Котов

Публічний інтелектуал - це людина, яка зуміла монетизувати різницю між думкою та її відсутністю.У давнину для цього треба було бути мудрецем. Пізніше - професором. Сьогодні достатньо мати акаунт, мікрофон і вираз обличчя людини, яка щойно особисто бачила Істину, але з ввічливості переказує її спрощену версію.Існує поширена хибна думка, що публічний інтелектуал виробляє думки. Насправді думки виробляють себе самі, як хмари або геморой. Публічний інтелектуал займається іншим: він стоїть між думкою та публікою, як сомельє між вином і людиною, яка просто хотіла напитися.Справжня функція публічного інтелектуала полягає в тому, щоб пояснити аудиторії, що саме вона вже думає. Після цього аудиторія відчуває вдячність за те, що її внутрішній шум було перекладено літературною мовою.Іноді публічний інтелектуал помилково приймає себе за пророка. Тоді він починає розповідати про майбутнє. У цей момент ринок зазвичай коригує його самооцінку. [от як прямо зараз]Найвища форма існування публічного інтелектуала настає тоді, коли його перестають читати заради ідей і починають читати як серіал. Нікого вже не хвилює, має він рацію чи ні. Важливо лише, кого він сьогодні оголосить ідіотом і наскільки витончено це зробить.Тому публічний інтелектуал - це не професія і не соціальна роль.Це особливий різновид актора, який грає мислителя перед людьми, що грають громадян.Причому обидві сторони чудово знають, що відбувається, але продовжують виставу, тому що порожнеча між подіями має бути чимось заповнена.

Здрастуйте, дорогий урбаніст-лісопедович!Пишу вам по заїзду в Європи. От тільки зайшов і сів писати.В Європі зі спід-лімітами харашо.На машині включені лідар, радар, адаптивний круїз, утримувач смуги, бурштинова ікона Аркадія Укупніка і ще купа якогось хламу, що перетворює машину на айфон на колесах. Супербезпечний айфон, який в стані виконувати всі вимоги всіх знаків, лімітів і так далі автоматично, майже без участі людини.Дійсним доповідаю. На батьківщині солнцясяйного Мадяра відбувається страшне. Місцеві найобують спідліміт на 40 км/год. Всі. Як один. Разом і до кінця.Ба більше. Роблять страшні речі: у Waze відмічають не тільки парковку піліцейських, а й навіть місце установки мобільного радару швидкості. Жах. Важко уявити, що при Орбані коїлось.І навіть у Відні теж. Як писали мені під попереднім постом: «Всі, хто їхав швидше, - злочинець». Злочинців туть десь відсотків 80. Таксист впевнено тулив 70 по місту, а на в’їзді в місто люде їхали 160. Але не треба вірити своїм очам, треба вірити спеціалістам з фейсбуку та іншим балаболам.Читаючи коментарі борців за жорстке потужне покарання всіх за будь-яке порушення, складається враження, що материнську любов вони відчували лише тоді, коли виконували навіть абсурдні хатні правила, і це стало ключовим у вимаганні від усіх навколо щось виконувати. Тому це б в терапії їм вирішувати, а не в громадському активізмі.Цей урбан-дятленізм побудований на запереченні людської природи, що люди можуть самі розібратись. В США тобі скоріш штраф впаяють, якщо ти їдеш повільніше потоку, ніж всьому потоку за те, що він вже на швидкості 60 миль повз знак 50.Така людська природа. Навіть страшно сказати де, у Швейцарії, де всіх жорстко, потужно та незламно карають, насправді є місця, на які прийнято затуляти очі, бо люди - це люди. Таке життя.Аномальні випадки порушення ніяк не модеруються правилами. А люди самі в стані розібратись без 10 скажених активістів, яка ж все ж таки допустима (не дозволена) швидкість. Бо нормальний представник популяції хоче жити і не тужити. Тому тут канешна можуть бути жорсткі санкції і все таке. Але вони завжди будуть пост-фактум. Інфраструктура може унеможливити аномальну поведінку, суто за рахунок фізики процесу. Тому замість питань розбудови інфраструктури довбойоби вимагають, щоб родіна більше кріпила. А потім знов будуть нити, що не працює, і вимагати ще кріпити. Але це, знов же таки, до терапевта треба, а не до камери в полі.Людську поведінку треба моделювати, а не контролювати. Бо людина не терпить насильства.

