Історія України 🇺🇦 ЗСУ ❤️

🟥❤️‍🩹 29 жовтня 1909 року на Львівщині народився Іван Климів – Легенда (1909-1942), член Проводу ОУН, генерал-політвиховник УПА, Лицар Золотого Хреста Заслуги.Був членом Пласту (9-й курінь ім. П. Дорошенка) та Української військової організації. Вищу освіту здобував на юридичному факультеті Львівського університету. Ставши членом Організації Українських Націоналістів, Іван Климів був одним з організаторів націоналістичного руху та керівником екзекутиви ОУН на Сокальщині. Використовував псевдоніми: 555, Арідник, Гармаш, Гриць, Дем’ян, Дмитрів, Євген, Заозерний, Куліба, Легенда, Мармаш, Приморка, Семен.За політичні переконання І.Климіва неодноразово заарештовувала польська поліція, він відбував ув’язнення у польському концтаборі Береза Картузька.Після проголошення у Львові 30.6.1941 ОУН (Б) відновлення Української держави, Іван Климів увійшов до складу Українського Державного Правління на чолі з Я.Стецьком, де очолив міністерство політичної координації.1-го липня 1941 р. Іван Климів проголосив себе Начальним командантом Української національної революційної армії (УНРА) і займався її розбудовою. За липень-серпень 1941 р. підрозділи УНРА чисельністю 3-4 тисяч вояків були створені в 15 населених пунктах Західної України. Із 1942 р. Іван Климів був керівником організаційного відділу військової референтури Проводу ОУН. Він організатор перших військових формувань ОУН на Волині, які згодом стали основою Української повстанської армії.🕯4 грудня 1942 року Івана Климіва у Львові заарештувало гестапо. Він був закатований під час допиту. 🟥 Головне Командування УПА у 1952-му нагородило його Золотим Хрестом Заслуги та підвищило до ступеня генерала-політвиховника.🌐 Історія України🔱 ✅ Підпишись, пізнавай, поширюй!

🎗Щодо 28 жовтня 1944 року та звільнення України від нацистів.Нагадуємо, що некоректно називати 28 жовтня "Днем визволення України від фашистських або нацистських загарбників".Останні бої із нацистськими окупантами на території сучасної України відбулися майже на місяць пізніше. Не менш важливо, що після цього Україна не стала вільною. По суті один тоталітарний режим замінив собою інший.Вигнання нацистських поневолювачів не принесло Україні спокою і свободи, а обернулося поверненням комуністичного терору, масовими депортаціями, переслідуванням інакодумців.Український визвольний рух, не вважаючи вигнання німецьких окупантів визволенням, продовжував боротьбу за незалежність України, яка тривала ще майже десятиліття. Переслідування інакодумців не припинялося до розпаду срср.❤️‍🩹Справжні волю і свободу український народ отримав тільки після 24 серпня 1991 року зі здобуттям державної Незалежності і виборює її вчергове зараз на полі бою проти російських окупантів.🌐 Історія України🔱 ✅ Підпишись, пізнавай, поширюй!

🕯💔🎗 27 жовтня 1937 року в Карелії, в урочищі Сандармох, розпочалися наймасовіші розстріли в’язнів Соловецького табору особливого призначення. До 4 листопада тут совєцька влада знищила 1111 осіб.Урочище Сандармох розташоване за 19 кілометрів від міста Медвеж’єгорськ. Воно стало спеціальною територією, яку органи нквд срср використовували для масових страт. Наприкінці 1930-х тут розстріляні майже 10 тисяч осіб – спецпоселенців, в’язнів із Біломорсько-Балтійського каналу та Соловецьких таборів. Усього виявлено 236 розстрільних ям.Наприкінці жовтня-початку листопада 1937-го Сандармох став місцем страти соловецького тюремного етапу. За кілька днів тут загинули Микола Зеров, Лесь Курбас, Микола Куліш, Валер’ян Підмогильний, Валер’ян Поліщук, Павло Пилипович, вчені, політичні й державні діячі Володимир Чехівський, Степан Рудницький, Матвій Яворський і багато інших українських інтелектуалів.Як встановив російський дослідник Олександр Черкасов, смертників “готували” до страти у трьох кімнатах бараку в Медвежій Горі. У першій – звіряли прізвище і роздягали, в другій – зв’язували, в третій – лупили по голові дерев’яною “колотушкою”, аби людина втратила свідомість. Далі вантажили на машини і по 40 душ перевозили в Сандармох. Напівживих людей скидали до великих ям, а член розстрільної бригади Михайло Матвєєв особисто стріляв кожному в голову.Місце злочину, вчиненого 27 жовтня - 4 листопада 1937-го, довгий час приховувалося. Його виявили лише в 1997-му. На фото пам’ятний знак в урочищі Сандармох «Убієнним синам України».🌐 Історія України🔱 ✅ Підпишись, пізнавай, поширюй!

