Ірландія для українців

Є люди, які здійснюють свої мрії за життя. А є ті, чиї мрії виявляються сильнішими навіть за смерть.Єдина людина, похована на Місяці, — не астронавт.Це американський геолог Юджин Шумейкер. Все життя він мріяв ступити на поверхню Місяця. Але медична комісія NASA не допустила його до польоту через проблеми зі здоров’ям.Багато хто змирився б.Він — ні.Шумейкер став ученим і фактично створив нову науку — астрогеологію. Він досліджував кратери, метеорити, допомагав готувати місячні місії й навчав астронавтів розпізнавати породи, які вони мали привезти із Місяця. Сам він так і не зміг туди полетіти. у 1997 році життя Юджина обірвала автокатастрофа.Тоді його дружина попросила NASA виконати останнє бажання чоловіка.Через рік міжпланетна станція Lunar Prospector доставила на Місяць маленьку капсулу з його прахом.Вона й досі лежить на поверхні Місяця. Такі історії нагадують, що мрія — це не завжди про те, щоб отримати бажане саме сьогодні. Іноді вона стає настільки великою, що переживає людину.Тому, коли наступного разу будете дивитися на Місяць, згадайте: там спочиває людина, яка все своє життя присвятила тому, щоб наблизити людство до космосу. Врешті решт, вона все ж таки опинилася там, куди так прагнула.

Понад 100 громадських і національних організацій звернулися до прем’єр-міністра Ірландії (Taoiseach) із закликом зберегти житло та соціальну підтримку для українських біженців з інвалідністю.121 організація попередила, що зміни державної політики можуть поставити найбільш вразливих людей перед вибором між житлом і фінансовою допомогою.Форум громадянського суспільства України (Ukraine Civil Society Forum) заявив, що він висловлює «глибоке занепокоєння» рішенням про припинення надання державного житла, а також одночасними планами уряду скоротити щомісячні виплати сім’ям, які приймають у себе осіб із тимчасовим захистом.За словами організацій, такі рішення стали «надзвичайно руйнівними, контрпродуктивними та повторно травматизували людей, які вже переживають наслідки жорстокої війни в Україні».Форум закликав уряд запровадити більш поступовий перехід протягом тривалішого періоду та зберегти програми інтеграційної підтримки, які допомагають українцям стати фінансово незалежними та самостійними.У зверненні наголошується:«Після продовження статусу тимчасового захисту на рівні ЄС до березня 2028 року ми вважаємо, що виконання цього рішення вимагає збереження державної підтримки житлом, особливо в умовах гострої нестачі доступного приватного житла в Ірландії».Процес оцінки назвали надто складнимОрганізації також розкритикували процедуру перевірки права на подальше проживання у державному житлі.За їхніми словами, цей процес є надзвичайно стресовим і створює зайве адміністративне навантаження. Людей просять отримувати довідки від сімейних лікарів (GP) та служби охорони здоров’я HSE, хоча обидві системи вже працюють із великим перевантаженням.Побоювання щодо соціальних виплатЗа інформацією форуму, мешканцям пояснювали, що отримання окремих соціальних виплат може бути враховане як підтвердження вразливості під час вирішення питання про збереження державного житла.Водночас деяким людям повідомили, що якщо вони залишаться у державному житлі, це може вплинути на їхнє право отримувати певні соціальні виплати.Особливе занепокоєння викликає ситуація з Disability Allowance. Організації заявляють, що деяких людей фактично ставлять перед вибором: або отримувати фінансову допомогу, або зберегти державне житло.Ризик переїздів і розділення сімейУ листі також зазначено, що людям, яким дозволять залишитися в державному житлі, можуть запропонувати переїзд до інших регіонів країни.