Статистика telegram channel - @midnightquantum

🎁 Книжкові покупки та подарункиВи не повірите, але до мене приїхали нові книжечки! От ніколи такого не було, щоб до книжкового блогера й раптом приїхали нові книги😂📖 “Вогонь доккебі” Лі Йондо - це третя книга циклу південнокорейського фентезі “Той птах, що п’є сльози”. Ми читаємо цю серію разом з Ланою і вже дочитуємо першу книгу, свій відгук про неї я писав тут. Враження від цієї серії в мене винятково позитивні, вона дуже оригінальна та цікава, настільки, що вчора ми з Ланою дуже раділи, що вже є друга та третя книги українською (всього їх 4) і не треба чекати. Бо дуже хочеться дізнатися про розвиток цієї історії.📖 “Пісня дібров” Павло Дерев’янко - третій том трилогії українського темного фентезі “Літопис Сірого ордену”. Я не читав ці книги й спеціально чекав, коли вийде перевидання всіх трьох томів. Чув за ці книги тільки позитивні відгуки тож тепер планую прочитати послідовно всі книги.📖 “Антиутопія маніфест”, том 1 “Уламки майбутнього” та том 2 “Ілюзія досконалості” - ці книги надіслав мені на розіграш один з укладачів цих збірок, Зорян Костюк. В двох книгах зібрані оповідання українських авторів в жанрі антиутопії, хоча я не сказав би, що там тільки чиста антиутопія, деякі оповідання - це намагання авторів зазирнути у майбутнє і передбачити розвиток технологій та можливі негативні наслідки. В першому томі автори зосередилися на темі можливого майбутнього в якому, наприклад, отримали розвиток технології віртуальної реальності й люди массово переселяются на сервери компаній, то що тоді буде з реальним світом і чи зможуть обидва світи співіснувати? Які ризики несе стрімкий розвиток штучних інтелектів та віртуальних світів в яких люди стають богами й не можуть померти. Звісно письменники торкаються й екологічних катастроф, контролю за суспільством та приватним життям тощо. А в другому томі головна тема - досконалість суспільств, різних міст, життя на землі, технологій тощо. Автори створюють неймовірні ідеальні світи й намагаються зрозуміти, в чому небезпека досконалості. Я прочитав обидва томи, вчора дочитував другий і так зачитався, що заснув десь близько 3-ї години ночі. Майже всі автори мені невідомі й за це велика подяка укладачам збірки, вони намагаються просувати нових українських письменників та письменниць. Й це шикарні оповідання, мої улюблені поки що це “Корпорація “Небо”” та “Підкажіть, як тут померти?” з першого тому, в другому томі теж є свій топ оповідань, скоро напишу це детально у відгуку. Повірте мені на слово (поки немає відгуку) - ці збірки точно варті вашої уваги, одні з найкращих збірок української фантастики, що я читав.Ще важливо те, що весь прибуток з цих книг йде на допомогу ЗСУ. Тож, дуже раджу придивитися до них - і оповідання дуже оригінальні та цікаві, й можна підтримати українських маловідомих авторів та ЗСУ.#книжковіпокупки #книжковіподарункиЮтуб-канал “Три кванти опівночі” | Підтримка каналу

☄️ Триває передпродаж на нашу нонфікшн-новинку – книжку Войцеха Орлінського «Коперник. Революції»👌🏻 Автор книги – Войцех Орлінський – польський письменник, журналіст і багаторічний дописувач польської «Газети Виборчої». У його доробку – низка видань, присвячених популяризації постаті блискучого фантаста Станіслава Лема, зокрема, перекладена українською – «Лем. Життя не з цієї землі». 🔥 «Коперник. Революції» – це яскраве нонфікшн-видання, яке простежує не лише життєвий шлях відомого астронома, але і час та особливості епохи, в які йому пощастило народитись. Коперник-астроном народжується в таємниці, в тіні Коперника-лікаря, Коперника-правника, Коперника-каноніка і Коперника-політика. Невідомо, де і коли саме наш герой зацікавився обертами небесних тіл і вирішив присвятити кілька десятків років важкої праці створенню їх математичного опису. 🧳 Орлінський пише про Коперника, як людину унікальних талантів і вмінь; чоловіка, про життя якого можна написати хороший шпигунський роман чи гостросюжетний фільм. І все це – красиво, у витриманому стилі досвідченого колумніста, який вміє приправити історію дотепними вставками і сміливими гіпотезами. Переклад Олеся ГерасимаОбкладинка Олега КіналяОчікуємо наприкінці жовтня.

