Повідомлення telegram каналу - @maysternya55

День народження Майстра
Сьогодні день народження нашого Майстра, засновника Майстерні 55 Леоніда Садовського. Важливий і символічний для нас день. Той день, коли він зазвичай приймав вітання по телефону, відпочиваючи у себе на дачі, хоч іноді студенти влаштовували сюрприз і приїзджали до нього. Той день, коли йому особливо хотілося усамітнитись, але коли увага була особливо сильною. В цей день світило сонце. Сонце в цей день народилося. Наш Майстр, батько, вчитель і друг Леонід Садовский. Наше сонце.
Цього року все могло би бути, як зазвичай. Позаду вступна кампанія, а попереду багато роботи – акції, проби, вистави, міжнародні проєкти. Цього року Майстр міг би набирати пʼятий набір Майстерні 55, який би продовжив історію і перехопив би естафету у своїх попередників. Сьогодні Леоніду Садовському могло б виповнитися 75 років. Яким би він був сьогодні? Що б робив? Про що б думав? Напевно, в цей день він би озирався на минуле і будував плани на майбутнє, як робив це у свій 71 день народження – 1 серпня 2020 року, у свій останній день народження, який вперше за багато років пройшов на роботі, будуючи майбутнє. Саме в цей день, 4 роки тому, розпочалися вступні іспити до університету. Так починалась історія четвертого набору, останнього курсу Майстра, який місяць тому закінчив університет. Доля курсу склалася зовсім не так, як планувалося: замість щоденної роботи в 55 аудиторії і вистав, замість спільних проєктів – нескінченні карантини, смерть Майстра, повномасштабне вторгнення, яке розділило курс по всьому світу. Не так ми уявляли собі ці роки, але життя склалося інакше.
Насправді дуже багато того, що могло би бути інакше. Того, що могло бути, але не сталося. Того що сталося, але інакше. Того, що не сталося взагалі і того, що станеться лише у майбутньому. Сьогодні ми згадуємо все те прекрасне, що створив Леонід Садовський, все те, що він зробив для нас – як допомагав, як підтримував, як навчав, як виховував. Сьогодні ми згадуємо все найтепліше і найсвітліше, повʼязане з Майстром. Ми згадуємо і дякуємо за все! Дякуємо за його віру, за його мудрість, за його любов! Дякуємо за ціле життя, проведене з ним поруч, яке зараз так хочеться перепрожити і яке ми продовжуємо осмислювати. Проте, цей день не лише для того, щоб сумувати. І хоча сльози, природньо, навертаються на очі, а в тілі відчувається хвилювання, цей день не лише для того, щоб тужити за тим, чого вже нема. Цей день для того, щоб нагадати про те, що є зараз. Попри все і завдяки всьому. Нагадати, хто ми є і чому ми тут, що таке Майстерня 55. Цей день для того, щоб віднайти сили рухатись далі! Цей день для того, щоб почати будувати майбутнє.
Леоніда Садовського сьогодні нема, але його справа жива і буде жити. Як буде жити Майстерня 55 – така як була завжди: яскрава, глибока, смілива, працьовита, енергійна, інноваційна, ініціативна, автентична і завжди сучасна з прекрасними виставами, проєктами і потужною командою, просякнута вірою в театр і одне в одного. Сьогодні Майстра з нами нема, але він є. Його справа живе і буде жити! Майстерня 55 продовжується! Прийде час і у Майстерні 55 зʼявиться пʼяте покоління молодих акторів та режисерів. Сьогодні ж, попри все, починається нова сторінка нашої історії – ми ще не знаємо, якою точно вона буде, але зробимо все можливе, щоб вона стала логічним продовженням і, разом з тим, її переродженням. Сьогодні, як ніколи раніше, ми віримо в театр. Віримо в Майстерню 55! Свіча горить, а це означає, що історія Майстерні 55 триває. Попереду величезний шлях і прекрасне щасливе майбутнє!
Роман Садовський