Magic & PR ✨

Думаємо, більшість знає Марину Стародубську. Вона керуюча партнерка консалтингової компанії TLFRD та ад’юнкт-професорка kmbs. Її фахові сфери: репутаційний менеджмент, employee relations та кроскультурна взаємодія. Принесли вам цитати з її відкритої інтерактивної лекції «Довіра як умова результату: як посилити ефективність рішень у державних проєктах»Ці дані, на наш погляд, корисні і для бізнес-комунікацій, тому що в цілому змальовують особливості та настрої українців. Тож, враховувати їх у плануванні своїх комунікацій — гарний фундамент для подальшої ефективності👌🏻 ▪️ВСІ НАВКОЛО ПОГАНІ — ЛИШ Я (І “СВОЇ”) МОЛОДЕЦЬ65,2% українців потрібно дуже багато доказів, щоб переконати людей у чомусь51,6% упевнені, що нікому не довіряти — найбезпечніше, а 79,1% — що більшість людей здатна збрехати, щоб просунутися по службі (НАНУ)▪️В УСЬОМУ ВИННА ВЛАДАПідвищити доброчесність держави покаранням чиновників, що беруть хабарі, воліють 77% українців. А карати громадян, що дають хабарі, згодні 19%.На думку 79% — чиновники керуються міркуваннями особистої вигоди при ухваленні рішень (“Рейтинг” 2024)▪️ГОЛОВНЕ, ЩОБ У ЖИТТІ ПОЩАСТИЛОДля 52,7% українців успіх більш залежить від везіння та зв’язків, ніж від важкої роботи, а 51,8% вважають, що можна стати багатшим лиш за рахунок інших (InfoSapiens)▪️ОТ КОЛИ ВОНИ … ТОДІ Я … 44,8% українців переконані, що їхнє життя залежить від зовнішніх обставин, а 27,4% - що від них самих (Інститут соціології НАНУ)☑️ Наша сила у здатності формувати міцні особисті відносини і спроможності до проривних рішень в умовах глибокої довіри. Це значить, що кожна реформа, зміна і відповідальний проєкт мають людське "обличчя", відповідальне за результат. З ним клієнт/благоотримувач формує відносини підзвітності і довіри. ~50% українців довіряє очільникам місцевих органів влади — це на 5-10% більше, ніж інституціям, якими вони керують; вбачає в них “опікунів” громади, радше ніж підзвітних чиновників (Центр Разумкова 2024)▪️СУСПІЛЬНОЇ ВТРАТИ СОЛІДАРНОСТІ НЕМАЄПісля 24.02.2022 деморалізація і «втома від всього» втратили визначальний вплив — частка українців з деморалізованим станом зменшилася з 72% до вторгнення до 48% після.81% відчуває єдність зі співгромадянами, дієво проявляє стійкість: >70% допомагають ЗСУ фінансово, ~50% допомагають біженцям, переселенцям, людям з інвалідністю (Соціологічна Група “Рейтинг”)▪️СРЕМОСЯ, АЛЕ УСВІДОМЛЮЄМ, ЩО НЕ ТРЕБАВзаємні звинувачення (срачі) причина суспільних розколів №2 для 59% українців, одразу після політичних розбіжностей — для 62% (Соціологічна Група “Рейтинг” 2023)Практичні рекомендації:📍Довіра в українців умовна (“earned trust”), а не автоматична: ми починаємо взаємодію зі стану недовіри і підозрілості, який може перейти у довіру і відкритість при правильно побудованих відносинах📍Високий мотиваційний ефект дають: безпека, захист, справедливість, автономія (самоскерованість), взаємодопомога, відданість (не підведуть, не «кинуть», не «встромлять ножа у спину»)📍Інвестуйте час і ресурси у формування взаємної довіри представників проєкту з громадою. До «своїх» ми м’якіше застосовуємо вимоги і санкції, довше толеруємо від них помилки і негідну поведінку; лояльність проявляємо через готовність порушити правила заради важливої людини📍Людина, чиї емоції ми не можемо зчитати, підозріла і “нещира”. Від лідера очікується емоційна партисипативність, а не лише постановка і перевірка завдань.Якість контакту інституції з громадянином — запорука зростання довіри. Три працюючих фічі краще, ніж 10 “кульгавих”; державний продукт, що “допилюється” після запуску, тригерить і сприймається як неякісний. Або говоримо, що це тестова версія, а пошук помилок — вся суть її запуску, і за це є винагорода📍У змінотворенні працюємо не лише з симпатиками, а з «незгодними» і «непочутими». «Якщо треба пояснювати, то не треба пояснювати» — згубний і поляризуючий підхід. Бо у ситуації бінарного вибору (прийняте одне з двох рішень, переміг один з двох кандидатів) українці, що «програли» обурюються і дистанціюються від тих, що «виграли» (ІС НАНУ, "Смислова морфологія соціуму")