Це просто читацький кайф. Не розумію, чому так мало відгуків на цю книгу. Вона є вкрай рідким представником суміші похідних стімпанку - це ефірпанк та клокпанк. Навіть окремо в цих жанрах дуже мало дійсно гарних книг, а їх суміш, на механіці якої побудований весь світ книги я зустрічаю можливо вперше в житті. Настільки яскраву та гарно прописану суміш ефірпанку та клокпанку. І це, на хвилиночку, УКРАЇНСЬКИЙ автор та книга. Просто шикарно.Тут чудова, легка і дуже динамічна історія, гарні персонажі, шикарна детективна інтрига та вкрай оригінальний світ. Відгук я не пишу, бо читаю і не хочу відволікатися😂Ми читаємо разом з Ланою цю книгу і вона теж в захваті від неї, а це показник, бо Лана є абсолютним експертом в цих жанрах. Та і я в цілому непогано на них розуміюся, навіть в світовій літературі зустріти таку книгу в цих жанрах - рідкість.Додам про янг едалт, раз питають. Так, тут більшості героїв по 16-17 років, але автор дуже гарно з ними попрацював. З одного боку їх підлітковість, гормональний вибух, інколи ще дитяча поведінка є, але з іншого боку під дією середовища, де вони працюють та виросли, вони швидко стали дорослими і вимушені приймати складні виважені рішення. Чудові персонажі й немає типової бісячої поведінки підлітків.

🎁 Книжкові покупки та подарункиОй тримайте мене семеро, зараз буду хизуватися новими книгами! Врешті решт, як нижковий блогер чи хто? (“ми тут блогери, а ти найманий працівник” (с) Коти)📖 З видавництва “Lobster” мені прислали книгу “Алгоритми життя” Чень Цьовфаня - це збірка науково-фантастичних оповідань, де головний акцент зроблений на розвитку штучного інтелекту.Книга занурює читача у майбутнє, де людство співіснує з новітніми технологіями: від штучного інтелекту і цифрових світів до біотехнологій. Автор майстерно показує, як технології проникають у наше життя і впливають на тіло, свідомість та суспільство. Читача чекають несподівані сюжетні повороти і сміливі експерименти з формою оповіді. Вони тримають у напрузі та змушують замислитися про межі можливого вже сьогодні. Я дуже чекав цю збірку і заради неї відклав зйомку відео “В центрі уваги: ШІ. Топ 5 книг про розвиток штучного інтелекту”, оскільки ця книга дуже підходить тематично й мен цікава сучасна китайська фантастика, бо я мало її читав. Думаю, що сьогодні й почну читати. P.S. у книги чудова обкладинка, рельєфна, шрифт та малюнок відчуваються на доторк, плюс мені подобається такий стиль оформлення.📖 Коли я побачив в телеграм-каналі видавництва “Ще одну сторінку”, що в них виходить роман “Сонячна машина” українського письменника Володимира Винниченко, то одразу замовив, як раз вже давно підшукую де б цей роман купити. Це абсолютна класика української фантастики й книга стала відомою та популярною далеко за межами України. Це моя перша покупка у цього видавництва і я дуже задоволений якістю книги та її дизайном, прям все супер. В мене буде окреме відео про класику української фантастики, але поки точно не можу сказати, коли буду його робити.З появою Сонячної машини ніхто більше не мусить працювати, щоб за робити на прожиття. Це порятунок для цивілізації і водночас передвісник її кінця — адже винахід змінює світ. А втім, не все так погано...