🖼️ Завершуємо знайомство з учасниками виставки «Повернення історії»: Оксана Жарун та проєкт «Етапи випікання хліба». 🎨 Про художницю:Оксана Жарун (Кривий Ріг) — художниця, яка працює з локальними матеріалами. У центрі її практики — дихотомія сільського походження та становлення в індустріальних ландшафтах: руда, кокс і відвали співіснують із вишнями, витинанками та родинною пам’яттю, а саме місце стає медіумом і носієм пам’яті. Через живопис, графіку, колажі, пігменти й об’єкти з кам’яновугільного коксу та «пустої» породи художниця говорить про життя і смерть, вкорінення та викорчовування.🍞 «Етапи випікання хліба» (Поліптих, монотипія 1/1, папір, коксовий пил, лляна олія, 40 × 40 см, 2025).Ця робота — дослідження полісемії вислову «коксовий пиріг», метафоричного терміна для позначення матеріалу, випеченого в коксових печах. Кокс часто називали «хлібом металургії», порівнюючи його виробництво з випіканням хліба, де вугілля подрібнюється, змішується та «випікається».«У цьому проєкті кокс перетворено на пігмент для фарби. Я працюю з ним як з матеріалом системи, який стає інструментом її критики».Квадриптих складається з чотирьох фаз, що паралельно описують хліборобство й коксохімію:1️⃣ Перетирання зерен на жорнах (аналогія до подрібнення вугілля);2️⃣ Вимішування (формування вугільної шихти);3️⃣ Випікання (спільні процеси для печей і пекарень);4️⃣ Готовий хліб та готовий кокс (кінцевий продукт).Кожна частина супроводжується текстовими замітками у стилі заводських інструкцій, де побутове й сакральне тісно зливається з технічним.🗓️Відвідування: з середи по неділю.⏰З 12:00 до 18:00.⏳Виставка триває до 26.07.📍Кривий Ріг (детальна інструкція та локація надійдуть після реєстрації).🎟️Участь за реєстрацією.💡Ментор проєкту — британський музейний експерт Нейл Тітман.🇬🇧Проєкт «Повернення історії» реалізується за підтримки Британської Ради у межах програми «UK->Ukraine: Culture Sync».🏛️Організатор: Криворізький Центр Сучасної Культури / KRCC.🫱🏻🫲🏽Партнер проєкту: ГАРТ - простір фізичного, психологічного та соціального відновлення людей, які постраждали від війни в Україні.
👕 «Футболка твого міста: нова регіональна ідентичність»: у Кривому Розі відкривається новий виставковий проєкт!Криворізький Центр Сучасної Культури запрошує на відкриття виставки, що досліджує, як звичайний елемент street fashion під час війни перетворюється на маніфест приналежності, інструмент опору та спосіб утримати свій дім при собі.Зазвичай футболка із назвою міста та місцевою пам’яткою — це просто туристичний сувенір. Проте в умовах повномасштабного вторгнення та вимушеного переміщення мільйонів людей цей жанр набув зовсім іншого масштабу. Коли звичні географічні назви опиняються під загрозою, локальний мерч стає пам’яттю, яку ми носимо на своєму тілі.❓Що чекає на відвідувачів:Експозиція складається з тематичних банерів із принтованими футболками від українських авторів та брендів. Кожен стенд розгортає окремий сюжет: від переосмислення радянських символів і повернення історичних назв до гарячих дискусій про те, як правильно кодувати спільне минуле.Також у межах проєкту заплановано воркшоп зі створення футболок, які презентуватимуть Кривий Ріг!🎨 Кураторка проєкту: Зоя Звиняцьківська — історикиня моди та дослідниця практики одягу часів воєнного стану.🏷️ У проєкті представлені:Галина Пузирна х Wall31, Олександр Грехов х KMA gift shop, Укрзалізниця (Залізна крамниця), Bezlad, Патрік Касанелі х Харків Залізобетон, Авіація Галичини / Остап Яцишин, Some Urban Monk / Марина Самохіна, Dis/Order / Любов Малікова, TallBoy, Cultoni, Plnk Store, Bagster / Дмитро Возняк, Maikoff.🗓️ Коли: з 30 липня по 23 серпня 2026 року🎉 Відкриття: 30 липня о 19:00⏰ Графік роботи: ср–нд, з 12:00 до 18:00📍 Де: Кривий Ріг (детальна адреса надійде після реєстрації)🎟️ Участь за реєстрацією.🇺🇦 Проєкт реалізується за підтримки Українського культурного фонду в межах конкурсної програми «Стипендія» 🏛️ Інституційний партнер проєкту: Криворізький Центр Сучасної Культури / KRCC.🤝 Партнер проєкту: ГАРТ — простір фізичного, психологічного та соціального відновлення людей, які постраждали від війни в Україні.
