Статистика telegram channel - @kaznacheyhalyna

❓Працівник з інвалідністю і бронювання: чи враховувати його у загальній кількості військовозобов’язаних?Так, враховувати потрібно, якщо працівник одночасно відповідає трьом умовам:✅ перебуває у трудових відносинах з роботодавцем;✅ має статус військовозобов’язаного;✅ не належить до категорій, які прямо виключені з розрахунку за п. 12 Порядку № 76.Чому працівника з інвалідністю враховуютьАбзац 1 п. 12 Порядку № 76 визначає, кого не враховують у загальній кількості військовозобов’язаних для цілей бронювання.До цього переліку належать:• військовозобов’язані жінки;• військовозобов’язані, які перебувають на обліку в СБУ або розвідувальних органах;• військовозобов’язані, зазначені в абз. 2–6 п. 5 Порядку № 76.📌 Осіб з інвалідністю в цьому переліку немає.Тому якщо працівник з інвалідністю залишається військовозобов’язаним, його враховують у загальній кількості військовозобов’язаних працівників.👉Що зміниться з 1 вересня 2026 рокуЗ 01.09.2026 почне діяти нове правило для працівників, які мають:• відстрочку з інших підстав за ст. 23 Закону про мобілізацію;• кілька місць роботи, зокрема основне місце роботи та сумісництво.Такі працівники враховуватимуться у загальній кількості військовозобов’язаних лише за одним місцем роботи.Це стосується і працівника з інвалідністю, якщо він має кількох роботодавців.🔹 Одне місце роботиПрацівника враховує цей роботодавець, якщо працівник має статус військовозобов’язаного.🔹 Основне місце роботи + одне сумісництвоПрацівника можна врахувати лише в одного роботодавця.🔹 Основне місце роботи + два сумісництваТакож лише в одного роботодавця.🔹 Чи обов’язково це має бути основне місце роботи?Порядок № 76 прямо цього не уточнює.➖➖➖➖➖Галина К. — без хайпу і фейків ✅

🟥Зміни в бронюванні !Маємо цілком реальну ситуацію, що правила бронювання зміняться зовсім скоро.І зміняться суттєво!!На сайті Мінекономіки сьогодні , в пʼятницю, замість 😴вечірньої казки о 20:48 опублікували новину, яка збентежить неабияк роботодавців.Відразу наголошую, повного тексту змін станом на зараз не оприлюднено.Тезово викладаю.Зміни щодо критичності та бронювання1️⃣ Вимога до зарплати підвищуєтьсяДля підтвердження критичності підприємства та бронювання працівників зарплата має бути не нижче:3 мінімальних зарплат — 25 941 грн.2. Для прифронтових територій вимога м’якшаДля підприємств, які працюють на прифронтових територіях, залишається чинний рівень:2,5 мінімальної зарплати3️⃣Працівників із відстрочкою та сумісників рахуватимуть інакшеПрацівники, які вже мають відстрочку за ст. 23 Закону про мобілізацію, а також працівники-сумісники враховуватимуться у квоту бронювання лише за одним місцем роботи.🤣❗️Критерії критичності переглянутьМіністерства, центральні органи влади та обласні військові адміністрації мають протягом місяця перезатвердити свої критерії критичності.Критерії погоджуватимуться з Міноборони та Мінекономіки.5️⃣❗️Статус критичних підприємств переглянутьПротягом трьох місяців після набрання змінами чинності переглянуть статус підприємств, які вже були визнані критично важливими.6️⃣На перехідний період критичність і бронювання зберігаютьсяДо ухвалення нового рішення:чинна критичність підприємства зберігається;діюче бронювання працівників не скасовується;підприємства мають час підтвердити статус за оновленими критеріями.Джерело: Мінекономіки

