Юридична практика

⚖️ КАС ВС висловився стосовно моменту з якого на військовослужбовця поширюються гарантії щодо збереження місця роботи⚖️ Верховний Суд в постанові від 14 березня 2025 року вказав, що згідно з ч. 3 ст. 119 КЗпП України за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи і посада на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб – підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».⚖️ Про це зазначає П’ятий апеляційний адміністративний суд з посиланням на постанову Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі № 160/21398/24.✅ Гарантії, визначені у частині третій цієї статті, зберігаються за працівниками, які під час проходження військової служби отримали поранення (інші ушкодження здоров’я) та перебувають на лікуванні у медичних закладах, а також потрапили у полон або визнані безвісно відсутніми, на строк до дня, наступного за днем їх взяття на військовий облік у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, Центральному управлінні або регіональних органах СБУ, відповідному підрозділі СЗР України після їх звільнення з військової служби у разі закінчення ними лікування в медичних закладах незалежно від строку лікування, повернення з полону, появи їх після визнання безвісно відсутніми або до дня оголошення судом їх померлими (ч.4 ст. 119 КЗпП України).Згідно з ч. 5-6 ст. 119 КЗпП України, гарантії, визначені у частині третій цієї статті, не поширюються на осіб рядового та начальницького складу служби цивільного захисту, а в частині збереження місця роботи, посади – також на осіб, які займали виборні посади в органах місцевого самоврядування та строк повноважень яких закінчився.⚖️ КАС ВС звернув увагу, що гарантії, передбачені частинами другою і третьою цієї статті, не поширюються на осіб, які визнані винними у вчиненні кримінальних правопорушень проти встановленого порядку несення військової служби (військових кримінальних правопорушень) під час особливого періоду і вирок стосовно яких набрав законної сили.Отже, передбачені частиною третьою статті 119 КЗпП України гарантії щодо збереження місця роботи, посади поширюються на працівника з дня прийняття його на військову службу під час дії воєнного стану.

⚖️ Практика ЄСПЛ: Верховний Суд опублікував огляд позицій за грудень 2024 року📌 Серед іншого в огляді висвітлено такі позиції:📝 Справа Hasmik Khachatryan v. Armenia (№ 11829/16)ЄСПЛ встановив порушення Вірменією ст. 3 Конвенції як у матеріальному, так і в процесуальному аспектах, адже влада не створила належної законодавчої бази для боротьби з домашнім насильством, не забезпечила ефективного захисту заявниці та допустила безкарність кривдника, застосувавши до нього амністію. Також держава не надала заявниці можливості отримати компенсацію моральної шкоди;📝 Справа BORZYKH v. Ukraine (№ 11575/24)ЄСПЛ розглянув скаргу громадянина України щодо заборони публічного носіння георгіївської стрічки. Заявник стверджував, що це обмежує його право на свободу вираження поглядів (ст. 10 Конвенції) та порушує право на повагу до приватного життя (ст. 8 Конвенції). ЄСПЛ зазначив, що встановлена заборона не є загальною та допускає винятки, наприклад якщо стрічка присутня на оригінальних державних нагородах і військових відзнаках, наданих до 1991 року. Між іншим ЄСПЛ зазначив, що традиція носіння георгіївської стрічки була увічнена в сучасній росії та стала впізнаваним і сильним символом, який асоціюється не так із Другою світовою війною і радянською армією, як з уявленнями про російську військову доблесть і наддержаву. Не маючи сумнівів у важливості та щирості зусиль українського уряду у вирішенні проблем сучасних викликів державній безпеці, спричинених військовим конфліктом, і з урахуванням контексту використання стрічки у нинішній російській агресії проти України, ЄСПЛ визнав скаргу необґрунтованою.📝 Ухвала Великої Палати ЄСПЛ про відмову в прийнятті запиту Вищого касаційного суду Румунії про надання консультативного висновку (№ P16-2024-002)Вищий суд звернувся до ЄСПЛ із запитаннями щодо тлумачення ст. 8 Конвенції у справі про звільнення судді через відмову пройти медичне обстеження для оцінки стану її психічного здоров’я. ЄСПЛ відмовив у прийнятті запиту, оскільки наявна судова практика вже надає достатньо вказівок щодо застосування Конвенції в подібних справах.

