Арістотель розмірковував над тим, який орган у людському тілі відповідає за мислення та відчуття, і дійшов висновку, що це серце, а не мозок: мозок холодний, а серце тепле; не всі тварини мають мозок, але всі мають серце і кровоносну систему; і якщо в нього встромити ніж або цвях, людина нічого не відчує – тож як мозок може бути центром відчуттів?Багато хто вірив Арістотелю. Його погляди мали вплив протягом століть, поки два вчених, Камілло Гольджі та Сантьяго Рамон-і-Кахал, не вирішили подивитися на мозок під мікроскопом. Вони побачили нейрони різної форми, з різними відростками, по-різному з'єднані в різних частинах мозку. Вони зрозуміли, що в мозку відбуваються процеси мислення, обробки відчуттів і рухових команд. Їхні дослідження заклали фундамент сучасної нейронауки. Обидва вчені отримали Нобелівську премію, але Рамон-і-Кахал підкреслював, що мозок складається з нейронів і з них можна побудувати нейронну мережу, тоді як Гольджі не був у захваті від ідеї таких елементарних одиниць. Він надавав перевагу концепції мережі, де все переплетено. Таким чином, обидва мали дещо різні погляди на те, як працює мозок, але Нобелівську премію отримали саме вони.Вчення Рамона-і-Кахала про нейрони та теорію Гольджі дотримуються і сьогодні. Навколо них точаться дискусії: одні вчені наголошують на важливості нейрона та його роботи, інші – на нейронній мережі та розподіленій обробці інформації в мозку.Нейронаука розвивалася, і певний час ідеї Кахала переважали: нейрони були відкриті, і стало зрозуміло, як вони пов'язані між собою і передають інформацію. Дійсно, нейрон – це цілісне утворення. Він складається з тіла клітини, дендритів, які приймають інформацію, аксона, який передає інформацію іншим нейронам, і синапсів – точок контакту між двома нейронами, де інформація передається від одного нейрона до іншого. За цією схемою мозок нагадує електронну схему. Нейрони можуть бути збудливими або гальмівними. Якщо взяти певну кількість нейронів обох типів, з'єднати їх і розробити певну схему, вони будуть працювати за призначенням.Все було добре, поки не прийшло усвідомлення того, що і Гольджі мав рацію в деяких аспектах. Наприклад, нейрони можуть утворювати електричні синапси, через які можуть вільно проходити іони. Нейрони виявилися не такими елементарними, як вважалося раніше. Наприклад, у корі головного мозку гальмівні інтернейрони утворюють мережу, з'єднану електричними синапсами. Також було виявлено, що працюючий нейрон випромінює електромагнітні поля, які можуть впливати на сусідні нейрони. Це було названо ефаптичною передачею. Деякі дослідники зараз вважають, що вона може відігравати функціональну роль.Читати статтю повністю.