Sergii Ivanov

⚡️ Зарядіть своїм кешбеком полк «Рейд»!Друзі, 31 липня – останній день, коли «Національний кешбек» можна витратити на підтримку полку «Рейд». Інакше вже 1 серпня накопичені кошти спишуть у бюджет.Відкрийте додаток вашого банку, перевірте рахунок – і перекажіть на «Рейд»!На що ми витратимо ці кошти?У полку «Рейд» спільно з благодійним фондом «Захист майбутнього» триває збір «БʼЄМО, ГЛУШИМО, ВИВОЗИМО».Закривши його, ми придбаємо:1️⃣ Мікроавтобус 4x4 Volkswagen T6 для медеваку – 1 200 000 грн2️⃣ 14 посилених наземних станцій TORO Partyphone для ударних крил і бомберів – 2 192 400 грн3️⃣ 3 модульні комплекси РЕБ на широкий діапазон частот для бойових авто – 1 635 000 грнТож навіть маленька сума з ваших донатів зробить велику справу.Як нас можна підтримати?▪️ Для ПРИВАТУ: 1. Знайдіть в додатку розділ «Добро»2. Клацайте «Немає потрібного фонду»3. Вписуйте «Захист майбутнього»▪️ Для МОНО: 1. Знайдіть в додатку розділ «Благодійність»2. Вписуйте «Захист майбутнього»3. Обирайте збір на «Рейд»Пряма банка для підтримки «Рейду»: https://send.monobank.ua/jar/5pDuKGbVSF▪️ Для будь-якого банку: Розрахунковий рахунокUA663052990000026005006241281ОтримувачБО БФ ЗАХИСТ МАЙБУТНЬОГОЄДРПОУ44865632Призначення платежуБлагодійна допомога▪️ Для підтримки через Paypal: [email protected]

Сьогодні День Народження. 🎂 у Дмитра Савченко, засновника книговидавничої боївки Zalizniy Tato:Давайте привітаємо Дмитра який на фронті боронить ваш спокій 4149 6090 5736 0424Зібрані через привітання кошти він спрямує на реалізацію свого проекту у видавництві Zalizniy Tato — "Історія Латвії".Ця книга стане першим україномовним виданням, яке розпакує перед читачем горизонт становлення і траєкторію цивілізаційного розвитку латвійського народу та його держави. Ця книга стане знаком вдячності від українців братній Балтійській республіці 🇱🇻 за безоглядну підтримку у війні за нашу Незалежність. Дякую небайдужим, кожна гривня має значення для реалізації мрії у вигляді виданої книги "Історя Латвії"🇱🇻4149 6090 5736 0424P.S Від себе додам що друг «Філософ» Дмитро Савченко для для розвитку дружніх відносин Латвія 🇱🇻-Україна. Зробив більше ніж багато працівників дипломатичного корпусу ʼІсторія Латвіїʼ - перша книга українською мовою про шлях дружньої нам держави НІЧОГО Подібного В Україні ніхто не друкував !!!

Добровольчий підрозділ «Загони Буданова» ліквідував російського військового інженера у Самарі. Увечері 15 липня на території РФ у місті Самара було ліквідовано начальника конструкторського відділу теплофізики та газодинаміки авіадвигунів ОКБ ПАТ «ОДК Кузнєцов» Андрєя Тісарєва. Це підприємство виготовляє та обслуговує двигуни для літаків російської дальньої стратегічної авіації, таких як Ту-95МС, Ту-22М3 та низки інших ворожих повітряних суден, а також бойових вертольотів лінійки Мі-26. Ліквідований інженер був кандидатом технічних наук, автором патентів в області конструювання авіадвигунів для окупаційної армії, сприяв завданню російських ракетних ударів по цивільному населенню України за допомогою російських стратегічних ракетоносіїв та бомбардувальників. За моєю інформацією, Тісарєва було ліквідовано в Самарі на вулиці Лукачова шляхом нанесення колючо-ріжучих ударів в область шиї, внаслідок чого Андрєй припинив своє безславне життя.Операцію з ліквідації тісарєва здійснили агенти добровольчого підрозділу «Загони Буданова», про який широкому загалу досі було невідомо.«Кожен російський воєнний злочинець, кожен, хто так чи інакше причетний до звірств російської окупаційної армії понесе справедливу відповідальність, де б він не був. Всі російські злочини задокументовані та персоналізовані, відплата за них буде неминучою, в якому б «тилу» не переховувалися їхні винуватці», - повідомив представник підрозділу.Начувайтесь, московити.