🗺26 жовтня 1938 року Прем’єр-міністром уряду Підкарпатської Русі (Карпатської України) став Августин Волошин. 11 жовтня 1938 р. Прага призначила Перший автономний уряд Підкарпатської Русі. Тоді його очолив представник русофільського напряму Андрій Бродій, який орієнтувався на підтримку Угорщини. Уряд, до складу якого увійшло четверо представників русофільського (А. Бродій, С. Фенцик, Е. Бачинський, І. П’єщак) і двоє українофільського (Ю. Ревай та А. Волошин) напрямів, проіснував недовго – 15 днів. 26 жовтня 1938 р. А. Бродій був звинувачений Прагою у державній зраді за ведення таємних переговорів з Будапештом щодо приєднання краю до Угорщини і заарештований. Новим прем’єр-міністром був призначений отець Августин Волошин, який того ж дня склав присягу на вірність Чехословацькій республіці. Вже на початку своєї діяльності новий уряд Підкарпатської Русі зазнав кризи. 2 листопада 1938 р. відбувся перший Віденський арбітраж за участю Німеччини та Італії, за рішенням якого Чехословаччина була змушена передати Угорщині південні округи автономних Словаччини та Підкарпатської Русі, де мешкало переважно угорське населення. Закарпаття втратило понад 12 % своєї території (1 523 км2), на якій знаходилося 97 населених пунктів, у тому числі найбільші міста – Ужгород, Мукачеве, Берегове, де мешкало близько 175 тис. осіб, серед яких понад 33 тис. русинів-українців. Це стало значною втратою для автономного краю, особливо в економічному плані. Відповідно до ухвал Віденського арбітражу евакуація державних установ і майна з територій, переданих Угорщині, повинна була завершитися до 10 листопада 1938 р. Тому уряд А. Волошина був змушений перенести свою канцелярію з Ужгорода до Хуста – нової столиці українського автономного краю в складі федеративної Чехословаччини.22 листопада 1938 р. Національні збори у Празі прийняли конституційні закони про автономію Словаччини та Підкарпатської Русі. Чехословаччина офіційно перетворилась на федеративну республіку. Кабінет Підкарпатської Русі у складі трьох осіб став складовою частиною центрального уряду в Празі. У найближчі п’ять місяців передбачалось провести вибори до представницького законодавчого органу української автономії – Сойму Підкарпатської Русі. Останній мав право змінити назву території краю та запровадити офіційну мову урядування. Однак вже 25 листопада 1938 р. кабінет А. Волошина видав розпорядження про запровадження на території краю української (малоруської) мови, а наприкінці грудня розпустив земський (крайовий) уряд у Хусті й офіційно дозволив вживати поряд із назвою «Підкарпатська Русь» також назву «Карпатська Україна». Виконавча влада в краї перейшла до уряду А. Волошина. Пріоритетним напрямом його політики стала законотворча діяльність, спрямована на зміцнення статусу автономного краю як суб'єкта федерації у складі Чехословацької республіки.Автономний уряд А. Волошина проіснував до 15 березня 1939 р. Тоді на Соймі була проголошена незалежність Карпатської України та обрано її першого й останнього президента – о. А. Волошина. Новим прем’єр-міністром та міністром закордонних справ став Юліан Ревай. Втім, новий уряд Карпатської України проіснував недовго – вже 16 березня 1939 р. Хуст захопили угорські війська, а 18 березня 1939 р. була окупована вся територія незалежого краю. 🌐 Історія України🔱 ✅ Підпишись, пізнавай, поширюй!

