Заглушка

​Якщо Дональд Трамп не позбудеться своїх ілюзій, він зазнає поразки в переговорному процесі щодо припинення війни в Україні. Про це пише в своїй колонці для The Washington Post відомий американський журналіст Девід Ігнатіус.🔻По-перше, Трамп вважає, що "Путін хоче миру". Але його російський візаві жодного разу цього не продемонстрував. Навпаки: Путін хоче воювати далі, він хоче, аби Україна опинилась під російським пануванням. Яскравим свідченням є його заяви про те, що слід "усунути першопричини кризи".🔻По-друге, Трамп чомусь впевнений, що Росія потенційно може стати золотою жилою для США. Але це не так: Росія залишається корумпованою, погано керованою країною, залежною від експорту енергоносіїв. В останні десятиліття вона дедалі більше занепадає.🔻По-третє, він думає, що скалічену війною Україну можна примусити до капітуляції - і знову помиляється. Україна має не тільки сильну армію, здатну воювати, але й підтримку Європи. Трамп не зможе нав'язати Зеленському невигідну угоду, тому що європейські союзники разом із Україною готові чинити опір.Генрі Кіссінджер, якого можна вважати найкращим переговірником сучасної дипломатії, попереджав: "Кожен переговорник, який піддається ілюзії, ніби його особистість автоматично забезпечує прорив, швидко опиниться в особливому чистилищі, яке історія зберігає для тих, хто оцінює себе за оплесками, а не за досягненнями".Таке чистилище може чекати й на Трампа. Але є альтернатива. Докладно про неї - в нашому перекладі колонки Девіда Ігнатіуса

Эндрю Перпетуа про українську оборонуХоча я і маю особисту неприязнь до Перпетуа, через деякі його слова та тези. Проте він в одне обличчя, переглядає сотні відео поповнюючи особистий log втрат на десятки або сотні одиниць, а тому чудово бачить, що відбувається на полі бою. І тому його думку ігнорувати було б нерозумно.За словами Перпетуа Україна адаптує свою стратегію ведення бойових дій, роблячи акцент на обороні за допомогою дронів. Основні російські успіхи пояснюються або слабкістю окремих українських підрозділів безпілотників, або чисельною перевагою. Недостатня ефективність підрозділів часто зумовлена не низькою якістю персоналу, а нестачею техніки або людей. Сильні українські дронові підрозділи здатні стримувати наступ лише за умов значних російських втрат, що свідчить про ефективність такої оборони, хоч і з певними ризиками.Оборона з використанням дронів дозволяє зменшити кількість захисників на конкретній ділянці, що дозволяє компенсувати брак живої сили в України. Проте це робить лінію фронту крихкою. Якщо росіяни проривають оборону, Україні складно повернути втрачені позиції через нестачу піхоти. У короткостроковій перспективі це призводить до поступового просування ворога, але в стратегічному плані не виглядає критичним.Росія продовжує використовувати бронетехніку, але інтенсивність та ефективність таких атак зменшується. Спочатку наступи супроводжуються використанням бронетанкових формувань, однак із часом вони зводяться до легкої піхоти. Невеликі бронетанкові штурми ще можливі, але їхня частота суттєво знизилася. Це вказує на зростаючий дефіцит важкої техніки в армії РФ.В цей же час, Україна нарощує спроможності завдавати ударів углиб тилу противника — на 30–60 км від лінії фронту. Це ускладнює логістику РФ, змушуючи віддаляти склади і підвищуючи навантаження на транспортну інфраструктуру. Такі удари створюють ефект ланцюгової реакції: зростають втрати техніки, утруднюється підвезення боєприпасів, погіршується моральний стан військ.Україна поступово підвищує рівень самозабезпечення — розробляє власні дрони, бронетехніку та артилерію, хоча й залишається залежною від західної підтримки, особливо в сфері ППО. Росія ж, навпаки, нарощує залежність від імпорту — боєприпаси, ракети, електроніка. Загалом ця динаміка свідчить про стратегічне виснаження Росії та поступове зміцнення позицій України.

