У шумеро-аккадській традиції Нінхурсаг постає як одна з найдавніших богинь – “Володарка священної гори”. Вона є уособленням родючої землі, що не лише годує, а й формує саму структуру життя.Її імена змінювалися залежно від функцій:Кі (KI) – персоніфікація Землі;Нінмах – “Велика Пані”;Мамі – праматір, яка бере участь у створенні людства;Аруру – та, що ліпить з глини нове життя. Нінхурсаг, мати, яка породила все живе, та, що зібрала голови богів у своєму лоні. У міфі про створення людини саме Нінхурсаг разом із мудрим Енкі бере участь у формуванні людських тіл з глини та наділенні їх життям. Вона – архетип першої повитухи світу, тієї, що приймає пологи космосу.Ти — та, що формує дітей у материнському череві, добрий горщик, який дає життя Символом богині була гора – місце сили, яке поєднує небо і землю. Гора уособлювала як родючу лоно-утробу, так і опору буття. Нінхурсаг – не лише мати, а й строга хранителька рівноваги. У міфі про “Енкі та Нінхурсаг” вона карає бога вод за надмірність і порушення гармонії, але зрештою зцілює його, повертаючи порядок.Вона — мати богів, творець людей, мудра повитуха, що визначає долі Архетипічний сенс Нінхурсаг – земля, яка народжує і вбирає; мати, яка годує і карає; гора, яка стоїть непорушно і водночас є джерелом життя. Вона нагадує, що життя – це коло, а не нескінченне зростання.