Остання сольна подія як у авторки в мене була ще в 2024. Я вже звикла організовувати й модерувати, тягати банери, розкладати листівки, контролювати гостей, учасників, фуршети, колег і все на світі.Тому напередодні туру я почувалася максимально розгублено. І не зібралася б, якби не моя модераторка Аліна.Раптом ви ще не підписані, то: Аліна веде унікальний (серйозно!) канал на YouTube, однаково сильній і на рівні сенсів і естетично, читає лекції й круто пише (атвєчаю, бо чула уривок на спільних читаннях). По-перше, Аліна прийшла до мене з враженнями про текст саме тоді, коли я відчайдушно потребувала саме цих емоцій. По-друге, вона вловила все. От абсолютно все, що я хотіла сказати.Страшно подумати, скільки разів я прочитала ці повідомлення. Весь день перед подією ми провели разом і я просто звалила на Аліну лавину спойлерів. І це було так кайфово.Вперше за дуже довгий час на самій презентації я відпустила бажання все контролювати. Жодної миті не думала про це, занурилася в з головою в ту магію, яку створила Аліна. Ідеально збалансовані запитання, і невимушені, і глибокі, драйвові інтерактиви, уваги до кожної деталі.Уявіть тільки, що Аліна придумала перед подією відібрати цитати (саме комерційно привабливі), гарно роздрукувати, скласти в красиву скриньку й зробити гостям гадання. Це! Так! Круто! Мене і досі не відпускає ейфорія після першої події. І це — заслуга Аліни❤️
⭐️⭐️⭐️⭐️⭐️Я намагалася читати дві попередні книги Олени Кузьміної, але мені не вдавалося пробратися далі перших кількох сторінок. Відповідно я завжди кидала їх, але чекала коли Олена напише щось, що мені сподобається. Так от! Очікування окупилося! 😳«Батьковбивця» у нас пригодницько-політичне фентезі (поки більше пригодницьке).Емріс — ботан, якого всі звинувачують у смерті короля, але він ні заперечує, ні підтверджує це.Маріт — наївна принцеса, яка вірить, що її країна порядна і вихована, але щось котиться не так і не всі такі порядні і виховані.😶СюжетПригоди на пригодах на пригодах. Це цікаво. Мені подобається як герої починають потихеньку змінювати свої погляди про свою країну, про Тінерію та можна сказати про тінерійців. Усі мають свої недоліки, деколи дуже смішні. Оскільки це трилогія вже розкидали натяки на наступних героїв. Особисто я чекаю на султана, а якби ще султан з Емрісом зійшовся... вимбачте 🍿Ну мені просто не подобається Джул. У чому справа.Емріс смішнявик. Він ботан, який вічно десь налажає і пробує це виправити. А на ділі мені здається доволі неприкаяним. Він шукає своє місце, пробує попрощатися зі сестрою і... ну йому не щастить 🥺По-перше, Джул МУТНИЙ. По-друге, він зробив певні гадості. Майже гарантую, що в нього буде якась феєрична арка персонажа, але гадості з першої частини незабутні. Маріт і Емріс мають схожу арку персонажа станом на зараз. Але Маріт втрачає більше, ніж Емріс. Так, Емрісу теж не дуже легко, але ну... хоча б його не пробує вбити єдина подруга. Маріт загалом занадто має низьку самооцінку. Вона вважає себе некрасивою, вона вічно слухає інших і не робить своїх виборів. Тому як змінюється Маріт і її любов до Джула мені зрозуміла. Якщо на дівчину вперше в житті звертає увагу хлоп, навіть якщо він волоцюга, мутний і взагалі може буде пробувати її вбити, то чому би й ні? Після пригод протягом книжки це вже не найгірше, що з нею станеться.Однак у мене є забагато запитань щодо останніх сторінок, де був Емріс. Я не те, щоб нічого не зрозуміла, скоріше просто це викликало питання.На початку мені здавалося, що тут просто пригодницьке фентезі і трошки політики, але так виглядає, що проблеми будуть набирати великих масштабів і мою бусічку будуть сильно ображати. Вудочки на це я побачила і не певна, що це було все.🤨Романтична лініяМушу визнати, що не зрозуміла чому Емріс закохався в Джула. Для початку я не вірю в закоханість за кілька днів пригод. Якщо Маріт хотіла закохатися і читала про це багато, а коли опинилася у відносній безпеці, таки закохалася в Джула, це ще можна пояснити. А от Емріс? Він не скидається мені на романтика. Емріс — ботан, його заспокоюють книжки. І я... не знаю. Я не повірила у його закоханість тому не те, щоб дуже сильно вболіваю за них як за пару. Особливо після поведінки Джула 😑Загалом книжка мені сподобалася, але на останніх сторінках щось відбувається і я не до кінця розумію чому. Думаю, відповіді будуть в наступних томах. Моментами вона смішна, моментами жорстока, лячна і потім знову смішна. Я вірю кожному персонажу (крім Джула, він все ще козел).