Втрати техніки в рамках операції в Курській області станом на 7 квітня 2025 рокуЗагальний рахунок втрат: 750:868 на користь зс рф (за два тижні: 10:78 на користь зс рф)Втрати ЗСУ:- 3 Т-64БВ (2 знищені, 1 захоплений);- 1 Т-64БВ зр. 2017 р. (знищений);- 1 Т-72Б (знищений);- 1 невстановлений танк (знищений);- 4 БМП-1(П) (знищені);- 2 БМП-1 або БМП-2 (знищені);- 2 БМП-2(К) (знищені);- 1 БМП-1ТС з модулем «Спис» (знищена);- 2 БМП-2(К) (знищені);- 1 БТР-3Е (знищений);- 3 БТР-4Е «Буцефал» (знищені);- 4 БМП M2A2 Bradley ODS-SA (3 знищена, 1 кинута);- 1 Marder 1A3 (кинута);- 1 Strf 9040C (знищена);- 1 МТ-ЛБ(у) з модулем БМ-7 «Парус» (знищена);- 4 Pbv 302 (знищені);- 2 БТР-60ПБ (1 знищений, 1 захоплений);- 1 FV103 Spartan (знищений);- 1 М1117 Guardian (знищений);- 7 M1126 Stryker (4 знищені, 2 кинуті, 1 захоплений);- 3 M113A3 (2 знищені, 1 захоплений);- 3 МТ-ЛБ (знищені);- 3 VAB (2 знищені, 1 захоплений);- 1 КШМ М577 (кинута);- 3 MRAP Bushmaster (знищені);- 1 BMC Kirpi (знищений);- 2 BMC Kirpi II (знищені);- 5 невстановлених модифікацій HMMWV (знищені);- 3 M1114/1151 HMMWV (2 знищені, 3 захоплені);- 2 M1152 HMMWV (знищені);- 8 International M1224 MaxxPro (знищені);- 1 Козак-2 (кинутий);- 3 Козак-7 (2 знищені, 1 захоплений);- 1 MRAP Новатор (знищений);- 1 MRAP Roshel Senator (знищений);- 1 невстановлена ББМ (знищена);- 3 122мм САУ 2С1 «Гвоздика» (знищені);- 1 152мм САУ 2С3(М) «Акація» (знищена);- 1 артилерійська ТЗМ M922 (знищена);- 1 БРЕМ Bgbv 90 (знищена);- 1 БРЕМ Challenger (знищена);- 1 ІМР-2 (кинута);- 1 танковий мостоукладальник M60 AVLB (знищений);- 1 машина розмінування WiSENT 1 (знищена);- 1 амфібійний бронетранспортер BvS10 (знищений);- 2 ГАЗ-66 (знищені);- 1 МАЗ-5336 (знищений);- 1 Урал-4320 (знищений)Втрати зс рф:- 1 Т-62МВ обр.2022 (знищений);- 1 БМП-2 675-сб3КДЗ (знищена);- 3 КамАЗ-53949 «Тайфун-К» (знищені);- 2 «Рємдізєль З-СТС «Ахмат» (знищені);- 1 120мм САУ 2С9 «Нона-С» (пошкоджена);- 1 122мм САУ 2С1 «Гвоздіка» (знищена);- 1 самоскид Урал-6370-0121-30 (знищений)#Курськ #Суджа #Naalsio

YIGAL LEVIN 🇮🇱🇺🇦Данський військовий аналітик Андерс Нільсен про Трампа і мирні переговори:- Риторика Білого дому значно змінилася: якщо Трамп раніше говорив, що мир буде укладено дуже швидко, то тепер його частіше обіцяють укласти протягом року. Однак за обговоренням термінів менш помітна інша зміна риторики: якщо раніше американці говорили про мир, то тепер все частіше про «припинення вогню». Мирний договір і припинення вогню - дуже різні поняття, які слід прояснити детальніше.- Мирний договір - це обрис того, в яких умовах перебуватимуть протиборчі сторони після закінчення війни. Припинення вогню - тимчасовий захід, до якого вдаються з певними цілями. - Наразі в російсько-українській війні певною мірою діє припинення вогню по енергетичній інфраструктурі терміном на 30 днів, однак воно не означає, що удари припинилися - просто змінилися цілі. Ба більше, схоже, що росіяни готуються до нового наступу, збільшуючи кількість атак на фронті. Інша угода про припинення вогню - у війні на морі - поки що не набула чинності, оскільки росіяни зажадали до неї додаткових умов, наприклад, зняття частини санкцій.