«Сонячна машина» — перший український фантастичний роман. Як і тогочасна дійсність, він відображає різні, навіть протилежні тенденції. Любовні лінії у сюжеті переплітаються з міркуваннями про справедливість і загальнолюдське добро, а яскраві описи природи чергуються із вчинками, до яких героїв спонукає обов’язок. Попри художню неоднорідність і наївність фантастичного компоненту, «Сонячна машина» здобула вагоме місце в українській класиці й досі заслуговує на увагу. 📖 “Загроза з того світу” - це третій том циклу Джима Бутчера “Справи дрездена”, його мені надіслали з видавництва Nebo BookLab Publishing, за що їм величезна подяка. Скоро пришлють ще 1 та 2 томи і всі три я розіграю у відео про цю серію книг. Відео орієнтовно я планую на самий початок нового року і планую його робити про всю серію, але без спойлерів. “Справи Дрездена” - це одна з моїх улюблених серій міського гумористичного (а потім епічного та місцями навіть темного) фентезі і хочеться зробити про цю серію гарне відео.#книжковіпокупки #книжковіподарункиЮтуб-канал “Три кванти опівночі” | Підтримка каналу

🗡 Ну, що не Кінгом єдиним так би мовити. Занурююсь у читання темного фентезі. Дуже мені книга подобається, і читаючи її й вирішив, що коли дочитаю, зроблю топ темного фентезі яке є українською, і туди її обов’язково додам. А потім, як вийде 2-3 книги, я зроблю ще й окремо по всій серії “Малазька книга полеглих”.Я вже більше половини прочитав (книга збільшеного формату, тексту на одну сторінку багато, тож читаю досить повільно) і от що мені подобається - різноманітність та оригінальність. Автор описує різні терени магії, цікаву та складну систему Богів та містичних істот, сюди ж додаються терени та Боги які, як вважалося, зникли сотні тисяч років тому і все це дуже різноманітне й автор не повторюється та не робить 100500 схожих один на одного магів чи чарівних стародавніх істот тощо.Те саме стосується рас, бо люди тут не єдина раса. Крім людей цей світ населений дуже різними расами - Баґасти (не люди) - кочова спільнота воїнів-пастухів, Моранти (не люди) - цивілізація з глибин Хмарного лісу, Т’лан Імасси - одна з чотирьох рас засновниць, безсмертні, що живуть сотні тисяч років, прадавня раса тіс-андіїв, які теж не є людьми. І всі ці раси дуже оригінальні. логічно та детально виписані й, звісно, кожна має свої секрети та свою складну історію.Оскільки мова йде про Малазьку Імперію, то в книзі прям багато описів життя в імперії, де покоління живуть живуть стабільно, забезпечено, мають закони, які працюють й так в добробуті проходять сотні років. Все працює, розвивається мистецтво тощо. А тим часом імперія живе тільки поки захоплює нові території, і на кордонах йде вічна війна, там гинуть тисячі солдат та простих людей, закони майже не працюють й панує хаос сірих зон.Буду читати далі та їсти цукерки, хоча, боюся, якщо я з’їм всі цукерки, які в мене є, то сам стану цукеркою😂#КаджитЧитає #фентезі #СадиМісяця #МалазькаКнигаПолеглих #СтівенЕріксонЮтуб-канал “Три кванти опівночі” | Підтримка каналу

📖 Станіслав Лем про вторгнення СРСР у Польщу та росіян #2Жодна релігія не може нічого зробити для людства- Станіслав Лем Якось у Москві, в 1961 році, після 12 ночі я приїхав прямо з аеропорту в ресторан одного «ексклюзивного готелю», двері якого з вулиці атакував натовп росіян, охочих до веселощів. І хоча там ніхто нікого не гвалтував, не вбивав і не гадив, я побачив те, що справило на мене незабутнє враження, я назвав їх божевільним стадом, оскільки вони не вірять у Бога, тобто я бачив людей, яким відрізали Цінності, тотально ампутувавши етику; це було справді огидне видовище.