Ефект Данінга-КрюгераСуть ефекту чимось схожа на логічний парадокс у дусі Софокла (звідки й пішов термін «софістика», який часто вживають у значенні «водити за ніс»). Однак, підступу немає ніякого. Якщо коротко, то ефект описує, що дурень ніколи не зрозуміє, що він дурень, тому що він дурень.Звучить кумедно, але ви, напевно, помічали на роботі або в оточенні, що найбільш «крикливі» люди і псевдоексперти настільки впевнені у своїй правоті й розумності, що вони не ставлять це під сумнів, навіть якщо це явна маячня.«Не вішай мені локшину! Портал можна за годину зробити!»«Та просто зі шрифтами пограйся, і буде чудовий дизайн!»«Ой, бути журналістом простіше простого: став людям різні запитання і стукай собі по клавішах. Ти краще спробуй город копати»...Список подібних чудових фраз можна продовжувати нескінченно. Усі вони явно демонструють ефект Даннінга-Крюгера. Маркетологи використовують цю фішку для охоплення ширших і менш компетентних мас у своїх рекламних компаніях. Скажімо, видати звичайну властивість товару або його недолік за його незаперечну перевагу. Психологія впливу на покупця така, що навіть очевидні речі, піднесені як якийсь ексклюзив, проковтуються, як легка наживка.В інтернеті десь навіть ходить прикол про рекламу солі. Я не пам'ятаю дослівно, але щось на кшталт: «До складу нашої солі включено натуральний натрій-хлор, необхідний кожній людині. А ще не містить ГМО». Начебто й не збрехали. Але підступ непомітний для людини, яка не знайома з хімією і не знає, що неорганіка не може бути генномодифікованою, бо в ній немає генів, і що харчова сіль - це і є молекули з натрію і хлору. Поспостерігайте тепер за популярними рекламними компаніями, і ви дуже здивуєтеся.