Допомога ЗСУ https://www.sternenkofund.org/donate 🫶🏻Фонд @sternenkofund ❗️Нікому не пишу, не прошу гроші, поповнити рахунок чи щось купити. Усі збори на армію публічні. Російська мова у коментах заборонена.
Офіційний канал Батальйону Безпілотних Систем Небесна Кара, 54 ОМБр Наше гасло: "Зло - має бути покарано! Ворог - має бути знищений!" Приєднуйтесь до нас, підримуйте нас! Більше донатів - більше контенту! Дякуємо! Зворотній зв'язок: [email protected]
Підписуйся на канал Frontend Shinobi, щоб отримувати найсвіжіші техніки, поради та інструменти для веб-розробників. Хочеш бути в тренді? Хочеш створювати стильні сайти та веб-додатки? Тоді тобі точно сюди!
У prjctr.publishing вийде щоденник Вірджинії Вулф.Його видав чоловік письменниці після її смерті. Щоденник охоплює період з 1918 року до останнього запису Вулф за чотири дні до її самогубства в 1941 році (я дуже сподіваюсь, що це буде саме це повне видання 👀)Щоденник дуже важливий для розуміння особистості Вулф, він наповнений її спостереженнями за людьми, саркастичними висловами та деталями побуту й життя.А ще вона бусінка, зневажала талстова (але тільки в цій цитаті, на жаль, бо все ж називала його найвидатнішим романістом)Мене гнітять ті, хто ненавидить жінок, і Толстой, і місіс Асквіт ненавидять жінок. ...Я ненавиджу жорсткий, догматичний, порожній стиль місіс А. Але досить: я напишу про неї завтра. Я пишу щодня про щось і навмисно виділила кілька тижнів на заробляння грошей, щоб до вересня покласти по 50 фунтів стерлінгів кожному з нас у кишеню. Це будуть мої перші власні гроші з моменту одруження. Я ніколи не відчувала потреби в них донедавна. І я можу їх отримати, якщо захочу, проте уникайте писати за гроші.
В мене немає фото, як я гарно читаю цю книжку, бо читала електронку, тому тримайте Бубу і #відгук на «Soft skills: бути собою. Управлінські практики та психологія м'яких навичок»❤️Напевно, 2+ роки тому, коли я тільки почала шукати роботу в Києві, ця книга б мені була дуже помічною. Тоді я не знала, що таке ті софт скілс, а навички соціальних взаємодій лишали бажати кращого.Ця книжка допоможе сформувати розуміння про цих дивних створінь — софт скілс, яких всі так хочуть мати при собі (або при своїх працівниках), як вони називаються та як виглядають. Але вона не скаже, як їх отримати😕😕 З огляду на свій досвід можу сказати, що більшість цих навичок приходять тільки з досвідом і роботою над собою, своєю впевненістю та загалом своїм ментальним станом (врівноваженість у мінливому світі, стійкість та гнучкість — все це або може бути з тобою, або напрацюватися місяцями роботи над собою).Частина від Олени Жильцової мені дуже сподобалась. Вона систематизована, ґрунтовна і лаконічна. Так, вона не стане за To do list, але вона гарно описує суть м'яких навичок (що і обіцяла Олена у вступі).А от частина від Володимира Станчишина дуже суб'єктивна, що йде врозріз із сенсом і метою книги та і загалом з її темпом. Вони не поєднуються, хоч і стилістично написані як перехід від експертки до експерта. Для мене, на жаль, ця частина не принесла багато нових думок чи практичної користі 😢Загалом, для тих, хто тільки почав шукати роботу або має невеликий досвід роботи в командах — буде добре, але для тих, хто вже давно працює — навряд чи додасть щось новаторське у ваш підхід до роботи.