Отже, цей день настав. Сьогодні день виборів в РГК НАБУ. Чому саме цей список? Бо коней не переправі не міняють. Ви вже бачили звіти, що було зроблено. Ви за роки не бачили жодної претензії, щодо «політизації ргк», або мутних рішень чи поведінки членів РГК. (Бо мутні рішення і учасники у РГК, яка регіональна газова компанія - прим.ред).Тому прошу підтримати та голосувати!Номери кандидатів, яких прошу підтримати: 1, 2, 3, 6, 7, 14, 23, 26, 30, 32, 37, 40, 42, 43, 44На вибір дається 15 хвилин.🤝Список з 15 кандидатів від коаліції “ДемСокири”, “Незалежної антикорупційної комісії” (НАКО) та руху “Люди з картонками” на виборах до РГК НАБУ 1. Аксьонов Михайло Юрійович 2. Бєглєцова Юлія Дмитрівна 3. Білий Михайло Віталійович6. Вахненко Дмитро Віталійович 7. Гаврилюк Юлія Володимирівна 14. Кальницька Юлія Ігорівна 23. Микитюк Антон Сергійович 26. Москвітін Ігор Олегович 30. Півненко Володимир Юрійович32. Прудковських Віктор Вячеславович 37. Трегуб Олена Миколаївна 40. Чижмарь Василь Юрійович 42. Шаргородський Володимир Сергійович 43. Швець Антон Андрійович44. Штанков Микита Володимирович 🔑Як проголосувати – покрокова інструкція:1. Перейдіть за посиланням https://voting.nabu.gov.ua/2. У вкладці «Кандидати» ознайомтеся з кандидатами.3. Натискайте кнопку «Розпочати голосування».4. Ознайомтеся та підтвердіть згоду, поставивши галочки у відповідні блоки. Після цього натисніть «Увійти через ID.GOV.UA»5. Оберіть зручний спосіб авторизації.6. При використанні BankID, оберіть зі списку банк.7. Перевірте коректність даних та натисніть кнопку «Продовжити».8. Оберіть 15 кандидатів та натисніть кнопку «Проголосувати».Дякую 🙏

Оцінюючи цю трагічну і жахливу ситуацію з ДТП, я би скоріше дивився на неї через аналогію з мас-шутінгом, а не через призму ДТП.Чи можна дійсно завадити купити лівий ствол і когось постріляти? Ні.Чи можна дійсно завадити сісти за кермо без прав (які забрали через ПОТУЖНІ та НЕЗЛАМНІ штрафні бали)? Ні.Чи може технічний засіб підвищеної небезпеки (зброя, авто), доступ до якого ми як держава начебто контролюємо та даємо дозвіл за певних обставин, бути використаний не так, як ми собі уявляли, довбограями або злочинцями? Так.Чи можна отримати такий засіб повз державу? Так.Чи може блітєльна підсилена перевірка вашого сейфа ментіком врятувати чиєсь життя від мас-шутінгу, вчиненого обсаженим довбограєм? Ні.Відповідно, чи може трукам (як завжди поставлений через сраку, без жодної аналітики) врятувати від довбойобів? Ні.Ця тупорила схильність за аномальними випадками намагатися врегулювати середнє по палаті - це саме ознака дистильованого баранізму.Якщо митниця ніхуя не робить, то давайте жахнемо всі ФОПи на ПДВ.Якщо обсажений тіп когось вбив, давайте всіх їбати, а не обсажених.Логічно.Тому це не перевищення швидкості. Це мас-шутінг. І діалог має йти саме в цій рамці: як уникнути таких ситуацій.P.S. Зараз ще з-під лавки має вилізти лісопедна урбаніна та розповісти про кількість ДТП через швидкість. Але ж вони, як завжди, не в стані пояснити, чим у статистиці Нацполу відрізняється «перевищення дозволеної швидкості» від «перевищення допустимої швидкості». І що це просто гумова стаття, куди зливають усю статистику по ДТП, щоб просто не їбатися з оформленням.Але ж то читати треба.Пересічний урбаноїд і читати - речі несумісні.