Комунікаційні технологіїАБСУРДИЗАЦІЯ: коли логіка перестає працювати  Ви точно помічали моменти в роботі, коли аргументи та логіка не працюють. Останні роки це стається особливо часто, бо суспільство поляризоване та емоційне. Що робити, щоб не переходити на емоцію у відповідь? Якщо вам не дає це зробити посада, сфера діяльності чи елементарно виховання. Тут сильно стане в пригоді такий інструмент як - абсурдизація Що таке абсурдизація?  Абсурдизація – це навмисне доведення позиції, твердження або дій опонента до крайності (інколи гротескної), щоб показати їхню нелогічність, слабкість або маніпулятивність. Простими словами: ви не сперечаєтесь, не ображаєтесь, не нападаєте у відповідь – ви демонструєте, що сама логіка опонента ламається, якщо її продовжити. Тобто руйнуєте логічну конструкцію опонента через перебільшення Коли це використовують? 🤔 Абсурдизація  – це не базовий інструмент. Це інструмент другої лінії, коли класична аргументація не працює, опонент грає в маніпуляції або популізм, тема вже емоційно перегріта, потрібно швидко змінити фрейм дискусії. Найчастіше застосовується у політичних комунікаціях, кризових кейсах та в соцмережах, де раціональність слабша за емоцію. Вам варто використати абсурдизацію якщо: 🖇️ Логіка більше не впливає на позицію аудиторіїВи вже навели факти, пояснили причинно-наслідкові зв’язки, відповіли аргументовано, а реакція не змінюється. Це означає, що люди вже не в раціональному полі, а в емоційному або ідеологічному. У цьому випадку логіка завжди програє емоції і потрібно змінювати не аргументи, а інструменти 🖇️ Опонент використовує маніпулятивну або спрощену логікуЄ низка людей, які майстерно використовують підміну понять та узагальнення на кшталт «та всі знають, що…», «та це очевидно…», «так робили завжди…». Відповідати на це раціонально, зазвичай означає грати за правилами опонента. У цьому випадку абсурдизація доводить цю логіку до крайності і показує її неспроможність 🖇️ Дискусія заходить у нескінченний циклЯкщо стається так, що ви пояснюєте, а вам «знов за рибу гроші» і так по колу, скоріш за все ви потрапили у «комунікаційну петлю». У цьому випадку аргументи не здатні зрушити розмову вперед. А от інструмент абсурдизації ламає цикл і змінює сценарій розмови 🖇️ Інформаційне поле вже перенасиченеСтається і так, що тема вже «перегріта», всі говорять одне й те саме, аудиторія «сліпа» до стандартних меседжів. Класичний PR просто не пробивається у цій ситуації, тому абсурдизація використовується тут як можливість створити різкий контраст і привернути увагу. Дуже вдало це робить бренд Old Spise. Вони довели класичну рекламу «ідеального чоловіка» до абсурду, їх герой одночасно на коні, у душі, на яхті і виходить повністю зламана логіка. Це дало їм різке відмежування від конкурентів, віральність (десятки мільйонів переглядів) і перезапуск бренду 🖇️ Вам потрібно швидко перехопити контроль над фреймомЯкщо дискусія розгортається у невигідному для вас полі, або ви вже «в ролі, яку вам призначили», то ви будете програвати не через слабкі аргументи, а через рамку за яку не можете вийти. У цій ситуації абсурдизація дозволяє перевизначати реальність розмови.✨ Практична частина за посиланням.

За часів роботи в ДТЕК у нас була класна традиція — зустрічатися для обміну досвідом з PR-командами інших компаній. Ми прям задля цього їздили в інші міста одне до одного 😍🙌 Показували:🤩 свої проєкти🤩документи, з якими працюємо🤩ділилися що спрацювало, а що ні І от я подумала — а чому б не відтворити цю практику тільки в онлайн форматі та на більший масштаб? Тобто, щоб долучилися всі бажаючі колеги та могли «переопилитися» досвідом, так би мовити На першу таку зустріч запросила свою колишню колегу, а тепер Head of PR NovaPay — Юлію Жулій 🫶🏻Вона пообіцяла розповісти нам: ▪️Про сферу, в якій вони працюють і які нюанси у комунікацій у цій сфері, на відміну від інших▪️Які завдання (КPI) стоять перед командою на рік і як їх формують▪️Як роблять PR-стратегію на рік і які вона включає обов'язкові розділи▪️Як обирають проєкти, які впроваджуйть у життя та на які критерії спираються у відборі▪️Показати робочі кейси і відповісти на наші додаткові питання Приходьте в zoom у цей четвер, якщо вам цікаво 🙌 Посилання розмістимо тут у день ефіру