Відпустки під час воєнного стану: які обмеження КСУ визнав неконституційнимиКонституційний Суд України визнав неконституційними окремі приписи Закону № 2136-IX, які не гарантували працівникам до 18 років та особам з інвалідністю оплачувану щорічну основну відпустку тривалістю понад 24 календарні дні.❌Неконституційна норма 1️⃣«За рішенням роботодавця невикористані дні такої відпустки можуть надаватися без збереження заробітної плати» — друге речення абз. 2 ч. 1 ст. 12 Закону № 2136-IX.Цю норму визнано неконституційною в тій частині, у якій вона не забезпечує особам віком до 18 років та особам з інвалідністю оплачувану щорічну основну відпустку мінімальної тривалості понад 24 календарні дні. Суд зазначив, що для цих категорій працівників більша тривалість щорічної основної відпустки є мінімальною державною гарантією, а її звуження порушує принципи рівності, домірності та людської гідності.2️⃣«Друге речення абзацу другого частини першої та третє речення абзацу третього частини першої статті 12 цього Закону, які втрачають чинність з моменту використання днів відпусток, які були перенесені на період після припинення або скасування воєнного стану» — абз. 2 п. 3 розд. «Прикінцеві положення» Закону № 2136-IX.Цю норму визнано неконституційною, оскільки вона продовжувала дію окремих обмежень після припинення або скасування воєнного стану — до моменту фактичного використання працівником перенесених днів відпустки. Суд вказав, що такий підхід порушує принцип юридичної визначеності: строк обмеження стає різним для кожного працівника і залежить від фактичного надання та використання відпустки.✅Конституційна норма «У період дії воєнного стану надання працівнику будь-якого виду відпустки (крім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустки у зв’язку з усиновленням дитини) понад щорічну основну відпустку, передбачену абзацом першим цієї частини, за рішенням роботодавця може здійснюватися без збереження заробітної плати. Надання невикористаних днів такої відпустки переноситься на період після припинення або скасування воєнного стану. За рішенням роботодавця невикористані дні такої відпустки можуть надаватися без збереження заробітної плати» — абз. 3 ч. 1 ст. 12 Закону № 2136-IX.Конституційний Суд визнав цю норму такою, що відповідає Конституції України. Суд дійшов висновку, що вона зберігає базову гарантію права на відпочинок — оплачувану щорічну основну відпустку тривалістю 24 календарні дні. Обмеження інших видів відпусток під час воєнного стану Суд оцінив як такі, що мають легітимну мету та раціональний зв’язок із особливим правовим режимом воєнного стану.Джерело: Рішення КСУ № 3-р/2026.Конституційне подання про визнання такими, що не відповідають Конституції України ( є неконституційними), положення речення другого абзацу другого та абзацу третього частини першої статті 12, а також абзацу другого пункту 3 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» № 2136-ІХ - від 15 березня 2022 року

❓Чи виникає обов’язок подання звіту про нарахування, обчислення і сплату внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю у разі якщо середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу менше 8 осіб або перевищує 8 осіб, але норматив працевлаштування осіб з інвалідністю виконано і внесок не нараховується? От в і ЗІР вже є відповідь на це запитання. (запитання-відповідь у ЗІР)👉Відповідь ДПС Так, звітність про нарахування, обчислення та сплату внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю подається як роботодавцями, так і платниками внеску.❗️Позиція автораЯ схиляюся до того, що звітувати мають усі роботодавці, які зобов’язані виконувати норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.На вебінарах я допускала дещо інший підхід, ніж в ДПС: якщо середньооблікова кількість штатних працівників менша ніж 8 осіб, такі роботодавці звітність подавати не повинні.Але тут виникає практичне питання: як роботодавець підтвердить контролюючому органу, що він не зобов’язаний сплачувати внесок, якщо звітність не подана?Адже десь потрібно показати і виконання нормативу, і відсутність обов’язку зі сплати внеску.Тому, на мою думку, на практиці цей звіт подаватимуть усі роботодавці, які підпадають під норматив, а не лише ті, хто його не виконав, і мають сплатити внесокІ так, форми звіту досі немає.

📣До 20 червня залишилося небагато часу.Не забудьте подати до ТЦК та СП інформацію про:➖наявність транспортних засобів і техніки;➖їх технічний стан;➖працівників, які працюють на такій техніці.❓Хто має подавати інформацію?➖Міноборони у листі від 17.05.2016 № 322/2/2836 зазначало, що такий обов’язок поширюється на всі підприємства, установи та організації незалежно від форми власності — за умови, що на їх обліку є транспортні засоби і техніка або відбулися зміни в їх якісному чи кількісному стані.➖Водночас судова практика формує жорсткіший підхід. 😳Восьмий апеляційний адміністративний суд залишив у силі рішення суду першої інстанції у справі № 158/728/26 та підтвердив правомірність притягнення керівника підприємства до адміністративної відповідальності за неподання інформації до ТЦК та СП:https://reyestr.court.gov.ua/Review/135863329Із цієї справи можна зробити два практичні висновки:1.    Новостворене підприємство також має подавати інформацію.2.    Відсутність транспорту не гарантує звільнення від обов’язку подання інформації.