- У поточній війні вже були випадки припинення вогню - наприклад спроби організувати гуманітарні коридори для цивільних з Маріуполя в облозі - багато з яких були порушені росією. Однак це приклади припинення вогню з певною специфічною метою, які не є прелюдією до мирного договору. - Припинення вогню, що передує мирному договору, зазвичай має на меті вироблення довіри - країни, які перебувають у війні, завжди настільки не довіряють одна одній, що завжди сумніваються, що їхній ворог справді дотримуватиметься умов миру, а тому й не хочуть йти на компроміси. Припинення вогню якоюсь мірою допомагає повернути таку довіру. Крім цього, припинення вогню дає змогу політичному керівництву країн відволіктися від необхідності постійно реагувати на військову обстановку, що стрімко змінюється, і більш вільно подумати над умовами миру. - Очевидно, що поточні «припинення вогню» не задовольняють ці умови, необхідним для досягнення миру. Мораторій на удари по енергетичній інфраструктурі більш вигідний росіянам - Україна не завдає ударів по паливній інфраструктурі рф, які були важливою частиною її стратегії перемоги у війні. Україна пішла на цей захід через необхідність продовження американської військової допомоги. - Водночас жодної довіри ця угода не зміцнила, як і не дала політикам відволіктися від розв'язання поточних завдань - росіяни просто почали бити по інших цивільних об'єктах, житлових будинках і лікарнях, у прагненні ще більше натиснути на мирне населення та примусити Україну до капітуляції. - Якби росіяни справді хотіли б якихось змістовних перемовин, вони б поводили себе навпаки - припинили б дальні удари по цивільній інфраструктурі та послабили тиск на фронті, щоб виробити бодай якусь довіру до себе. Зрозуміло, за таких умов, які спостерігаються зараз, жодних змістовних мирних переговорів не вийде. - У цьому контексті варто зазначити, що теперішня поведінка американців, найімовірніше, тільки продовжує війну і виявилася контрпродуктивною.

Ранкові суботні Стів Віткофф і Такер Карлсон!Стів Віткофф: Найбільша проблема цього конфлікту - це ці так звані «чотири регіони» - Донбас, Крим і ще два. Вони російськомовні, там відбулися референдуми, на яких переважна кількість людей проголосувала, що вони хочуть бути з росією. Я вважаю, що це головна проблема конфлікту. Коли цей кейс владнають - і у нас була дуже-дуже позитивна розмова з цього приводу...Такер Карлсон: І росія контролює ці [регіони]? Фактично, деякі з цих територій зараз, з точки зору росії, є частиною росії?Стів Віткофф: Вірно, це так. Але це завжди було проблемою. І ніхто не хотів про це говорити, це слон у кімнаті. Слоном в кімнаті є те, що є питання з точки зору Конституції України щодо того, чим вони можуть поступитися, які території віддати. Враховуючи контроль росії над цими територіями, питання полягає в тому - чи визнає світ, що це російська територія, чи Зеленський виживе у політичному вимірі, якщо він це визнає. Я думаю, що це центральна проблема конфлікту, абсолютно.Щодо НАТО, то я вважаю, що Зеленський і його типу «права рука» Єрмак переважно прийняли [той факт], що вони [Україна] не стануть членом НАТО. Було багато розмов на тему, чи може на них поширюватися те, що називається «гарантіями згідно Статті 5», які дає кожна країна НАТО. Україна у певному сенсі може отримати такі гарантії від США та європейських країн-членів НАТО, але це відкрите для дискусій питання. Але мені здається, що вже є прийняття того, що якщо буде укладено мирну угоду між Україною та росією, то Україна не буде членом НАТО.