Це може призвести до:втрати доступу до лікарів і медичних послуг;припинення отримання спеціалізованих послуг для людей з інвалідністю;руйнування вже сформованих соціальних зв’язків і підтримки в місцевих громадах.Організації також попереджають про ризик розділення сімей. Наприклад, людина з інвалідністю може отримати право залишитися в державному житлі, тоді як її родичі, які щодня доглядають за нею, будуть змушені виїхати.На думку авторів звернення, це спричинить серйозні порушення неформального догляду та ще більше навантажить як людей з інвалідністю, так і їхні сім’ї.Що буде після завершення тимчасового захистуФорум також поставив питання, як люди з інвалідністю зможуть скористатися майбутньою схемою переходу на новий імміграційний статус після завершення тимчасового захисту.Організації зазначають, що вимоги щодо мінімального доходу та наявності самостійного житла можуть зробити таку програму недоступною для багатьох людей з інвалідністю, які фізично не можуть відповідати цим критеріям.Заклик до урядуУ листі до прем’єр-міністра Міхола Мартіна зазначено, що продовження тимчасового захисту до березня 2028 року гарантує українцям право перебувати в Ірландії лише в короткостроковій перспективі.Водночас організації закликають уряд уже зараз пояснити, які механізми підтримки діятимуть після остаточного завершення режиму тимчасового захисту.Вони нагадали про зобов’язання уряду Ірландії щодо захисту прав людей з інвалідністю, закріплені в Програмі уряду, Національній стратегії з прав людини для людей з інвалідністю та під час головування Ірландії в ЄС.

Я грала жінку в смугастій піжамі. Серія дописів #ябіженка З усіх моїх непростих робіт в Європі, згадується найщасливіша. Так, найщасливіша. Дивно, але я наче грала роль самої себе. Жінки з окупації. Тому ні тюремна роба, ні умови на знімальному майданчику мене не бентежили. Навпаки - повертали в ті часи, коли я сама працювала частиною знімальної групи. Це був міжнародний серіал «Татуювальник з Аушвіца», який знімали одразу три країни в Братиславі, Словаччина. Ми годинами ходили полем у табірній формі, вимазані гримом, працювали і в холод, коли було ледь +2, і в спеку під +40. Роль без слів. Це були найкращі гроші, які я заробила у Словаччині. Нас годували тричі на день і платили готівкою в кінці зміни. Хоч почалося все зовсім не так, як хотілося б. Катастрофічно…Після волонтерства в Україні я приїхала до Словаччини. В гаманці - 52 євро. Це були всі мої гроші. ВСІНе знала, що для українців вже скасували безкоштовний проїзд громадським транспортом. Він діяв досить довго в тій країні. Сіла в трамвай. Далі все було як в страшному кіно: Контролер - штраф. П’ятдесят євро.Виийшла на зупинці, сіла на лавку і навіть не могла розплакатися від стресу. Я приїхала сюди ЗАРОБЛЯТИ гроші, а не так по дурному їх витрачати. Ну як це могло зі мною статись? Як??? Я була зла на весь світ. І в першу чергу - на себе. В гаманці залишилося два євро. Одне — повернутися в хостел. Одне — купити хліб.Все.Вже не пам’ятаю, скільки сиділа на тій лавці. В повному оцепенінні. Коли ступор пройшов, відкрила телефон і почала переглядати всі групи, які тільки могла знайти. Робота для українців. Робота в Словаччині. Будь-які вакансії.Мені потрібна була робота терміново! Бажано сьогодні.Через пару годин я вийшла на дванадцятигодинну нічну зміну офіціанткою. Після банкету ледве стояла на ногах. Заснула в трамваї дорогою назад. А ще того самого дня я побачила маленьке оголошення.