Ці історії, ці діагнози відомі, а наша цивілізація робить, що тільки може, щоб їх приховати, затоптати, поховати, не помічати, не визнаватись у цьому, а якщо не вдасться, то explain away [пояснити якомога простіше]. Радянська система, як прояв corruptio optimi pessima [немає нічого гіршого, ніж псування найкращого] de facto є системою збереження тих рис, на які взагалі здатна підла людина. Зрада близьких, зрада друзів, брехня на кожному кроці, життя у фальші від колиски до могили, зневажання традиційних цінностей культури та бетонування певних формальних аспектів цієї культури; адже ясно, що насильство, катування й обгажування є однією стороною монети, інша її сторона — це радянське пуританство, вікторіанство, «вітчизняність», «патріотизм», «комуністична моральність» та інше. Що тут писати, що тут можна додати?! Й радикальному безвірному, такому, як я, думка про те, що Бога, мабуть, і немає, проте Сатана напевно все ж таки існує, якщо існують совети (СРСР), — ця думка нав'язливо повертається знову і знову.Величезна наддержава зі сфальсифікованою ідеологією (ніхто в неї не вірить), зі сфальсифікованою культурою, музикою, літературою, шкільною освітою, громадським життям — все сфальсифіковано від A до Я настільки сумлінно, під таким тиском репресій, під таким поліційним наглядом, що ця думка як сама собою: кому все це може служити краще, ніж Володарю Мух (Вельзевулу)??? Я знаю, що його немає — і в деякому сенсі це навіть ще гірше щодо постановки діагнозу, через відсутність негативного полюса трансценденції…»Оригинал: Lem S. Listy, albo opór materii, Kraków: W-wo Literackie, 2002, s. 261-263.Цей же текст однім дописом в ФБ #СтаніславЛем #СтаніславЛемПроРосіянЮтуб-канал “Три кванти опівночі” | Підтримка каналу

📖🎉Світлана Стольник “Літературна кав’ярня”Я не вірю, що це відбувається, але ось воно - я тримаю в руках книгу Світлани Стольник, яку ви знаєте як Лану з каналу “Книжкова божевільня”, з якою ми інколи робимо круті спільні відео. Колись дуже давно, здається ще до вторгнення русні, я читав ще сирий текст цієї книги у Word документі і тоді Лана казала, що, можливо, колись вона цей текст видасть. Але перспективи на це в той час були досить розмитими, тоді здавалося, що письменники та видавництва - це як Боги та Олімп, й нам, простим смертним туди не дістатися. І ось, книга вже в мене в руках! таке чудове пакування, яке Лана робила сама, що було жалко навіть відкривати. А всередині мене чекала підписана книга та листівка у стилі стімпанк.У світі парових технологій знайдеться місце кожному, чи то звичайний мешканець індустріального міста, детектив чи письменниця, яка одного разу покинула свій будинок та рідних. Еліс полетіла на дирижаблі назустріч новому життю, знайомствам та коханню. Що чекає на неї попереду? Чи принесе їй радість зустріч із давно втраченим батьком? І чи зможе вона розібратися у заплутаній історії разом із детективом? Пориньте в атмосферу світу стімпанку і розгадайте загадку графині разом із нашими героями. Я не дуже гарно пам’ятаю всі подробиці книги, але запам’ятав, що саме мені тоді подобалось - легкість тексту, він гарно сприймається та читається, головна героїня, вимушена починати нове життя з чистого аркуша й будувати його самостійно та атмосфера стімпанку, улюбленого жанру.У Лани я робив передзамовлення книги, звісно з автографом письменниці, а потім замовив ще одну копію книги (теж з автографом), щоб підтримати дебют української письменниці та розіграти цю книгу в нашій квантовій спільноті. І розіграш запущу буквально на днях.