🗺🇺🇦⚔️25 жовтня 1921 року розпочався Другий зимовий похід загонів армії УНР, ідея якого передбачала об'єднання селянського протестного руху та підняття загального антибільшовицького повстання з метою відновлення державності.Повстанська армія була розділена на три групи: Волинська на чолі з генерал-хорунжим Юрієм Тютюнником у складі 879 осіб, Подільська на чолі з підполковником Михайлом Палієм (згодом — полковник Сергій Чорний) у складі 374 осіб та Бесарабської на чолі з генерал-хорунжим Андрієм Гулим-Гуленком чисельністю близько 300 осіб. Остання, маючи район операцій Тирасполь-Одесу, мусила виконати відволікаючу функцію. Подільська група, відтягуючи на себе певну увагу противника, згодом мусила з'єднатися з головною Волинською, що через Волинь прямувала б на Київ.Бесарабська група запізнилася з виступом і одразу після переходу кордону, зустрінута загонами Червоної армії, була змушена повернутися назад і покладені на неї функції не виконала. Першим з Подільської групи польсько-радянський кордон у ніч на 25 жовтня перейшов поблизу села Голенищеве (нині — Чемеровецького району Хмельницької області) розвідувальний загін під командуванням Павла Суморківа. Основні сили Михайла Палія потрапили на територію УСРР біля села Бондарівки близько 2 години ночі 26 жовтня. Після кількох успішних боїв група, однак, не змогла з'єднатися з Волинською групою та з боями повернулася до Польщі.Ударна Волинська група перейшла кордон 4 листопада у районі сіл Борове і Нетреби. Після короткочасного захоплення Коростеня групу почала переслідувати 9-а кавалерійська дивізія Григорія Котовського. 17 листопада у бою під Малими Миньками група була розбита, а 22-23 листопада 360 полонених бійців Волинської групи були розстріляні біля села Базар.Керівнику походу Юрію Тютюннику разом з невеликим загоном вдалося відірватися від переслідування та перейти польський кордон. Він продовжував плекати надії на визволення України та виношував плани відновлення повстанської боротьби. У червні 1923 року в результаті операції Державного політичного управління Тютюнник, якого виманили на територію УСРР для керівництва повстанням, був заарештований. Після каяття його відпустили, використовуючи зізнання для дискредитації українського національного руху, а в лютому 1929 року він був заарештований та страчений у жовтні 1930 року за обвинуваченням у «контрреволюційній діяльності». .Другий Зимовий похід частин Армії УНР став останньою героїчною спробою українських національно-державних сил відкритим військовим шляхом здобути незалежність України в ході національно-визвольних змагань 1917-1921рр. Вже через десять років після цих подій, на окупованих російсько-більшовицьким режимом українських територіях, Москва організує геноцид українців Голодомором🙏🌐 Історія України🔱 ✅ Підпишись, пізнавай, поширюй!

🕯❌24 жовтня 1937 р. у сталінській катівні Києва розстріляли Михайла Семенка (псевдо - Михайль Семенко) - поета, основоположника українського футуризму.У Києві на початку 1914-го Семенко із художниками Василем Семенком (братом) та Павлом Ковжуном заснували перше футурустичне об’єднання. Вони назвались екзотичними іменами – Михайль, Базиль, Павль. Згодом стало модним серед українських футуристів – Георгій Шкурупій перетворився на Ґео, Михайло Йогансен став Майком, Микола Бажан інколи підписувався «Нік». Перша українська трійкця футуристів створила друкарню «Кверо». Семенко заарештували 26 квітня 1937-го в Києві у готелі «Континенталь». Була Наталя Ужвій, як записано в протоколі – дружина. У заарештованого вилучили книжки, листи, блокноти, які Семенко фанатично любив, рукопис поеми «Німеччина» та кишеньковий годинник, а також 265 рублів.Михайла Семенка звинуватили в участі в Українській фашистській націоналістичній терористичній організації, якої насправді не існувало, а також у плануванні терористичного акту на 1 травня 1937-го. 🕯23 жовтня йому винесли вирок – розстріл з конфіскацією майна, а 24 жовтня 1937-го – розстріляли. Першому українському футуристу було 45 років. Ймовірно, його поховано на території нинішнього Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили». Тут НКВДисти проводили масові захоронення розстріляних та закатованих тих років. «Сьогодні» 1916 рікЯ сьогодні курю і курю папіросиЯ сьогодні смутнийЯ сьогодні смутний я сьогоднісмертельно смутнийБо люблю її косиВечір притих зачарований місяцем соннимДе самотить наш паркЯ сьогодні не там ах я хочу у паркХочу бути розмовнимАле буду мовчать поки прийде четверКілька стоскнених деньБо не можу ж я перший — який зараз деньМісяць вечір завмерЗа одною — одна — я курю папіросиЯ сьогодні смутнийЯ сьогодні смертельно смертельно смутнийЯ люблю її коси.🌐 Історія України🔱 ✅ Підпишись, пізнавай, поширюй!