⚖️ ВС вказав, що має містити ухвала слідчого судді, якою легалізовано проведення невідкладного обшуку➡️ Проникнення до житла чи іншого володіння особи є альтернативою попередньому отриманню ухвали слідчого судді про дозвіл на обшук у ситуаціях, коли існують обґрунтовані побоювання, що за цей час майно буде знищено в разі дотримання ординарного порядку. ▪️Необхідність віднайти і вилучити об’єкти, які можуть бути речовими доказами, в контексті ч. 3 ст. 233 КПК є виправданою, якщо існують обґрунтовані підстави до припущення про наявність реальної загрози знищення майна.▪️Підстави до проведення слідчої дії як невідкладної, за наявності відповідних процесуальних приводів, можуть бути предметом перевірки під час судового розгляду. Водночас, за відсутності у відповідному клопотанні, матеріалах на яких воно ґрунтується, в ухвалі слідчого судді, постановленої ех post factum щодо легалізації слідчої дії, проведеної як невідкладної, обґрунтованого висновку про наявність підстав для невідкладного проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді, відшукання і встановлення таких підстав під час судового розгляду чи апеляційного перегляду не відповідає приписам статей 233, 234 КПК.⚖️ На це, серед іншого, вказала об’єднана палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду у постанові від 7 жовтня 2024 року у справі № 466/525/22.За обставинами справи

🔥 Сьогодні в Києві відбувся семінар «Е-декларування як запорука фінансової доброчесності» для представників органів державної влади, що є суб’єктами декларування. Захід організовано редакцією газети «Юридична практика», спільно зі співорганізатором компанією «Пелех та партнери». Учасники семінару отримали можливість підвищити свою обізнаність про правила і повноту заповнення е-декларацій, розсіяти сумніви щодо складності цього процесу та вдосконалити навички відповідального декларування.Зоряна Пелех, засновниця компанії «Пелех та партнери», зосередилась на питаннях заповнення е-декларацій та інструментах, які пропонує НАЗК для спрощення цього процесу.Катерина Шевченко, начальник відділу запобігання корупції Департаменту поліції особливого призначення «Об’єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють», розповіла про практичні аспекти декларування: алгоритми перевірки декларацій, типові помилки, допущені при заповнені, нюанси відображення в деклараціях окремих видів майна. Марія Потапова, керуюча партнерка компанії «Пелех та Партнери», розкрила особливості декларування корпоративних прав.Олег Лозовий, начальник відділу Управління запобігання корупції Національної поліції України, говорив про необґрунтовані активи та їх зв’язок із декларуванням.На завершення семінару учасники в інтерактивному форматі з’ясовували нюанси декларування та надання пояснень на запитання, які можуть виникнути у перевіряючих організацій. Всі ситуації були сформовані на основі актуальної судової практики.

⚖️ ВП ВС: Рішення органу управління товариства не є правочинами у розумінні статті 202 ЦК України та мають розглядатися як акти ненормативного характеру✍️ Рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи не є правочинами в розумінні ст. 202 ЦК України, і до них не можуть застосовуватися положення статей 203 та 215 цього Кодексу, які визначають підстави недійсності правочину. Рішення загальних зборів учасників товариства мають розглядатися як акти ненормативного характеру (індивідуальні акти).У разі відчуження майна товариства за рішенням загальних зборів його учасників оскарженим та визнаним недійсним може бути кінцевий результат дій з передачі майна – правочин, оформлений актом приймання-передачі нерухомого майна.⚖️ Такі висновки зробила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 грудня 2024 року у справі № 916/379/23.📌У цій справі ВП ВС відступила від її ж висновку викладеного у постанові від 1 березня 2023 року у справі № 522/22473/15-ц, що рішення загальних зборів товариства є одностороннім правочином товариства.За обставинами справи

🆕 IP офіс анонсував запуск проєкту Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ), спрямованого на підвищення конкурентоспроможності українських малих та середніх підприємств на міжнародних ринках🔹 IP Management Clinics (IPMC) — це чотиримісячна ініціатива для компаній з усього світу з інноваційними продуктами, технологіями чи послугами. 🔹Вперше проєкт буде реалізовуватись в Україні. ❓ Що включає програма?🔹Індивідуальне наставництво від міжнародних експертів.🔹Онлайн-курси та майстер-класи від WIPO Academy.🔹Аналіз активів та рекомендації зі стратегії інтелектуальної власності.🔹Можливість створення персональної дорожньої карти для розвитку бізнесу.❓Для кого?Програма призначена для 15-20 компаній, що мають:🔹Інноваційний продукт або технологію.🔹Чітку бізнес-модель.🔹Портфель нематеріальних активів/інтелектуальної власності.Навчання та підтримка🔹Тренінги, семінари та консультування від фахівців WIPO.🔹Вебінари, ресурси для оцінки інтелектуальної власності.🔹Створення ефективних IP стратегій для бізнесу.Умови участі🔹Безкоштовно для бізнес-компаній.🔹Необхідна активна участь: мінімум 6-10 годин щотижня на наставницькі сесії та тренінги.✍️Заявки приймаються до 15 березня 2025 року. Заповнити анкету учасника можна за посиланням.