Звісно я буду нахвалювати цю книгу, а ви шо думали? В мене тут телемагазин на дивані (це наш локальний мем з чату, для тих хто не знає), а не якийсь там літературний блог! Нахабно використаю всі свої блогерські навички, щоб просувати книгу. І насправді я завжди так роблю для нових українських авторів, так було з “Аллервельт”, “Атраменти”, “Зніми VR-оки” тощо. Я їх просуваю, бо хто як не ми підтримає автора дебютанта? А наступного разу він чи вона напишуть ще краще, й ще й ще.#книжковіпокупки #книжковіподарункиЮтуб-канал “Три кванти опівночі” | Підтримка каналу

Поки в нас збивають шахеди - думки Каджита на ніч. А куди поділися всі ці таємні знаки на полях та чисельні фото НЛО, якими були забиті всі новини в 90-х та 00-х? Куди поділися цілі сімʼї "контактерів" з інопланетянами?Ну з контактерами ще зрозуміло, їх таки викрали інопланетяни, когось відвезуть на райську планету, а когось на досліди, бо людське тіло то велика таємниця для раси, що мандрує всесвітом📕А от щодо знаків та фігур на полях, я думаю то інопланетяни намагалися на своїй мові написати нам найростіше послання, типу "Привіт" або "Ну шо ви там?", а ми не зрозуміли, то ж вони вирішили, що ми занадто тупі й не пишуть більше.👽Головна загадка з фотографіями НЛО, але тут можливо, що в старих камерах стояла особлива оптика, яка дозволяла фотографувати та бачити кораблі прибульців, а зараз вже такої не роблять, тому ми й не бачимо ці НЛО👽Думаю, якби я відкрив канал про теорії змови, то він би був популярний) Ну а шо, невже весь цей час люди тупо брехали і викладали підробки? Та не, не може бути!👽P.S. фото справжні, я сам їх робив, присягаюся останнім снікерсом!😁

🐲 Найкраща у квантовому Мультивсесвіті фентезі тека!На моєму telegram-каналі та Ютуб-каналі дописів та відео про фентезі вже не набагато менше, ніж про наукову фантастику. І все це тому, що я дуже люблю цей жанр. В мене був проміжок часу, десь років 4-5, коли я читав тільки фентезі, від Глена Кука до Еріксона, Толкіна, Бутчера, Ле Гуїн тощо. І навіть у майстрів жанру наукової фантастики є окремі романи, або навіть серії які умовно можно віднести до фентезі, наприклад “Резервація Гоблінів”, “Братерство талисману”, “Зачароване паломництво” тощо, де автор намагається подивитися на світ магії з погляду науки, або альтернативных реальностей. Мені подобається такий підхід і я часто саме так і сприймаю фентезі. А ще, фентезі - це оповідь, у якій надприродне не пояснюють «наукою», а приймають як природну частину світоустрою: від повноцінних окремих світів, до «вторгнення дива» у наш побут (міське фентезі, магічний реалізм тощо). Магія тут - це не тільки фаєрболи та блискавки, а й мова метафор, якою письменники говорять про владу, війну, травму, співчуття чи дорослішання. Звідси і різноманіття піджанрів: високе фентезі, епічне, темне, грімдарк, меч та магія, міське та історичне фентезі, міфопоетика тощо.І якщо ви захоплюєтеся фентезі так, як і я, то пропоную вам підписатися на нашу спільну фентезі теку, в якій зібрані найкращі канали різної тематики, поєднаної фентезі темою. Ви можете підписатися як на всі канали одразу та і обрати найцікавіші особисто для вас.👍 Підписатися на фентезі теку: https://t.me/addlist/f-KsOV_R9YFiNzcy