«Потрібна масовка для серіалу»Єдина умова - ніяких тату на тілі, манікюру чи нарощених вій. Оплата готівкою щодня. Початок о 5.00, зміна 12 годин. Я натиснула «Подати заявку».Через кілька днів мене запросили на знімальний майданчик. Так, в Словаччині це значно простіше ніж в Ірландії. Ніяких додаткових реєстрацій. Саме там я познайомилася з неймовірними дівчатами, з якими ми дружимо досі.Саме там отримала роботу, яку через роки згадую з усмішкою. Потім навіть знайшла себе на екрані того серіалу. Це був неймовірний досвід - де ми плакали і сміялись. Всі були біженцями в полосатих халатах. Всі були рівні. Люди без минулого. Якби того дня мене не оштрафували, можливо, я б не сиділа на тій лавці.Не шукала б гарячково будь-яку можливість заробітку. Не побачила б те оголошення. І ніколи не потрапила б на зйомки. До речі, це були не єдині зйомки в той час в Словаччині. Ще я «знімалась» в рекламі McDonalds, в кліпі якогось гота, масовкою в телестудії на різних шоу (якщо цікаво, розкажу) та координувала масовку в херсонському фільмі «Редакція». Всі інші роботи в Словаччині - були важкі, жахливі, за мінімальні гроші. Навіть згадувати не хочу…Що я хотіла донести цим дописом - коли здається що життя закінчується і з цієї «жопи» ти не виберешся, варто спробувати подивитись ширше. Може поряд хтось відкрив вікно? Тому якщо сьогодні вам здається, що сталося щось дуже несправедливе, не поспішайте робити висновки. Іноді ми називаємо катастрофою саме той день, який через кілька років будемо згадувати з найбільшою вдячністю.#особисте

Dublin Bus запрошує жінок на роботу водійками автобусів. Є можливість працювати лише два дні на тижденьЯкщо ви давно думали про стабільну роботу з хорошою оплатою, але не можете працювати повний робочий тиждень через навчання, дітей чи догляд за рідними, Dublin Bus відкрив набір саме на такі вакансії.Компанія розпочала спеціальну кампанію із залучення жінок, адже наразі вони становлять лише 8% усіх водіїв Dublin Bus.Для кандидаток пропонують часткову зайнятість:• мінімум 16 годин на тиждень• робота щонеділі та ще один день протягом тижня• погодинна оплата від €22,90, яка зростає до €26,51 за шестирічною шкалою оплати. Також компанія набирає водіїв на повну зайнятість. Початкова зарплата становить €893,06 на тиждень, а після шести років роботи може зрости до €1 034,03 на тиждень. Працівникам після успішного проходження випробувального терміну пропонують:• пенсійну програму• медичну програму зі співфінансуванням• безкоштовний проїзд автобусами Dublin Bus• пільговий проїзд залізницею• оплачувану декретну відпустку• доступ до спортивних залів у депо компанії.Дні відкритих дверей для жінок:🔹15 серпня🔹5 вересня🔹26 вересняПід час заходу можна:• самостійно сісти за кермо автобуса під наглядом інструктора• поспілкуватися з жінками, які вже працюють водійками та інспекторками• дізнатися більше про навчання, умови праці та процес працевлаштування.❗️Для участі потрібно мати водійське посвідчення категорії B не менше двох років❗️Зареєструватися на день відкритих дверей або подати заявку на вакансію можна на офіційному сайті Dublin Bushttps://www.dublinbus.ie/careers #ірландіядляукраїнців #роботавІрландії