🎬 «Видобуток пам’яті»: як приховані пласти історії Кривого Рогу стають мистецтвом.Сьогодні у фокусі виставки «Повернення історії» — спільна відеоробота харківських митців Марини Чайки та Дмитра Коновалова «Видобуток пам’яті» (відео, 2026) — це художнє дослідження, що використовує професійну термінологію гірників Кривбасу як метафору. Подібно до того, як залізна руда ховається глибоко під шарами породи, локальна історія міста тривалий час залишалася прихованою під нашаруваннями радянських та колоніальних наративів.Об’єднуючи свій досвід у концептуальній фотографії, діджитал-арті та документальному кіно, автори пропонують поглянути на індустріальний ландшафт і музеї не як на сховища готових істин, а як на простір для критичного осмислення минулого. Відеоряд спонукає глядача до діалогу та пошуку справжньої локальної ідентичності.⏳ Устигніть побачити на власні очі! Виставка у KRCC триває лише до 26 липня. Плануйте свій візит уже цього тижня, щоб зануритися у цей потужний аудіовізуальний досвід.🗓️Відвідування: з середи по неділю.⏰З 12:00 до 18:00.⏳Виставка триває до 26.07.📍Кривий Ріг (детальна інструкція та локація надійдуть після реєстрації).🎟️Участь за реєстрацією.💡Ментор проєкту — британський музейний експерт Нейл Тітман.🇬🇧Проєкт «Повернення історії» реалізується за підтримки Британської Ради у межах програми «UK->Ukraine: Culture Sync».🏛️Організатор: Криворізький Центр Сучасної Культури / KRCC.🫱🏻🫲🏽Партнер проєкту: ГАРТ - простір фізичного, психологічного та соціального відновлення людей, які постраждали від війни в Україні.
🌾 «Краса всередині війни як опір»: відкриваємо «Дерево життя» криворізької мисткині ІЯ КО на виставці «Повернення історії».У фокусі нашої експозиції — робота місцевої поетки та художниці Ксенії Костянець / ІЯ КО. У своїй практиці Ксенія працює з тактильними матеріалами та ландшафтними артефактами, перетворюючи їх на «тканину пам’яті».Її робота «Дерево життя» (домоткане лляне полотно, ручне шиття, тасьма, нитки, 2026 рік) — це потужний контрмузейний експонат, який переосмислює традиційний український рушник крізь досвід сучасної війни:«Я намагаюся зачепити права культури змінювати власні символи відповідно до реальності війни... «Дерево життя» — це архетип гармонійної світобудови та взаємозв’язку поколінь. Але це дерево химерне: в орнаменті замість традиційних птахів-охоронців з’являються дрони — літакова «Валькірія» та локально розроблений «Інтерцептор». Дрони, як сучасні птахи, творять місток між традицією та сучасністю».Мисткиня свідомо відмовляється від мілітарного монохрому та звичних індустріальних штампів Кривого Рогу — руди, заводів, кар’єрів та диму. Натомість її рушник вибухає соковитими кольорами, розповідаючи про інше місто — квітуче, зелене та живе, здатне до регенерації навіть серед болю та втрат.Цей твір ставить важливі питання:❓ Як війна змінює народну образність?❓ Чи може дерево життя бути красивим у часи війни?Приходьте шукати відповіді разом із нами!🗓️Відвідування: з середи по неділю.⏰З 12:00 до 18:00.⏳Виставка триває до 26.07.📍Кривий Ріг (детальна інструкція та локація надійдуть після реєстрації).🎟️Участь за реєстрацією.💡Ментор проєкту-британський музейний експерт Нейл Тітман.🇬🇧Проєкт «Повернення історії» реалізується за підтримки Британської Ради у межах програми «UK->Ukraine: Culture Sync».🏛️Організатор: Криворізький Центр Сучасної Культури / KRCC.🫱🏻🫲🏽Партнер проєкту: ГАРТ - простір фізичного, психологічного та соціального відновлення людей, які постраждали від війни в Україні.
