Вчора у Нью-Йорку відбувся показ Marc Jacobs весна-літо 2026. Це було вау! У рев’ю до колекції дизайнер гарно описав свою ідею:«Пам'ять. Втрата. Виникаючи самі по собі, спогади формують, впливають і спрямовують наше сприйняття. Звільнене від ностальгії, повернення до минулого водночас нагадує: втрата неминуча, а надія — це праця. Спогади — і гірко-солодкі, і прекрасні — є усвідомленою силою сенсу, що визначає теперішні й майбутні дії: ким ми є, що створюємо, що залишаємо по собі й що несемо далі. Ми дозволяємо нашим відчуттям і інстинктам вести нас, з повагою приймаючи появу цих думок і зберігаючи їх». Це була ода архівним колекціям брендів різних років — від Yves Saint Laurent Haute Couture 1965 до Marc Jacobs осінь–зима 1995, Prada осінь–зима 1995, Helmut Lang осінь–зима 1995 та інших. Більшість із них походять саме з 1990-х — періоду глибоких трансформацій у модній індустрії та формування тієї мінімалістичної естетики, яка й досі викликає захоплення.Втім, попри те, що джерела натхнення для показу Marc Jacobs весна–літо 2026 лежали в естетиці інших брендів, дизайнерові вдалося переосмислити ці образи у власній парадигмі. У колекції домінують чіткі лінії, геометризовані силуети та відчуття «дорослої інфантильності» — навіть з огляду на те, що, наприклад, естетика Prada традиційно апелює до інтелектуальної моди. Повернення ж до власних архівних ідей читається як жест циклічності — особливо в контексті сучасного світу, де все надто швидко з’являється й так само стрімко зникає.