👨⚔️23 жовтня 1545 року українські козаки, вийшовши в море на 32 човнах-чайках, підійшли до турецької фортеці Ачи-Кале (Очаків) і захопили її.Запорізькі козаки були майстерними моряками. Незважаючи на те, що базувалися козаки на значній відстані від моря, вони були грамотними кораблебудівниками. Козацьке військо постійно поповнювалася новими людьми, що втікали від гніту панів або шукали іншого життя. Новачків навчали військовій і морській справі досвідчені наставники і швидко вводили в дію нове поповнення. Всі запорізькі Січі розташовувалися по берегах великих річок, що мають вихід в Чорне море. Основна сила козаків складалася з флоту і морської піхоти.Французький інженер при польському дворі Гійом Левассар де Боплан свідчив, що козаки з середини XV століття робили кораблі, так звані «чайки». Довжина цих суден досягала 60 футів, ширина – 12 футів та 12 футів становила їх висота.У «чайок» не було кіля. Борти були збиті з дощок внахлест. Для підвищення непотоплюваності борта нарощували перев'язаними копицями очерету. У «чайок» не було палуби. Одна щогла з вітрилом дозволяла 10-15 парам веслярів відпочивати під час попутного вітру. Західно-європейські фахівці вважали судна козаків примітивними, але «чайки» задовольняли потреби козаків. Вони були легкими, мобільними, непотоплюваними. До початку XVI століття флот запорізьких козаків представляв серйозну загрозу не тільки Чорноморському узбережжю. Про них дізналися і в Середземному морі.Запорожці розробили власну тактику ведення морського бою, звану «осиний рій». За цієї тактики безліч дрібних суден оточували великі кораблі. З близької відстані козаки вели рушничний вогонь, а потім брали ці кораблі на абордаж.🌐 Історія України🔱 ✅ Підпишись, пізнавай, поширюй!

🗺⚔️🇺🇦22 жовтня 1890 року народився Аверкій Гончаренко — український вояк, командир українських частин у бою під Крутами, командир 1-го куреня першої юнацької військової школи ім.Б.Хмельницького, начальник канцелярії Головного отамана С.Петлюри.Уродженець села Дащенки Лохвицького повіту Полтавської губернії (нині – Прилуцький район Чернігівської області). Отримавши на той час хорошу освіту, а відтак – і можливість навчатися в університеті, натомість обрав інший шлях. Вступив до Чугуївського військового училища. Під час Першої світової війни Гончаренко командував ротою, потім – батальйоном. Був тяжко поранений і майже рік лікувався у шпиталі. До військової справи повернувся вже як лектор київської школи прапорщиків. За першої нагоди Гончаренко українізував навчальний заклад, а згодом домігся перейменування його у військову школу імені Богдана Хмельницького.Історик Сергій Бутко зазначив, що курс Гончаренка був першим випуском українських офіцерів, яких вчили збройно захищати Україну.Саме бойовий підрозділ Української військової юнацької школи сотника Гончаренка був найбоєздатнішою частиною на Чернігівщині у той час. Напередодні бою із загонами Муравйова до них приєднався ніжинський загін вільного козацтва, а також студенти і гімназисти, які з власної ініціативи прибули на фронт. Серед них був і рідний брат Гончаренка – студент-медик Університету імені святого Володимира.Загалом Гончаренко міг розраховувати на приблизно 520 вояків, 16 кулеметів і одну гармату. В той час як росіяни переважали майже вдесятеро: маючи близько 4 тисяч особового складу, два бронепотяги, гаубичну батарею і велику кількість кулеметів.Гончаренко зумів грамотно організувати оборону: з обох боків залізничної станції Крути він розташував курсантів, а наймолодших гімназистів залишив у резерві, в найбільш безпечному місці. Завдяки цьому українці протягом дня відбивали усі атаки противника, а під вечір почали відступ, під час якого забрали поранених, тіла вбитих, кого знайшли, і зруйнували півтора кілометра полотна.Під час відступу чота із 27 студентів заблукала і вийшла на позиції противника. Аби помститися за свої значні втрати, більшовики їх спочатку катували, а потім стратили. Серед вбитих був і брат Гончаренка.Бійці на чолі з Гончаренком дісталися Київщини, об’єдналися з військом Симона Петлюри і продовжили захищати Київ.Після поразки революції Гончаренко емігрував тоді ще до польського Станіслава (сучасного Івано-Франківська). Працював у сільськогосподарській кооперації, якою керувала українська інтелігенція. З початком Другої світової війни приєднався до дивізії військ СС «Галичина», набирав добровольців та займався вишколом бійців.Перевірку дивізії, яка на той час вже називалася українською національною армією, здійснювали слідчі Британії, США і Франції. Жодних свідчень чи документів про воєнні злочини у діях бійців, зокрема Аверкія Гончаренка, не знайшли. До такого ж висновку дійшли і в Міжнародному військовому трибуналі у Нюрнбезі під час судового процесу над керівниками гітлерівської Німеччини.Із 1947 року Гончаренко жив в еміграції. Спочатку у Британії, а з 1952 – у США. Разом з дружиною Зіною та дочкою Вірою він оселився у місті Парма штату Огайо. Там організував фонд допомоги скаліченим побратимам, займався ветеранськими справами. 🕯Помер Аверкій Гончаренко на 90-му році життя. Поховали українця біля церкви Святого Андрія на українському цвинтарі Петра і Павла у Пармі.🌐 Історія України🔱 ✅ Підпишись, пізнавай, поширюй!

