Відеоогляд 2020 року, коли ми з командою продовжували досліджувати та очищати херсонські катакомби (підземелля під старий пивзаводом)...Локація - "коридор", який ми так назвали через те, що прохід вузький, довгий і поєднував різні "кімнати". Андрій Селецький пояснює про"фарбовану каменюку", яка спершу не викликала у нас жодних інтересів... але потім зрозуміли звідки вонаP.S. Всі ці історії про наші дослідження катакомб і інколи знахідки - це не заклик всіх перекопувати історичні підвали в пошуках скарбів. Кількість часу та тон землі перекопаної і винесеної нашими руками на поверхню - сильно більша в порівнянні з кількістю знахідок (пляшки, металеві конструкції, цегла, 2 монети, гільзи...). Все це - не про збагачення, щоб продати "історію". Вивчення підвалів, горищ, старих будинків - це про важливість вивчення локальної історії міст, сіл, країни та розуміння своєї культури через призму будинків, побутових предметів, написів, клейм, знаків, матеріалів... Це про те, що якщо під час будівництва знайшли старі проходи та підвали - треба їх вивчати, досліджувати, запросити археологів, істориків, працівників музею... Якщо у вашому будинку проявились підвали чи катакомби - то не треба їх засипати тоннами сміття і виводити туди каналізацію. Декілька поколінь до нас люди не знали, не могли або не мали права те вивчати, зберігати та робити частиною нашої історії. У нас з вами є така можливість... у Херсоні, Києві, Одесі, Львові чи інших містах України#такаІсторія #катакомби #Херсон
Є такі друзі, з якими ти знайомий з дитинства... У мене навіть є друг - "горшковий брат". Це такий друг, з яким ми народились в одній палаті в пологовому будинку, разом ходили в садочок (в тому числі на один горщик), в школу одну ходили, жили в сусідніх будинках. Останні 20 років ми дуже рідко бачимося. Він давно живе в іншій країні. Але кожен з нас впевнений, що якщо іншому справді шось треба - то інший це зробить або допоможе. Така собі дружба крізь час та відстань. Є шкільні друзі. Ви з ними сиділи за однією партою, або разом ганяли на перервах, кидали петарди, йшли до дому, обговорювали дівчат в класі або ви у нього списували алгебру. Є у мене такий друг, і він теж в іншій країні, і не бачились з ним років 20, і він регулярно через океан допомагає нам допомагати іншим хлопцям та дівчатам, щоб життя в Україні було більше. Є справжні друзі! Їх мало. Їм розказуєш саме важливе, душевне, потаємне.Є друзі-товарищі, з ким бачишся часто, може навіть працюєш разом, іноді заробляєш гроші разом... іноді п‘єш пиво, іноді обговорюєш новини... а іноді потім вони і не друзі, а так... "просто пили пиво", краще б і не пили А є... друзі крізь випробування, страждання і спільні інтереси. З такими друзями ти встаєш о 4 ранку, ти з ними в кров стираєш руки на веслах, ти разом потієш і мерзнеш в походах, одягаєш обладунки та поруч береш участь в "історичних" боях. Женька ("Юджин", "Куврат") - один з таких.Ми разом переходили "пустелю" Олешківські Піски в листопаді 2007 року. Тоді з сучасних речей була лише аптечка та фотоапарат. Все інше - історична реконструкція.Ми з ним переходили Олешківські Піски в липні при температурі +37, і у нас вода закінчилась на половині маршруту. І тоді ми зрозуміли, що огірок - це святий овоч, який містить вологу і його можна довго смоктати...Ми разом були в поході на веслах по Херсонських плавнях.Ми разом бігали по полю або лісу і сокирами та мечами била м"ск"лів, коли це ще не було модно. Хоча ні, це завжди було! Це хобі таке було - Історична реконструкція. (на фото №1 є і він, і я в синьому)А зараз Куврат у війську, куди добровільно самостійно пішов. І це вже не хобі, і не гра. Це реалії, які дають можливість зберегти, вижити, врятувати, відстояти... І йому (і його хлопцям) потрібна допомога. Їм потрібно всяких антен, посилювачів та штуковин на 40 000 грн накупити, щоб їх дрони літали краще, довше, а "чужі" дрони, шоб не літали. А ще треба зарядна станція хороша на 40 000. Отже, на 80 000 грн треба зробити життя їм краще, безпечніше, якісніше. Давайте разом допоможемо другу, який там, поки ми тут. А потім... а потім ми ще з ним підемо в похід, і в не один. І буде знов багато красивих фото. О-о.. я про наші походи можу годинами розказувати. І потім він знову буде навчати дітей спорту і сам брати участь у змаганнях. Куди допомагати ви знаєте. https://send.monobank.ua/jar/29Qd8jDwE3І взагалі, допомагайте друзям.