Хто подаватиме Звіт про внески за непрацевлаштування осіб з інвалідністю? (офіційна відповідь ДПС)‼️ - УСІ РОБОТОДАВЦІ, А НЕ ЛИШЕ ТІ, ХТО НЕ ВИКОНАЛИ КВОТУ З ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ ОСІБ З ІНВАЛІДНІСТЮ!🚩Тобто, у всіх роботодавців з'являється ще один обовязковий звіт!Податківці зазначили, що Відповідно до статті 18-2 Закону № 875 платниками внеску є роботодавці(юридична особа незалежно від організаційно-правової форми, форми власностіта підпорядкування, фізична особа – підприємець, які використовують працюфізичних осіб), у яких середньооблікова кількість штатних працівниківоблікового складу у календарному кварталі становить вісім і більше працівниківта які в цьому кварталі не виконали обов’язок щодо нормативу робочих місцьдля працевлаштування осіб з інвалідністю.❗️ОТЖЕ: 1. Суми внеску обчислюються роботодавцями за звітний квартал.2. Базовий звітний період дорівнює календарному кварталу.3. Враховуючи викладене, звітність про нарахування, обчислення та сплатувнеску подається як роботодавцями, так і платниками внеску.Джерело:  лист ДПС від 11.05.2026 №545/2/99-00-21-01-01-02

Потреба економіки у фахівцях уже зараз є одним із найбільших викликів для України. Особливо це відчувають галузі будівництва та оборонної промисловості, де потреба в кадрах буде лише зростати.Обговорили прогноз ринку праці з очільницею Інституту демографії ім. М. В. Птухи НАН України Еллою Лібановою.Люди — основа нашої стійкості та економічної спроможності. Кожен і кожна потрібні для економіки в умовах війни та відновлення країни. Працюємо над стимулами для роботодавців і можливостями для людей із досвідом повертатися на ринок праці. Для цього Уряд запускає «Досвід має значення» — національну програму дорослого стажування для людей 50+. Вона передбачає три ключові етапи: 1️⃣ Навчання та підготовку до нового етапу в кар’єрі — оновлення резюме, адаптацію до сучасних вимог ринку праці та здобуття практичних навичок. 2️⃣ Зустріч з роботодавцем і обговорення формату співпраці. 3️⃣ Працевлаштування або короткострокове стажування у компанії з можливістю працевлаштування, під час якого кандидат знайомиться з робочим процесом, а роботодавець може оцінити його відповідність посаді.Програму реалізуємо спільно з Державним центром зайнятості, бізнесом та громадськими партнерами. Дослідження «Ринок праці після 50 років» показало: люди 50+ не випадають з ринку праці через брак досвіду. Навпаки — роботодавці цінують їхню надійність. Водночас 65% компаній говорять про бар’єр цифрових навичок, а 60% визнають вплив вікових стереотипів під час найму. Саме тому Уряд формує нову політику зайнятості, у якій людський капітал є головним ресурсом країни, а її фокус — не лише на створення робочих місць, а й на зняття бар’єрів до роботи. Люди різного віку повинні мати змогу реалізовувати свій потенціал в Україні. Запрошуємо роботодавців відкривати стажування, а людей 50+ — подавати заявки на участь. Деталі програми та реєтрація: https://www.dcz.gov.ua/profnavch/navchintern

