Статистика telegram channel - @karpatska_sich

Верховна рада проголосувала за «ярмарок паспортів»А якщо точніше, то ухвалили законопроєкт про «множинне громандянство». Закон допускає подвійне (чи навіть більше) громадянство у випадках, які стосуються народження, шлюбу з іноземцем, усиновлення, або автоматичного набуття за законодавством інших держав.Поки не до кінця розуміємо мети цього закону, але найбільше цікавить інше. Він прямо суперечить конституції України. Стаття 4 Конституції України чітко каже: «В Україні існує ЄДИНЕ громадянство». Значить, депутати свідомо проголосували за закон, який юридично не може існувати без зміни Основного Закону. Це не помилка — це політичне рішення.Також виникли подвійні лояльності. Громадянин кількох держав — це не громадянин, а суб’єкт із розмитою відповідальністю. Крім того, з'явилось потенційне вікно для агентів впливу. Легалізувати паспорт країни-агресора через «автоматичне набуття»? Виходить цілком можливо.Умовний росіянин відтепер може отримати легше громадянство України. Відповідно безперешкодно жити, працювати, купувати майно. Його не можна буде автоматично депортувати. Також не потрапляє під санкції як «іноземний громадянин рф»

♖ Марш Традиції! 🏳️‍🌈Чи пам’ятаєте ви Марш Традиції минулого року? Це був не просто хід. Це був акт духовного опору, знак того, що ми, носії вікових вартостей, здатні єднатись перед лицем духовної отрути. Але після того — що ми побачили?Лекції «Ісус — квір», фестивалі збочень під личиною дитячих кінофорумів, провокації на вулицях, атаки на храмову символіку, — все це продовжувалося, немов у зухвалому глузуванні з нашої стриманості. Ми відповідали — мітингами, петиціями, демонстрацією під Міністерством юстиції. Ми нагадували: Україна — це земля віри, а не поле експериментів над мораллю.Минулоріч ми змогли зробити важливе: об’єднати тих, хто ще не зламався. І хоч нас намагаються змалювати як маргіналів — правда інша: ми єдина сила, що несе в собі пам’ять поколінь, гідність родини та віру в українське небо.Тому ми знову кличемо всіх, хто не згоден мовчати. Усіх, хто вірить, що Київ — це місто Архангела, а не арена ідеологічної профанації. Усіх, хто готовий стояти за правду, як за останню лінію оборони.Нехай наш крок луною розіб’ється об байдужість. Нехай наш голос проріже тишу моральної капітуляції.Це не марш. Це — маніфестація духу.Содом не пройде.⌗ Інформація: • Дата: 14 червня • Місце збору: Київ, Майдан Незалежності • Збір: 9:00 • Початок ходи: 10:00☨ Гарнізон ☦️ | Долучитись | Чат | Підтримати

Толік був більше, ніж боєць у підрозділі.Він став для мене братом.Таким, якого не просив, але дав Бог і війна.І я вдячний за кожен день, коли він був поруч - у строю, у бою, у тиші після виходів.Толік не шукав слави. Він просто робив те, що треба.Робив краще за всіх.Коли треба було йти вперед - ішов першим.Коли треба було прикривати - лишався останнім.Його шлях - це не просто служба. Це легенда.І сьогодні ця легенда має своє заслужене ім’я - Герой України.Офіційно. Хоч для нас він був ним з першого дня.Брате, ти в кожному нашому кроці.Ти в памʼяті, в зброї, в тиші перед боєм.Дякую, що був.І дякую, що є - у кожному з нас.АНАТОЛІЙ "WarWar" ТЕГЗА - чоловік нестримної волі та безмежної сміливості - ГЕРОЙ УКРАЇНИ!P.S.: Зараз багато хто пише, дзвонить, говорить про героїзм Толіка.Але я хочу подякувати тим, хто справді був поруч. Хто писав про нього, збирав спогади, робив подання, зберігав його ім’я в строю навіть після смерті.Дякую всім, хто доклався до того, щоб історія Анатолія Тегзи жила й звучала гідно.Ваша справа - це частина його безсмертя.Все інше - просто шум.Тарас Деяк