Я завжди хотіла робити красиві естетичні фото до відгуків, але весь час мене оточують мультиметр, осцилограф, паяльник або тісні обійми пасажирів в метро. Дочитала в метро — тримайте фото звідти ж і міні #відгук на «Останнє слово» Рустама Гаджієва.По-перше, якщо ви будете на Арсеналі — обов'язково купіть цю книжку.По-друге, я впенена, що нонфікшн, який захопив темою, до якої ти байдужий — справді якісний.Лінгвістика не була в переліку моїх інтересів і книжка, звісно ж, не зробила з мене експертку. Але вона однозначно добротна — в ній і трохи базової інформації про утворення мов, багато про їхні смерті і, звісно ж, про складний шлях до їх відродження.Та головна риса книжки — це історії. Про мови, про її носіїв, про їхнє життя і смерть. Цікаві, з дотепом розказані, вони занурюють у контекст важливості збереження мови, а також про наслідки відсутності цих зусиль.Багато історій в ній змусили мене шукати і дізнаватись більше, а цього не відбувалось багато років.Тож читайте українське. Любіть українську
Відкриваю допоміжну банку для «Вампірів» на Харківщині!Вчергове приєднуюся до команди збору «Книголють», яка разом з фондом «Повернись живим» цього разу допомагає забезпечити потреби 116 ОМБр. Захисники з цієї бригади утримують позиції в районі Куп’янська — наразі це один із найскладніших відрізків фронту.Мета збору — придбати 5 дронів «Вампір» для 116 ОМБр. Вони допоможуть забезпечити логістику до наших захисників навіть у найгарячіших точках!💥 Потреби: 5 дронів «Вампір» та 5 систем дистанційного керування дронами R2D2💥 Загальна мета: 2 000 000 грн💥 Моя мета: 20 000 грн🎁ПРИЗИ ЗА ДОНАТИ:
🌟 за донат від 50 грн — манґа "Видатні звірі" + милий горщичок-читун для квітів;🌟 за донат від 100 грн — манґа-артбук "Чудернацька антикварна крамниця" + лічильник прочитаного з вінтажним вайбом;🌟 за найбільший донат — книга "Данина студії Ghibli" та справжній Кальциферчик, який буде поїдати ваші речі, але смиренно обіцяє повернути назад!
👉 Посилання на банку: https://send.monobank.ua/jar/4AMF19A6dQПам'ятаймо — ми повинні забезпечити захисників всім необхідним ❤️
😱Увага! Є нагода відвідати презентацію новинки від української авторки й особисто поговорити про історію її створення.📌 22 травня о 16:00 відбудеться зустріч з Оленою Мулик, де вона презентуватиме свою книгу «Вибір Елоїз». Обов'язково раджу відвідати, якщо ви любите відверті історії про пошук себе, вибір та його наслідки.🥰 Саме цією книгою нове видавництво Beagle розпочинає серію сучасної української літератури «Свій берег» і виглядає вона просто неймовірно (ви тільки погляньте на оформлення книги🤩)Анотація:На запрошення подруги двадцятирічна Елоїз вирушає на зимовий відпочинок до альпійського курорту Вальхензее. Ця подорож за тисячу кілометрів від рідного Львова докорінно змінить її життя. Мріючи спекатися минулого, Елоїз шукатиме свободи і здорових стосунків. А за пів кроку до мети збагне, що знов у пастці.
☕ Відбудеться презентація в Києві, в просторі @mlyn_dhp (Спаська 36/31), а модеруватиме її Оксана Павленко — засновниця DIVOCHE.MEDIA.Тож беріть книжку й приходьте говорити про українське та про жіночий досвід 💗#рекомендація_на_правах_реклами
Уявіть тільки: ви починаючий(-а) автор(-ка) і Колін Гувер пише вам та обіцяє допомогти з виданням книги 🤦♂️А декому і уявляти не треба.Кажуть, що значно побільшало книжкових афер, зокрема завдяки розквіту штучки інтелекта, бо за допомогою нього роблять аналіз творчості авторів, щоб «бути в темі продукту» або й навіть створюють ШІ-асистентів, які ведуть діалоги 😉🔵 Зловмисник три місяці вдавав з себе Колін Гувер, обіцяючи допомогти з публікацією, поки не отримав електронний рукопис. Авторка каже, що тепер постраждалого ніяк не захистити і шахрай просто продасть книгу під фальшивим ім'ям.🔷 Аферисти пишуть авторам і обіцяють екранізацію їхньої книги, просячи трошки крапнути грошей на податки чи створення сценарію. Так, наприклад, протягом 7 років чоловічок на ім'я Майкл Сорділья організовував групу людей, яка обманула близько 800 авторів на 48 млн доларів.🔵 Авторка Трейсі Джой розповідає, що останнім часом почастішали шахрайства від «книжкових клубів», де з авторів збивають гроші за участь, на розхідники і просто за просування книги.
