.
Правляча партія «Грузинська мрія» під керівництвом Бідзіни Іванішвілі прийшла до влади ще у 2012 році на парламентських виборах, що призвело до зміни президента у 2013 році: після пана Саакашвілі на виборах переміг Георгій Маргвелашвілі. «Грузинська мрія» відіграла ключову роль у політичному житті країни.
Зараз ми бачимо, що заява про компроміс із Грузією виглядає як можливість рф «відкатати» модель вирішення конфліктів, які росія сама ж створювала, на власних умовах. Сценарій, у якому агресор пропонує виведення військ із сепаратистських регіонів в обмін на визнання Грузією їхнього особливого статусу або інші політичні поступки, відображає російські намагання нав’язати «мир» на своїх умовах. Схожа стратегія може бути використана під час майбутніх переговорів щодо завершення російсько-української війни.
Для нас такі дії можуть бути тривожним сигналом, адже рф продовжує використовувати підходи, що були застосовані у Придністров’ї, Абхазії, Південній Осетії, а також у Мінських угодах.
Логіка цих домовленостей полягала в тому, щоб примусити країни погодитись на зміну своєї зовнішньої та внутрішньої політики в обмін на тимчасовий або умовний мир. Водночас це давало агресору важелі впливу на політичну систему цих країн і їхню міжнародну орієнтацію.
Повертаючись до можливості використання таких технологій у випадку України, можна відслідкувати паралелі з іншими конфліктами, де росія використовувала заморожені конфлікти для послаблення державності або контролю через політичні важелі.
Це може включати федералізацію замість децентралізації, надання окупованим територіям особливого статусу або інші форми обмеження суверенітету, як це було закладено в Мінських угодах.
Зараз росіяни у Грузії хочуть створити приблизно таку картину: обрали росію – отримаєте мир. Обрали Захід – отримаєте те, що зараз відбувається в Україні. У Тбілісі розвісили банери проросійської правлячої партії «Грузинська мрія», на яких – фотографії знищених росією українських міст, що протиставляються світлинам сучасних міст Грузії. Це все частина гри ворога.
росія хоче перевірити, як далеко вона може зайти, змусивши країни, що постраждали від її агресії, до переговорів на умовах, що фактично закріплюють контроль над їхньою зовнішньою та внутрішньою політикою. Для України це означає серйозну загрозу повторного використання таких «мирних» рішень у майбутніх переговорах. Виведення російських військ із певних окупованих територій може бути використане як спосіб «купити» політичні поступки або заморозити конфлікт на умовах, що на користь росії.
Як у випадку з Грузією, рф хоче досягти повернення країн, що раніше обрали європейський курс, до проросійських політичних режимів. Це зокрема стосується маніпуляцій з політичними лідерами та підтримки проросійських партій, що було чітко продемонстровано в Грузії через зв’язки з правлячою партією «Грузинська мрія».
У підсумку: те, що росія намагається зробити з Грузією, є потенційною моделлю для майбутніх спроб з Україною. Це є сигналом для нас посилювати оборону, зміцнювати політичну єдність і тісно співпрацювати з міжнародними партнерами, щоб запобігти новим формам російського тиску.

Зображення до поточного посту у каналі "🇺🇦Микола Лукашук – голова ДОР" - @mykola_lukashuk
742
24-09-30 16:40

Саме цієї осені вирішується, що буде далі в цій війні. Разом із партнерами можемо посилити наші позиції, як потрібно для нашої перемоги, спільної перемоги, – для дійсно справедливого миру. Саме зараз визначається, що буде спадщиною чинного покоління державних лідерів – тих, хто у найвищих кабінетах.
Найближчими днями будуть зустрічі з лідерами країн Глобального Півдня, «сімки», Європи, із керівниками міжнародних організацій – із багатьма, хто допомагає консолідувати світ. Дуже вагомі зустрічі з представниками Сполучених Штатів. Справжній мир і справжня перемога України та міжнародного права – ось що нам потрібно.
🇺🇦🇺🇦🇺🇦
——
This fall will determine what comes next in this war. Together with our partners, we can strengthen our positions as needed for our victory – our shared victory – for a truly just peace. It is now being determined what the legacy of the current generation of state leaders, those in the highest offices, will be.
In the coming days, we are going to meet with the leaders of the Global South, G7, Europe, and international organizations – with many people who help consolidate the world. There will be very important meetings with representatives of the United States. True peace and a true victory for Ukraine and international law is what we need.
🇺🇦🇺🇦🇺🇦

497
24-09-22 20:04