👆ПОЧАТОК ВИЩЕ👆3️⃣ Делеговані РГК НАБУ члени взяли участь у понад 50 засіданнях Дисциплінарної комісії Бюро, брали участь у розгляді дисциплінарних справ, проведенні службових розслідувань та підготовці висновків про наявність/відсутність у діях працівників НАБУ дисциплінарних проступків. За результатами перевірок 10 співробітників Бюро були звільнені через невідповідність цінностям і принципам НАБУ, ще близько 20 осіб отримали зауваження та догани. Представники РГК у комісії також розробили й надали Директору НАБУ рекомендації, необхідні, щоб мінімізувати кількість дисциплінарних проваджень, відкритих через ненавмисне порушення працівниками Бюро вимог декларування. 4️⃣ РГК долучилася до роботи Комісії з питань розгляду матеріалів про визнання УБД працівників НАБУ, які брали безпосередню участь у бойових діях, забезпеченні національної безпеки й оборони, відсічі збройної агресії РФ. Залучення представників громадськості стало додатковою гарантією прозорості процедури та зміцнення довіри працівників Бюро, які брали участь у захисті України, до інституційного механізму визнання їхнього внеску.5️⃣ Члени РГК НАБУ, використовуючи інструменти ШІ, відцифрували всі отримані впродовж каденції скарги та створили унікальну базу даних. Вона суттєво полегшила роботу РГК, адже забезпечила зручний доступ та швидку індексацію інформації про скарги, детективів, на яких вони надходили, та зв'язки між документами та справами. 🔺Більше інформації про діяльність РГК минулого скликання дивіться на слайдах. Два роки тому ми обіцяли вам, що докладемо максимум зусиль, щоб діяльність НАБУ та інших органів антикорупційної вертикалі стала більш відкритою, підзвітною й прозорою для суспільства та медіа. Особливо коли йдеться про хід розслідувань злочинів, фігурантами яких є відомі та владні персони. Ми наголошували на тому, що НАБУ і САП не повинні бути знаряддям політичної боротьби та використовуватися для маніпулювання громадською думкою. Адже незалежність Бюро є ключовим фактором у боротьбі з топ-корупцією, а РГК – дієвим механізмом захисту принципів його неупередженості та автономності.Ми прагнули посилити громадський контроль за діяльністю НАБУ та повернути довіру громадян до антикорупційних органів. І РГК показала, що може бути робочим інструментом для просування і впровадження ефективних рішень.Сьогодні можемо констатувати: НАБУ стало більш зрозумілим для суспільства. Більш прозорим та відкритим. Більш ефективним. Але цього недостатньо. Еволюція НАБУ та САП має тривати. Як і еволюція громадського контролю. Ми знову йдемо командою кандидатів на вибори до РГК НАБУ, щоб примножувати досягнуті результати у боротьбі з корупцією. Про свій список та кожного з кандидатів докладніше розкажемо у наступних постах.Наразі ж просимо вас запланувати у календарі на 10 червня з 9:00 до 21:00 голосування на виборах в РГК НАБУ.Ваш вибір, ваша участь, ваш голос дуже важливі.🪓Демократична Сокира🪓

В мене з математикой склалось не зразу. З вищою.Ясна-понятна, що після 145 ліцею оте старе міцне ЗНО (не те що оцей позорний НМТ) з параметричним рівняннями в кінці залетіло на 197 балів. Укр мову та літературу я здав на 191 (і готувався), а по фізиці було 181, і її здавати я не збирався, не готувався, просто мімо крокоділ.Коли математика з шкільної, яка, по суті, і не зовсім-то математика, скоріш якесь там "числення" (calculus), переходить на вищу, то для мене було важко.Основна проблема була в тому, що усю шкільну "математику" можна пояснити на наочних грушках-яблучках та інших простих прикладах матеріального світу. І потім якийсь там кудись збігаючийся ряд в якомусь сракомірному просторі - взагалі непонятна штука. І екзистенційний жах (для мене) полягав в тому, що усі способи взаємодії вивчені в шкільному calculus переставали працювати в пристойній математиці, і теореми не доводились, і приклади не рішались. Тобто намагання зрозуміти задачу через матеріальний приклад (що часто неможливо) стало таким собі бар'єром для розуміння абстрактного питання. І в якийсь момент духовної слабкості моя реакція була: "Та пішло воно все, не хочу я його розуміти, отуто беремо аксіоматику, хуяк-хуяк, завод-маяк". І коли я відмовився намагатись зрозуміти на прикладах, про що взагалі ця конкретна наука, то наука несподівано повернулась до мене передом, а до лісу задом, і пішло-поїхало.Важливим висновком з цього, який вплинув на моє подальше, в тому числі професійне, життя: тупо в лоб погоджуєшся з аксіоматикою і на взаємодії з нею шукаєш, що тобі треба. Потім, працюючи над PhD з математики одночасно з заочкою по праву, мене змило інсайтом, що, в цілому, що одне, що інше - це просто набір логічно узгоджених висловлювань в рамках конкретного аксіоматично заданого простору. Бо і те, і інше - це побудова "довгого логічно несуперечливого речення, яке спирається на інші логічні речення власного чи чужого авторства". І це далі теж сильно допомогло навчитись "вчитись" і поринати в різні галузеві питання.Тепер до висновків. Математика потрібна не для трикутників. Вона потрібна для того, щоб навчити мозок працювати з абстракціями, логікою та складними системами.А далі вже неважливо, чим ти займаєшся: бізнесом, правом, політикою, наукою чи управлінням.Бо в підсумку все зводиться до одного.Мозок або вміє працювати зі складними конструкціями, або не вміє.І якщо не вміє, то тригонометрія тут уже ні до чого.That's all, folks!