Найбільше мені імпонувало, що коли я думала «от зараз їм поталанить і все вийде» персонажі насправді залазили в ще більшу сраку. Це змушувало мене посміхнутися, бо я вже звикла приблизно розуміти як будуть розв'язувати проблему😌Побудована атмосфера, персонажі і світ мене цілком влаштували. Емріс не виглядає як звичний головний герой зараз. Цим він мене дуже підкупив. А ще тому що шульга в окулярах, який любить книжки. Ну падка я на таких героїв 🖐Але я чекаю більше на двох персонажів, які очевидно з'являться в наступних частинах — султана і далекого кузена Емріса і Маріт.Фінал обірваний у Маріт, у Емріса більше схоже на кліфхенгер, а я таке не сильно люблю, але знову ж таки це дрібні деталі. Тепер буду підсовувати її всім, бо книжка дійсно хороша. По тексту це прослідковується. Я завжди знала, що Олена Кузьміна зможе з кожною наступною книжкою писати крутіше 🥺Тепер тільки би дочекатися до другої частини...Враження поки свіжі, але може я ще щось додумаю, то додам вже окремо 😏#відгук
"Батьковбивця" - пригодницьке, політичне фентезі з цікавим (королівським, ЛГБТК+) трикутником, який не є основою історії, але абсолютно точно додає емоцій.За що й ця історія відгукнулася в серці. Хоча скла я знову встиг похрумати, дякую🙃Та не тільки трикутником мене підкорила книга. Є там одна дуже цікава місцинка, яка спокійно могла б стати окремим персонажем. Дуже похмура, моторошна, убивчаЩо ж до основних героїв - суцільний біль.Навіть та, через яку у фіналі історії досі палає моя пір'їста дупа (бо нашо лізти до мого припиздякнутого малого?), змушує перейматися за її долю. Що вже казати за інших.А деякий один неочікуваний поворот з другорядною персонажкою взагалі вибиває з колії🥲Сам сюжет рухається доволі швидко, але є і моменти на перепочинок від напруги, що майже постійно супроводжує мандрівників. Завдяки цьому дізнаємося більше про всесвіт, політичні конфлікти, систему магії і глибше занурюємося у свідомість / підсвідомість героїв. Плюс ще є жарти, які можна окремо виписати і юзати потім. Переважно від того ж таки припиздякнутого малого😁Крш, ви розумієте (чи зрозумієте, коли прочитаєте) за кого я топлю в цій серії😏Загалом книга читається дуже легко. І, на жаль, швидко. Як би я не намагався розтягнути її - не вийшло. Залишається лише чекати наступні частини💛Рекомендую всім, хто через призму гумору й жвавості, уміє знаходити між рядками невимовну тугу та сенс порушених у книзі тем🔥 #PhoenixReads
Якби я могла описати Батьковбивцю, трьома словами, це було б: нетиповість, яскравість, емоційність.Але я не готова так мало говорити про цю історію, тому давайте розберемо все детальніше⬇️💚З першої сторінки і до останньої книга не перестає нас дивувати. Ми зустрічаємо двох героїв, сестру та брата, які абсолютно різні, але дуже схожі в своїй невпевненості, недосконалості та вмінні влазити в неприємності. Олена розкрила їх подвійним pov і бути в головах цих двох ще та задачка, але які ж вони живі та не ідеальні! Я прожила з ними тисячу та одну емоцію, встигла прив'язатись та співпереживала, і дуже засмутилась коли перегорнула останню сторінку, бо хотілось ще і ще.💚Звісно окрім прекрасних принца та принцеси, тут вистачає інших – колоритних, цікавих та загадкових, персонажів. Кожен зі своїми проблемами, цілями, таємницями та душею. Я обожнюю коли другорядні герої не гірші за основних, а тут вони просто розйоб. Часто в буквальному сенсі😁💚Нас не те що занурюють в світ, а скоріше кидають на призволяще, змушуючи виживати та розбиратися. Одразу початок активних подій, темп яких потім не втихає до самого кінця. Абсолютно дві різні країни, (а навколо ще цілий шикарний світ) зі своїми проблемами та представленням у героїв. Ми не один раз зрозуміємо що все не таке, як здається і цей контраст просто змушує кричати. А ще тут є таємнича Глуш, що змусила мене вкриватися сиротами та підбирати щелепу з підлоги. Ці описи🤌🏻💚Не можу також не виділити гумор – саркастичний, чорний, дурнуватий та неочікуваний. Все як я люблю і за ці ситуації, коли комічність досягає межі поруч з незручністю та небезпекою, я готова падати авторці в ноги.