Статистика telegram channel - @movnyydoshch

1️⃣4️⃣«Twin-Identity» Едіт Стюарт-Древрі - це химерна детективна оповідка із кмітливою слідчою та близнюками, які саме тут ледь не вперше у художній літературі набувають певного містичного зв'язку.***📰PNG***Едіт Стюарт-Древрі - авторка чотирьох гостросюжетних романів, яка ще більше писала короткої прози до часописів. Зокрема у часописі виходило й оповідання «Twin-Identity», яке є не менш як містичним, а все ще зберігає настрій «шпигунської прози».❄️Цікаво, що чимало вікторіанської химерної прози виходила у фантастичній вигадці за межі примарного й потойбічного, але все одно залишалась на рівні духовного містицизму. Пізніше зв'язок близнюків би пояснювали радше генетично, а в часи, коли концепт мультивсесвітів зміцнився й набув ще більшої популярності, ми отримали вже й не біологічних близнюків, а варіативних (і я не про зв'язок у «Все, завжди й водночас», а про концепцію близнюків в Кінґа).✨Як експеримент конкретно це оповідання подаю у його первинному вигляді - сканом з газети. Але зважате, що більша частина класичної готики так і виходила.

Допис від реддитора, що чекає як 239 із 482 людей у черзі на «Вітер та правду» у бібліотеці, нагадав відразу про декілька проблем із українськими бібліотеками:1) галімі правила закупівлі: наразі централізовано з тендерів наповнюються тільки обласні й міські обласного значення бібліотеки, й то у тих тендерах забагато виграють бренди на кшталт «Фоліо», що дає нам специфічну добірку тайтлів.2) галіме формування бюджетів: сільські, міські, районні, шкільні бібліотеки наповнюються з місцевих бюджетів, й, звісно, коштів на це зазвичай не виділяють узагалі (тобто, так, з централізованої закупівлі їм не приїде навіть «Фоліо»).3) неоперативне поповнення фондів: без участі меценатів це у кращому разі раз на квартал, уявити ситуацію "на релізі книжки примірник прийшов у бібліотеку" фактично неможливо (повертаємось до прикладу із Сандерсоном).Це, в цілому, могло б почасти вирішуватись поступовим введенням абонементів західного зразку, кошти з яких могли б йти на дофінансування (тема для популістичного обговорення щодо пільгового надання абонементів певним групам населення). Й водночас це б дало бібліотекам можливість закривати точкові запити читачів: у дописі буквально подібна ситуація, коли поверх 1 примірника Сандерсона у бібліотечному фонді відразу дозакупили ще 79 (sic! реддитори вже припускають, що це міська бібліотека Лос-Анджелеса). Однак, як можна побачити на наступному скриншоті, є в бібліотечної системи Штатів і недоліки: люди в коментарях бідкаються, що чекають у черзі на Воннеґута аж до кількох років. Це викликано й тим, що безкоштовні читачі без абонементів стають в кінець черги за читачами із абонементами (й черга теоретично може вирости просто перед вами), а читачі із абонементами - за патронами конкретної бібліотеки, які донатять сильно понад абонемент.Знову ж, одним із рішень подібного є digital loan, який би надав доступ із таким само ставанням у чергу до захищених електронних видань, і який би так само був включений до абонементу. Утім, аналогових людей багато, не всі прагнуть читати оцифровані примірники, а деякі з бібліотек дуже повільно оцифровуються. Ще один нюанс: ці книги є здебільшого пдф-ками сканів, а не епабами із розпізнаним текстом (можна б було організувати й краще; тема для популістичного обговорення про закидання коштів видавцям за надання електронок).(робимо контент про наболіле із кремпостинґу)

#адвент@movnyydoshch ❄️ всі комірки1️⃣0️⃣ «Old Applejoy`s Ghost» Френка Р. Стоктона - рідкісний випадок веселої примарної оповідки про духа, що бажає влаштувати свято своїм «buh humbug» нащадкам.***📲WEB***Френк Стоктон відомий як автор дитячої прози, один із класиків гумористичних американських оповідок. Мабуть, саме тому і його різдвяна примарна оповідка є радше світлою та гумористичною.❄️Особисто мене з усього оповідання напружив образ різдвяного сливового пирога, який зі слів старого Епплджоя «стає тільки кращим із часом». Стіл у вітальні не розкривали для вечері вже сотню років, як ми дізнаємось пізніше, то ж яким бісом якийсь фруктовий пиріг у бляшанці міг аж стільки прожити? З усього, що мені вдалось знайти, саме такий сливовий пиріг є американським аналогом штоллена із щедрим вмістом алкоголю, та й навіть штоллени не живуть сотні років. Мій особистий висновок: разом із протухлим тушняком старий Епплджой пропонує праонуці свій прототип бісквіту «Твінкі» чи «Барні», адже саме ці двоє, здається, переживуть й саму людську цивілізацію, якщо ти закриєш його достатньо щільно, щоб воно не посохло.✨Зауважу також, що як в Діккенса духом веселого святкування є Різдво нинішнє, у Стоктона це Різдво минуле, що, як на мене, досить непоганий хід.