​​86-та річниця проголошення незалежності Карпатської УкраїниКарпатська Україна була унікальним явищем, адже між ідеологічним та політичним хаосом на Заході та кривавим червоним гігантом на сході під карпатськими горами утворилась маленька, самостійна держава. Утворилась ціною пролитої крові героїв Карпатської Січі. В ті часи кожен, хто свідомий мав відчувати те, що насувається щось грандіозне, щось таке, що може змінити світ та історію назавжди. Вони не помилялись, адже світ чекав нової світової війни. Війни, в якій вирішальну роль грають великі Імперії з сильною ідеологією та харизматичними лідерами, але аж ніяк не маленькі держави, що боряться за збереження своєї незалежності. Більшість країн Європи, навіть ті, які не підтримували націонал-соціалістів - добровільно склали зброю перед німецьким військом, що ж було не так в Карпатській Україні? Навіщо молоді січовики майже без зброї пішли на смерть проти окупанта, як колись йшли у бій крутянці? Відкидаючи всі політичні інтриги та угоди того часу, можна впевнено сказати, що вони мали незламний український дух, який і повів їх у бій.Гадати, правильними чи ні були дії політичних діячів Карпатської України - справа фахівців в галузі історії. Ми ж можемо сказати, що закарпатська націоналістична молодь прагнула зберегти хоча б якийсь осередок українськості та будь-якою ціною захистити свій край від окупації.Хтось скаже, що це пустий фанатизм, адже вони знали, що програють, але насправді вони виграли ту битву. Декілька сотень юнаків ніколи б не спинили вторгнення ворога, а політики Карпатської України не витримали б тиск зі сторони Заходу. Проте кров, пролита на Красному полі та інших місцях битв, окропила нашу землю не дарма. Майже через 100 років нова генерація січовиків-націоналістів продовжує справу своїх предків, але вже вдосконаливши методи та бачачи проблемні сторони такої діяльності на Закарпатті. Жертви ніколи не бувають марними, адже навіть програвши війну за територію, бійці Карпатської Січі виграли війну за серця свідомих людей і вже в новій, нібито незалежній Україні, групою таких самих молодих націоналістів було відновлено Карпатську Січ, а при початку війни створено однойменний підрозділ, що перебував на різних позиціях східного фронту з перших місяців війни. Помилково вважати Закарпаття «аполітичним» чи байдужим регіоном, де люди думають лише про свій гаманець. Історичний та сучасний досвід доводить, що завжди є певна кількість пасіонараїв, котрим байдуже на політичні інтриги, котрих не підкупиш ні грошима, ні привілегіями - вони будуть боротись за свою ідею та свій край до останнього, навіть якщо це означає піти на смерть. Адже вони впевнені, що їх справа буде жити в серцях свідомих людей. Можна вбити людину, але дух ніколи не перемогти!

Сьогодні в Ужгородському міськрайонному суді оголошено вирок аферисту Івану Стану, який з шахрайськими діями виманив в дружини зниклого безвісти Воїна 10 500 доларів. Його засуджено до 6 років і 10 місяців ув’язнення, з можливістю подати апеляцію, так як застава за нього, майже 400 000 гривень, залишається.Більше нас обурив сам факт того, що Івану Стану, який у суді повністю визнав свою провину в скоєнні злочину, зокрема передачі даних зниклого Захисника ворогу та шахрайства, мало б бути підставою для негайного виконання вироку. Та рішення суду дозволяє аферисту залишатися на волі ще цілий місяць. За цей час він не лише може затягувати виконання вироку, а й навіть покинути країну.Під час попередніх судових засідань Іван Стан заявляв, що самотужки виховує сина. Однак стало відомо, що його син ще у 2023 році виїхав за кордон разом із матір’ю. Та навіть більше, раніше аферист стверджував, що його дружина померла у 2021 році від раку. Він використовував вигадану трагедію, й не тільки цю, для маніпуляцій і виманювання грошей.Це не перший випадок, коли Стан ошукує людей на великі суми. Раніше потерпілі неодноразово зверталися до поліції та суду із доказами його шахрайської діяльності. Проте жодна зі справ не була доведена до кінця. Досудові розслідування не проводилися належним чином, і шахрай уникав відповідальності.У цій справі активно фігурує людина з сумнівною репутацією та широкими зв’язками у правоохоронних органах – Василь Пилипинець. Саме він вніс заставу за Стана та ще й особисто забирав його після засідання на власному авто. Відомо, що Пилипинець раніше був фігурантом незаконних справ, неодноразово порушуючи закон. Його активна участь у справі Стана викликає підозри про існування різних злочинних схем, в якій Іван Стан може бути тільки одним з фігурантів.Тому виникають наступні запитання: 1. Чому людину, яка визнала свою провину у шахрайстві та передачі даних ворогу, не заарештували відразу та не задовольнили клопотання прокурора?2. Яка справжня роль Василя Пилипинця у цій історії? Чи не є він організатором ще більших схем злочинної діяльності?3. Чи є гарантії, що Стан не втече за кордон або не скористається апеляцією, щоб уникнути покарання, адже нагадаємо, що саме Пилипинець переправляє за кордон злочинців та ухилянтів?Працюємо далі над вивченням всіх незаконних справ зловмисників та повідомлятимемо подальші новини та події, пов’язані з цим. Тільки повний контроль та ретельне вивчення всіх обставин можуть допомогти знайти справедливість для потерпілих.📌Наші контакти:+380 98 953 89 69