Стосовно "Kill switch" на F-35На фоні новин про відмови від F-35, потрібно розуміти, що це відбувається не через якийсь "Kill switch", про який розповідають ЗМІ із посиланням на officials (хто ці officials?). Все куди простіше і логічніше, це якраз чудово зміг пояснити MtarfaLee.По-перше, міф: люди думають, що США можуть натиснути на вимикач і вимкнути F-35 посеред польоту або на аеродромі. Це сексуальна конспірологія, повна фантастика. Але для цього немає жодних доказів чи технічної бази. Так звідки ж взялася ця ідея? Два слова: ALIS і ODIN.ALIS - Автоматична інформаційна система логістики (Autonomic Logistics Information System) - це своєрідний логістичний мозок F-35. Вона відстежує стан літака: показники роботи двигуна, дані про навантаження тощо. Ця інформація надходить на центральний сервер (керований США), щоб екіпажі могли полагодити поломку і замовити запчастини. Це інструмент обслуговування, а не джойстик.Існує також ODIN - Інтегрована мережа оперативних даних (Operational Data Integrated Network). Це нова блискуча заміна ALIS, більш хмарна і менш громіздка. Суть та сама: вона реєструє дані, щоб літак міг продовжувати літати. Але ось що головне, ні ALIS, ні ODIN не керують літаком. Це допоміжні системи, а не вимикачі.Так чому ж це міф? Це зв'язок з США. ALIS та ODIN підключаються до серверів, які контролюються США. Щось на кшталт: «А що, якщо вони відключать доступ?» Звісно, це дуже ускладнить технічне обслуговування. Але літак все одно зможе літати. Це не дистанційна кнопка «вимкнути», це повільний логістичний головний біль. Інший аспект: оновлення програмного забезпечення. У F-35 більше 8 мільйонів рядків коду, і США просувають оновлення для безпеки і продуктивності. Чи можуть вони їх притримати? Так. Чи може сам літак завалитися? Ні - він просто застаріє, але не помре. Знову ж таки, немає миттєвого вимикача.Геополітика також підживлює це. США напружують м'язи, запроваджуючи санкції та ембарго на постачання запчастин. Додайте трохи параної щодо кібербезпеки (хто-небудь пам'ятає про SolarWinds?), і бам: люди уявляють собі чорний хід у F-35. Це стрибок від «впливу» до «дистанційного вимкнення». І ось що найцікавіше: США не потрібен «вимикач». Вони контролюють логістику. F-35 - це звір: стелс, датчики, двигуни і все це повинно бути справним, щоб безпечно літати. Вгадайте, хто керує глобальним ланцюжком постачання цих деталей? Lockheed Martin і уряд США.Уявіть собі: радар виходить з ладу. Вам потрібен новий. Без запчастин, що постачаються з США, ви застрягли. Літак технічно може літати, але жоден пілот не ризикне з несправною системою. За правилами безпеки літак не підніматиметься в повітря, доки все не буде перевірено. Це важіль впливу. Це не драматично, без зупинок у повітрі. Це повільно і нудно: відмова від деталей, а решту зробить знос. Іноземні оператори не можуть просто заклеїти F-35 скотчем, як старий МіГ. Високі технології вимагають американських запчастин. Це і є справжній контроль.Підсумок: «вимикач» - це міф, роздутий мережевою тряскою F-35 і домінуванням США. ALIS і ODIN стосуються технічного обслуговування, а не контролю. А логістика? Тут США тримають віжки в своїх руках, гарантуючи, що в повітря підніматиметься лише повністю справний літак. Не потрібно ніяких змов.