🗺18 жовтня 1918 року у Львові на зборах українських депутатів австрійської Державної Ради і членів Палати Панів, українських членів галицького і буковинського сеймів було утворено Українську Національну Раду, яка очолила український національний рух в Австро-Угорській імперії.Українська Національна Рада ЗУНР-ЗОУНР (УНРада) — вищий законодавчий орган Західно-Української Народної Республіки — Західної Області Української Народної Республіки. Постала як Конституанта (Конституційні Збори) українського народу, що проживав на своїх етнографічних землях в Австро-Угорській імперії. 19 жовтня 1918 УНРада прийняла постанову про утворення Української держави на українських етнографічних землях у складі Австро-Угорщини та закликала національні меншини направити своїх представників до УНРади пропорційно кількості населення. Президентом УНРади став Євген Петрушевич.В екзилі державний центр існував без законодавчого органу, тільки короткотривало. 1921 року в Тарнові діяла Рада Республіки, представницький орган УНР у складі делегатів партій, профспілок і культурних організацій.🌐 Історія України🔱 ✅ Підпишись, пізнавай, поширюй!

🗺🇺🇦17 жовтня 1990 року досягнута перемога «студентської революції на граніті»: Верховна Рада урср ухвалила постанову "Про розгляд вимог студентів, які проводять голодування в місті Києві з 2 жовтня 1990 року" ("за" - 314, "проти" - 38).✅Голова ВР Леонід Кравчук оголосив про відставку комуністичного голови Ради міністрів Віталія Масола, як того вимагали голодуючі студенти.✅Стосовно вимоги проведення нових виборів: "Впродовж другої сесії Верховної Ради урср прийняти закон про референдум Української рср, закон про політичні партії та організації Української рср, закон про статус народного депутата Української рср, передбачені порядком денним, та закон про вибори Української рср на багатопартійній основі. У 1991 році провести в Українській рср всенародне голосування-референдум з питань довіри Верховній Раді Української рср 12-го скликання і за його результатами вирішити питання про проведення нових виборів до кінця року".✅Стосовно націоналізації майна кпсс та влксм на території України: розглянути висновки Міністерства юстиції і Державного арбітражу урср про таку націоналізацію і до 1 грудня утворити тимчасову комісію Верховної Ради з цього питання.✅Стосовно Союзного договору: "спрямувати всі зусилля Верховної Ради урср на стабілізацію політичної, економічної ситуації в республіці, на побудову правової суверенної Української держави, прийняття нової Конституції республіки, і поки цього не досягнуто - укладання союзного договору вважати передчасним".✅Постанова також передбачала "забезпечити проходження строкової військової служби громадянами України поза межами республіки тільки за добровільною згодою громадянина. З цією метою до 31 грудня 1990 р. прийняти закон про проходження строкової військової служби громадянами України на території республіки, закон про альтернативну військову службу, а також утворити необхідні державні органи".🌐 Історія України🔱 ✅ Підпишись, пізнавай, поширюй!