Наймолодший журналіст України, засновник YouTube-проєкту «Цікаво з Передрієм» Кирило Передрій поспілкувався з критиком та куратором сучасного мистецтва, колумністом Radio France Internationale (RFI) Костянтином Дорошенком. Розмова про українські культурні традиції під час війни, радянський монументалізм, диктатуру та розуміння сучасного арт-простору.📍У цьому інтерв'ю обговорили такі теми:✅ Висміювання росії у мистецтві: Чи вже міцно заклалася в наших культурних традиціях звичка «чмирити» та висміювати ворога? Як українські митці рефлексують на війну та ворога.✅ Радянщина та культ вождів: Згадали радянську традицію робити величезні бюсти лідерів, перетворюючи їх на "великих вождів". Чи використовує сучасна росія цей метод сьогодні та чи було в тих радянських монументах мистецтво?✅ путін і сучасне мистецтво: Чи здатен взагалі російський диктатор осягнути, що таке сучасне мистецтво? Чому диктатури завжди бояться вільного культурного вираження.✅ Молодь та мистецькі тренди: Чому молодь так масово з’явилася в мистецтві та які нові сенси вона приносить? Відверто про те, чи переважає вже сьогодні сучасне мистецтво над класичним.✅ Як зрозуміти мистецтво: Чи кожен здатен осягнути мистецтво і як саме навчитися його розуміти? Шукаємо відповідь на філософське питання: чи кожна людина насправді є митцем.☝️ Приємного та корисного перегляду! Відкриваємо для себе нові грані культури та сучасних сенсів! https://www.youtube.com/watch?v=-74UovMiQLI
👉Росія окуповує не лише українські території. Вона окуповує інтернет.На тимчасово окупованих територіях України Кремль поступово замінює українські мобільні мережі, блокує незалежні медіа, обмежує доступ до соціальних мереж та нав'язує власні цифрові сервіси.Нове дослідження «Репортерів без кордонів» показує, що для багатьох українців отримання правдивої інформації вже стало справжнім підпільним заняттям. VPN, нові месенджери, допомога родичів на підконтрольній Україні території — усе це перетворюється на інструменти боротьби за доступ до правди.Особливу тривогу викликає становище дітей та підлітків, які дедалі більше занурюються в російський інформаційний простір і ризикують втратити зв'язок з українським медійним та культурним середовищем.У новій статті розповідаємо, як працює цифровий колоніалізм Росії та чому боротьба за доступ до незалежної інформації стала ще одним фронтом війни.#Україна #ОкупованіТериторії #RSF #СвободаСлова #Пропаганда #ІнформаційнаВійна #Медіаграмотність #Росія
Книжковий клуб Української правди додали до новоствореного "Хабу книжкових клубів", де зібрані книжкові клуби з різних куточків країни. Його запустила онлайн-книгарня MEGOGO BOOKS.Хаб працює у пілотному форматі та налічує понад 100 верифікованих спільнот від українських медіа, блогерів, спільнот та інших незалежних ініціатив.На платформі доступна система фільтрів, за допомогою якої користувачі можуть обирати спільноти за містом, жанровими вподобаннями та форматом – зустрічі офлайн чи дистанційні онлайн-дискусії. Наразі Хаб охоплює більшість обласних центрів, і клуби можна знайти на окремій інтерактивній карті. У MEGOGO BOOKS наголошують, що оновлюватимуть свою базу й мають на меті стимулювати розвиток культури читання в регіонах, а також українські книжкові клуби в інших країнах світу.Клуб пропонує ексклюзивні знижки на книжки для учасників.Зустрічі відбуваються регулярно в онлайн-форматі, згодом планується запуск зустрічей наживо. Модераторка клубу – Анастасія Большакова, журналістка і випускова редакторка УП.Культура. Участь у клубі дає можливість читати складні тексти в компанії однодумців, обговорювати контекст і сенси без поспіху📰 підписатися
📢 Open call для фотографів-документалістів: виставка «Географія небезпеки» («Atlas of Danger»). Шукаємо митців і мисткинь, які працюють з документальною фотографією, до участі у виставці «Географія небезпеки / Atlas of Danger».❗️ Дедлайн на подачу заявки: 10 травня 2026 року. ✍️ Форма заявки: https://forms.gle/xBpNP8Ndtxy646SU6 🗓 Відкриття виставки відбудеться 13 червня 2026 року. 👉 Експозиція триватиме з 13 по 28 червня 2026 року у Кривому Розі.ℹ️ «Географія небезпеки» — це дослідницько-кураторський проєкт, що осмислює документальну фотографію війни в Україні як форму культурної пам’яті та відповідального свідчення. У центрі виставки — спроба відійти від сприйняття фотографії виключно як новинного або інформаційного матеріалу та розглядати її як складний етичний і культурний інструмент, що формує уявлення про війну у довготривалій перспективі.✨ Ми зацікавлені у роботах, що пропонують глибоку, рефлексивну та етично чутливу оптику на досвід російсько-української війни, працюють з темами пам’яті, травми, тілесності, втрати, стійкості та відновлення. В межах проєкту передбачено покриття витрат на друк та оформлення творів.🤝 Проєкт «Географія небезпеки» підготовлено за підтримки Українського культурного фонду в межах конкурсної програми «Стипендія».💼 Інституційний партнер: Криворізький Центр Сучасної Культури / KRCC. 👉 Партнери проєкту: ГАРТ – простір відновлення військових та цивільних.