#відгук на «Пісню Ахілла»: міфічний фікшн роман чи фанфік? 😬Я все мрію прочитати класний ретелінг міфів, де б я занурилась в атмосферу цієї доби, але якось не складаються у мене відносини з ними. Цей не став виключенням. 😫 Мені завжди в ретелінгах не вистачає «пливучості» тексту — він уривчастий, швидко перескакує з однієї сцени на іншу, а описів майже немає, що не дає побачити світ очима головного героя.Виникає відчуття, що ці прогалини в наших знаннях бояться заповнити чимось занадто сучасним, без «античного» вайбу. Проте через намагання уявити давніх богів простими людьми, з Ахіллеса постав доволі сучасний образ популярного старшокласника гітаріста-баскетболіта-ліриста-воїна 😒🌝 З цього випливає і наступна проблематика — я не розумію вікової категорії твору. Основну частину історії займають молоді чоловіки, але на початку нас зустрічають геть юні підлітки про дуже тісні зв'язки між якими, мені, як дорослій тітці, було дискомфортно читати.Я сподівалась почитати про міцну чоловічу дружбу, в якій зародилося кохання, а отримала розповідь про любов Патрокла та Ахілла до самого Ахілла. 🥴 Посеред історії мене чекав величезний шов, який дуже вплинув на мої враження загалом, бо фактично ми маємо дві різні історії — життя хлопців до Трої та під час. Стиль оповіді цих частин настільки різниться, що ти чітко бачиш місце переходу від однієї до іншої. Друга частина була видовищніша своїми описами та насиченням подій, тому саме вона дотягла загальні враження до більш-менш позитивних.Але найбільше враження зіпсувала стереотипізація персонажів та сюжетні повороти тільки заради поворотів, які ще більше роблять з цієї історії фанфік 😭🤨 Авторка ніби збирає стереотипне бінго і робить Патрокла антисоціальним, невмілим незграбою, який боїться всього. Він незацікавлений в жінках, але це не заважає йому зайнятися сексом з Деїдамією, що не має жодного впливу на сюжет та хоч якогось сенсу введення цієї лінії, окрім як зайвий раз нагадати, що в нього погано стоїть на жінок. Авторка виключає з історії те, що Ахіллес любив і Патрокла, і жінок, подаючи кохання до однієї статі обов'язково взаємовиключним щодо іншої 😭😞 З хорошого воїна, авторка робить Патрокла лікарем та карикатурною домогосподаркою, яка чекає чоловіка з роботи. Але, в останні миті його життя, вирішує змалювати Патрокла неймовірно вмілим воїном, певно задля зростання персонажа. Авторка пише, що він б'ється як лев, розкидає ворогів в усі боки, в ейфорії від власної сили, неочікувано навчившись військовій справі, хоча в книзі він ніколи до пуття не навчався як поводитись зі зброєю. Можливо, винне те, що історія Міллер йде врозріз з тим, що знаю з міфології. Можливо, мені вже пізно читати про настільки незрілих молодих людей (хоча я обожнюю янг едалт!!!)... Але мені щиро сумно, що ця історія була настільки не для мене, як я того очікувала 🥺
#Відгук на «І порву буття сукно»🧾😪 Мене вхопив задум цієї книжки — альтернативне минуле, де замість розвитку віртуальної реальності розвивають снопростір та створюють «Онейронет». 🤙 Уві сні ти маєш життя мрії, а твої можливості безмежні. Люди живуть реальне життя тільки задля заробляння грошей на підключення до віртуальних сновидінь, а реальність настільки нецікава, що люди уві сні помирають від голоду.🤦♂️ І це була крута і доволі сильна науково-фантастична складова, допоки не перетворилась в бойовик про попаданців з гострою соціальною іронією.✋ І так, це фактично зріз маргінального суспільства, так, багато зачеплених тем — важливі (ті ж афганці, яких в мої шкільні роки боготворили і ніколи не говорили як тодішня совєцька держава познущалась з українців та зробила з них інструмент для своїх брудних справ), багатьом сподобається іронія того, що групка маргіналів вирішила те, що не змогли великі уми, політики та олігархи.