В дискусії про зброю критерієм може бути співвідношення ціни та ефективності.Коли зброю винаходять, там є величезний RnD.Це займає час.Рішення алокації ресурсу таких обсягів завжди політичне.І воно має наслідки. Давайте уявимо просту ситуацію, що ресурси були видані комусь ще, а той все проїбав.Тоді б стояли питання: або що гроші все одно вкрали, і зрада, і ганьба, або що витратили дарма, і зрада, і ганьба.Ми тут 2-й місяць всією країною репостимо і страшно пишаємось всякими Туапсе і Усть-Лугами. Відмічаємо, що пішов 2-й місяць, як туди відправляємо більше, ніж летить звідти.Результати роботи беззаперечно свідчать, що зброя працює. Просто увага тепер зосереджена на тій частині номенклатури RnD, якої ще не завершено. А там, де ви не побачили RnD-проблем, вам тепер здається, що все одразу працювало на відмінно. Пояснення заднім числом така собі практика.Якщо зміст плівок у тому, що політичний вплив був застосований, аби вчасно розрахувалися, та в тому, що маржу в 20% при дозволених 25% все одно витрачали на розвиток компанії, бо рішення було політичне, наслідки, те-се, то так званих збитків та наслідків не те шоб видно.З точки зору результатів на полі бою.І тут може бути контраргумент, що, можливо, якби алокація ресурсів відбулась інакше, то відбулась би інша компанія з подібними результатами. Можливо. На щастя, ми живемо в моменті, коли алокація ресурсів призвела до очікуваного результату.Можна співставити з іншими продуктами. Є оверпрайснуте лайно, є гарний держаний істотно дорожчий продукт, є співставні продукти. Державний, до речі, дорогий, але ви все одно не можете пояснити ані чому, ані краще він чи гірше, і чому. Там є здорове обґрунтування, яке мене влаштовує.Тепер по Касьянову. Цього шахрая-самоделкіна репостять і тягають 3 категорії: ухилеси, порьохані броніслави та інша цивільна чепуха, яка єдиний у своєму житті діпстрайк бачила у фільмі «Емануель», коли касету друзі дали, бо в сімʼї потім той діпстрайк так ніколи і не відбувся.Ідея, що «враження супротивника» вимірюється лише паузою роботи аеропорта, бо жодних інших досягнень немає, хибна з двох причин.Перша, бо якби ми всім колгоспом залили грошей у продукт Самоделкіна, а ворог випадково, бо це ж так важко, почав би детектити цей хлам і не звертати уваги, то виключений аеропорт теж би закінчився. І ви би всі так само нили про вкрадені/пройобані гроші. На щастя, ми тепер не дізнаємось. Ну і зрозуміло, що RnD та екосистема самоделкіного гівнольота складались з пачки червоної «Прими», пляхана оковитої та гаражу, тому і неправильно порахована співставна собівартість така.Друга причина. Мабуть, ухилесам-довбограям важливо, щоб хтось за них долетів до Москви. Шкода, що Збройним силам важливо, щоб 105 кг БЧ точно долетіло в располагу чи склад «Рубікону». Саме тому Самоделкін та його 3 кг внікуди-координатно летючого БЧ так і не зміг себе знайти, послідовно намахаючи різних представників Сил оборони України.Тому вибачте, що нагадую, але там наче війна йде.Десь дуже далеко від фейсбуку.Зрозуміло, що матеріали плівок безумовно ставлять під удар одразу 2 речі: можливість контрактування засобів та Данську модель. Щось доведеться зробити.Але зробити, ставлячи в пріоритет результати на полі бою, а не хайпожерство критично заброньованих ухилянтів та рандомних цивілів. Ми маємо робити добро зі зла, бо його більше немає з чого робити.Мудрості нам усім.