⚖️ КАС ВС вказав з якого часу може вважається правомірним зупинення спецдозволу на користування надрами, з огляду на застосування до кінцевого бенефіціарного власника санкцій▪️Дія Закону України від 1 грудня 2022 року № 2805-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства у сфері користування надрами», який був опублікований 28 грудня 2022 року і набрав чинності 28 березня 2023 року, зокрема в частині доповнення Кодексу України про надра такою підставою для зупинення дії спеціального дозволу, як застосування до кінцевого бенефіціарного власника надрокористувача спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів, поширюється на персональні санкції, що вже діють.▪️Законодавець передбачив відстрочку в набранні чинності вказаним Законом – 3 місяці з дня опублікування, тобто з 28 березня 2023 року, зокрема, і з метою надання можливості надрокористувачу вжити заходів, спрямованих на зміну кінцевого бенефіціарного власника, задля уникнення негативних наслідків у вигляді зупинення дії спеціальних дозволів.⚖️ Це слідує з висновків Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, зроблених у постанові від 18 жовтня 2024 року у справі № 160/8773/23.За обставинами справи

⚖️ Парламент прийняв за основу законопроєкт № 10301 про запровадження «військової спеціалізації» суддів✅ Законопроєктом пропонується введення спеціалізації суддів в місцевих та апеляційних загальних судах, які будуть розглядати справи про військові кримінальні правопорушення, кримінальні правопорушення проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку.✅ Визначати кількість суддів «військової спеціалізації» будуть збори суддів кожного окремого суду.✅ Також збори суддів обиратимуть і суддів такої спеціалізації, із числа суддів, які мають досвід здійснення кримінального провадження.✅ «Військові судді» обиратимуться на строк не більше п’яти років, але в подальшому вони можуть бути переобрані повторно.✅ Судді даної спеціалізації не звільняються від виконання обов’язків судді відповідної інстанції, проте здійснення ними таких повноважень ураховується при розподілі судових справ та має пріоритетне значення.✅ Як слідує із пояснювальної записки до вказаного законопроєкту, така спеціалізація не вводиться у Верховному Суді, оскільки законодавством і так передбачені високі вимоги для суддів ВС, зокрема і до суддів Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду.https://pravo.ua/verkhovna-rada-pryiniala-za-osnovu-zakonoproiekt-pro-zaprovadzhennia-viiskovoi-spetsializatsii-suddiv/

🆕 7 січня 2025 року набули чинності зміни до порядку повернення судового збору за судовими рішеннями⚖️ Полтавський окружний адміністративний суд інформує, що наказом Міністерства фінансів України від 26.11.2024 № 606 «Про внесення змін до Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів» змінено механізм повернення судового збору у випадках, визначених статтею 7 Закону України «Про судовий збір».✅ Згідно з новим порядком органи Казначейства здійснюють повернення судового збору в усіх випадках виключно на підставі електронного подання, сформованого судом.✅ Для повернення судового збору за судовим рішенням, що набрало законної сили, платнику необхідно звернутися із заявою до суду, зміст якої повинен відповідати пункту 5 вказаного Порядку, і вказати дату та номер судового рішення.✅ Разом із заявою про повернення коштів судового збору з бюджету платником також подається оригінал або копія платіжної інструкції, яка підтверджує перерахування коштів до бюджету.https://pravo.ua/nabuly-zminy-do-poriadku-povernennia-sudovoho-zboru-za-sudovymy-rishenniamy/

⚖️ Верховний Суд опублікував черговий огляд судової практики у господарських спорах✅ В огляді зібрано правові позиції КГС ВС зроблені у листопаді 2024 року.✅ Висновки у справах про банкрутство щодо▪️визнання недійсним аукціону та обов’язку арбітражного керуючого направляти умови продажу майна боржника уповноваженій особі засновників боржника;▪️закриття провадження у справі про банкрутство державного підприємства на підставі п. 12 ч. 1 ст. 90 КУзПБ.✅ Висновок у справі щодо захисту прав інтелектуальної власності про▪️необхідність оцінки судом рецензії на висновок експертизи.✅ Висновки у справах щодо корпоративних спорів, корпоративних прав про▪️ господарську юрисдикцію спору, який виник між кооперативом та його асоційованим членом, про стягнення членських внесків до кооперативу;▪️визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства як неефективний спосіб захисту.✅ Висновки у справах щодо земельних відносин та права власності щодо▪️ встановлення земельного сервітуту в судовому порядку;▪️ неефективного способу захисту у справах за позовом про припинення права власності ліквідованої юридичної особи.