Навчитися відкидати зайве

Один з тих парадоксів, з яким ми так чи інакше зіштовхуємося у житті, полягає в тому, що ефективність майже ніколи не походить від складних систем. Хорошим прикладом тут є моделі тайм-менеджменту на особистому рівні і CRM та ERP-системи на рівні організацій. Чим вони складніші – тим більше часу у вас буде йти на безкінечне заповнення полів, введення даних і в цілому, обслуговування системи як такої, а не на саму роботу. Це як збудувати будинок, який разів в три перевищує твої реальні потреби в площі. Весь свій вільний час ти будеш витрачати на його обслуговування. Замість того, щоб розслабитися, потягуючи просекко у себе на задньому дворі. Якщо подивитися на людей, які досягли в чомусь хороших результатів, то їхня стратегія, зазвичай, значно простіша. У них майже завжди є якийсь один ключовий напрямок чи завдання, і навколо нього і вибудуване все решту. Наші ресурси обмежені. Наша увага не безкінечна. Ніхто з нас не здатний отримати у своє розпорядження більше часу, ніж є у астрономічній добі. Тому якщо ви пробуєте займатися трьома речами одночасно, то кожен з цих напрямків отримає трохи більше ніж 30% доступних вам фізичних і ментальних ресурсів. А тепер уявіть собі, що хтось інший вибирає тільки один напрямок. І вкладає у нього всі 100% своєї уваги, сил і часу. Хто з вас зможе досягти більшого? У кого будуть вищі шанси стати кращим у своїй справі? Це, мабуть, риторичне питання. Справжня ефективність і справжнє задоволення від роботи приходять тоді, коли ти можеш повністю сфокусуватися на чомусь одному. Без потреби відволікатися на все інше. А щоб цього досягти – потрібно вміти виявляти найважливіше, і бути здатним відмовитися від більшості з решти справ і речей. Навчитися відкидати зайве.