Я дуже погано думаю про владу підприємців.Не вірю в неї ні секунди.Мій бід на початку війни США з Іраном був простий: США все проїбуть. Що, власне, і сталося.США зараз правлять ларьочники. Люди з психологією купі-продай. І коли на зустрічі з питань зовнішньої політики від американців приїжджають місцевий Микитась, місцевий криптан Дарт Вейдер та інші гротескні персонажі, це не випадковість. Це і є соціальний тип правлячого класу.У проїбаній зовнішній політиці лежить декілька речей.Перша — ментальність ларька. Нездатність поставити принцип вище збитку. Нездатність зрозуміти, що є ситуації, де репутація, воля, стиль і готовність стояти до кінця важать більше за короткі гроші.Друга — відсутність освіти, досвіду і культурної вертикалі, щоб взагалі бачити речі, не зведені до кешу. Існують якості, які не вимірюються бабками в моменті, але мають стратегічні наслідки на покоління вперед.На фініші ми бачимо шкурний інсайдер-трейдинг на біржі та Polymarket, емісію крипти як інструмент легалізації хабарів і вульгарні торги у зовнішній політиці рівня “купи трьошку в новобудові без документів на етапі котловану”.Позиція all in працює лише тоді, коли хтось вірить, що ти справді готовий іти до кінця.Коли тебе уособлює ларьок, якому болить доба простою бетономішалки, це не all in. Це дешевий блеф. І ніхто в нього не вірить. Тому й результати такі.Основний висновок простий.Принципи і готовність за них стояти перемагають — якими б ці принципи не були.А намагатися міряти все бабками в моменті, не обліковуючи в ціні принципи, репутацію, стиль і волю, — це дуже погана стратегія.Особливо у питаннях війни, влади і зовнішньої політики.

Історія України - це не лише останні триста років. Це літопис усіх тих держав, народів та племен, що жили, воювали, вмирали та йшли вперед, аби побачити, що там, за обрієм. Сармати, скіфи, готи, гуни, сколоти… Щоб відчути подих вічності, достатньо поглянути на перший-ліпший курган і згадати: більшість із них були насипані ще представниками ямної культури, а вже пізніше вони ставали останнім прихистком для багатьох інших народів.Саме тому символіка нашої землі, зокрема герб Миколаївщини - серця українського степового півдня - не може бути заручником обмеженого світогляду чиновників. Південь ніколи не був «пустим полем», яким його намагалася зобразити імперська пропаганда, і він не починається з синодальних настанов чи указів царів.Миколаївщина - це справжній плавильний казан народів, де поселення давньогрецької Ольвійської хори зустрічалися з воїнами степу, де литовські князі будували фортеці, генуезці - факторії, козаки тримали переправи, а ногайці переводили через них отари. Це земля, де кожен камінь памʼятає мови десятків етносів. Герб такого краю має бути не відображенням вірнопідданства імперії чи вузькоцерковних інтересів, а величним символом тяглості історії.Наші символи мають дихати свободою античних полісів, незламністю середньовічних замків та звитягою степових лицарів. Нам потрібна геральдика, що промовляє до нас крізь тисячоліття, а не та, що підлесливо зазирає в очі минулим панам чи потурає смакам кабінетних функціонерів.Тож я прошу вас прийняти участь в голосуванні за герб Миколаївської області, і обрати саме перший варіант.І так, ви любите згущівку.

Згідно з інформацією від нардепа Гончаренка, норму про скасування пожиттєвого статусу PEP таки прибрали з законопроекту про оподаткування посилок. Тобто статус PEP залишається як і раніше, довічним, поки що. Загалом такі ситуації як з абсолютно ідіотською конструкцією цього статусу, який просували нам улюблені дорогі партнери (функціонери з ГО та органів міжнародного рівня і подібна квазібюрократія) це лише один із ключових доказів: ніякі реформи в цій галузі детально ніким ніколи не продумувались, соціальні і політичні наслідки ніким не рахувались, а багато норм базувались на абсолютно наївних припущеннях. У довгу це так чи інакше буде створювати конфлікт між процесом реформ і їх політичною легітимністю. Неадекватні правові норми які «не можна змінити бо так нам сказали згори» це ніякі не черчиллівські піт кров і сльози, як іноді люблять писати реформатори у Фейсбуці. Це звичайне бюрократичне небажання рвати зад за те, щоб воно було ефективним і дійсно придатним для держуправління. Пару виборчих циклів і «реформи» зроблені таким чином будуть черговим зразком ідіотства минулих поколінь. Позаяк втюхати розмову про те що люди ж стояли на Майдані за декларації НАЗК, довічний статус ПЕПів і іншу мішуру нікому вже зовсім скоро не вдасться. Втрата процесом реформ значної частки легітимності рано чи пізно призведе до того, що увесь єбучий цирк буде просто закрито через його абсолютну непродуктивність.