Сьогодні полк «Рейд» попрощався з двома побратимами – Саідом «Сомалі» Фарахом та Андрієм «Шатіком» Ємельяновим.«Справжні козарлюги, які не заникались, як решта», – згадують про них люди, з ким вони служили.Саід Фарах – киянин із коренями по батьковій лінії з Могадішо, Сомалі, звідси й позивний. Окрім матері нікого не мав. Мобілізувався у 2024 році. Бойовий кулеметник, який у складі ТРО пройшов бої під Куп'янськом. Відновлював позиції, відбивав штурми, тримав СПшки. Після втрати здоров'я та служби в ТЦК перевівся в «Рейд».«Сомалі був людиною, чия турбота про побратимів проявлялася навіть у дрібницях. Завжди уважний до інших, любив готувати і робив це з душею. Це була надійна людина, до якої можна було звернутись по допомогу, знаючи, що вона не відмовить. Скромний, щирий і відповідальний – саме таким він залишиться в памʼяті», – друг Куля, побратим Саіда Фараха. Андрій Ємельянов – юрист за освітою. Служив у ЗСУ в 2015-2019 роках, потім керував офісом. Коли прийшла черга захищати Україну знову, став до лав «Рейду». В Андрія залишилися батьки, дружина і маленький син.«Шатік був хороший друг, вірний побратим, чудовий повар, зразковий сім'янин. Зі своїм лінькуватим характером, зате з безкінечним ентузіазмом для великих справ. Він завжди вмів підняти настрій, підтримати бесіду та вмотивувати для якихось дій. Люблячий батько і чоловік, який з кожної зарплати купував для родини якісь подарунки. Він був тим, з ким хотілось бути поруч, з ким цікаво спілкуватись, на кого завжди можна було розраховувати», – друг Маня, побратим Андрія Ємельянова. «Завдяки тому, що такі як Андрій Ємельянов, як Саід Фарах пішли в бій, ми маємо змогу добиватися світлого майбутнього, виховувати дітей і вигризати мир, вигризати перемогу. Ми чуємо про них теплі відгуки. Ми бачимо, як вони любили жити, як любили свої сім'ї. Такими ми їх маємо пам'ятати. Слава Героям! Слава Україні!», – Євген Карась, командир 413 полку СБС «Рейд». 🇺🇦 Пам'ятаємо наших побратимів! Честь і слава!

💥 За ніч оператори Сил безпілотних систем уразили ще 28 суден противникаОператори Сил безпілотних систем продовжують знищувати підсанкційні судна в акваторії Азовського моря. Загалом за ніч зафіксовано 73 результативні влучання по суднах противника.У ніч на 11 липня було уражено:🔥 21 танкер — оператори 9-го батальйону «Кайрос» 414-ї окремої бригади «Птахи Мадяра», 20-ї окремої бригади К-2, 1-го окремого центру СБС, 413-го полку «Рейд», 412-ї бригади Nemesis та 427-ї бригади «Рарог».🔥 4 буксирні катери — оператори 9-го батальйону «Кайрос» 414-ї окремої бригади «Птахи Мадяра», 1-го окремого центру та 412-ї бригади Nemesis.🔥 2 суховантажні судна — оператори 427-ї бригади «Рарог».🔥 Плавучий землесосний снаряд — оператори 1-го окремого центру.Протягом 6-11 липня підрозділи Сил безпілотних систем уразили загалом 76 суден противника в акваторії Азовського моря. Ураження підсанкційних танкерів тіньового флоту рф в Азовському морі завдає удару не лише по окремих суднах, а й по всій схемі обходу міжнародних санкцій та логістиці експорту російської нафти й нафтопродуктів.Технологічне приниження імперії триває. Вона ляже через Крим — командувач Сил безпілотних систем ЗС України Роберт «Мадяр» Бровді.Детальніше про результати роботи угруповання СБС: https://sbs-group.army☠ СБС: На крок попереду!Підписатись на офіційний телеграм-канал Сил безпілотних систем😎Facebook🕊Instagram📹Youtube👥X.com⁩ 🧵Threads🏢WhatsApp📞Viber🥳TikTok🔗Вакансії в СБС