Українці в Ірландії. Нова статистика від CSO: 69% вже інтегровані в адміністративні системи країниЦентральне статистичне управління Ірландії (CSO) опублікувало новий звіт про українців, які перебувають в країні під тимчасовим захистом.Станом на 23 червня 2026 року в Ірландії було видано 122 636 PPS-номерів українцям із тимчасовим захистом. З них 84 739 осіб (69%) були активними в адміністративних даних держави після 31 березня 2026 року. Це означає, що вони працюють, навчаються, отримують державні послуги або іншим чином взаємодіють із державними системами.🔹31 069 українців працювали у травні 2026 року.Середній тижневий заробіток становив 573 євро.Найбільше українців працює у сфері готельно-ресторанного бізнесу (Accommodation & Food Services). На цей сектор припадає 23% усіх працевлаштованих.🔹55 350 українців відвідали заходи служби зайнятості Intreo.Із тих, хто звертався до Intreo, 52% (28 844 особи) зазначили, що недостатнє знання англійської мови є головною перешкодою для працевлаштування.🔹Серед людей, які вказали свою попередню професію, найбільшу групу (29%) становлять фахівці (Professionals). Це 7 155 осіб, які до переїзду працювали у професійних сферах.🔹Із тих, чий рівень освіти був зафіксований, 58% мають кваліфікацію рівня NFQ 7 або вище. Це еквівалент бакалаврського ступеня або вищої освіти.🔹Станом на 1 червня 2026 року 10 988 українців навчалися на курсах подальшої освіти (Further Education). З них 7 668 осіб відвідували курси англійської мови.За віком серед активних українців:— 45% — жінки віком від 20 років— 29% — чоловіки віком від 20 років— 26% — діти та молодь до 20 років.Ця статистика ще раз показує, що більшість українців в Ірландії активно інтегруються: працюють, навчаються, підвищують рівень англійської та користуються програмами підтримки для працевлаштування.Джерело: Центральне статистичне управління Ірландії (CSO), звіт Arrivals from Ukraine in Ireland – Series 19#ірландіядляукраїнців

— Якщо ти хотів вступити до коледжу, то в сімнадцять років ішов працювати.Саме так мені сказали ірландські колеги, коли ми говорили про свою юність. Вони згадували час, коли літні канікули були не відпочинком, а можливістю заробити на майбутнє. По четверо, по шестеро, інколи цілими компаніями друзів вони їхали на кілька місяців до Лондона чи США. Працювали офіціантами, прибиральниками, продавцями, у готелях, парках розваг — будь-де, де платили зарплату.Не тому, що їхні батьки не могли допомогти. Просто так було заведено.Перші зароблені гроші часто йшли на оплату навчання або хоча б покривали частину витрат на коледж. Але головним було відчуття: я можу сам.Думаю про сучасну молодь. Багато підлітків не хочуть працювати влітку. І в цьому наша вина, дорослих. Ми теж змінилися. Ми прагнемо вберегти дітей від усього. Особливо наших українських дітей, які пережили війну, переїзд, втрату дому, нову країну. Нам хочеться сказати: «Відпочинь. Ти й так уже достатньо пережив».З одного боку це абсолютно зрозуміло. Але водночас я щодня бачу іншу картину. В Ірландії підлітки самі або з батьками (якщо треба підвезти кудись) приходять разом шукати сезонну роботу. Хтось знаходить місце в кафе, хтось у супермаркеті, хтось допомагає доглядати парки, працює в туристичних об'єктах чи косить газони.Для ірландців це майже ритуал дорослішання. Перша зарплата. Перші податки. Перший роботодавець. Перше резюме. Перше відчуття відповідальності за власні гроші.Так, сьогодні вже не кожен підліток працює, щоб оплатити навчання. В Ірландії є гранти, державна підтримка й інші можливості. Але сама культура першої літньої роботи залишилася.І дитинство поступово закінчується, а поруч із тобою народжується доросла людина. Незалежність починається не з великої зарплати і не з диплома. Вона починається з першої роботи, коли людина вперше відчуває: я вже можу розраховувати на себе.#особисте