Війна тривала. У середині війниЧотири братчики на човнику пливли. Курив коротку люльку Непийпиво(Любив усіх дівчат, які були,Вони його любили, як на диво),А брат Святоша дивно посміхався. Тарасій сперечався не злостиво,Був стерновим і вегетаріанцем.Четвертий — Аполлон — в усі запливи,Він наймолодший з них і завжди з ними. Ніч, позаяк, для нас козацька мати,До берега ворожого вночіВони причалили, де плавні і корчі,Щоб міни ставити, москаликів стріляти. Поставили, стріляли і втеклиВже під вогнем, та все їм таланило.Я бачив відео — так весело і мило. Що далі — зрозуміло. Лиш — коли?Тут Непийпиво люльку закурив,Не з’їв Тарасій м’яса принципово,Для рими Аполлон надибав слово,Святоша помолився, він умів.І якось взимку, у різдвяну ніч,Через кордон із торбою тротилуПройшли вони, і тут їх і накрило. Смерть дожене усіх — звичайна річ. Відмовилися здатися. Був бій. Все в них було так дивовижно просто. До велетнів небаченого зростуВони зростають в пам’яті моїй. Тепер на човнику у світлих водах раюВони пливуть разом, як і жили.У Непийпива люлька, як завжди,А що там їсть Тарасій, я не знаю. Святоші все знайомо, ніби вдома,І з ними Аполлон, як вам відомо.Д. К.

«Еще раз крикните Слава Украине, я подыму войска и вкатаю всех в асфальт! Нет такой страны как Украина!»Це останнє, що я почув від цього виродка. Кожне слово повернулося в тротиловому еквіваленті. Пошук та покарання тих злочинців, яких неможливо притягнути до відповідальності в форматі міжнародних трибуналів — надважливе завдання для української держави та її силових структур. Світова історія знає чимало прикладів, коли катам та вбивцям не вдавалось заховатись і прожити щасливу старість. Так діють держави, що мають гідність і ставлять життя своїх громадян на перше місце.Ворог має відчувати постійну небезпеку не лише на лінії бойового зіткнення, а й в тилу. Відповідальні за катування та вбивства наших військовополонених, ті, хто віддають та виконують накази нищити мирні українські міста, виконавці та замовники показової страти азовців в Оленівці мають пам'ятати, що жоден їхній злочин не залишиться безкарним. Тікати їм нікуди, і сьогодні вони в цьому переконались.Ми ніколи і нікому не пробачимо підле вбивство 53-х наших побратимів в Оленівці, яких противник не зміг перемогти на полі бою, і все, на що він виявився здатен — підірвати беззбройних людей уві сні.Потрібно бути готовими до того, що покарання усіх причетних до скоєння воєнних злочинів це складна та кропітка робота, яка може зайняти тривалий час. Відплата буде не миттєвою. Проте вона невідворотна. Кати відчуватимуть перманентне напруження, неспокій і страх. Мине рік, два роки або десять. Але відповідати доведеться обов'язково. І звичайний ранок понеділка та чергова поїздка на службу виявляться останніми.Денис Прокопенко#freeazovstaldefenders