Сергій Сидоренко: Колеги-журналісти, які завзято (спільно з російськими помийками) поширюють фейк про "Рютте відмовив Україні у членстві в НАТО", у мене вопріс: може, час зупинитися? Вам самім не гидко на цьому хайпувати?Цієї новини в реальності не існувало. Рютте такого не говорив. Взагалі.Спершу - про те, що було реально. Генсек НАТО давав інтерв'ю Блумберг-ТВ, обговорювали варіанти безпекових гарантій для України, на які погодиться Трамп і його адміністрація. У процесі обговорення журналістка, перебиваючи відповідь генсека (це цього разу важливо!), перепитує, дослівно: "But he is really taking off, is really takin Ukraine joining NATO off the table..." Тобто, "але ж він (Трамп) дійсно знімає зі столу питання вступу України до НАТО..."Рютте (якого, нагадаю, перебили) у цей момент каже "угу", яке у цьому контексті явно звучить не як слово "так", а як підтвердження того, що він у розмові, сприймає питання. І почувши це підтвердження, журналістка продовжує ставити своє питання про те, як Україні гарантувати ненапад Росії.Робити новину з цього "угу"? Колеги, ви серйозно? Як жартують у нас в офісі, наступним рівнем падіння українських ЗМІ буде новина "по очах Рютте було видно, що членство України в НАТО вже не розглядають".Та понад те, навіть ЯКБИ це було реальною ствердною відповіддю з боку Рютте (підкреслю, стверджувати це немає підстав), то звідки купа українських медіа придумали, що щось змінилося, що членство виключене абощо.Трамп не розглядає вступ України до НАТО - і це добре відомо. А тим більше він його не розглядає зараз, у рамках мирної угоди. Це - факт, багато разів підтверджений. І він зовсім не змінює статусу України як aspirant country у відносинах з Альянсом. Рішення Північноатлантичної ради про те, що Україна буде членом НАТО - наразі чинні (побачимо, звісно, що з самим Альянсом буде).Це - факти.А те, що зараз несеться українськими медіа - фейк. І дуже сумно було побачити, "на хайпі" поширення цього фейку підхопили також авторитетні медіа.І, схоже, їх навіть не цікавить те, що західні медіа цієї "сенсації" не побачили, лише деякі українські та - сюрприз - російські. І щось мені підказує, що саме роісянці могли бути джерелом та натхненням для тих, хто потащив це в український простір.

Публікується відредагований текст авторства Володимира Єніча:Отже, підводимо підсумки: зібрано аж 114 000 гривень менш ніж за добу!!! (насправді, трохи більше, але про це згодом).Результат видатний!З зібраної суми буде придбано толковий коліматор та, можливо, хороші штани (або демісезонне взуття - примітка Мортіса) Мортісу.Все інше лишається на банці - нехай Мортіс визначає, які потреби закривати (можливо, найближчим часом - чекаю на інформацію від командира - необхідно буде придбати детектор/перехоплювач сигналу дронів - прим. Мортіса).При цьому банка буде відкритою для збору - хто хоче задонатити - без проблем.Водночас подумаємо на рахунок мерча за донати (замовлено певну кількість патчів як з «оборотних засобів» банки на суму у 3000 грн., так і власними коштами Мортіса, відправка шевронів здійснюватиметься по їх готовності - прим. Мортіса).Реквізити для донатів у Фонд ПВК «Фрірен»:Монобанка: https://send.monobank.ua/jar/4S1cRtgMDQНомер картки банки: 4441111121848513Revolut: 4175420020192077Крипта (Єніче, тобі шо, робити нічого?) THnNxCxzVU7mvyWapWa3ZiTWbDzfF9nN5D

Serg Marco: Моральний дух військ. Трохи особистих спостережень.Ми зараз живемо в ситуації, коли ворог має ініціативу. Коли ініціатива була у нас - більш пригнічений стан був у росіян, коли вони забрали ініціативу - все змінилося на 180 градусів. І ми все сприймаємо в чорних тонах. Про те що ініціатива - то є річ змінна, і щоб нею володіти - треба план та відповідний моральний стан, всі вже забули. Ми обговорюємо здебільшого невдачі, забуваючі про тих, хто робить свою роботу успішно. Місяць за місяцем. Наш підрозділ наприклад перестав викладати відео уражень ворога та техніки, бо нічого цікавого чи нового ми в цьому не бачимо вже. Та і що показувати? Всі ці ураження дронами в різних ракурсах всі підписники вже бачили багато разів, в тому числі від інших підрозділів, які теж гарно роблять свою роботу.