Ентоні Ваккарелло представив колекцію Saint Laurent на Паризькому тижні моди в атмосфері густого туману. Центральною частиною сценографії стала інсталяція японської художниці Фудзіко Накая, відомої своїми "туманними скульптурами". Моделі з'являлися та зникали в серпанку, підкреслюючи тему недомовленості та загадковості, яка проходить через усю колекцію. Ваккарелло надихався постатями, для яких важливими були стриманість, внутрішня сила та прихований сенс : письменниця Маргеріт Дюрас, дизайнерка Тіна Чоу та персонаж Містера Ріплі. Наприклад, він використав ґудзики як незвичні прикраси на своїх нових м'яких піджаках. Натхненням стала історія ікони стилю 1980-х та музи дому Saint Laurent Тіни Чоу, яка носила сережку в петлиці піджака замість брошки. Фінальна серія образів золотому ламе з ефектом полірованого металу була омажем робіт, створених Альбером Ельбазом під час його перебування на посаді керівника лінії prêt-à-porter Saint LaurentІноді найважливішим є не те, що показано напряму, а те, що залишається поза кадром. Саме тому туман став не просто декорацією, а частиною концепції показу- символом присутності та відсутності водночас.