#адвент@movnyydoshch ❄️всі комірки9️⃣«Between the Lights» («Між вогнями») Е. Ф. Бенсона - це містичне (радше ніж «примарне») оповідання про людину, що й сама не впевнена, що вона бачила. Переслідувач героя незбагненний, але й водночас дуже присутній та вагомий, стає предметом його розповіді за рік після яскравих подій.***📲EPUB***Нехай Е. Ф. Бенсон і здобув славу завдяки історичній прозі, дрібка (й то часом сатиричної) містики і фантастики у його доробку, все ж, є, й то нині навіть більш успішна від "серйозніших" творів. Хай саме містику англійця критикують за її обірваність, я б описав її як "протокріпіпасту": щось відбувається, пояснення нема, моторошний настрій є.❄️Оповідання «Між вогнями» характерне тим, що ця історія є сонячною до самого свого фіналу, тоді як більшість готичних різдвяних оповідок тяжіють до пітьми. Розквітла у переддень Різдва жоржина, й тільки без пояснення небезпечна імлиста долина перекриває це враження сонячної (хай і безсніжної) зими.✨Пізніше ось це відчуття «між вогнями» буде описано як «те, що відбувається у сутінковій зоні». Десь на межі між реальністю та вигадкою, а все ж, фантастичне, а не реальне - це саме про це оповідання.

#адвент@movnyydoshch ❄️всі комірки7️⃣«The Old Nurse's Story» Елізабет Ґаскелл - це класична вікторіанська оповідка про привидів минулого, які ніколи не дають спокою розтривоженій душі.***📲WEB***Елізабет Ґаскелл, як чимало інших англійських авторок/-ів вікторіанської епохи писала аж не тільки самі примарні оповідки. А проте, настрій доби багатьох до того штовхав, й особистий досвід Ґаскелл додав до її творів одну з найтрепотніших у контексти смерті деталей - дітей.❄️Коли я ставив у адвент це оповідання, то думав про одну іншу оповідку, яку до Різдвяної тематики складно натягнути, однак для якої, як і у оповіданні Ґаскелл, Різдво стає часом, із якого містика й примари вривається у життя. Я маю на увазі «Насіння в моїй кишені» Орести Осійчук із «Мотанки». Як і десь 50% творів із цієї антології, оповідання Осійчук є триґерним, й тому, мабуть, я не надто його відзначав під час прочитання, однак саме примари, діти, й перехід через Різдво до Василя і далі чомусь сильно засоціювались із Ґаскелл (хоча твори й зовсім про різне).✨Направду, це досить популярне оповідання, й одне із тих оповідань, які (на відміну від Діккенса) чомусь викликають у читачів обурення щодо «трагічності святкового твору». Одне із гарних оповідань, скажу я вам.

ABC Games переклав матеріял із розшифровкою давнього тексту про «ігри, в які не грав би будда»Цікаво, що там не те щоб включено азартні ігри крім прадавнього аналогу нардів та спортивних ігор із м'ячем, а утім, також додано перелік іграшок, що відповідають кожне якійсь із каст (не грай із плугом, не грай із луком, не грай із іграшковими грошима), та трішки інших настілок.Але давайте послідовно. У що не можна грати, якщо хочеш досягти просвітлення:💰усі євроґейми (ну бо так чи інак це імітація діяльності каст й аналог пальмових мірок/ресурсів);🎲усі америтреш та НРІ (у списку не схвалюється використання гральних кісток як таке);🐍«Лудо»/«Змійки й драбини» (поєднайте це із несхваленням іграшкових грошей, й можна дійти висновку, що гра в «Монополію» прив'яже вас до Колеса Cансари ще на декілька перероджень);🪵«Дженга» (й будь-що інше із «на кому впаде - програв»);, 🗣«Еліас» (й аналоги із відгадуванням слів різними способами);🥸«Кодові імена» (імітація читання думок друга; додайте сюди усі ігри на асоціації включно із «Діксітом»).Отже, із забороною більшости патіґеймів, америтрешу, євроґеймів та настільних-рольових ігор нам залишаються для становлення Буддою:🃏картярські ігри включно із колекційними картковими (ха, прямої заборони на лутбокси нема!);🀄️старі азартні недоабстракти із впливом випадку на кшталт доміно чи маджонгу;⬛️чисті абстракти окрім шахів/шашок й іншої оцієї класики (поле із «ходити можна тільки тут»).Що вам сказати. Я ЗНАВ,