Піхота перестала викладати відео успішного відбиття штурмів/своїх штурмів, тому що "ну це ж вже багато разів було".Ну і чого хвалитись що позицію відбили, якщо ми вчора 10 кв.км. втратили?І ці всі подвиги залишаються за кадром. Вся ця робота, яку підписники бачуть в сухій статистиці Генштаба кажен ранок з втратами ворога 1000-1500 за добу. Військова машина працює. Генерує події, які залишаються за кадром. Вперто точить камень, який складається з тисяч мʼясних мішків особового складу, розуміючі, що цей камень має межі, і колись черговий удар дасть неочікувану, але таку важливу тріщину, і потім ми зрозуміємо, що достояли до потрібної події, вистояли, і почнемо бити туда все сильніше, трощити цей камінь активніше, але зараз треба стояти і наносити ураження. І ми стоїмо. Переживаючи черговий складний день. З нервами, поганим настроєм, критикою (ну куди ж без цього? Який солдат не критикує командування?) командирів, та стараючись забезпечити себе на завтра, бо завтра буде не менш складний день.Так ось. Мені дуже не подобається, що ми почали забувати, якиими силами ми тримаємося та які події генеруємо. Бо кожен день складається не тільки з втрат теріторії, але ще і з героїчних подій піхоти, успішних подій дронщиків, та багато простих подій, які дозволяють жити цій військовій косилці, що не глядячи ні на що, продовжує свої кроваві жнива. І про це треба знову навчитися говорити. Це ж є і одною з проблем мобілізації. Піти в армію яка успішна - народ може піти. Піти в армію що програє та біля неї тільки погани новини - ну це вже зовсім по іншому сприймається. Треба більше говорити не тільки про проблеми, але і про досягнення, і про героїзм. Так, це складніше ніж у 2022 році, коли ще всі не були настільки вимотані війною. Але треба.

Serg Marco: Про Покровськ та заходи туди.Спроби закинути туди ДРГ йдуть вже другий, а може і третій місяць. А може і більше. Перші заходи були ще зі сторони Мирнограда. Агломерація майже пуста, залізти туди десь по посадкам в туман малою групою та вилізти, в обмежених випадках у пігдогів виходило. Але організувати накопичення - ніт.Зараз вже ворог пробує з іншої сторони зайти ДРГешками. Скільки там було реальних спроб зайти, а скільки приніс Слон.ФМ на своїх крилах - точно незрозуміло.Зараз Покровськ ще тримають. Більша загроза там - не ДРГ, а фпв, які полюють за всіма на кожній дорозі біля міста. І втримають, якщо лінія не буде сипатись. Якщо лінію стабілізують - то і в 2-3 ешелонах зможуть навести порядок. Якщо ж ніт - ну, десь просочиться ворог, з часом накопичиться в місті та займе там кругову оборону, поки до них буде прориватись штурмова група. Зараз стараються стабілізувати той фланг, на якому важко. Здебільшого, правда, заборонами відступати, але як можуть зверху - так і допомогають. Якщо нові бригади (які поставили в лінії зі старими бригадами) зберуть раму, скоординуються по засобам та зупинять ворога - все буде норм. В сухий статистиці втрат кілометрів за день не видно, що роблять СОУ у протидію. Але робиться багато. Підрозділи придаються, дронщики працюють, ворог несе сильні втрати, слабкі міста стараються прикривати одразу. Чесно сказати, я вважаю що РФ не зможе підтримувати такий ритм довго. Але поки що вони його тримають, причому любими наявними ресурсами. Вони розуміють, що тільки вони зупиняться, і втратять ініціативу, ми зберемо раму, вкопаємось, організуємо нормально оборону і вони завязнуть. Але на це треба час, якого вони нам не дають.Взагалі я маю надію що якщо ми потримаємо їх місяць, то потім почнуть підійматись хмари, полетять крила та зможуть забезпечити ураження ворога у 2-3 ешелонах, що сильно притормозить ворожі штурмові дії. Бо зараз хмари на висоті 100-200 метрів, і 95% всієї розвідки забезпечують мавікі, але в них є обмеження по дистанції. Крила дають втричі більшу оперативну обізнаність. Ну і дефіцит мавіків теж зараз не грає нам на руку, але то таке, то я к слову. Але для цього треба протриматись. Дочекатися умов, при яких ми зможемо покращити ураження, а це без більш якісної розвідки складно.Треба визнати - ворог вміє використовувати несприятливі погодні умови в своїх діях. Тому він давить саме зараз. І ДРГ є частина цього процесу.