Ентоні Ваккарелло представив колекцію Saint Laurent на Паризькому тижні моди в атмосфері густого туману. Центральною частиною сценографії стала інсталяція японської художниці Фудзіко Накая, відомої своїми "туманними скульптурами". Моделі з'являлися та зникали в серпанку, підкреслюючи тему недомовленості та загадковості, яка проходить через усю колекцію. Ваккарелло надихався постатями, для яких важливими були стриманість, внутрішня сила та прихований сенс : письменниця Маргеріт Дюрас, дизайнерка Тіна Чоу та персонаж Містера Ріплі. Наприклад, він використав ґудзики як незвичні прикраси на своїх нових м'яких піджаках. Натхненням стала історія ікони стилю 1980-х та музи дому Saint Laurent Тіни Чоу, яка носила сережку в петлиці піджака замість брошки. Фінальна серія образів золотому ламе з ефектом полірованого металу була омажем робіт, створених Альбером Ельбазом під час його перебування на посаді керівника лінії prêt-à-porter Saint LaurentІноді найважливішим є не те, що показано напряму, а те, що залишається поза кадром. Саме тому туман став не просто декорацією, а частиною концепції показу- символом присутності та відсутності водночас.
Крістіан Берар був французьким художником, сценографом, дизайнером костюмів, а також автором численних обкладинок для журналу Vogue.В архівах Condé Nast я знайшла випуск від 1 лютого 1936 року з його ілюстрацією на обкладинці. Усередині Vogue присвястив окремий матеріал співпраці Берара та української оскароносної костюмерки Варвари Каринської над паризькою постановкою "Марґо" 1935 року -п'єсою драматурга Едуара Бурде, присвяченої постаті королеви Маргарити Валуа. Берар створив усі ескізи костюмів, Lanvin виконали вбрання для Івонн Прентан, а Каринська - для всього акторського складу. Vogue називає цю постановку модним феноменом, відзначаючи вплив сценічних образів на французьку моду 1930-х років. (Каринська і Берар, до речі, багато працювали разом. Однією з її ранніх робіт стали костюми за дизайнами художника для балету "Котільон" 1932 року, поставленого для трупи Les Ballets Russes у Монте-Карло)"Весь Париж захоплюється цими костюмами для п'єси Бурде "Марго". І не лише захоплюється — усі прогнозують, що вони матимуть величезний вплив на нашу весняну моду.Є цілком реальні причини того ажіотажу. Це не просто жіноча істерія, що змушує жінок купувати копії або адаптації костюмів. Причина не лише в тому, що їх створив Берар, або тому, що їх виконали Каринська та Lanvin. Одна з причин - широкі плечі та загострені талії, які роблять жакети чоловічих персонажів такими привабливими. Жінки вже замовляють маленькі приталені жакети, побудовані за цим принципом, щоб носити їх із прямими спідницями вдень або ввечері", - пише Vogue
Майже кожен свій день я розпочинаю з читання новин про моду, стиль, культуру та мистецтво, тож сьогодні ділюся добіркою улюблених авторів і телеграм-каналів💎Тоні Говорить — мудборд креативного директора із Києва з 16-річним досвідом у рекламі та фешн-рітейлі: стиль, маркетинг і сучасна культура. Fashion Department — ваш персональний модний відділ: все про тренди, аналітику і кулуари індустрії з погляду ексшеф-редакторки Harper’s Bazaar & ELLE Катерини Попової.ҐАЇНІЧАКІЙО — автократично, токсично і з МаТюКаМи про сучасну моду, стиль і культуру.ЖИРНИМ ШРИФТОМ — канал професійного fashion-журналіста Романа Тимофєєва про українську модну індустрію. На каналі є рубрика #РоботаВмоді з актуальними вакансіями в fashion-брендах та ЗМІ.VOLICHKA — знахідки від українських брендів, луки на похорон путіна, коротко про світову моду та поп-культуру.Фейв Рурка — де знайти українські бренди, які хочеться носити: добірки, образи, нові колекції, огляди шоурумів + гайдиKOVALCHUK — авторський блог Тараса Ковальчука про життя, моду і технології. Простими словами про цікаві речі і явища.Fashion Digital Ukraine — аналітичний канал про те, як мода, люкс і технології змінюють світ до 2030 року.Модне зубожіння — дещо сатиричний погляд на моду, поп-культуру, червоні доріжки і стиль.Style fitting talks — telegram-канал зі стилю та життя в Парижі від стилістки: мода 90ʼs, робота та актуальні новини.cimetière — мода, кіно, культура: актуальне, архівне і малознане у дослідженнях і лонгрідах.