Мда-а... день насичений. Зустріч "цікава"Коментарів і постів багато. А авторитетних заяв - ще більше. Тому - нам далі своє робити. =======Завдяки всім вам, завдяки підтримці та фінансовим вкладанням зробили і відправили багато всього. Останній місяць здебільшого на Схід (60%), але і на Південь (30%) і на Північ (10%) теж. - купили автівку, зараз вже фарбується, встановлюється РЕБ та акумулятори додаткові;Особлива подяка нашим партнерам і друзям з міста Рим (пані Ірина та її знайомі), нашим постійним партнерам В. та Л. з міста Дніпро, музикантам Захару та Насті та їх коту, моєму викладачу пану Денису, а ще пану Сергію з міста Одеса.- передали теплий одяг та Гортекси всякі, бага-ато медицини, інструменти та взуття (наші друзі та партнери з півночі Німеччини, пані Божевільна Відьма і її команда)- багато грілок, газових балонів, круті ліхтарі - все завдяки Мережі магазинів Gorgany- подяка Foundation Coffee Place з Одеси за каву смачну на передову. А ще у вас крутий флетвайт! І зерно для дому круте для фільтра - завдяки нашим партнерам з Польщі, завдяки нашому проєкту "Let‘s energy", завдяки вашим замовленням на сайті "Риба-Кавун" - ми передали та організували близько 15 зарядних станцій Екофло та Блюеті.Але по переду багато роботи...!!!Згадайте, як було в лютому 2022 року... поки всі країни переживали (окрема подяка Польщі та Молдові, які одразу робили), експерти запевняли, спікери говорили - а ми з вами робили!Потім інші країни почали теж допомагати, навчати, обіцяти, надсилати - а ми з вами робили!!!Тепер от знов говорять, критикують, хвалять, підтримують... А нам з вами? Правильно!https://send.monobank.ua/jar/29Qd8jDwE3
В Херсонських підземеллях у 2020 році також був знайдений ґудзик з зображенням гранати. Скажу чесно, в ґудзиках я не сильно знаюсь. Але як я розумію - це ґудзик з уніформи гренадера російської імператорської армії. Яких років та якого полку - не відомо. Якщо хтось знає - підкажіть або де почитати. Гренадери (заст. укр. гранатирі́) — це історичні елітні піхотні війська, які з'явилися в європейських арміях у XVII столітті. Спершу їх основним завданням було кидання ручних гранат (від французького grenade — граната), звідси й назва.Це були найсильніші, найвитриваліші та найвищі солдати. Звідти й "народний" прикметник - гренадеристий (гренадерський), тобто "здоровий". Їм довіряли небезпечні завдання, штурми, оскільки кидати важкі й вибухонебезпечні гранати було справою непростою.З часом такі "гранати" втратили своє значення на полі бою, але гренадери залишилися як символ престижу та елітності військ. Їх стали використовувати як ударну піхоту, використовуючи мушкети та тесаки. У деяких країнах, як-от Велика Британія (підрозділ Grenadier Guards), вони збереглися як почесні частини королівської гвардії.Цікавий факт:Наполеон Бонапарт дуже цінував своїх гренадерів і називав їх "сталевим кулаком" його армії.
Подяка нашим давнім друзям і партнерам - одеській кав‘ярні і ростерні "Foundation"https://foundation.uaВони в черговий раз допомогли нам і підтримали наших військових доброю порцією гарної кави. Будете в Одесі - завітайте до них на каву, сніданок чи смаколик.Кожен раз, коли військові просять "Якщо буде можливість... це не обов‘язково, але дуже хочеться. Гарної кави під фільтр. А то тут в магазинах лише якась смола продається"... Сам той факт, що наші хлопці та дівчата в тих жахливих умовах продовжують цінувати якість, смак - радує. Як я знаю, то держава забезпечує певною кількістю кави воїнів, і цукром, і чаєм... Але та кава - то робуста. Для багатьох - це норм. А той хто завжди пив хорошу арабіку, зі світлою гарною обжаркою... Йому важко пити ту чорну смолу. Але добре, що кава є.Хочеться згадати, що кава часто була в раціоні солдат в різних арміях світу. І кава, і шоколад та алкоголь - це, до речі, показник певного рівня свідомості та культури нації. А шо там у орків? каву дають? На лопаті чи у відрі?