Тут Gradus Research викотили свіжий звіт за про те, як ми реагуємо на рекламу на 5 (13) рік війни, відключень світла й перенасичення інформаційної бульбашки⏩Тож, трохи цифр👇✨Де реклама реально наздоганяє людей?ТОП-5 посіли — месенджери 45%, соцмережі 43%, відеоплатформи 30%, мобільні застосунки 22%, магазини і ТЦ 17%Мобільний інтернет і короткі формати контенту дозволяють брендам зберігати контакт із аудиторією, коли доступ до традиційних медіа обмеженийІ що цікаво — зумери (18-24 роки) і старше покоління (55-60 років) найчастіше ловлять рекламу саме в месенджерах — 56% та 55%✨Що змушує зупинити скролінг?Красива картинка чи відео більше не продають. На них звертають увагу лише 15% людей. Людям потрібна конкретика та користь⏺ Знижки, акції та вигідні пропозиції змусять зупинитися — 37% людей. До речі, серед молоді запит на знижки злітає аж до 47%⏺ Практична користь для себе — 29%⏺ Коротке і зрозуміле повідомлення — 29%⏺ Водночас 25% старшого покоління цінують щирий та дружній стиль комунікації бренду✨Чи бісить людей реклама?Більшість — 29% її просто ігнорує, а ще 22% ставляться до рекламних повідомлень нейтрально і без емоцій24% молоді взагалі вважають сучасну рекламу відверто дратівливою та агресивноюАле 25% готові звертати увагу, якщо реклама дійсно корисна для них✨ Які формати пробивають банерну сліпоту?Тут все доволі стандартно. Люди найбільше реагують на короткі відео — 33%Повідомлення в месенджерах і сториз мають майже вдвічі нижчі показники — 20% і 15% відповідноІз цікавого — кияни відкритіші до різних інтерактивних форматів, тоді як регіони залишаються більш традиційними у своєму споживанні

І трохи корисного про аналітику. На слайдику вище CEO сервісу медіааналітики й мониторингу LOOQME — Оксана Кононова показала сьогодні скільки % engagement rate це нормально у 2026 році Дані із двох досліджень Emplifi (200k+ брендових акаунтів за 2025) і Hootsuite: 🤩Engagement rate benchmarks and formulas: 2026 update 🤩2026 social media benchmarks: Insights for your brand’s successІнсайти з таких звітів — база для вимірювання ефективності та підвищення результативності своєї роботи. Тож, актуальні бенчмарки:💛TikTok 2.5–5% (вище 4% добре) 💛Instagram 0.5–0.7%, Reels 1.23%. Органічне охоплення впало на 30–40%, зате репости виросли на 150%+ це зараз головний сигнал алгоритму💛Facebook 0.06–0.15% 💛LinkedIn 0.35–0.5% 💛X/Twitter 0.03–0.05%❗Важливо: ER (Engagement Rate) — тобто коефіцієнт залученості, який у відсотках показує рівень активності аудиторії (лайки, коментарі, репости) відносно кількості підписників або охоплення — без прив'язки до платформи і розміру акаунта не працює. 2% на акаунті з 5К підписників і 2% на акаунті з 500К — це не одне і те ж саме І ще — в Instagram зараз важливіші shares і saves, ніж лайки

Меджик піарники, 1 квітня ми до вас прийшли не з жартом, а з пропозицією роботи ☺️Дарниця шукає менеджера/ку із зовнішніх комунікацій, який/яка буде відповідати за публічну присутність топменеджменту✨Яка основна задача?Виводити топів компанії на релевантні події і забезпечувати повний цикл їхньої участі — до, під час і після виступу✨Що треба робити?⏺ Забезпечувати публічну присутність менеджменту на форумах, конференціях, галузевих подіях: від аналізу тем і майданчиків до супроводу спікера і поствисвітлення⏺ «Продавати» спікерів організаторам і формувати можливості для виступів⏺ Готувати для топів меседжі, позиціонування, контекст⏺ Вести посткомунікації: підсилення через медіа, охоплення, робота з результатом⏺ Готувати і розміщувати коментарі експертів/колонки/новини⏺ Вимірювати ефективність і коригувати дії на основі даних✨Які вимоги до кандидата?⏺ 5+ років у комунікаціях⏺ Вища освіта (PR / журналістика / філологія / соціологія)✨Що пропонують?⏺ Повна зайнятість⏺ Київ (лівий берег)⏺ Можливий гібридПисати сюди 👇📩 [email protected]📲 @Yaroslava_100