21 грудня у спорткомплексі «Юність» в Ужгороді відбудеться спортивний турнір з функціональних та силових видів спорту серед військових та ветеранів, а також осіб з інвалідністю, у тому числі тих, хто отримав поранення внаслідок війни.Учасники турніру змагатимуться у трьох дисциплінах: • Проходження дистанції в 500м на велотренажері Rogue Echo Bike; • Веслування в 500м на тренажері Concept 2 Model D; • Жим лежачи 50% від власної ваги на кількість разів у вагових категоріях: до 70кг, до 90кг та 90кг+.Під час заходу буде проведено відбір до збірної Закарпатської області з адаптивних видів спорту, яка представлятиме регіон на арені міжнародних «Іграх Нескорених».Для гостей і глядачів працюватиме дитяча зона з професійними аніматорами, а на переможців турніру чекатимуть подарунки від партнерів заходу:• Поїздка в «Термальні води Косино».• Сертифікат на гру в боулінг в готелі «Прага».• Сертифікат на вечерю в колибі «Паляниця».📌Реєстрація за номером: +380 98 953 89 69Та за посиланням:https://docs.google.com/forms/d/1dAq06aXn-PrLgQdheae4B2DTCEWW2jSQ5500563CER4/viewform?usp=sf_link📅 21 грудня🕘 Реєстрація учасників: 09:00–10:00🕥 Відкриття: 10:30📍 Спорткомплекс «Юність», вул. Заньковецької, 5, м. УжгородПриходьте підтримати наших героїв🫡

Закриття збору на потреби підрозділу Карпатська Січ❗️Дякуємо всім Вам за значну допомогу. За трохи більше, а ніж місяць часу, завдяки вашій підтримці вдалось зібрати значну суму, а саме 2 600 856 грн, які дозволять покращити ефективність виконання бойових завдань і збережуть здоров'я та життя десятків бійців. Таку суму було зібрано завдяки Вашим донатам, ініціативам та розголосу, а головне допоміжним банкам прихильників та просто добрих людей. Дякуємо!Окрему вдячність хочемо висловити: - нашим друзям з "Ветеранський простір ВДОМА", голові Закарпатської федерації армспорту Богдану Лехману та представникам місцевої влади й бізнесу Тячівського району, завдяки яким було зібрано 840 000 грн. на турнірі з армрестлінгу серед ветеранів у місті Тячів;- молодіжному крилу Карпатської Січі, що організовували численні розіграші, поширювали інформацію про даний збір, та були основним рупором наших потреб;- команді "Стилет та стилос", Шапар Анастасії, Лідії Мигалезі, Михайлу Карпатському, Маргариті Самойлюк, що організовували заходи, під час яких було зібрано чималі суми грошей- Оксані Михайленко, - Каріні Гошовській, - Анастасії Каспрук та всім іншим, хто відкривав допоміжні банки.- гурту «Родина», парафіянам церкви Різдва Пресвятої Богородиці, м. Нью Брансвік і пароху Оресту Кундеревичу , 65 відділенню Союзу Українок Америки і Любі Каспрук.Вдалось зібрати: ✅ Monobank: 1 444 504 грн✅ Paypal: 7462 $✅ Фізичні внески: 849 151 грнВсі гроші підуть на відновлення та придбання матеріально-технічного й інженерного забезпечення нашого підрозділу, який зараз бере участь у важких боях на Торецькому напрямі. Дякуємо за міцний тил🤝🏻

Хороший лаконічний текст язичницького мислителя Велеслава Шипота, який нещодавно загинув в бою. Людей, здатних до нетривіальної розсудливості, стає все менше.Хибні асоціативні ланцюжки часто використовують для маніпуляції, відведенням гніву, безпечного для декого спуску пари широких кіл громадськості. Наприклад, хибний асоціативний ланцюжок: по українських містах б'ють ракетами, бо хтось читає Тургенєва мовою оригіналу. Натомість правильний асоціативний ланцюжок має бути таким: по українських містах б'ють ракетами, бо українські політики на догоду іноземним центрам впливу систематично роззброювали Україну, починаючи від ядерної зброї та винищувачів, закінчуючи виробничими потужностями виготовлення боєприпасів, тому Україна не може адекватно відповісти противнику і повністю стала залежною від тих же іноземних центрів впливу в питанні озброєння. Далі по асоціативному ланцюжку можна дійти до питання: де була так звана патріотична громадськість і що вона робила, коли відкрито відбувалося це роззброєння? Потім ми можемо дійти до конкретних імен та організацій, партій та інституцій і т.д., і т.п.