Ми сплутали боротьбу з корупцією з боротьбою за інформаційний ефект. Ми часто говоримо про беззаконня у нашій державі. Про свавілля та недбалість правоохоронних органів. Але важливо не просто констатувати факти, а розуміти проблему. Просто констатацією фактів нічого в реальності не зміниш. Однією з головних проблем стала адаптивність правоохоронної системи до специфіки нашої інформаційної доби. Система збагнула, що юридичний закон можна підмінити інформаційними приводами та медійний шумом і видавати це за результати та успіхи своєї діяльності.Гадаю, ви звернули увагу на те, як виглядає майже кожна резонансна справа. Все - ніби під копірку. Спочатку - кінематографічно обставлені обшуки або гучне затримання. Потім - оперативне відео з тривожною музикою. Потім - злив записів розмов. Потім - пресконференція та інші перформанси. Потім - десятки заголовків та відеосюжетів. І лише після цього починається те, що мало б бути першим і головним у правовій державі. Кримінальний процес, суд. Зі свіжого - це історія про ротенбергівський ТРЦ OceanPlaza. Теж обшуки, маски-шоу. Голова Фонду держмайна Дмитро Наталуха публічно говорить про тиск правоохоронців на процес управління коштовним державним активом. І це не просто черговий політичний конфлікт, а пряме втручання у діяльність Фонду. Високопосадовець фактично прямо звинувачує правоохоронні органи у саботажі. Хто замовник цього саботажу під виглядом слідчих дій та супутньої інформаційної кампанії - гарне питання, відповідь на яке ми навряд чи отримаємо.Або ще одна колись резонансна справа, про яку вже всі забули - колишнього керівника Фонду держмайна Сенниченка. Скільки було інформаційного шуму і що ми маємо сьогодні? За великим рахунком, нічого. Ми не обговорюємо обвинувальний вирок, не аналізуємо судове рішення по суті, як мало бути. Натомість ми чуємо лише дискусії про нюанси: чи правильно укладена угода зі свідком, чи правильно застосована стаття, чи відповідають дії ключового свідка кваліфікації, чи допустимо використовувати окремий вирок у міжнародних процесах до завершення основної справи.Тобто в результаті цієї балаканини фокус з корупції зміщується на якість процесу. Відбувається пустопорожнє заговорювання теми. І це надзвичайно тривожний сигнал, адже по-справжньому сильна справа повинна витримувати не лише пресконференції та дискусії. В першу чергу вона має проходити випробування судом, апеляцією та іншими інстанціями - міжнародними тощо. Лише тоді зʼявиться якась довіра до правоохоронної системи. Я не знаю, яким буде фінал справи по OceanPlaza і чи буде він. Зрештою, справа того ж Сенниченка не дає в цьому плані жодних приводів для оптимізму. Адже якщо за кілька років в одній з найгучніших антикорупційних справ єдине, до чого ми прийшли - казуїстика та балачки про процесуальні нюанси, це означає, що з великою вірогідністю вироку там може й не бути. То заради чого все це тоді?

Вчора в директі інстаграму один пан просив підтримати його збір на 5 тис грн. Я зазвичай підтримую та поширюю збори ,оскільки вважаю, що маленьких донатів і зборів дійсно не буває. Але цього разу щось змусило мене перейти до нього на сторінку і подивитися, хто саме просить. Щоб ви розуміли, останні фото цього пана — Монако, Канни, Мадейра та інші недешеві місця. Мальовничі пейзажі, білі шорти, дівчина з губами - оце все. І збір на 5 тисяч. Збір. Тобто чувак мандрує найдорожчими місцями Європи і просить українців допомогти йому зібрати 100 євро на ремонт корча знайомого. Аби його совість була чиста. Ну або що там у нього замість неї. Я щасливий, що дружу з велетенською кількістю гідних людей, які мешкають за кордоном і звідти дуже активно та масштабно допомагають Україні. Про деяких з них я пишу чи говорю. Тож не сприйміть наступну тезу як те, що я ділю українців. В реальності виходить, що є українці за кордоном, а є українці за межею. За межею совісті, якщо конкретніше. І як їх зібрати разом в один національний організм, я не знаю. Але ми впораємось. Іншого варіанту просто немає.