🚶👕🧥Нова колекція LITKOVSKA, представлена сьогодні в рамках розкладу Тижня моди у Парижі має назву FIREFLY (Світлячок). Символом цього стали пов'язки з led-ліхтариками на головах моделей, а спеціальний парфюм у залі був схожий на запах київського метро"Вона народилася з темряви.Є ночі в Києві без електрики, без опалення, інколи навіть без води. Люди пересуваються містом із маленькими вогниками в руках. Здалеку вулиці виглядають так, ніби небо впало на землю і розсипалося тисячами крихітних рухомих зірок — світлячків. Цей образ став душею колекції. Вона створювалася в екстремальну зиму, при мінус 30 градусах. В ательє, де іноді не було електрики. У кімнатах, де було видно подих у повітрі. Але всередині було тепло.FIREFLY — це про внутрішнє світло, яке ми оберігаємо. Воно тихе. Воно не кричить. Але воно відмовляється зникнути",- каже про колекцію Лілія ЛітковськаТакож одним із джерел натхнення став зворушливий японський анімаційний фільм-трагедія "Могила світлячків" режисера Ісао Такахати, випущений Studio Ghibli в 1988 році
Вчора у Нью-Йорку відбувся показ Marc Jacobs весна-літо 2026. Це було вау! У рев’ю до колекції дизайнер гарно описав свою ідею:«Пам'ять. Втрата. Виникаючи самі по собі, спогади формують, впливають і спрямовують наше сприйняття. Звільнене від ностальгії, повернення до минулого водночас нагадує: втрата неминуча, а надія — це праця. Спогади — і гірко-солодкі, і прекрасні — є усвідомленою силою сенсу, що визначає теперішні й майбутні дії: ким ми є, що створюємо, що залишаємо по собі й що несемо далі. Ми дозволяємо нашим відчуттям і інстинктам вести нас, з повагою приймаючи появу цих думок і зберігаючи їх». Це була ода архівним колекціям брендів різних років — від Yves Saint Laurent Haute Couture 1965 до Marc Jacobs осінь–зима 1995, Prada осінь–зима 1995, Helmut Lang осінь–зима 1995 та інших. Більшість із них походять саме з 1990-х — періоду глибоких трансформацій у модній індустрії та формування тієї мінімалістичної естетики, яка й досі викликає захоплення.Втім, попри те, що джерела натхнення для показу Marc Jacobs весна–літо 2026 лежали в естетиці інших брендів, дизайнерові вдалося переосмислити ці образи у власній парадигмі. У колекції домінують чіткі лінії, геометризовані силуети та відчуття «дорослої інфантильності» — навіть з огляду на те, що, наприклад, естетика Prada традиційно апелює до інтелектуальної моди. Повернення ж до власних архівних ідей читається як жест циклічності — особливо в контексті сучасного світу, де все надто швидко з’являється й так само стрімко зникає.