Історія про те, що буває за відсутності ТЗ, а також про іронічні кпини, що передаються між поколінь.Лемури - це не тільки підродина мокроносих приматів, представники якої like to move it, але й злі духи з римської мітології, котрі за однією з версій є неналежне похованими жертвами вбивства, за іншою ж - поганцями й зарізяками ще за життя, які саме через свій паскудний характер аж так лізуть з підземного царства глупої ночі, аби тільки накапостити смертним.У MtG, як і в D&D, є традиція запозичувати істот із мітологій та фольклорів, тож свої лемури є й в них: найнижчі з демонів, фактично згустки поплавленої плоті (feel related?).Так от, в класичній Магії була карта "Hyalopterous Lemure", ілюстратор якої Річард Томас за відсутності чіткого ТЗ (бо ж меджик узагалі уникає ставити чітке ТЗ художникам) не став розбиратись, що воно за "лемури", й вийшло те, що можна побачити на першому зображенні. Звісно, мем редакторові сподобався, й в друк ілюстрація пішла, бо ж кря, навіть лорний текст курсивом міг би натякнути, що тут не про летючих жителів Мадагаскару.Ланцюжок іронії продовжився із виходом "Time Spiral" у 2006, де була карта "Viscid Lemures" із другого зображення (раджу звернути увагу і на текст курсивом, і на сторінку ілюстратора Дрю Такера, що демонструє арт MtG у його найкращих проявах).Пізніше оригінальну "Hyalopterous Lemure" теж передрукували (третє зображення; в художника слов'янське ім'я, пише, що Казахстан, як і "Легенди п'яти кілець", для яких він малював ще до повномасштабки) із лорно коректною ілюстрацією та іншим лорним текстом, що продовжував ланцюжок кпинів разом із "Viscid Lemures".Ну й цьогоріч вийшло те, що ви бачите на четвертому зображенні, із тим лорним текстом, який ви бачите на четвертому зображенні. Бо... так.

На зв'язку UAGeek та ВсесральницяВідкриваємо допоміжну банку для збору Богдана Кордоби. Загальна мета: 44 500 грн. Наша мета: 15 000 грн.Для донатерів влаштовуємо розіграш. Цього разу матимемо 5 переможців!Подарунки:1-е місце — комікс + Фанко фігурка Гарлін2-3-є місце — по коміксу «Аквамен. Андромеда» + тематична закладинка4-5-е місце — розмальовка для дорослих «ODY-C» за мотивами однойменного коміксу від Image———— УМОВИ ————1. Задонатити від 50 грн на зазначену монобанку.2. Донатити кошти можна будь-яку кількість разів, або один великий донат. 100 грн = 2 квитки, 150 = 3 квитки, 500 грн = 10 квитків тощо.3. Донат може складати й менше 50 грн, але у розіграші брати участь не будете. Та допоможете важливій і потрібній справі.4. УВАГА! В коментарях вкажіть як з вами можна зв'язатися, це обов'язково. Якщо переможе користувач Monobank — вам надійде сповіщення у додаток. Не проґавте його, ви матимете лише 4 дні для підтвердження своїх даних. Якщо переможе клієнт іншого банку, то ваш коментар допоможе нам вас знайти.5. Як допомогти без участі у розіграші? Поширенням інформації будь-яким способом, донатом менше 50 грн або більше.6. Збір триватиме, поки не досягнемо загальної сума збору. 🎯Наша ціль: 15 000.00 ₴🔗 Посилання на банку:https://send.monobank.ua/jar/3zUUtDsY63Традиційна подяка за подарунки:🙇‍♂️ За фігурку «Гарлін» дякуємо Тетяні Чорненькій.🙇‍♀️ За комікс «Гарлін» дякуємо видавництву РМ.🙇‍♂️ За комікси «Аквамен. Андромеда» дякуємо Марині Дубині та Тетяні Калитенко.