Повідомлення telegram каналу - @mykola_lukashuk

Енергетична експансія Росії: АЕС, газопроводи та нафтопроводи як механізми «русского мира» та впливу на Глобальний Південь.
Росія використовує енергетику для просування ідеології «русского мира». Крім військових та дипломатичних методів, енергетичні проєкти стали одним із головних інструментів довготривалого контролю та впливу на інші країни.
Згідно з останніми даними від Financial Times, «Росатом» будує більше третини нових атомних реакторів у світі. На червень 2024 року компанія реалізує проєкти в таких країнах, як Китай, Індія, Іран, Єгипет, Туреччина, Бангладеш та Угорщина. До вторгнення Росії в Україну «Росатом» був залучений до майже половини всіх міжнародних угод, пов’язаних з будівництвом атомних станцій, постачанням реакторів та управлінням відходами.
Одним із головних елементів впливу Росії за кордоном є її енергетичні проєкти, зокрема будівництво атомних електростанцій через «Росатом». Ця стратегія стала інструментом просування ідеології «русского мира», яка спрямована на посилення контролю над країнами з радянським минулим або такими, що мають стратегічне значення для РФ.
Ідея полягає в тому, що присутність Росії через критичну інфраструктуру, як-от АЕС, дозволяє їй підтримувати довгостроковий економічний та політичний вплив.
Будівництво атомних електростанцій за участю «Росатома» є довготривалим механізмом присутності Росії в певній країні. Термін експлуатації реакторів зазвичай становить близько 60 років, але з можливими продовженнями може сягати й 80 років.
Протягом цього часу держава, в якій побудована станція, залишається залежною від Росії у багатьох аспектах, включаючи обслуговування, постачання ядерного палива (ТВЕЛів) та програмного забезпечення для управління реакторами. Ці залежності роблять країни вразливими до російського тиску, посилюючи її вплив на внутрішню політику.
Однак атомна енергетика – це лише один з інструментів впливу. Росія також активно використовує інші енергетичні проєкти для посилення свого контролю над країнами.
Серед таких проєктів – будівництво та експлуатація газопроводів і нафтопроводів. Наприклад, газопроводи «Північний потік» та «Турецький потік» стали стратегічними інструментами впливу Росії на Європу. Через ці проєкти РФ створює довгострокову залежність європейських країн від російського природного газу, що забезпечує їй важелі тиску на європейську політику.
Таким чином, енергетична експансія Росії виходить за межі лише атомної енергетики і охоплює увесь спектр енергетичних ресурсів.
Крім того, Росія часто використовує моделі фінансування, такі як «build-own-operate» (будівництво-власність-експлуатація), що дозволяє їй контролювати не лише процес будівництва, але й відповідно експлуатацію станції та повернення інвестицій через тривалі угоди про постачання енергії. «Росатом» пропонує до 90% фінансування проектів у кредит.
Це додатково зміцнює її геополітичний вплив.
Такий підхід стає важливим інструментом у реалізації ідеї «русского мира», яка спочатку ґрунтувалася на економічній експансії, а тепер переросла в систематичний контроль через стратегічні об’єкти.
АЕС, газо- і нафтопроводи не лише генерують енергію та транспортують ресурси, але й створюють мережу економічних і політичних зобов’язань, які важко розірвати.
Ми повинні чітко розуміти, якими шляхами та інструментами Росія просуває свій «русский мир», адже це не лише питання економіки, а й питання національної безпеки.
Розуміння цих механізмів дозволяє нам ефективніше протидіяти агресору та захищати наші інтереси на міжнародній арені.