Кімната Кетрін у "Буремному перевалі" повністю декорована імітацією шкіри та волосся Марго РоббіРежисерка Емеральд Феннелл досліджує не лише привид Кетрін, а й приділяє велику увагу проблемам її земного тіла. У будинку ніби відчувається присутність привида, адже його інтер’єр прикрашають фрагменти її тіла. Гіпсові руки, зроблені за зліпками справжніх рук, можна побачити всюди: у вигляді свічників, скульптури, що виступає з каміна, і на стельових трояндах у кожній кімнаті. Інші людські риси Кетрін у дизайні включають стіл із завісою з волосся, балдахін, оздоблений її білявими косами, та стіни спальні, які в точності відтворюють колір і особливості її шкіри — вени й родимки. Щоб досягти цього, декоратори надрукували зображення руки Марго Роббі безпосередньо на шматках тканини, які потім покрили еластичним латексом для створення настінних панелей, шпалер, постільної білизни і килимів. У деяких сценах можна побачити піт, що стікає зі стін, а також крихітних п’явок, які, присмоктуючись до поверхні, насправді ніби присмоктуються до тіла Марго Роббі. Це не просто готичні і моторшні символи, це гра на чуттєвості й сексуальності історії кохання персонажів💋
В скарбничку креативних запрошень на кутюрні покази, які відбудуться в рамках Паризького Тижня моди🪮Jacquemus - 25 січня🪷Christian Dior - 26 січня 🍄🟫Chanel - 27 січня"За рік до свого першого показу жіночої колекції для Dior першою людиною, якій я захотів показати колекцію був Джон Гальяно, який був дуже люб'язний і приніс два букети з квітів цикламени, перев'язаних чорними шовковими стрічками, і пакет з тістечками і солодощами для нашої команди. Найкрасивіші квіти, які я коли-небудь бачив, тому я взяв це за відправну точку, щоб кожен міг отримати такий же букет квітів, як і я", - пояснює Андерсон вибір такого запрошенняМатьє Блазі продовжує створювати естетичні запрошення у вигляді срібних прикрас. Намисто у формі грибочка із пташкою всередині перегукується із попередніми прикрасами - будинком та потягом. До речі, намисто-гриби вже створював Карл Лагерфельд для Chanel у 2002-2003 ррЩо стосується показу Jacquemus, гребінець для волосся - це відсилка до назви самої колекції "Le Palmier", тобто зачіски з високим хвостом "пальма", яка була популярною у французьких дівчат у 1980-ті роки
"Мода в моїх генах! Моя прабабуся по материнській лінії, Сара, приїхала до США з України через острів Елліс, зовсім сама, і займалася модою, продавала красивий одяг зі свого дому в Лос-Анджелесі. Вона померла, коли мені було шість. Її бізнес, який називався The Sisters, проіснував аж до минулого року, 2019-го, і ним керувала сестра моєї бабусі до самої своєї смерті. Моя бабуся по батьковій лінії, Ліллі (також у 17 років!), здійснила п’ятиденну поїздку автобусом із Брукліна до Лос-Анджелеса, щоб стати кінозіркою. Але ще до того, як вона встигла подумати про проби чи агента, доля сама знайшла її. Це було кохання з першого погляду, коли вона зустріла мого дідуся, Ела Даймонда, який приїхав до Америки з міста Чорнобиль.Ел привернув увагу відомого гангстера Міккі Коена, який намагався втягнути його в єврейську мафію. Але Ел сказав ні, він мріяв самостійно побудувати свій бізнес. Коли він зустрів мою бабусю Ліллі (свою музу), його мрія заснувати власний бренд здійснилася. Голлівуд міг почекати. Так з’явився бренд Lilli Diamond, який став одним із найпопулярніших брендів вечірнього й коктейльного вбрання в Америці" - пише дизайнерка Марні Даймонд, онука Ела та Ліллі Даймондів. У Марні є рідна сестра, юристка, письменниця та правозахисниця, Лаура Ніколь Даймонд. Вона написала автобіографічну книгу про свою бабусю Ліллі "Dance with me: a love letter", а ще вона не забуває своє коріння і підтримує Україну, в тому числі фінансовоЗахотілось поділитись цим фактом після того, як я побачила Аріану Ґранде на прем’єрі мюзиклу Wicked: Чародійка 2 у Парижі. Співачка з’явилася у вінтажній сукні Lilli Diamond 1950 року, знайденій стилістом Лоу Роучем у бутіку Timeless Vixen в Беверлі-Гіллз
