❓ Чому бути у відчаї щодо своїх навичок — це добре?Тому що існує таке класне явище, як ефект Даннінга-Крюгера.Це крива, яка показує цікаву залежність упевненості від досвіду та знань.Як це виглядає — картинка в наступному дописі. І цей графік пояснює, чому бути у відчаї та зневірюватися в своїй роботі — це насправді на краще. Чим менше в людини досвіду, тим впевненіше й категоричніше вона почувається в професії чи певній справі. Наприклад, студенти_ки з графічного дизайну після кількох місяців навчання можуть охоче критикувати роботи колег. Новачки в тренажерному залі — пропонувати іншим показати техніку виконання вправ. Люди, які попрацювали пів року, — кидатися запускати власні курси та вести експертний блог. На кривій цей стан називається промовисто — пік дурості. У мене пік дурості в письмі прийшовся на перші місяці після виходу першої книжки. Усе йшло відносно добре, тож я жваво записувала випуску подкасту, вважаючи, що маю достатньо компетенцій для створення власних навчальних матеріалів і можу наводити власні тексти як приклад. Ох💔До прірви я почала котитися приблизно через пів року, під кінець 2022, коли співпали і затримка виплат за дебют, і хвиля негативних відгуків, і курс антидепресантів.З того моменту я не почувалася впевненою в своєму місці в літературі жодного разу. Звісно, були щасливі миті, якісь успіхі, але глобально сумніви залишалися.Зараз я десь у долині відчаю (принаймні, сподіваюся, що нижче котитися вже немає куди й це вона), бо я сумніваюся в кожному своєму рішенні та споживаю освітній контент тоннами. Що ж тут доброго? Те, що цей стан відчаю означає відхід від хибної самовпевненості та ріст знань і навичок. Нехай він і супроводжується не найприємнішими емоціями, але за ним почнеться повільний перехід до більшої впевненості. У дизайні я переживала плюс-мінус те саме. Перші місяці ходила набундючена, повчала клієнтів та роботодавців, робила посередні (м’яко кажучи) проєкти. Потім сталося болісне прозріння, кілька років бовталася на дні. А далі поступово крок за кроком збудувала справжню експертність та досягла бажаних результатів. Сподіваюся, що й в письмі пройду той самий шлях.