Толік був більше, ніж боєць у підрозділі.Він став для мене братом.Таким, якого не просив, але дав Бог і війна.І я вдячний за кожен день, коли він був поруч - у строю, у бою, у тиші після виходів.Толік не шукав слави. Він просто робив те, що треба.Робив краще за всіх.Коли треба було йти вперед - ішов першим.Коли треба було прикривати - лишався останнім.Його шлях - це не просто служба. Це легенда.І сьогодні ця легенда має своє заслужене ім’я - Герой України.Офіційно. Хоч для нас він був ним з першого дня.Брате, ти в кожному нашому кроці.Ти в памʼяті, в зброї, в тиші перед боєм.Дякую, що був.І дякую, що є - у кожному з нас.АНАТОЛІЙ "WarWar" ТЕГЗА - чоловік нестримної волі та безмежної сміливості - ГЕРОЙ УКРАЇНИ!P.S.: Зараз багато хто пише, дзвонить, говорить про героїзм Толіка.Але я хочу подякувати тим, хто справді був поруч. Хто писав про нього, збирав спогади, робив подання, зберігав його ім’я в строю навіть після смерті.Дякую всім, хто доклався до того, щоб історія Анатолія Тегзи жила й звучала гідно.Ваша справа - це частина його безсмертя.Все інше - просто шум.Тарас Деяк