💚І хоч перша частина доволі невелика, нам дали достатньо підказок на майбутні масштабні події та проблеми. А ще залишили дуже багато запитань, теорій та надій. Мені кортить щоб ви прочитали її і мучилась, бо мука ця дуже солодка, чесно.💚Якщо ви думали що я омину увагою любовну лінію, то ви помиляєтесь. Вона, в кінці кінців змусила мене ледь не викинути цю історію у вікно, з легкою істерикою. Але – це було так нереально, з легким слоубьорном, з відкриттям власних почуттів та смаків, з трикутником, який насправді справжнім трикутником і не назвеш, бо в цій частині воно дуже гарно обіграно. А ще з розумінням що буде далі і що це абсолютно знесе дах і тобі, і персонажам.Сподіваюсь ви ще на середині відгуку (або може одразу після цих картинок?) побігли купувати/читати книгу. Якщо ні, то дякую що дочитали до кінця, тепер можете йти. Батьковбивцю в кожен дім!💚#відгуки_та_читання
👑 Чи вдасться молодшим дітям знедоленої королівської родини покласти край століттям ворожнечі між двома сусідніми країнами чи вони лише розпалять розбрат? Вирушаємо в тур із презентацією роману «Змієві діти. Батьковбивця» — пригодницького фентезі з політичними інтригами, гострим гумором і героями, які постійно опиняються між обов’язком і власними виборами ⚔️Порядні фрейрці з острахом і презирством ставляться до сусідів-тінерійців — дикунів, розпусників та навіжених магів. Принцеса Маріт Фрейрська на прізвисько Жабенятко — лише бліда копія красуні-сестри, але саме їй доведеться вийти заміж за султана Тінерії та покласти край століттям ворожнечі. Принц Емріс — її недолугий молодший брат, якого вся країна винуватить у смерті короля. Дорогою до нареченого на Маріт чинять замах, а рятувати її доводиться саме Емрісу. Однак замість сестри він примудряється витягнути з кораблетрощі тінерійського мага, який змусить сумніватися в усьому, у що раніше вірив принц.📖 На презентаціях поговоримо про те, як вибудовується пригодницьке new adult фентезі для дорослої аудиторії, як працювати з репрезентацією і соціальними темами, а також чому іронія та гумор стають інструментами напруги.📅 10.04 / 18:00📍 м. Одеса, Одеська обласна універсальна наукова бібліотека ім. М. Грушевського, вул. Троїцька, 49/51👤 Олена Кузьміна, письменниця👤 Аліна Ольшанська, літературознавиця, блогерка 📅 16.04 / 18:00📍 м. Вінниця, вул. Архітектора Артинова, 4, книгарня Vivat👤 Олена Кузьміна, письменниця👤 Дея Фіна, модераторка, письменниця, книжкова блогерка, авторка тг-каналу Сказання Деї📅 17.04 / 18:00📍 м. Дніпро, книгарня «Вперта коза», просп. Лесі Українки, 3👤 Олена Кузьміна, письменниця👤 Марина Ніцель, письменниця, книжкова блогерка📅 18.04 / 15:00📍 м. Харків, вул. Квітки-Основ'яненко, 2, книгарня Vivat👤 Олена Кузьміна, письменниця👤Оксана Бабаєва, авторка блогу Book Pleasure✅ Вхід вільний! Реєстрація обовʼязкова — https://forms.gle/z9zKtxJgBAmuXrV98
Про передзамовлення з автографом: уточнюю всі моменти, щоб ми були з вами на одній хвилі❓ Чому зараз закрита форма? Я поки що не приймаю замовлення. Вчора я передала видавництву ті замовлення, які зібрала на передпродажі й очікую відправку. ⬇️Коли я розішлю всі книжки з передзамовлення, я відкрию форму знову. Буду збирати 5-10 замовлень і замовляти в видавництва й розсилати. ⬇️Тобто процес замовлення книжки з автографом буде досить повільний, не як в інтернет-магазинах. ❓ Коли я отримаю свою книжку з автографом?На жаль, я не зможу сказати кожному точно. ⬇️Сьогодні я ще не отримаю своє замовлення, щоб почати підписувати й пакувати. Як тільки знатиму, що до мене вже їде посилка — відпишу тут. Щодо приблизних строків — ось математика. ⬇️Ви замовили в мене 159 книжок. Я фізично не зможу підписати, спакувати й розіслати всі в один день, коли вони приїдуть. Розсилати буду порціями, тому відправка триватиме щонайменше кілька днів. Йтиму по порядку, як отримала замовлення — від найпершого до останнього. Тому якщо ви замовляли десь найближчими днями, ваше очікування буде найдовшим, вибаште, це не зі зла. Для порівняння минулого разу 130 книжок я розсилала протягом 3 повних днів (я брала відпустку) і мені допомагали 2 подруги. Моя головна помічниця зараз у лікарні, а роботи в мене до небес, тому процес буде повільнішим. Буду писати тут і в інстаграм, що там як, скільки відправила й скільки залишилося. ❓ А коли розіграш?