Одна дівчина сказала:Коли мені сумно, я уявляю, що мені 85 років. І доля подарувала лише один день, щоб знову опинитися у своєму молодому тілі. Я уявляю як прокидаюся. Можу ходити без болю. Можу бігти. Бачу своє обличчя без глибоких зморшок. Відчуваю запах ранкової кави, тепло сонця на шкірі, очі бачать без окулярів. І раптом все навколо стає дивом.Нам постійно здається, що для щастя ще чогось не вистачає. Треба ще трохи схуднути. Підкачати прес, щоб нарешті із задоволенням дивитися на себе в дзеркало. Прибрати зморшки. Купити щось. Заробити більше. Досконало розуміти англійську. Знайти іншу роботу. Досягти ще чогось.І тоді вже точно стане добре. А потім Facebook показує фотографії десятирічної давності.Ти дивишся на себе і думаєш: «Яка ж гарна. Молода. Жодної зморшки.»Але точно памʼятаєш, що саме в той момент була незадоволена собою. Тобі тоді теж здавалося, що треба щось виправити. Щось змінити. Стати кращою.Виходить, проблема не в зовнішньому вигляді. Проблема в тому, що ми майже ніколи не вміємо побачити себе сьогоднішніх такими, якими одного дня будемо захоплюватися.Можливо, через десять років ми відкриємо фотографії, зроблені сьогодні, і знову скажемо: «Яка ж я була гарна…»То, може, не варто чекати десять років, щоб нарешті це зрозуміти?Можливо, сьогодні — саме той день, який 85-річна версія нас віддала б усе, аби прожити ще раз.Насолоджуйтесь життям🫶#ірландіядляукраїнців

Чим старша стаю, тим менше вірю в ідеальні країни, ідеальних людей і “правильні” суспільства.Нещодавно подруга дала мені дуже важливу пораду. Вона називається «потихеньку». Потихеньку робити те, що ти можеш робити. Без сорому, що ти тормозиш, порівнюючи себе з іншими. Особливо якщо це стосується адаптації в новій країні, рівня мови, доходу, досягнень. Дуже просто сповзти у сором. За себе. Що ти не такий, як ці люди навколо тебе. Сором — дуже дивне почуття.Він змушує нас удавати, що ти гірший за інших. Не так стараєшся, робиш не те, та й помилок в твоєму житті багато. А потім життя бере тебе за плечі й каже:“Подивись уважніше”.«потихеньку» - слово порятунок для таких перфекціоністів, як я.Саме тому, я написала допис - нагадувати собі через що я пройшла. У кожного з нас є подібний список. Орієнтуйтесь на нього. Не має в світі ідеального. Ні в роботі, ні в стосунках, ні в країнах.Наприклад, Америка — найсильніша країна світу. І при цьому вони обрали Трампа. Про сусідів то окремий випадок, без вибору. У будь-якій країні є абсурд, ідіоти, нарциси, продажники й колективні психози.Ми теж не виняток. Ми дуже молода країна. І як би нам не хотілося думати про себе як про зріле суспільство — ми ще тільки ростемо. З усіма кризами росту, токсичністю, хаосом, руйнуванням і болючими помилками.Коли це визнаєш — стає легше.Бо перестаєш жити в ілюзії, що ми вже “мудрі дорослі”, які все зрозуміли.Ні.Ми тільки проходимо свій складний історичний підлітковий вік.Любов до країни — це не “моя країна найкраща”.Любов — це:“Я бачу всі проблеми. І все одно вона моя”.Ми часто не хочемо визнавати діагнози рідних (або свої).Не хочемо визнавати токсичних людей.Не хочемо визнавати рівень суспільства чи історичний період, у якому живемо.Бо дуже хочеться думати, що ми вже пережили найгірше.Що ми вже “ті мудрі люди після уроків історії”.Але ні. Ми зараз всередині цих уроків.І єдине, що ми реально можемо — пройти їх достойно.Без рожевих окулярів.Без культу сили й грошей.Без ілюзії, що наміри важливіші за вчинки.Бо людину визначає тільки те, що вона робить.І так, буде багато розчарувань.Особливо — від власних очарувань.Але є хороша новина.Попри весь хаос, у людини завжди залишається одна сила:вибір.Бути жертвою.Або бути тим, хто будує.#особисте