Зазвичай для своїх клієнтів ми робимо календарний план на квартал, або одразу на рік, щоб можна було заздалегідь планувати виступи та участь у важливих для репутації заходах. Впевнені, що у вас також є така практика. Тож зараз чисто нагадати про ключові події квітня, де можемо побачитись 👌7 квітня — Де ховаються інфоприводи?Онлайн подія від добре відомої вам спільноти Piarity. Досвідчені піарники та власники PR- та комунікаційних агенцій покажуть на реальних кейсах, як знаходити і створювати інфоприводи, які підхоплюють медіа і обговорює ринок. Якщо хочете, щоб на події попрацювали над інфоприводами для вашого бренду — заповніть невеликий бриф за цим посиланням8 квітня — PRNext 2026Профільний XXIII Міжнародний репутаційний форум, як завжди, віддзеркалюватиме те, що реально турбує ринок і кожного з нас: практичне використання AI, побудова репутації mil-tech брендів, національна ідентичність, комунікаційні стратегії в умовах обмежених ресурсів9 квітня — ELLE ACTIVE FORUMНа форумі зберуться провідні експерти, лідери думок, представники громадських ініціатив і бізнесу, щоб разом обговорити ключові соціальні виклики та знайти відповіді, які рухають країну вперед15 квітня — Business Wisdom Summit Ключова подія про стійкість та розвиток бізнесу під час війни від бізнес-медіа бюро ekonomika+ і журналу «ТОП-100. Рейтинги найбільших». У програмі: кейси з галузей реального сектору економіки, практичні інсайти від CEO та засновників компаній, панельні дискусії за участі представників уряду та великого бізнесу16 квітня — Forbes BankerТут зберуться CEO і топменеджери ключових гравців, а також їхня головна авдиторія: власники, керівники і CFO великих компаній, представники МСБ, фінансисти і регулятори. Програми з двох блоків – «Макротренди» та «Бізнес».У третій частині Forbes презентує перше дослідження про перспективи ринку найближчого року на основі опитування українських банкірів30 квітня — Роботодавець року 2026Один із ключових рейтингів Forbes Ukraine. Цього року 54 000 працівників оцінили 370 компаній, із яких понад 120 увійдуть до фінального рейтингу. Подія збере CEO, підприємців і топменеджерів, які формують нові стандарти роботодавця в УкраїніУ NV ще буде 9.04 Підприємець року за версією Ernst & Young та 16.04 Добробут Нації, але квитків на ці події вони не продають, тому детально не розписуємо :))

Давайте започаткуємо рубрику #НедільнийКінозал 😉👌🏻Сьогодні змістовне та важливе інтервʼю про мовлення. Власне, це те, з чим комунікаційники працюють щодня і на що мають звертати увагу — як слова впливають на кожного з нас. Як вони нас формують, як ми на них реагуємо і в наслідок цього поводимо себе в житті Розмову ведуть Наталія Дмитренко, членкиня ради Центру соціальних змін і поведінкової економіки, керівниця відділу досліджень та моніторингу Офісу Президента України та Андрій Зелінський, письменник, викладач, політолог, військовий капелан Української греко-католицької церквиІ пару цитат вам для ознайомлення: ▪️Однією з найбільш поширених помилок є ідея про те, що мова — інструмент. Тобто існує людина, особистість і вона може використовувати слово/слова/мову. А це геть зовсім не так. Особистість існує саме тому що у людини є вже сформований словник, в який вона запакувала власний досвід життя. Людина = досвід + мова▪️Людина — це текст. З кровʼю, з тілом, але текст. Наша свідомість вона оформлена як текст. Про будь-що: погоду, історію. Без тексту у вас нічого не вийде. Текст — це не просто набір слів. Це речення. А речення — це структура. Отже слова, образи і певні структури — це те, що допомагає нам структурувати власну особистість▪️Спогади завжди в словах і образах. Те, що залишилось з минулого, воно залишилось у формі тексту. І кожен раз, коли ми його «читаємо», ми «читаємо» його по-іншому. Ми ніколи не повертаємось до тих самих текстів, це неможливо. Ми не можемо реферувати до якогось абсолютного тексту. Чому? Бо поміж першим і другим «прочитанням» існують якісь нові досвіди, тексти, слова. Ми — постійний процес і наша свідомість постійно конвертує здобуту інформацію у новий текстhttps://m.youtube.com/watch?v=TxRbNCGyvXA