САМОСТІЙНЕ ОЦИФРУВАННЯ ТРУДОВИХ КНИЖОК: КОМЕНТАР від ПФУ ДЛЯ ТЕЛЕКАНАЛУ «ВІННИЧЧИНА»📲Процес переходу до електронних трудових книжок в Україні виходить на завершальний етап. До 10 червня 2026 року громадяни мають оцифрувати свої трудові документи. Як зробити це самостійно – глядачам телеканалу «Вінниччина» розповів Сергій Сіташ – заступник начальника Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.📢«Сьогодні кожен має можливість самостійно подати відомості про свою трудову діяльність в електронному вигляді. Для цього достатньо авторизуватися на вебпорталі Пенсійного фонду, завантажити скановані копії документів і підписати заяву», – зазначив Сергій Сіташ.🔺Для подання документів про трудову діяльність необхідно здійснити декілька простих кроків:🔹Крок 1. АвторизаціяУвійдіть на вебпортал Пенсійного фонду України https://portal.pfu.gov.ua/ та авторизуйтеся в особистому кабінеті за допомогою КЕП (кваліфікований електронний підпис).🔹Крок 2. Вибір послугиУ розділі «Комунікації з ПФУ» оберіть сервіс «Відомості про трудові відносини».🔹Крок 3. Заповнення данихВнесіть необхідну інформацію та надайте згоду на обробку персональних даних.🔹Крок 4. Завантаження документівДодайте скановані копії трудової книжки та інших документів, що підтверджують стаж.🔹Крок 5. Підпис і відправленняПідпишіть заяву КЕПом і надішліть її до Пенсійного фонду України.‼️Важливо! Перед оцифруванням відомостей варто перевірити правильність записів у трудовій книжці, адже у разі виявлення неточностей, їх необхідно виправити через роботодавця або відповідні установи.📘Зверніть увагу, щоб документи були прийняті до обробки, вони мають відповідати наступним вимогам:✔️розмір кожного файлу - до 1 Мб;✔️формат - JPG, JPEG або PDF;✔️копії мають бути кольоровими, чіткими та читабельними;✔️назви файлів повинні відповідати змісту документа.Джерело ГУ ПФУ у Вінницькій обл.

❓Чи нараховується штраф при самостійному виправленні помилок по єдиному внеску у Додатку ЄСВ 1 та Додатку 1 у складі податкових декларацій з типом «Уточнююча»?ВідповідьНараховується контролюючим органом на підставі акту перевірки платника єдиного внеску.Відповідно до пп. 2 та 3 частини одинадцятої ст. 25 Закону № 2464 контролюючий орган застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відс. своєчасно не сплачених сум; за донарахування податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відс. зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відс. суми донарахованого єдиного внеску. У такому випадку контролюючим органом відповідно до Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (далі – Інструкція) складаються: ➖рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску (розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційно-комунікаційної системи) – додаток 12 до Інструкції; ➖рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску (підставою для прийняття відповідного рішення є акт перевірки платника єдиного внеску) – додаток 13 до Інструкції.Консультує ДПС у ЗІР кат. 201.09

❓Хто надає консультації на запитання, що стосуються заповнення роботодавцями - платниками єдиного внеску додатків Д1, Д5 та Д6 у складі Розрахунку?Відповідь Пенсійний фонд України.Реєстр страхувальників – це автоматизований банк відомостей, створений для ведення обліку платників єдиного внеску – страхувальників (ст. 19 Закону № 2464). Страхувальники – це роботодавці та інші особи, які відповідно до Закону № 2464 зобов’язані сплачувати єдиний внесок (п.п. 10 частини першої ст. 1 Закону № 2464). ПФУ відповідно до покладених на нього завдань формує та веде реєстр застрахованих осіб Державного реєстру (п. 1 частини першої ст. 12 прим. 1 Закону № 2464). Реєстр застрахованих осіб – це автоматизований банк відомостей, створений для ведення єдиного обліку фізичних осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню відповідно до закону (частина перша ст. 20 Закону № 2464). Застрахована особа – це фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок (п. 3 частини першої ст. 1 Закону № 2464). Пунктом 3 частини першої ст. 12 прим. 1 Закону № 2464 визначено, що ПФУ здійснює контроль за достовірністю відомостей про осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню. Таким чином, ДПС здійснює контроль за збором та обліком єдиного внеску в розрізі страхувальників, а не застрахованих осіб. Отже відомості, які містяться в додатках Д1, Д2, Д3, Д5 та Д6 до Податкового розрахунку сум доходу здійснює ПФУ, який, також, є співрозробником проєктів змін,зокрема, від , від 24.01.2025 № 39 в частині формування та наповнення додатків до Розрахунку, які містять персоніфіковані відомості застрахованих осіб.Консультація ДПС