Поки українці розбирають завали та рахують загиблих після чергової пекельної ночі — на думку канцелярії президента Польщі нам саме час ознайомитися із новою заявою про те, як Україна «ескалює» відносини з Польщею. Тепер новим рівнем «ескалації» став закон про національний Пантеон. Все це звучить як якесь абсолютне, абсурдне божевілля — але «невдячність» та «антипольськість» українців зайшла так далеко, що польському президенту терпіти вже немає сил.«Краще бути московською ганчіркою, ніж бандерівським памперсом» — не витримав і сказав вголос нове політичне мотто польської політичної еліти (принаймні її значної частини) колишній премʼєр Польщі Лєшєк Міллєр. Не будемо розкручувати потенційно дуже смішну тему про те, що найбільш гучні польські «патріоти» чомусь всі з німецькими прізвищами, бо німці точно тут ні до чого.Що ж, Міллєр обрав бути московською ганчіркою, хоча ніхто не змушував його бути бандерівським памперсом. Не вперше в польській історії. Думаю, божевілля не спинити. Польщу Міллєра та Навроцького не турбує Бандера і УПА. Не було би їх, були би Хмельницький з Кривоносом та Гонта із Залізняком. Їх турбує те, що Україна не в ролі жертви, не в ролі другорядного героя, не в пошуках схвалення ззовні. Україна вже ніколи не буде «підопічним» польських чи будь яких інших «адвокатів». Ми не відходили від формули «пробачаємо і просимо пробачення». Ми не обирали сваритися. Наша рука досі готова до потиску. Але вічно висіти в повітрі вона теж не буде. Українці обирають бомбити Москву, а не ставати московськими ганчірками, як обирає Міллєр. А от куди приведуть поляків їхні нинішні керманичі — велике питання. І як би це не було неприємно нам, але це перш за все проблема самої Польщі. Напевно, і цей шлях треба дійти до точки, коли протверезіння нарешті станеться. Але щоб не було запізно.

🧠 ШУКАЄМО ПСИХОЛОГІВ!Хочете допомагати тим, хто сьогодні захищає Україну, і стати одним із найсильніших фахівців у сфері військової психології? Тоді запрошуємо до нашої команди.Чим ви будете займатися:🔹 консультуванням діючих військовослужбовців та членів їхніх родин;🔹 психотерапією (за наявності методу);🔹 психоедукацією;🔹 тренінгами;🔹 участю в психологічних дослідженнях та розробці нових методик.Що ми пропонуємо:💰всі соціальні плюшки гарантовані державою і навіть трохи більше;🎓 навчання КПТ, EMDR та іншим сучасним методам за державними й міжнародними програмами, поєднуючи навчання з реальною практикою;🤝 роботу в команді психологів, можливість професійного розвитку, обміну досвідом та супервізії;📈 практику з випадками, які переважно бачать лише в підручниках. Після війни саме цей досвід буде одним із найбільш затребуваних в Україні;🇺🇦 можливість щодня своєю роботою підтримувати тих, хто боронить нашу державу;💥 і, зрештою, бути частиною команди, яка бомбить Москву.📩 Якщо вам відгукується така робота, надсилайте резюме в приватні повідомлення @vadimka88 . Після цього домовимося про співбесіду та обговоримо всі деталі.

🇺🇦 З Днем Конституції України!Коли на українських землях діяли конституції інших держав, над нашими містами майоріли й їхні прапори. Червоний прапор СРСР, біло-червоний прапор Польщі, інших держав, яким у різні часи підпорядковувалася ця земля. Бо Конституція, як і прапор, є символом суверенітету. Вона визначає, хто саме є владою на певній території.Після проголошення незалежності Україна ще шість років жила без власної Конституції. І лише 28 червня 1996 року держава остаточно закріпила те, що було проголошено у 1991 році: єдиним носієм суверенітету і джерелом влади в Україні є український народ.Це був не лише юридичний документ. Це був символічний акт остаточного повернення господаря у власний дім. Те саме, про що писав Шевченко: «В своїй хаті своя правда, і сила, і воля».І сьогодні Конституція залишається не просто книжкою зі статтями. Вона є предметом боротьби.Ми воюємо не лише за міста й села, не лише на полі бою чи в інформаційному просторі. Ми воюємо і за право нашої Конституції визначати, що є Україною, де проходять її кордони і кому належить влада на цій землі.Конституція України і конституція держави-агресора несумісні у своєму баченні української території. Саме тому ця війна є, серед іншого, війною конституцій і суверенітетів.Тож у День Конституції бажаємо кожному пам’ятати: це не просто державне свято. Це нагадування про те, що господарем на цій землі є український народ. І наше спільне завдання зробити так, щоб саме українська Конституція діяла на кожному клаптику української землі, а її верховенство було підтверджене не лише законом, а й перемогою.