Якщо ви з нами нещодавно, або просто раптом пропустили якісь дописи останніх трьох місяців, зібрали для вас коротенький дайджест найцікавішого 👌📍Дослідження, що зібрали найбільшу кількість збережень і стануть в нагоді весь рік:🤩Journalism and Technology Trends and Predictions 2026 від Reuters Institute та Оксфордського університету - це по суті медіапрогноз на 2026 рік🤩Ключовий фактаж зі щорічного звіту Edelman Trust Barometer, що опитали понад 33 000 людей у 28 країнах, щоб визначити рівень довіри до чотирьох «китів»: Уряду, Медіа, Неурядових організацій та Бізнесу🤩Світові тренди, що викликають відторгнення у вигляді саммері зі звіту Edelman Tipping Points 2026📍Наш улюблений щорічний проєкт, що у 2026му трасформувався в АнтиСловоРоку🤩Ми попросили експертів ринку назвати їхній особистий «біль». Те саме професійне «ні», яке вони кажуть застарілим трендам. Інструментам чи підхідам, які вже віджили своє, стали моветоном або просто не працююють. У нас вийшло 12 колонок від потужних фахівців 📍Колонки експертів з медіа та PR, які допомогали нам орієнтуватися у світі сучасних комунікацій та надали практичні поради:🤩Юлія Жулій, Head of PR NovaPay — Чому комунікації працюють лише як система?🤩Мітя Глєбов, редактор LigaNet — Як потрапити в закритий пул експертів редакції🤩Ірина Кондрачук, кореспондентка ТСН 1+1 — Як не опинитися у спамі журналіста🤩Олена Цинтила, ведуча "Ми Україна" — Текст, який писав за вас ШІ📍Дописи про актуальні поняття та інструменти, щоб наводити різкість та краще орієнтуватися у галузевих течіях:🤩Нове визначення PR від Public Relations and Communications Association🤩Що таке насправді UGC-контент і як його спотворили на ринку🤩Публічність PR-фахівця: Як проявлятися без шкоди для здоров'я?🤩Бюджет на вітер: наймарніші витрати в PR

На якому слові ви розумієте, що текст писала не людина? Рафіновано грамотні, структуровані під лінійку і максимально нейтральні — вони всюди. Вступ, основна частина (частенько список із пунктами, позначеними дивними знаками, якщо ви своєму не заборонили їх пхати в усі місця), висновкиВисновки ті, частенько, нагадують експлейнер у стилі мера Кличка: “якщо йде дощ, то він кудись іде”. Але такого, звісно, за замовчуванням від свого штучного писаки не чекайте. Бо мемчики, жартики, жива мова, а чи діалектизми — не його тема, якщо, звісно, ви йому це не прописали своїм природним інтелектом у вигляді якісного промта, але і це — не гарантіяОчевидний (але невичерпний) перелік пунктів, за якими видно, що текст ШІ-шкою писаний:📍Немає "я". Я теж не люблю "я", особливо на початку речення, проте нуль "Я" в тексті це не ОК. Людська фраза “коли я працювала у Чернівцях 10 років тому” перетворюється на “досвід роботи свідчить, що”... Спасіба, канєш, але де час, географія і персона?📍Немає тіла: його нудить, мурашить чи доводить до гикавки лише чітко прописаний промт 😉 Людина пише про те, що відчуває. Машина, якщо їй не сказати, що описати, відчувати буде штучне нічого📍Немає страждань, міркувань, переживань. Йому не соромно, не страшно, його не бісить📍Немає події, локального контексту і дрібниць, які не дрібниці. Все просто існує в безмежному просторі і часі, наданому кнопкою “старт”📍Немає досвіду. Точніше, він присутній у пластиковому формулюванні “як показує досвід, якщо пити гарячий чай, то можна обпектись”... замість простого “чай був занадто гарячим — обпекла весь рот”📍Він одразу все знає, розкаже і вас навчить. Він пояснює очевидні до примітиву речі 📍Ніяких тобі пропущених слів, переплутаних місцями літер, неоднозначності заради чи інтонації живої, розмовної📍Речення, зазвичай, однакової довжини та ритміки. Сформульовані так, ніби їх договорили до кінця. І це запрошення поміркувати про щось без чогось. Запрошення є, а міркувати немає про що. Так само як відфільтровані емоції та імітація емпатії. Вони вдаються йому кострубато, і одразу вилазять за рамки відформатованого нашого чуттєвого сприйняття без емоцій📍Порядок слів, як у підручнику вчать: підмет-присудок-додаткові. Коли один абзац мовчить, а інший кричить, то від перестановки абзаців суть не зміниться. І якщо видалити шматок — тежПродовження за посиланням