📖 Бром “Викрадач дітей”. Темний бік вічного дитинства. #1Оригінальний персонаж Пітера Пена був створений шотландським драматургом і новелістом сером Джеймсом М. Баррі. Він уперше з'явився в романі для дорослих під назвою «Маленький білий птах» 1902 року, а потім став головним героєм у повнометражній п'єсі «Пітер Пен, або хлопчик, який не хотів вирости», яка дебютувала в Лондоні у 1904 році й відразу здобула успіх. Пізніше автор розширив цю п'єсу на роман «Пітер Пен і Венді», опублікований у 1911 році.Персонаж Пітера виріс з історій та ігор, які Баррі вигадував для п'ятьох синів своїх друзів, Сільвії та Артура Ллевеліна Девісів. Він розповів їм свої перші історії про Пітера Пена, деякі з яких були включені в глави роману «Маленький білий птах». Я читав історії про пригоди Пітера Пена, бачив екранізації, і навіть максимально добрі та чарівні Діснеївські перекази цієї історії все одно викликали в мене відчуття чогось трохи тривожного, якогось прихованого темного боку цієї історії. І саме це мене в ній приваблювало, якась похмура таємниця, що ховається між рядків тексту та між кадрами фільмів. Мені постійно здавалося, що ця історія, якби трохи її змінити, могла б стати чудовим атмосферним темним фентезі, або похмурою містичною казкою. І головне, я вважав і вважаю, що це історія для дорослих, а не для дітей.І не один я такий унікальний, хто відчував ще одну історію про Пітера Пена, приховану між рядків оригінального твору. Відомий американський художник-фантаст, знаменитий готичною темною естетикою своїх робіт, ілюстратор книг, письменник і художник-постановник фільмів у жанрах фентезі та жахів Джеральд Бром теж це відчув.Поштовхом для створення роману став один єдиний рядок з оригінальної казки, яку Бром перечитував вже будучи дорослим. Його сумніви викликав рядок, приблизний переклад якого звучить так: “коли вони, здається, дорослішають, що суперечить правилам, Пітер їх “проріджує””. І от тоді Бром замислився, ставлячи собі похмурі питання: “Чи Пітер їх вбиває, як проріджує стадо?”, “Скільки дітей він викрав, скільки з них загинуло?”, “Яку правду він приховує від них?”. Бром розповідав, що часто згадував це слово “проріджує” і воно постійно повторювалося в його голові.Це повністю змінило його уявлення про Пітера Пена, від безтурботного пустуна до чогось значно більш складного, похмурого та зловісного. Ця думка стала поштовхом для створення роману, де Бром намагався зняти “завісу доброї ліричної прози” Баррі та показати, що щастя для всіх, даром, не буває.Перший поштовх, або ідея, ще не значить, що книга буде написана. Взагалі нічого не значить. Але Бром не відступив і взявся за створення книги -це було довго та досить важко. Про це він пише у передмові до книги. До речі, в українському виданні є й звернення до українських читачів. Бром не тільки письменник, а й відомий у всьому світі художник, тому книга одночасно писалася і малювалася. Як він казав в декількох інтерв’ю, інколи першими з'являлися ілюстрації й саме вони штовхали вперед розвиток історії, а інколи навпаки, спочатку з’являлся текст який надихав на створення ілюстрації до відповідної сцени, або героя.У 2009 році Бром випустив свій роман “Викрадач дітей”, який став яскравим прикладом його творчого підходу. Ця робота є похмурою ревізією відомого міфу, що переосмислює добре відомих персонажів у абсолютно нових, часто дивних, химерних та похмурих обставинах.#КаджитЧитає #фентезі #темнефентезі #ВикрадачДітей #БромЮтуб-канал “Три кванти опівночі” | Підтримка каналу