😵💫 Але мені не було дотепно з католицького пастора-педофіла, бо це зламані дитячі долі, а не гигигага. Не було дотепно з проститутки на кріслі колісному, яка пережила пожежу та насилля, і лишилась понівеченою, страждала через свій вигляд і вирішувала це шляхом випадкових статевих зв'язків. Зовсім не смішить те, що якщо гей, то значить підар, а якщо тихенька вчителька, то в снопросторі вона обов'язково сексі-домінатрікс.📕 Багатьом це буде весело і дотепно, бо ці персонажі – збірка стереотипів, як і загалом змальована совєцькість армійців, яка, впевнена, є і досі, чим викликатиме оцю життєвість тексту. 🎵 На жаль, не потрапило в настрій і не моє. На мій смак було трохи перегнуто з маргіналізацією, бо в книзі вона доведена до абсурду.І, можливо, винне те, що я очікувала наукову-фантастику, а отримала бойовик, проте як же смачно в ньому дохнуть росіяни 😍
Продовжую почитувати вечорами «Шукай всередині». Я вже люблю її за, здавалося б, прості істини, до яких я чомусь сама не доходжу 😭🤔 Я довго думала, чому я відкладаю важливі справи — ніяк не могла підготувати подарунки на розіграш, іноді не відповідаю на пропозиції реклами, так і не продала свічки з вощини.... і багато іншого.😖 І це все від прокрастинації. Я знаходжу мільйон неважлих справ чи виправдань, щоб це не робити і я не розуміла чому так. Точніше навіть не шукала причину, а просто думала, що я лінива дупа.А я справді була невпевнена чи я зможу зробити те все добре. 😢 Я ж не художниця, як я гарно розфарбую ці фігурки? Я ж не супер інфлюєнсерка, а що якщо відклик на рекламу буде поганий? Я ж не експертка у виготовленні свічок, а що як людям не сподобається?І всі ці сумніви мене зводили до одного — я не робитиму нічого корисного, буду просто не дуже відповідальною, але не буду гімноробом 😏А це я склала подарунки, відправила їх переможцям, додала ці свічки і думаю — але ж воно все класне і я тільки дарма весь час намовляла на себе та відкладала 🥰
Сьогодні нарешті я без підвищеної температури (але все ще хочу виплюнути легені) і в честь неочікуваної відпустки лікарняного в цілий тиждень, вирішила порефлексувати з вами та з книжкою «Шукай всередині» ✏️Розкажіть, як ви відпочиваєте?✋ Порада зупинитися, щоб стати краще, дійсно працює, але багато хто не знає ЯК це зробити.І це справжня проблема, яка проявляється в абсолютно випадкових місцях — наприклад, до 23 років я не вміла плавати, бо я камінь і не можу розслабитися.🎵 В пошуках допомоги з тим, щоб навчитись відпочивати, я звернулася до психологині і вона порадила мені перед сном лягати і уявляти, що я... лежу і відпочиваю. Працює так собі, якщо чесно, бо я лежу і думаю про те, що я маю зробити завтра.😳 Проте я згадала простий спосіб, який колись розбирала з психологинею КПТ. Тоді я сиділа і просто згадувала та виписувала всі дії, які мені приносять задоволення, а потім просто хаотично скакала по цьому списку. Без осуду до себе і без думок «Ну я ж маю бути продуктивною» сідаєш і місиш коників із глини, якщо тобі це дійсно допомагає відпочити і змусити замовкнути мозок.❌ Краще без скролінгу соцмереж, — це не відпочинок, а швидкий допамін, після втрати якого стане ще сумніше + додасться осуд, що не робиш нічого корисного.Ділюсь моїми улюбленими комбо, щоб отримати задоволення та не напружувати мозок:
🔵 аудіокнижка + творчість руками (ліпка, малювання, колажування, вишивка, в'язання і т.д.). Відпочили + маєте результат — якийсь виріб. Токсично продуктивний мозок задоволений;✨ фізична активність (без мети схуднути чи спалити калорії) — прогулянка пішки/поїздка на велосипеді/роликах/легенька зарядка чи розтяжка;🔵 просто полежати. Ага, прямо полежати, але щось має бути на фоні, щоб не думати про продуктивність — музика, аудіокнижка, фільм, цікаве відео. 🤵І, найголовніше тут, домовитись із власним Я: не «Я зараз деградую, а міг би робити щось корисне», а «Так, я міг би зараз зробити щось корисне, але мені потрібно відпочивати, щоб не поїхати дахом потім працювати краще».