А шоб вам трохи було веселіше і приємніше - давайте ми вам подарунків насипемо. Хочете? Навіть розігрувати не будемо. Просто відправимо вам Новою Поштою, тільки за доставку сплачуєте ви.Кожному, хто на цьому тижні закине на нашу банку https://send.monobank.ua/jar/29Qd8jDwE3 від 300 грн - подаруємо магніт "Кавун" з написом "Херсон". Ці магніти зроблені ще у 2021 році, вони в офісі пережили окупацію в Херсоні. Це прям ... магніти з великими кавунами. Як всі херсонціА тим першим, хто закине 1000 грн на банку - подаруємо м‘які кавунчики "сквіши". Сквіш – це м'яка іграшка або предмет з особливого матеріалу, який при натисканні легко стискається, а потім повільно повертається до своєї початкової форми. Сквіші зазвичай виготовлені з поліуретанової піни або схожих еластичних матеріалів. Для чого вони? Антистрес-іграшка для дорослих (ні, не в сенсі 18+), іграшка для дітей, колекційний предмет, розвиток моторики...Тільки ОБОВ‘ЯЗКОВО напишіть в коментарі до донату реквізити куди відправити: ім‘я прізвище, телефон, місто та № складу НП.Раптом забули вказати реквізити - напишіть потім мені в приватні (інста, телеграм, Фб...). Бо якщо ми не будемо знати кому відправити - ми не зможемо відправити.P.S. Сподіваємось у вас відео нормально ці відображаються. А то інколи телеграм тупить і відео чомусь на боку ))
Морська піхота - це не тільки штурмувати, тримати, стріляти, утримувати, звільняти... Це ще й будувати, ремонтувати, пиляти, підігрівати, постійно тренуватися, вдосконалюватися та бути краще, ніж вчораПодяка всім вам за підтримку, фінансові можливості та допомогу. А ще подяка нашим партнерам: 1) За крутий лобзик та дискову пилку - Планета Инструмент за хороші ціни, якість і швидкість2) За надані ліхтарі, пальники, балони з газом - нашим постійним допомагаторам Gorgany. У них завжди якісно. Ви круті! Якби я збирався в похід, на відпочинок або купував спальники, фліси, ліхтарі - я б йшов до них на сайт або в магазини. Перевірте, може і у вас в місті є їх магазини?Oleh ZavadetskyiТам ще на фото є всякі девайси, якісь налаштовувачі мушок, мультитул, інструменти та "незрозумілі" для мене штуки, які коштують грошей, але дуже потрібні для налаштувань "скрипок", "віолончелі" та "контрабаса" для хлопців на полігоні. І взагалі для їх навчанняІ як завжди подяка Irina Kravchenko за підтримку морської піхоти та за те, що робимо з нею це разом. Подяка Станіслав Сергійович Бородашкін за пакування аптечок і медицину.За логістику, за швидкі ноги та міцні руки - Микола ШаповалПродовжувать можна сюди https://send.monobank.ua/jar/29Qd8jDwE3
Вишукане чаювання по вікторіанськи.....На початку 1800-х років європейські фермери зіткнулися зі складною проблемою: як збагатити свій ґрунт для отримання кращих врожаїв. Рішення, на яке вони натрапили, було настільки ж моторошним, наскільки й ефективним - подрібнення кісток на добриво. Але де знайти достатню кількість кісток, щоб задовольнити зростаючий попит?Відповідь лежала у них під ногами, в землі полів битв. Від Ватерлоо до Гастінгса ці місця стали неймовірними "золотими" копальнями. У 1822 році лондонська газета «Обсервер» повідомила, що з континентальної Європи до Англії було доставлено понад мільйон бушелів «людських і нелюдських кісток».Але використання цих ексгумованих решток не обмежилося добривом. Цукрова промисловість виявила, що кісткове вугілля чудово підходить для фільтрації бурякового соку на рафінований білий цукор. Дві цукрові фабрики поблизу Ватерлоо заробили на цьому ресурсі, перетворивши останки полеглих солдатів на ключовий інгредієнт для чаювання.Ця практика не обмежувалася чужими полями. Британські місця битв, ймовірно, спіткала така ж доля: їхній ґрунт порушували не археологи, а промисловці, які прагнули наживи.Ця сторінка історії є суворим нагадуванням про те, як прагматизм може взяти гору над шаною до померлих. Вона також підкреслює взаємозв'язок, здавалося б, не пов'язаних між собою галузей - від сільського господарства до кондитерської промисловості - пов'язаних несподіваною і темною спільною ниткою.Подяка Олегу Ровнеру
