Повідомлення telegram каналу - @mykola_lukashuk

Як потенційні «угоди» між рф і Грузією стосовно Абхазії та Південної Осетії можуть стосуватися майбутнього України?
росія вторглася до Грузії у 2008-му, окупувавши близько 20% території країни.
Правляча партія «Грузинська мрія» під керівництвом Бідзіни Іванішвілі прийшла до влади ще у 2012 році на парламентських виборах, що призвело до зміни президента у 2013 році: після пана Саакашвілі на виборах переміг Георгій Маргвелашвілі. «Грузинська мрія» відіграла ключову роль у політичному житті країни.
Зараз ми бачимо, що заява про компроміс із Грузією виглядає як можливість рф «відкатати» модель вирішення конфліктів, які росія сама ж створювала, на власних умовах. Сценарій, у якому агресор пропонує виведення військ із сепаратистських регіонів в обмін на визнання Грузією їхнього особливого статусу або інші політичні поступки, відображає російські намагання нав’язати «мир» на своїх умовах. Схожа стратегія може бути використана під час майбутніх переговорів щодо завершення російсько-української війни.
Для нас такі дії можуть бути тривожним сигналом, адже рф продовжує використовувати підходи, що були застосовані у Придністров’ї, Абхазії, Південній Осетії, а також у Мінських угодах.
Логіка цих домовленостей полягала в тому, щоб примусити країни погодитись на зміну своєї зовнішньої та внутрішньої політики в обмін на тимчасовий або умовний мир. Водночас це давало агресору важелі впливу на політичну систему цих країн і їхню міжнародну орієнтацію.
Повертаючись до можливості використання таких технологій у випадку України, можна відслідкувати паралелі з іншими конфліктами, де росія використовувала заморожені конфлікти для послаблення державності або контролю через політичні важелі.
Це може включати федералізацію замість децентралізації, надання окупованим територіям особливого статусу або інші форми обмеження суверенітету, як це було закладено в Мінських угодах.
Зараз росіяни у Грузії хочуть створити приблизно таку картину: обрали росію – отримаєте мир. Обрали Захід – отримаєте те, що зараз відбувається в Україні. У Тбілісі розвісили банери проросійської правлячої партії «Грузинська мрія», на яких – фотографії знищених росією українських міст, що протиставляються світлинам сучасних міст Грузії. Це все частина гри ворога.
росія хоче перевірити, як далеко вона може зайти, змусивши країни, що постраждали від її агресії, до переговорів на умовах, що фактично закріплюють контроль над їхньою зовнішньою та внутрішньою політикою. Для України це означає серйозну загрозу повторного використання таких «мирних» рішень у майбутніх переговорах. Виведення російських військ із певних окупованих територій може бути використане як спосіб «купити» політичні поступки або заморозити конфлікт на умовах, що на користь росії.
Як у випадку з Грузією, рф хоче досягти повернення країн, що раніше обрали європейський курс, до проросійських політичних режимів. Це зокрема стосується маніпуляцій з політичними лідерами та підтримки проросійських партій, що було чітко продемонстровано в Грузії через зв’язки з правлячою партією «Грузинська мрія».
У підсумку: те, що росія намагається зробити з Грузією, є потенційною моделлю для майбутніх спроб з Україною. Це є сигналом для нас посилювати оборону, зміцнювати політичну єдність і тісно співпрацювати з міжнародними партнерами, щоб запобігти новим формам російського тиску.