Коротко про головні сенси короткометражного фільму The Tiger Gucci представив дебют Демни не через звичний подіумний показ, а через прем’єру стрічки, зрежисованої Спайком Джонзом та Галіною РейнУ центрі сюжету - Демі Мур у ролі Барбари, яка символізує сам дім Gucci, Демну як креативного директора і ширшу модну систему. Її повільний крах віддзеркалює кризу Kering і зсуви індустрії, де старі структури руйнуються, а нові моделі ще шукають форму. Родина навколо неї - це екосистема моди: преса, інфлюенсери, критики, колаборатори, споживачі, топменеджери. Кожен тягне у свій бік. А тигр у кімнаті - сама індустрія мода ненаситна, невгамовна, неможлива для приборканняФільм звучить як сучасна сатира на багатство і дисфункцію, а розмови коливаються між гостротою й абсурдом. Одяг героїв це не просто нейтральні костюми, а навпаки - перебільшене стереотипне вбрання, в естетиці крайнощів, що підкреслює і розмиває межі реальностіКіно дало Демні свободу працювати з архетипами й інверсіями моралі. Як завжди, він балансує між пародією і критикою, щирістю й мистецтвом. Фільм дозволяє йому говорити ту правду, на яку сама модна індустрія часто не наважуєтьсяДрама тримає увагу, бо глядачів вабить колапс. Це видовищна дисфункція, як аварія на дорозі, від якої неможливо відвести очей. Сьогодні аудиторію більше захоплюють постійні зміни креативних директорів чи скандали з люксовими брендами, ніж самі колекціїУ фільмі родинна історія сім'ї Гуччі переповідається через речі. Її минуле, від створення валіз до гламурних атрибутів, спотворюється навмисне, щоб поставити питання: чиї історії ми віримо? І чи не є сама мода актом переписування спадку заради теперішнього моменту?(коли Гуччіо Гуччі відкрив свою першу майстерню у Флоренції в 1921 році, він ще не мав статусу чи великих статків. Насправді він був сином майстра-капелюшника з дуже скромного походження. Але, щоб створити ореол "аристократичного" бренду, він свідомо подавав історію так, ніби його родина належить до давнього заможного флорентійського роду. Гуччіо чудово розумів, що багаті клієнти більше довірятимуть майстрові, якщо він подасть себе як спадкоємець традицій, а не як ремісник із низів. Тому він вигадував благородне походження, приписуючи сім’ї більший статус, ніж був насправді. І це спрацювало. А пізніше легенда лише підсилювалася, наприклад створення фамільного герба Gucci у 1950-х, історії про аристократичну спадщину, які стали частиною ДНК бренду)Звідси і запрошення на перегляд фільму у вигляді ланцюжка з гербом
Що не так зі стилем Сари Піджон у ролі Керолін Бессетт-Кеннеді?Коли Райан Мерфі анонсував "Американську історію кохання" про роман Джона Кеннеді-молодшого і Керолін Бессетт, усі поціновувачі естетики 90-х, стриманого мінімалізму та історії стосунків культової пари затамували подих. Але з появою перших кадрів інтернет вибухнув критикою. Образи, які мали бути невимушеними й живими, виявилися шаблонними і трохи карикатурними. Замість пальта з італійської шерсті, простого, але ідеально скроєного — тренч зі штучної тканини, який погано тримає форму, ніби знахідка з масмаркету, а укорочені джинси в парі з човниками нагадують стиль з мудбордів Pinterest 2010-х. Користувачі дивуються невже настільки складно було знайти справжні вінтажні речі тих часів?Керолін на фотографіях з 90-х із собакою на прогулянці, посеред шумного міста, з потертою Birkin наповненою усім необхідним, яку вона комбінувала з простими шльопанцями та недбало зав'язаним пучком волосся. У цьому справжнє втілення тихої розкоші. В ній було присутнє те, що надзвичайно складно косплеїти – відчуття невимушеності
TGLIST.COM.UA