Чому Атлантика раптом “забула” як поливати Ірландію?Коротка відповідь- через антициклон.Уявіть собі атмосферу як автомагістраль, якою з Атлантичного океану один за одним рухаються циклони. Саме вони приносять в Ірландію дощі, які зробили країну знаменитим Смарагдовим островом.Але цього липня над Атлантикою утворився потужний блокуючий антициклон. Метеорологи називають це blocking high.Він працює як камінь посеред річки.Замість того щоб заходити в Ірландію, дощові циклони змушені обходити його далеко на північ або південь. В результаті країна вже кілька тижнів перебуває під сухим і стабільним повітрям. Саме тому майже немає хмар, багато сонця і дуже мало дощу. В середземноморських країнах трава жовтіє щоліта і це нормально. Вона пристосована переживати спеку.В Ірландії інша історія. Тут більшість рослин десятиліттями живе в умовах регулярних дощів. Просто ірландські рослини НЕ звикли запасати воду. Коли сонце світить два або три тижні поспіль, верхній шар ґрунту швидко висихає, а трава буквально переходить у режим виживання.Такі блокуючі антициклони траплялися й раніше. Саме вони стали причиною великої посухи 2018 року. Але науковці зазначають, що через зміну клімату подібні тривалі періоди спеки та посухи в Європі можуть виникати частіше. Але! Навіть коли дощ повернеться цими вихідними, він навряд чи одразу зробить країну зеленою. Частина опадів випарується, частина стече по пересохлому ґрунту. І лише після кількох тижнів регулярних дощів Смарагдовий острів знову стане по-справжньому смарагдовим.#ірландіядляукраїнців

Якщо ви мрієте повернутись в Україну і реально впливати на майбутнє країни - це може бути ваш шанс:KSE Foundation відкрила набір на програму Create Ukraine 3.0.Це можливість протягом року працювати в командах міністерств та державних інституцій над реформами, відновленням України та євроінтеграцією. Хто може податися?✅ громадяни України✅ проживають за кордоном не менше 2 років✅ готові повернутися в Україну✅ мають вищу освіту (від бакалавра)✅ мають досвід роботи за кордоном у сферах:економікиінвестиційвідбудовиєвроінтеграціїправаміжнародної політикиосвітиекологіїагросекторусоціальної політикикультуригуманітарного розвитку або суміжних напрямів.❗ Якщо професійного досвіду за кордоном немає, податися також можна за умови, що ви закінчили закордонний університет (перевага — дипломи університетів ЄС). Що пропонує програма?🔹 12 місяців роботи у державному секторі🔹 участь у стратегічних проєктах країни🔹 сертифікаційну програму Government Relations від KSE🔹 навчання, воркшопи та роботу поруч із провідними експертами🔹 спільноту професіоналів, які змінюють країну. Фінансові умови1 500 євро на місяць (у гривневому еквіваленті до оподаткування).Також компенсують витрати на переїзд до 400 євро та допомагають з адаптацією після повернення. Важливо знати:▪️ це не посада державного службовця — учасники працюють у дорадчих командах при міністерствах▪️ працювати потрібно офлайн у Києві▪️ дистанційна робота з-за кордону не передбачен▪️ співбесіди проходять англійською мовою▪️ обов’язкове вільне володіння українською та англійською. Етапи відбору1️⃣ подача заявки2️⃣ перевірка документів3️⃣ співбесіди4️⃣ офер5️⃣ повернення в Україну6️⃣ початок роботи у січні 2027 року. ❗️Дедлайн подачі заявки — 14 серпня 2026 року❗️Подати заявку можна тут:Create Ukraine (KSE FoundationЯкщо серед ваших друзів або знайомих є українці, які зараз живуть за кордоном і хочуть повернутися, — перешліть їм цей допис. Це одна з небагатьох програм, яка дає можливість не просто повернутися, а одразу долучитися до змін на державному рівні.#ірландіядляукраїнців #українцізакордоном