Перед нечуваною трагедією, звістка про яку зрезонувала з багаторічним залякуванням населення загрозою ядерної війни, люди опинилися без інформації та дієвої підтримки. Рятуючись від загрози в міру власних можливостей і розуміння, українці різних національностей отримали щеплення вимушеної суб’єктності. Почала ширитися хвиля зневаги до влади та устрою, що продемонстрували управлінське й моральне банкрутство. Як культурні, так і політичні реалії отримали поштовх до прискорення змін. Громадянське суспільство та запит на індивідуальну гідність — наріжні фактори стійкості України сьогодні — пробудив тоді шок Чорнобиля.Страх радіації — невидимого ворога, що підступно загрожував смертю будь-кому, — з одного боку створив потужний апокаліптичний тренд в українській культурі та сприяв масовому антинауковому нігілізму. З іншого — викликав відповідь загостренням бажання жити, втілювати найсміливіші творчі ідеї, незважаючи на приписи й авторитети. Подібний, але розкутіший і відчайдушніший сплеск молодого мистецтва Україна проживає сьогодні всупереч російському терору.Серед митців, трансформованих чорнобильською загравою, особливе місце займає Дмитро Нагурний. Його персональна метаморфоза вплинула на розвиток сучасного українського мистецтва. В ньому Дмитро Нагурний перевідкриває людину — її гідність у звичайності. І водночас вирішує непрості питання художньої форми. Як — із викликом — «зобразити радіацію».Радіаційне опромінення вплинуло на здоров’я Дмитра. 1987 року він опинився в лікарні, де довго не могли визначитися з діагнозом. На лікарняному ліжку художник розробляє ідею виставки «Погляд». Вона відкрилася в липні 1987-го у 7-му корпусі Київського політехнічного інституту. Зоя Чегусова пише: “Тоді, в момент великих надій та соціальних ілюзій, перша виставка “Погляд” виявилася дійсною сенсацією для міста. Все вражало в ній новизною та нестереотипністю: назва (до речі, вигадана ще до появи однойменної популярної телепередачі), багатоголосся авторських манер, сміливість формальних прийомів, яскрава, надзвичайно мажорна експозиція. Вона стала однією з перших київських виставок “мистецького плюралізму”, де остаточно були розірвані пути заборон і табу, накладені колись на мистецтво України”. https://www.rfi.fr/uk/українці-за-кордоном/20260428-як-зобразити-радіацію-мистецький-вибух-після-чорнобиля?utm_slink=rfi.my%2FCeUi
Здатність людини на неможливе, безпрецедентне, відкрилася Дмитрові Нагурному в повсякденному негаласливому подвигу ліквідаторів чорнобильської аварії. І підштовхнула шукати вирішення надскладних мистецьких задач: "Вибух на четвертому блоці ЧАЕС гірким відлунням відгукнувся моїм персональним творчим вибухом. Я там був по гарячих, в прямому сенсі, слідах і все бачив… крім променів радіації. Але як зобразити радіацію? Як трансформувати щось невидиме але суттєве у візуально-пластичну форму?"В Чорнобилі Дмитро Нагурний зрозумів час загальнолюдським. Ніби отримав персональний ключ від його брами. Особливу чутливість до подій та постатей, які спрямовують рух часу, здатність бачити сутність за видимим. Показовим є резюме німецького видання Aachener Volkszeitung про Дмитра Нагурного 1994 року: "І все ж в його творчості превалює тема батьківщини. Нескладно розпізнати у цих численних роботах позицію українців, які почуваються незалежними".Дмитро Нагурний впевнено й уперто тримався власного шляху, не намагаючись потрапити в тренди. Він існував поза координатами конкуренції. Сьогодні його творчість дає привід передивитися усталене бачення генези сучасного мистецтва України.Роботи Дмитра Нагурного наразі можна побачити в Києві на виставках "Чорнобиль. Об'єкт укриття" (триває до 7 червня, Національний центр "Український Дім", вул. Хрещатик, 2) та "Тиша і турбулентність" (до 16 травня, галерея "Ню Арт", вул. Михайла Грушевського, 28/2).https://life.pravda.com.ua/culture/dmitro-nagurniy-biografiya-hudozhnika-uchnya-tetyani-yablonskoji-314590/
TGLIST.COM.UA