Розіграш серед передзамовлень (закладинка, чашка й тематичний чайок) проведу сьогодні ближче до ночі. Викладу в сторіз в інстаграм процес і відпишу переможцю або переможниці. Подарунок поїде до вас разом з книжкою.Я розумію, що чекали довго й вже нема сил, тому я буду дуже вдячна за терпіння й розуміння🥹
А тепер про хороше😌Чекаю фото з події, бо маю один особистий спіч, але зараз про загальне!Я щиро вітаю всіх фіналістів, переможців премії «Своя полиця», бо це справді заслужено для кожного з них🙌🏻 дуже круто було спостерігати за цими усміхненими обличчями, слухати подяки авторок (на жаль, автори не трапили на церемонію, бо захищають нашу Батьківщину на фронті), а виголошувати номінацію «Найяскравіший дебют» мені, як цьогорічній дебютантці, взагалі було супер приємно і супер хвилююче водночас😅Але саме в цьому дописі я б хотіла висловити ще й величезну подяку людині, без якої цієї премії б не було, і яка буквально горить цією справою🤌Я знаю про що я кажу, бо я кожен день за цим спостерігаю, і, чесно кажучи, дивуюсь та захоплююсь, бо я б, певно, не мала стільки терпіння і вогню в серці, щоб крізь усі перепони все одно робити все так якісно!І звісно ж я про Олену Кузьміну💕 бо від неї подяки команді були на премії, а я от я змоги не мала подякувати їй і сказати, як мене надихає ця жінка!Ми звикли бачити вже готовий результат, і дуже рідко знаємо який титанічний труд стоїть за цим успіхом (і це стосується не тільки премії, а й, наприклад, успіху тих же книжок) і цю справу треба дійсно любити, щоб витримувати всі перепетії🤝 і Олена справді горить цим, і справді від щирого серця робить усе, щоб сучасна жанрова українська література розвивалася🙌🏻 Тому я дякую Олені за організацію, за всі її старання й за все, що вона робить для українських авторів! Для мене честь працювати поруч з тобою, видаватися в той же час, коли видаєшся ти, і ти заслуговуєш на величезний успіх, чого я тобі бажаю❤️ Ну і напередодні того, як перша книга «Змієвих дітей» виходить в світ, хочу сказати, що у вас ще є час передзамовити книгу з автографом авторки🫶
Стрічка тіктоку випадково принесла мені відео з виставки Вільгельма Котарбінського і я загорілася ідею потрапити туди й на власні очі побачити ці містичні й похмурі роботи. Бо, на жаль, я надивлена на Врубеля, Васнєцова і Білібіна й абсолютно нічого не знала про художника-поляка, який більшу частину життя прожив у Києві. На виставку я потрапила лише з другої спроби, бо вперше не вистояла досить велику чергу.Але. Я залишилися розчарованою — лише 6 картин і практично ніякої кураторської роботи, притомної та цікавої інформації про художника. Особливо мене це засмутило на контрасті з «Весна. Жіночі імена бойчукізму», на якій я була минулого тижня й де інформаційна частина мене вразила чи не більше, ніж самі роботи. На щастя, потім я знайшла відео на каналі «Історії без міфів».Уявляєте, він усе життя підписував латинкою, бо йому важливо було зберегти свою польську ідентичність. І коли Третьяков замовив у нього картину з підписом кирилкою, він відмовив. А ще він розписував Володимирський собор, але суспільство захоплювалося тим же таки Врубелем і Васнєцовим, а роботи католика-поляка сприйняло так собі. З приходом радянської влади інтерес до художника, який у класичній манері осмислював біблійні, релігійні та містичні сюжети, згас. Його найбільші полотна зберігалися… просто скатані в рулон.Інтерес відродився тільки протягом останніх років, і я тепер загорілася бажанням дізнатися про нього більше й побачити більше робіт. Наприклад, протягом Першої світової він випускав листівки й плакати зі своїми роботами, щоб зібрати гроші на благодійність, і ці листівки досі можна знайти й купити. Мені. Це. Треба.