Про друзів і тайфун "Камікадзе"У нас зустрілись два великих друга! Було б цікаво їх зважити при зустрічі - і тоді б з‘ясувалось хто з них більший (до величини дружби це не має відношення).Вони, наче, як і до того були знайомі, але побачились вперше. Дивно, адже нам здавалось, що вони часто поруч з нами.А сталося це тому, шо один наш друг Андрій Селецький зміг організувати для іншого нашого друга Dmitry Belobrov круте авто. Організувати, знайти, підремонтувати, знайти фінанси та інше, інше, іншеВелика подяка нашим постійним донателам (ті, хто донатять) і партнерам - Пані Irina Kravchenko та її колеги гіди з міста РимА ще подяка Нововоронцовська селищна військова адміністрація та Нововоронцовська селищна радаІ ще подяка Natalia Chermoshentseva з друзями та Бріті Елвангер з організацією for Peace.... За те шо змогли доволі швидко зібрати гроші та все це стало реальністю.Авто вже працює. Вже зробило багато виїздів і далі працює на користь.Авто назвали "Камікадзе". І це дуже символічно.Це не "воїн смертник" як, можливо, хтось помилково подумав.Камікадзе - це ім‘я тайфуну (з японської "божественний вітер") і має легендарне значення в історії Японії. Ця історія пов'язана з подіями XIII століття, коли японський народ пережив дві спроби вторгнення з боку монгольської імперії.Перший напад (1274 рік)У 1274 році монгольський хан Хубілай (внук Чингісхана) намагався завоювати Японію. Він зібрав велику армію і флот, який складався з понад 900 кораблів. Монголи прибули на острови Кюсю, використовуючи свої передові технології зброї, включаючи порох.Однак, після кількох запеклих боїв, сильний шторм раптово охопив море і знищив значну частину монгольського флоту. Монголи були змушені відступити, а японці приписали цей шторм втручанню божественних сил.Другий напад (1281 рік)Через сім років Хубілай спробував знову. Цього разу він зібрав ще більший флот із понад 4,400 кораблів та армію з більш ніж 140,000 воїнів. Монгольські війська досягли японських берегів, але не змогли подолати сильний опір самураїв.Поки битва тривала, величезний тайфун, якого японці пізніше назвали "Камікадзе", накрив море і знищив більшу частину монгольського флоту. Близько 100,000 монгольських воїнів загинули, а ті, хто вижив, повернулися додому, що поклало край спробам Хубілая завоювати Японію.Японці вважали "Камікадзе" проявом захисту богів, які допомогли зберегти незалежність їхньої країни.Сучасні вчені вважають, що "Камікадзе" були потужними тайфунами, які природно виникають у Тихоокеанському регіоні. Проте їхній збіг із моментами вторгнення зробив ці явища легендарними.Так і наші морпіхи, які вже легендарні, продовжують боронити незалежність!!!За що їм подяка і кожному, хто допомагав.
Пан професор, з Днем народження«Я ненавиджу абсолютну владу у всіх її формах, і комунізм — це одна з її найогидніших.""Реальні загрози для свободи приходять не лише від зла, а й від тих, хто вважає себе благодійниками, але готовий нав'язувати добро насильницьким шляхом.""Я не люблю алегорій, але ясно, що Мордор нагадує мені будь-який режим, який знищує людську гідність, чи то фашистський, чи комуністичний."Джон Рональд Руэл Толкиен (J.R.R. Tolkien) - відомий передусім своїми літературними творами, а не політичними висловлюваннями. Однак у його особистих листах і коментарях інколи трапляються висловлювання щодо ідеологій. І до речі, він дуже не любив московитів. Хороша людина.Чому про нього сьогодні згадали? Бо сьогодні і у Мела Гібсона день народження...Бо саме книжки Толкієна нам читали батьки з Братом в дитинстві. Ще тоді, коли ми самі не вміли читати. Ще тоді, коли не було фільмів чи Толкієноманії. Мабуть, саме через ті "книжкові" подорожі народилась любов до мандрів, історії, культури. Не тільки через них. В тому числі через них... А ще Толкін схожий на нашого діда. (Фото 2-3) Тільки він не курить люльку
TGLIST.COM.UA
