Broken Blade (Break Blade) — аніме, яке незаслужено загубилося серед гігантів жанруКоли згадують найкращі військові меха-аніме, найчастіше називають Gundam, Code Geass, 86 чи Evangelion. Але є ще один тайтл, який так і не отримав заслуженої популярності, хоча мав для цього майже все. Це Broken Blade — історія про війну, технології та людей, які змушені боротися навіть тоді, коли переможців уже не існує.Найбільше мене зачепило те, наскільки логічно автор побудував цей всесвіт.У більшості фентезійних історій магія існує просто тому, що вона потрібна сюжету. У Broken Blade все інакше. Основою цивілізації є кварц — мінерал, яким люди можуть керувати силою думки. Саме він приводить у рух транспорт, механізми, зброю та величезних бойових големів. Через це світ пішов зовсім іншим шляхом розвитку. Тут не винаходили двигуни внутрішнього згоряння чи електромотори — їхню роль виконує кварц. Уся економіка, промисловість, військова справа й навіть соціальна структура залежать від здатності людей взаємодіяти з ним. І саме тому головний герой, Райґарт Ерроу, який не може керувати кварцом, здається абсолютно безпорадним. Для цього світу він — людина з інвалідністю. Але саме ця особливість дозволяє йому активувати древнього голема, створеного ще до появи сучасної цивілізації.На мій погляд, це один із неймовірно прекрасних прикладів світобудови в аніме. Автор не використовує кварц як чарівну паличку, а будує навколо нього буквально весь світ. Це водночас і магія, і електрика, і нафта, і цифрові технології. Саме через контроль над кварцом визначаються політичний вплив, військова перевага та розвиток держав. Такі деталі роблять всесвіт живим, а не просто красивою декорацією для боїв роботів.Попри наявність гігантських бойових машин, Broken Blade майже не про них. Це історія про те, як війна змінює людей. Колишні друзі опиняються по різні боки фронту, політичні рішення коштують тисяч життів, а кожна перемога залишає після себе втрати. Тут майже немає типового анімешного пафосу про силу дружби чи обраного героя. Райґарт не стає всемогутнім — він поступово ламається під тиском війни так само, як і всі навколо.Саме тому персонажам віриш.Навіть сьогодні бої виглядають вражаюче.Големи не літають у космосі й не розкидаються лазерами на всі боки. Вони важкі, інерційні, незграбні. Кожен рух потребує зусиль, кожен удар має вагу, а сутички більше нагадують поєдинки лицарів, ніж традиційні битви мехів. Через це екшен не набридає. Він відчувається небезпечним.Окремо хочеться відзначити музику.Композитор Йошіхіса Хірано створив, мабуть, один із найкращих фентезійних оркестрових саундтреків, що я чув. Масштабні симфонічні композиції, хор і дуже сильні меланхолійні теми прекрасно підкреслюють трагедію війни. Особисто для мене саме музика робить Broken Blade особливим. Деякі сцени запам'ятовуються, та і загалом звертають на себе увагу не через анімацію чи сюжетні повороти, а через те, як вони звучали. Саундтрек не намагається зробити битви «крутими» — він нагадує, що кожна така битва є трагедією.Попри те, що фільми вийшли ще у 2010 році, вони досі виглядають дуже гідно.Production I.G та Xebec зробили ставку на деталізацію техніки, гарну постановку й відчуття маси големів. Завдяки цьому аніме майже не сприймається застарілим.Ідеальним цей тайтл назвати не можна.Політичні діалоги іноді затягуються, окремі сюжетні лінії не отримують достатнього розвитку, а головний мінус — аніме так і не завершує історію. Воно адаптує лише частину манги, тому після фіналу залишається відчуття, що найважливіше ще попереду.Broken Blade — це одна з найсильніших і водночас найбільш недооцінених військових драм у жанрі меха.Вона не намагається вразити масштабом чи нескінченними битвами. Її сила — у продуманому світі, де технології визначають розвиток цивілізації, у чесному погляді на війну та в чудовому саундтреку, який досі викликає мурахи.Мені здається, що якби це аніме вийшло сьогодні, коли глядачі набагато більше цінують реалістичні військові драми на кшталт 86, воно отримало б значно більше уваги.