Я ніколи не любила любовні трикутники й тим паче не збиралася їх писати. Мене дратувала класична комбінація дуже хорошої пані, її очевидного поганого залицяльника та очевидного хорошого залицяльника (найімовірніше — брюнета). І завжди ясно, хто gets the girl, а хто вовтузиться в сюжеті суто як інструмент для створення перешкод. Тому коли моя власна персонажка з ноги залетіла в іншу любовну лінію й заявила, що їй туди треба, я була шокована. Так і не змогла її переконати не лізти в трикутник. І поволі ця драма стала моєю римською імперією. Попри те, що я вже давно дійшла в тексті до того, що триктуник розпався, всі зробили свої вибори й рухаються далі, я все ще думаю про них і ці страждання. Про те, скільки подій відбулося в тексті завдяки цьому її рішенню, скільки доль персонажів, родів і потенційно навіть країн змінилося. Слухаю їхні особливі треки, уявляю якісь альтернативні розвитки подій, страждаю разом з персонажами.Ось вам трошки натяків на те, що коїться в любовному трикутнику в «Змієвих дітях»:«Я тебе доб’юся» ➡️ «Добийте мене» ➡️ «Добийся мене»«Я спалю увесь світ заради тебе» ➡️ «Я спалю себе заради світу» ➡️ «Я спалю тебе заради світу»«Проживемо якось. Мені від тебе нічого не треба. Просто… — затнулась. Не сказала «дозволь тебе любити» «Послухай мене. Ми не помремо. Ти не помреш. Ти не можеш. Бачив себе взагалі? Ти розумієш, шо в тебе неможливо не закохатися?»
«Усередині нього немов відгоріла пожежа й залишився самий попіл»
«I wait for you to open up, to give yourself to meBut nothing's ever gonna give, I'll never set you free»
Starring Role · Marina & The Diamonds «You know how hard it can beTo keep believing in meWhen everything and everyoneBecomes my enemy»
Opheliac · Emilie Autumn«And you made me who I amBe afraid of what I am»
Burn Bright · My Chemical RomanceПередзамовлення триватиме ще десь з тиждень, тому вже скоро я вспокоюся й перестану писати всяку дичину, потерпіть ще трошки.
На вихідних прочитала крихітку-роментезі «Даіре: мистецтво обману» від української авторки Юлії Ферн.Брала цю книжку, щоб відволіктися від емоційно складного тексту про Розстріляне Відродження кримських татар, який паралельно читала на анотацію. Так і вийшло, бо це дуже-дуже мила, казкова й солодка історія. Проте з назви та анотації про зваблення крон-принца я собі нашифрувала, що це має бути хтива хтивщина з павутинням брехні й інтриг та сіро моральних рішень, а виявилося все навпаки. Я би навіть її позиціонувала як чистий young adult, включно з аудиторію 13-14 років. Найбільше мені зайшов сюжет: легкий і захопливий. Такий собі фентезійний «Холостяк»: претендентки на серце крон-принца проходять низку вигадливих і смішних випробувань та поволі вибувають. Персонажі дуже класичні для піджанру: голодна й дуже хороша сирітка, дуже поганий принц-блондин, дуже хороший принц-брюнет. Мені більше зайшли подруги головної героїні й взагалі потішило, що у фокусі була не тільки романтична лінія, але й плавний розвиток дружби. Сама романтична лінія теж мила й світла. Пара обмінюється записочками, разом читає книжечки, пʼє какао, він дарує їй спочатку кролика, а потім своє серденько. А тоді всі хороші перемагають усіх поганих.Мені ця історія вайбувала «Щоденниками принцеси», «Зачарованою Еллою» та «Зачарованою». Легко, світло, казково. #Кузьміна_читає
TGLIST.COM.UA
